Механізм реалізації державної регіональної економічної політики

 

Державна регіональна політика спрямовується на розмежування повноважень між центром і регіонами. Економічні реформи, які проводяться в Україні, передбачають децентралізацію управління, підвищення самостійності регіонів. Зростання ролі регіонів у різних сферах і насамперед в управлінні державним майном, регулю­ванні використання природних ресурсів, сприятиме забезпеченню належних умов праці й охорони здоров'я населення. Для України, яка намагається стати пов­ноправним членом європейської спільноти, важливу роль мають західні й приморські регіони (транскордонне співробітництво між регіонами України, Польщі, Словаччини, Угорщини).

Дуже важливим напрямом економічного співробі­тництва є поглиблення зовнішньоекономічних зв'язків прикордонних регіонів України й Росії, через створення в них вільних економічних зон. Згідно із Законом України «Про місцеве само­врядування в Україні», економічний розвиток її регіонів значною мірою залежить від посилення ролі міст, органів їх виконавчої влади.

Зростає роль держави й у сприянні та координації діяльності місцевих органів виконавчої влади у сфері забезпечення економічної безпеки країни, фінансово-економічної стабільності, зміцненні грошового обігу, фінансово-бюджетної дисципліни, валютного й митного контролю, реа­лізації загальнодержавної, структурної, промислової, аграрної, науково-технічної політики та інших національних пріоритетів і програм.

Важливою сферою розмежування повноважень центральних орга­нів влади та органів місцевого самоврядування є управління економікою, підвищення якості прогнозування, посилення управління економічними процесами. Таке розміщення регламентується Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими державними законодавчими та нормативними актами.

Повноваження виконавчої влади складаються з повноважень: ор­ганів виконавчої влади (Кабінет Міністрів України, міністерства, державні комітети та інші органи центральної влади). Ради Міністрів АР Крим, місцевих органів виконавчої влади (обласні. Київська і Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві й Севастополі державні адміністрації), сільських, селищних, міських, районних та обласних рад і відповідних виконавчих комітетів. Повноваження сільських, селищних і міських рад делеговані їм Законом України «Про місцеве самоврядуван­ня в Україні».

Влада усіх рівнів управління економікою здійснюється за трьома основними принципами:

- визначення і розмежування повноважень органів виконавчої вла­ди та місцевого самоврядування;

- підпорядкування в системі органів виконавчої влади та у сфері реалізації делегованих повноважень виконавчої влади;

- взаємодія і партнерство різних рівнів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в областях, містах Києві та Севасто­полі, районах, районах міст Києва і Севастополя.

Важливою є проблема прав, обов'язків та відповідально­сті органів виконавчої влади, особливо центральних.

Адміністративна реформа в Україні зумовила бага­то проблем стосовно управління економікою на рівні районів, міст, областей і країни в цілому. Центральні органи влади, маючи повнова­ження щодо управління окремими сферами економіки, повинні нести особливу відповідальність за результати своєї діяльності.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» дає змогу захистити інтереси регіонів.

Концепція регіональної економічної політики спрямовує проведення економічних перетворень на мікро рівні, дає уявлення про реформування влади на обласному та районному рівнях.

Реформування відносин власності, втілення в життя основних положень Конституції України сприяли виробленню регіональної політики управління державним та комунальним секторами економіки. Реалізація державної регіональної економічної політики спрямована на формування нової територіальної структури державного сектора економіки з урахуванням інтересів держави, національної безпе­ки та особливостей окремих адміністративно-територіальних одиниць. При цьому істотна роль належить органам місцевого самоврядування. Реформування управління державним сектором економіки делегує місцевим органам виконавчої влади окремих функцій управління (призначення керівників або погодження їх призна­чення, представництво в наглядових радах, контроль за ефективним використанням майна). Місцевим органам влади можуть делегуватись усі функції управління майном деяких державних підприємств, які мають важливе регіональне значення. Особлива увага приділяється підприємствам, які повністю або частково фінансуються з дер­жавного бюджету. Ефективне функціонування таких підприємств може забезпечити відповідні фінансові надходження до бюджету регіонів і тим самим сприяти успішному розв'язанню гострих соціально-економічних проблем на регіональному рівні.

Життєзабезпечення територіальних громад значною мірою залежить від зміцнення економічних основ місцевого самоврядування (передача в комунальну власність частини державного майна). Для мешканців сіл і селищ вагомим актом є передача їм у власність земель, які можуть бути використані для надання в оренду.

Державна регіональна економічна політика передба­чає перехід до збалансування доходів і витрат на всіх рівнях бюджетної системи з урахуванням рівня забезпеченості регіонів країни об'єктами соціальної інфраструктури та застосування системи фінансо­вих нормативів забезпеченості потреб населення.

