Студопедия — Карпатський економічний район
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Карпатський економічний район






 

Економіко-географічне положення. Район розташований на заході країни і межує з п'ятьма державами Європи: Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою. Площа району 56, 6 тис. км2 (9, 3%). Карпатський район охоплює територію Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей. Для нього важливе його еколого-географічне розташування в зоні західного перенесення повітряних мас з Атлантики до Східної Європи, які несуть отруйні викиди теплових електростанцій, хімічних і металургійних підприємств із Західної Європи.

Район займає вигідне транспортно-географічне положення: лежить на перетині міжнародних залізничних, трубопровідних та електричних шляхів – залізниць Київ – Львів – Прага, Київ – Львів – Краків, Варшава – Перемишль – Львів – Бухарест; газопроводів Уренгой – Помари – Ужгород, Оренбург – Західний кордон; ЛЕП Вінниця – Альбертірша.

Природні умови і ресурси. Природні умови економічного району дуже різноманітні, що пов'язано з Карпатськими горами. Також багаті і різноманітні природні ресурси. Це один з водозабезпечених районів України. Річки є Дністер, Тиса, Прут, використовуються для водопостачання населених пунктів, виробництва електроенергії, частково для судноплавства (Дністер) і лісосплаву.

Грунти району теж різноманітні: сірі, світло-сірі, дерново-підзолисті, чорноземні, алювіальні, дернові, лучні – на рівнинах, бурі лісові і гірсько-лучні – в горах. Карпатський район має найбагатші в країні лісові ресурси. Найбільша лісистість спостерігається у Закарпатській області (близько 50%).

Район багатий на різноманітні корисні копалини. Із паливних ресурсів тут залягають нафта, горючі гази, кам'яне і буре вугілля, торф і сланці. Найбільшими родовищами нафти є Волинське, Уличансько-Орівське, Старосамбірське, Східницьке і Стрільбищенське; газу – Дашавське, Рудківське, Угерське, Лопарське, Косівське, Більче-Волицьке. На півночі району у Львівсько-Волинському басейні залягає кам'яне вугілля, що придатне для коксування і газифікації (Червоноград, Соснівка, Жовтневе). Буре вугілля є в Закарпатті (Ільниця, Мукачеве, Рокосовське), Передкарпатті (Ковалівка) і Придністров'ї. Поклади торфу зосереджені на Львівщині (Радехівське і Брюховицьке). Перспективні для енергетики горючі сланці у Передкарпатті (Коломия, Косів, Ділятин) і Закарпатті (Стройноцьке і Сольське).

У районі зосереджені рудні корисні копалини, серед яких є алюмінієва сировина – алуніти (Беганське і Берегівське родовища у Закарпатті), ртутні руди – кіновар (Буркут-Шаянське і Дубринське у Закарпатті), ртутно-поліметалічні (Вишкове у Закарпатській обл.). Родовища поліметалічних руд (основний компонент яких свинець і цинк) знаходяться у Закарпатті (Брегівське і Беганське) та Львівській області (Трускавець). Знайдено магнієві руди (Калуш) і золото (Мужієве, коло Берегова, і Сауляк – неподалік Рахова Закарпатської області).

Самородна сірка залягає на території Львівської та Івано-Франківської областей у Немирівському, Язівському (Яворівський район), Любенському (Городоцький), Роздольському (Миколаївський), Жидачівському, Тлумацькому, Загайпільському (Коломийський) родовищах. У цих же областях зосереджені поклади калійної солі (Калуш-Голинське, Стебниківське, Дрогобицьке, Тростянецьке, Бориславське, Доброгостівське, Моршинське тощо). Кухонну сіль добувають у Закарпатській (Солотвина), Івано-Франківській (Долина, Болехів) і Львівській (Дрогобич) областях. У Передкарпатті є родовища озокериту (Старуня, Дзвиняч), а на Закарпатті – баритових руд (Беганське, Брегівське, Рухівське, Лопошанське). Фосфатна сировина розвідана у Незвиську (Івано-Франківська обл.), мінеральна фарбова – у Іршаві, Новоселиці (Закарпатська облю).

У районі великі та різноманітні поклади будівельних матеріалів: глини, вапняків, опоки, гіпсу, кварцових, скляних і формувальних пісків, доломітів тощо. В Закарпатті трапляються родовища білого, сірого, рожевого, червоного та блідо-зеленого мармуру.