Зміцнення місцевих фінансів і розширення прав місцевих органів виконавчої влади у бюджетній політиці України досягається шляхом:

- збільшення частки закріплених у бюджетах доходів на всіх рівнях бюджетної системи;

- розширення ролі місцевих податків і зборів;

- розроблення науково обгрунтованих критеріїв встановлення нор­мативів відрахувань від загальнодержавних податків до місцевих бюджетів;

- визначення засад надання місцевим бюджетам дотацій, субсидій і субвенцій.

Складовою державної регіональної економічної політики є й механізм бюджетного регулювання на основі створеннязагальнодержавних, регіональних та місцевих цільових фондів для вирівнювання доходів територій, у тому числі і шляхом надання відповідних субсидій та субвенцій.

Державна регіональна економічна політика у фінансовій сфері, по-перш за все, спрямована на зміцнення доходної бази депресивних територій, а також сільських адміністративних районів, розширення повноважень і відповідальності органів місцевого самоврядування у сфері управління місцевими фінансами, посилення державного контролю за раціональним використанням фінансів.

За роки незалежності в нашій державі істотно змінилася економіч­на ситуація, що особливо простежується на рівні регіонів. Після значного спаду промислового й сільськогосподарського виробництва, за­грозливих масштабів безробіття, проблем енергозабезпеченості, особливо в аграрному секторі економіки, зараз спостерігається підйом виробництва, зменшення безробіття. Екологі­чна ситуація в окремих регіонах є складною, що вимагає великих фінан­сових ресурсів для її поліпшення. В таких умовахрегіональні аспекти державної концепції розвитку і розміщення продуктивних сил передбачають виконання таких завдань:

- реструктуризації економіки насамперед промислових регіонів та центрів з надмірною концентрацією підприємств важкої промисловості та складною економічною ситуацією. Особливо це стосується Донецького і Придніпровського економічних районів та міст Києва, Харкова, Оде­си, Кривого Рогу, Маріуполя, Макіївки;

- розвитку експортних та імпортозамінних виробництв у регіонах, де для цього є сприятливі умови, – вигідне транспортно-географічне положення, необхідний економічний і науковий потенціали;

- нарощування масштабів виробництва товарів народного споживан­ня, продовольства, сільськогосподарського і транспортного машинобудування, товарів основної хімії та хімії органічного синтезу;

- інтенсифікації сільськогосподарського виробництва в регіонах з метою максимального забезпечення продовольством та нарощування експортного потенціалу на основі реформування виробничих і земельних відносин, інтеграції переробних галузей з виробництвом сільськогосподарської продукції і сировини, організації ринків збуту;

- стримування вивільнення робочої сили із сфери виробництва, створення нових робочих місць у галузях, що розвиваються, у споживчих галузях та організаціях ринкової інфраструктури;

- поліпшення екологічної ситуації в Донецькому і Придніпровсько­му економічних районах і на територіях, що зазнали впливу катастрофи на Чорнобильській АЕС;

- розширення індустрії відпочинку й оздоровлення за рахунок якомога повнішого використання рекреаційних ресурсів Криму, узбережжя Чорного й Азовського морів, окремих районів Закарпатської, Львівської, Волинської, Івано-Франківської, Полтавської, Вінницької та інших областей, створення розгалуженої мережі транспортних комуніка­цій, об'єктів виробничої і соціальної інфраструктури;

- прискореного розвитку регіональної і міжрегіональної інфраструктури, що сприятиме підвищенню ефективності територіального поділу праці;

- вироблення активної регіональної демографічної політики з метою припинення депопуляції населення, стримування масштабів його еміграції;

- поступового істотного підвищення рівня життя населення шляхом розширення сфери його зайнятості, забезпечення гарантованого рівня доходів населення регіонів, доступу до безплатної освіти і медичного обслуговування, підтримка державою процесів збереження та відродження його духовної культури.

 

 

4 БЛОК ЗАВДАНЬ для самостійної роботи

 

& 2? Теми рефератів (доповідей)

 

1. Бюджетно-фінансове регу­лювання регіонального розвитку.

2. Законодавчо-нормативна база та управління регіональним розвитком.

3. Міжрегіональне і прикордонне співробіт­ництво.

4. Вільні економічні зони.

s Запитання для самоконтролю знань

 

 

1. У чому полягає головна спрямованість державної регіональної економічної політики?

2. Ким визначаються основні напрями державної регіональної економічної політики?

3. Визначити суб'єкти і об'єкти державної регіональної економічної політики.

4. У чому полягають основні принципи державної регіональної економічної політики?

5. Визначити головні цілі Державної регіональної економічної політики.

6. У чому полягають три основних принципи управління регіональною економікою.

7. Який Закон України і чому дає змогу захистити інтереси регіонів.

8. У чому полягає сутність Державної регіональної економічної політики у фінансовій сфері.

 

 

& Література

4. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / За ред. Є.П. Качана. - 2-ге вид. перероб. і доп. - К.: ВД «Юридична книга», 2001. - с.28-35.

5. Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. В.В. Ковалевського - 3-е вид. перероб. і доп. - К.: Знання, 2001. - с.302-306.

6. Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів: Підручник. - К.: Кондор, 2006. - с.19-22, 192-200.