За кількістю джерел мінеральних вод, їхньою якістю і різноманітністю Карпатський район не має собі рівних у країні. Тут відомі води типу " Нафтуся" (Трускавець), " Нарзан" (Ужгород, Шаян), " Єсентуки" (Драгове, Кваси), " Боржомі" (Поляна, Свалява), сірководневі (Великий Любіть, Немирів, Шкло, Черче та ін.), сульфатно-натрієві води (Моршин, Трускавець).

Населення і трудові ресурси. Чисельність населення району становить 6187, 1 тис. осіб (2005 р.), що складає 12, 9% всього населення України. Найбільше припадає на Львівську область – 42, 2%, а на Чернівецьку – тільки 14, 8%. За густотою населення район посідає друге місце у країні (після Донецького) – 109, 3 осіб/км2, що на 37% перевищує середній показник у країні. Найбільша густота населення у Львівській області – 120, 0 осіб/км2, а найменша – у Закарпатській – 98, 0 осіб/км2.

Карпатський район є одним із трьох районів України, де сільське населення кількісно переважає міське і частка його сягає 51, 8%. Тільки у Львівській області сільські мешканці складають меншість – 40, 5%, а найбільше їх у Закарпатті – 63, 0%. Густота сільського населення району (56, 6 осіб/км2) є найвищою серед інших економічних районів і більше, ніж у 2, 1 рази перевищує середній показник у країні. По областях густота сільського населення розподіляється наступним чином: у Чернівецькій – 67, 3 ос./км2, Закарпатській – 61, 6 ос./км2, Івано-Франківській – 58, 4 ос./км2, Львівській – 48, 5 ос./км2. Середні розміри сільського поселення району є найзначнішими у державі і становлять 893 особи, перевищуючи в 1, 6 рази середню чисельність села в Україні. Виділяються Закарпатська і Чернівецька області із найбільшою людністю сел (понад 1350 осіб) і Львівська область – із найменшою (більше 570 осіб). На Івано-Франківщині села сягають до 1050 осіб.

У Карпатському економічному районі міське населення зосереджено у 79 містах, у тому числі 20 обласного підпорядкування та 87 містечках, більшість із яких знаходиться у Львівській області (35). Середня чисельність міського поселення сягає 17966 осіб, що на 25, 5% нижче середнього показника у країні (одна із найменших величин в Україні). Найбільшими містами району є Львів, Чернівці, Івано-Франківськ, Тернопіль Ужгород, Мукачеве, Дрогобич, Калуш, Червоноград, Стрий, Коломия.

Працездатне населення становить 57, 8% (на 0, 1% менше середнього рівня), молодь – 21, 5% (на 2, 8% більше), особи похилого віку – 20, 7% (на 2, 7% менше). На 1000 осіб населення регіону припадало 266 пенсіонерів, що на 35 осіб менше від середнього рівня.

У статевій структурі людності жінки кількісно переважають чоловіків. За різницею між чоловіками і жінками район посідає перше місце в Україні, бо на 1000 жінок тут припадає 901 особа чоловічої статі. Ще менша кількісна різниця між чоловіками і жінками на Закарпатті – 928 чоловіків на 1000 жінок.

За національним складом переважають українці – 89, 6%. Також мешкають тут росіяни, євреї (здебільшого в міських поселеннях), поляки (у Львівській області), угорці, словаки (у Закарпатській області), румуни (у Чернівецькій і Закарпатській областях).

Територіально-галузева структура економіки. Промисловість – провідна галузь господарського комплексу району. Тут розвинуті машинобудування і металообробка, хімічна, паливна, лісова і деревообробна, легка, харчова галузі, будівельна індустрія. Машинобудування і металообробка має своєрідну спеціалізацію і територіальну організацію. Переважає неметаломістке трудомістке машинобудування, що орієнтується на кваліфіковані кадри. Провідними галузями є автомобільна промисловість, приладобудування, конвеєробудування, електротехнічна, радіотехнічна (телевізори) промисловість, інструментальна, виробництво верстатів і сільськогосподарських машин. У територіальній структурі машинобудування і металообробки виділяються Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, Ужгород, Дрогобич, Коломия, Мукачеве.

У районі добре розвинута хімічна промисловість, що орієнтується на поклади самородної сірки, калійної і кухонної солі, озокериту, нафти, природного газу, кам'яного вугілля. Основними галузями хімічної промисловості є гірнича хімія, основна хімія, хімія органічного синтезу. Гірничу хімію складають виробництво сірки (Роздольське ВО " Сірка" і Яворівський гірничо-хімічний завод), видобуток калійних і кухонних солей у Калуші, Стебнику, Солотвині. До основної хімії належить виробництво сірчаної кислоти (у Новому Роздолі).

Розвивається хімія органічного синтезу — виробництво штучних волокон (у Сокалі), технічного вуглецю (у Дашаві), тонкого органічного синтезу (в Івано-Франківську), поліетилену (у Калуші). Мають місце також хіміко-фармацевтична промисловість (у Львові), виробництво лаків і фарб (у Львові, Бориславі, Чернівцях), нетканих матеріалів (у Бориславі), гумоазбестова промисловість (у Чернівцях), побутова хімія (в Ужгороді, Чернівцях), нафтохімія (у Львові, Дрогобичі, Івано-Франківську).

Паливна промисловість району представлена газовою, нафтовою, вугільною і торфовою галузями. Найбільшими електростанціями району є Бурштинська (Івано-Франківська область, 2, 4 млн. кВт) та Добротвірська ДРЕС (Львівська область, 700 тис. кВт). На межі Чернівецької та Хмельницької областей побудована Дністровська ГЕС.

До лісової та деревообробної промисловості району входить понад 70 підприємств. Вони сформували потужний Карпатський лісовиробничий комплекс, що включає лісозаготівельну, деревообробну, целюлозно-паперову та лісохімічну галузі. Лісозаготівельна промисловість розвинута в Берегометі (Чернівецька обл.), Вигоді, Надвірній, Брошнів-Осаді, Рожнятові (Івано-Франківська обл.), Рахові, Тересві, Чинадієвому (Закарпатська обл.), Сколе, Стрию, Турці (Львівська обл.). Виробництво меблів знаходиться у Львові Івано-Франківську, Чернівцях, Ужгороді, Мукачеві. Випуск деревинностружкових плит налагоджений на лісокомбінатах у Надвірній і Сваляві (Закарпатська обл.) та на деревообробному комбінаті у Тересві, а деревоволокнистих – на Виговському лісокомбінаті. У Чернівцях, Сваляві та Брошневі виробляють із дерева будівельні матеріали та фанеру. Підприємства целюлозно-паперової промисловості знаходяться у Рахові (картонна фабрика) і Жидачеві (картонно-паперовий комбінат, Львівська обл.). Підприємства лісохімічної промисловості працюють у Великому Бичкові, Перечині (Закарпатська обл.), Сваляві і Вигоді.

Розвинута у районі також промисловість будівельних матеріалів. Потужна місцева сировинна база, а також потреби містобудування зумовили виробництво цементу, гіпсу, покрівельних і стінових матеріалів, залізобетонних виробів тощо. Провідними підприємствами будівельної індустрії є Миколаївський (Львівська обл.) цементно-гірничий і Ямщицький (біля Івано-Франківська) цементно-шиферний комбінати, Львівський і Стрийський заводи скловиробів, Бориславський фарфоровий завод. Окрім того, важливими є виробництва, що випускають глиняну (Чернівці, Івано-Франківськ, Коломия) і силікатну цеглу (Розвадів Львівської обл.), нерудні будівельні матеріали (Хуст Закарпатської обл.), будівельну кераміку (Львів), пластмасові сантехнічні вироби (Виноградове Закарпатської обл.).

Агропромисловий комплекс. Різноманітні природні умови зумовлюють різну спеціалізацію сільськогосподарських і переробних підприємств. У лісостеповій зоні розвинуті зернове господарство, молочно-м'ясне скотарство, свинарство і птахівництво. Тут вирощують цукрові буряки, льон, зерно. У гірських районах переважають молочно-м'ясне скотарство, вівчарство, а також картоплярство і льонарство. Своєрідна сільськогосподарська спеціалізація склалася у Закарпатті, де провідним є виноградарство, садівництво, тютюнництво, молочно-м'ясне скотарство, птахівництво і вівчарство. На базі цих галузей сільського господарства сформувалися м'ясна, цукрова, молочна, маслоробно-сироварна, борошномельно-круп'яна, хлібопекарська, виноробна, кондитерська, плодоовочева та інші виробництва харчової промисловості. Розміщення їхніх підприємств, загалом, відповідає територіальній спеціалізації сільського господарства. Так, цукрові буряки переробляються в лісостеповій зоні (у Ходорові, Радехові, Золочеві, Городенці), льон – у Передкарпатті (Старому Самборі), овочі і плоди – у лісостеповій і перед гірській. М'ясокомбінати розповсюджені переважно в обласних центрах, а також Бориславі, Стрию, маслосирзаводи – рівномірно на території району. У Закарпатті розвинені виноробна і коньячна галузі (Ужгород, Берегово, Іршава), а в областях, північніше від Карпат – спиртогорілчана промисловість.

Головними галузями легкої промисловості району є текстильна, трикотажна, швейна, панчішно-шкарпеткова, хутрова, взуттєва. Провідні центри текстильної промисловості зосереджені у Долині (Івано-Франківська обл.), Львові (в обох – бавовняно-прядильні фабрики), Чернівцях (текстильне об'єднання) і Калуші (Івано-Франківська обл., завод первинної обробки льону). Виробництво трикотажних виробів здійснюють трикотажні фабрики у Львові, Чернівцях, Ужгороді та фабрика білизняного трикотажу в Мукачеві. Осередками панчішно-шкарпеткової промисловості є Чернівці і Львів. Швейна промисловість представлена виробничими об'єднаннями у Чернівцях і Дрогобичі. У Львові. Чернівцях та Івано-Франківську знаходяться виробництва шкіряної промисловості, а у Мукачевому, Хусті (Закарпатська обл.), Стрию, Бориславі, Львові продукують взуття. Відомим підприємством хутрової промисловості є виробниче об'єднання " Тисмениця" (Івано-Франківської обл.).

У Карпатському районі розвивається рекреаційний комплекс, до якого належить санаторно-курортне і туристське господарство та сфера відпочинку. Основним районом рекреації є територія Українських Карпат. Тут розміщені відомі оздоровниці Трускавця, Моршина, Любіня Великого, Немирова. Відомі центри туризму: Львів, Галич, Чернівці, Ужгород, Мукачеве тощо.

Транспортний комплекс. Карпатський район має густу мережу залізничних і автомобільних шляхів. Довжина залізничних магістралей загального користування становить 2898 км. Автомобільні шляхи з твердим покриттям мають довжину 18, 1 тис. км. Головні залізничні колії прямують із Києва до Львова і далі до Ужгорода і Чопа. У перевезеннях переважають транзитні вантажі, їх перевантажують на прикордонних станціях Чоп і Мостиська. Найбільші транспортні вузли району – Львів, Чоп, Чернівці, Івано-Франківськ, Дрогобич, Самбір, Стрий. Львівський аеропорт має міжнародне значення.

Регіональні промислово-економічні вузли. Промисловими вузлами району є Львівський, Дрогобицько-Стрийський, Червоноградсько-Сокальський, Чернівецький, Івано-Франківський, Калусько-Долинський, Ужгород-Мукачівський.

Найбільший промисловий вузол – Львівський. Тут переважає машинобудування і металообробка. У Львові виробляють автобуси й автонавантажувачі, телевізори й кінескопи, конвеєрні лінії та верстати, інструменти і прилади, медичне обладнання й електротехнічні вироби, сільськогосподарські машини, штучні алмази та алмазний інструмент.

У Львові знаходяться численні підприємства легкої промисловості: виробничі об'єднання " Весна", " Маяк", " Юність" (швейна промисловість), " Промінь" (трикотажна), " Світанок" (шкіряна), " Прогрес" (взуттєва). До харчової належать виробничі об'єднання " Світоч", " Колос", молочний, м'ясний і жировий комбінати. Серед підприємств хімічної і нафтохімічної промисловості у Львові працюють лакофарбовий і нафтопереробний заводи. У місті сформувалася значна будівельна індустрія. Є підприємства, що випускають косметику, картон, меблі, скло, керамічні вироби, музичні інструменти, а також ВО медичної промисловості " Львівфарм".

До складу Дрогобицько-Стрийського промислового вузла входять Дрогобич, Стрий, Борислав, Стебник і Трускавець. Тут розвинуті хімічна, машинобудівна, деревообробна, легка і харчова галузі промисловості, курортне господарство.

Значним промисловим центром вузла є Дрогобич. У місті знаходяться підприємства хімічної, гірничо-хімічної та нафтопереробної промисловості, заводи автомобільних кранів, спеціалізованого обладнання тощо. Є підприємства деревообробної, легкої та харчової промисловості, будіндустрії.

Провідна галузь Стрия – машинобудування та металообробка. Набули розвитку також легка (взуттєва і суконна фабрики) і харчова промисловість. Як старий нафтовидобувний центр відоме місто Борислав, де розвинута хімічна промисловість, машинобудування, виробництво штучних алмазів і алмазного інструменту, легка, харчова, меблева промисловість. Провідним підприємством Стебника є калійний завод.

До складу Червоноградсько-Сокальського промислового вузла, що розміщений на півночі Львівської області, входять Червоноград, Сокаль, Жвирка, Соснівка, Гірник. Основою територіального осереддя цих населених пунктів є паливна промисловість.

Червоноград – це провідний центр Львівсько-Волинського вугільного басейну. Поблизу міста розміщені 12 шахт і центральна збагачувальна фабрика. У Червонограді працюють заводи металоконструкцій, залізобетонних виробів, хлібний і молочний, дають продукцію деревообробний комбінат, виробниче панчішне об'єднання, швейна фабрика. У Сокалі розміщені заводи хімічного волокна та залізобетонних виробів.

До складу Івано-Франківського промислового вузла входять Івано-Франківськ та населені пункти Тисмениця, Лисець тощо. В Івано-Франківську основними галузями є машинобудування і металообробка, легка і харчова промисловість. Машинобудівні підприємства представляють виробничі об'єднання " Геофізприлад", " Карпатпресмаш", арматурний та ін., а до легкої – швейне і шкіряне об'єднання, фабрики трикотажних, швейно-галантерейна і художніх виробів. Харчову промисловість – молочний завод, харчосмакова і кондитерська фабрики, птахо- і м'ясокомбінати. У місті працюють меблевий комбінат та завод тонкого органічного синтезу. У Тисмениці знаходиться виробниче хутрове об'єднання, харчовий комбінат, меблева фабрика.

До складу Калусько-Долинського промислового вузла входять Калуш, Долина, Вигода, Брошнів-Осада та ін. Вузол знаходиться на заході Івано-Франківської області. Його провідні галузі – хімічна – АТ " Оріана" (Калуш), газопереробний завод (Долина) та машинобудування – ВО " Карпатнафтомаш", заводи комунального устаткування " Будмаш", " Нафтобурмашремонт" та ін. (Калуш). Тут багато підприємств легкої, харчової промисловості.

До складу Чернівецького промислового вузла входять Чернівці, Лужани, Новоселиця та ін. Провідними галузями виступають легка промисловість, машинобудування та металообробка. Легка промисловість представлена такими виробничими об'єднаннями: швейним " Трембіта", панчішним, рукавично-трикотажним, бавовняним. Розвинуті народні художні промисли. Є кілька машинобудівних підприємств: ВО " Чернівцілегмаш" та " Електронмаш", машинобудівний та приладобудівний заводи. Хімічна промисловість випускає гумове взуття, лаки, фарби, товари побутової хімії. Тут багато підприємств харчової, деревообробної та меблевої промисловості.

До складу Ужгород-Мукачівського промислового вузла входять Ужгород, Мукачеве, Чоп, Середнє та ін. Основна спеціалізація вузла – виробництво машин і обладнання, продукція легкої та деревообробної промисловості. Машинобудування представлене заводами " Електродвигун", " Ужгородприлад", нестандартного обладнання, газотранспортних турбоустановок (Ужгород), " Мукачівприлад". Тут розвинута деревообробна, меблева, легка, харчова промисловість, будіндустрія.

Економічні зв’язки. Із Карпатського району вивозять автобуси та автонавантажувачі, автомобільні крани й інструменти, телевізори і конвеєрні лінії, сільськогосподарські машини й обладнання для нафтової та газової промисловості, технологічне устаткування для легкої промисловості і різноманітні прилади, хутрові вироби, вино, фруктові та овочеві консерви, кондитерські вироби та мінеральні води, калійні добрива і сірку, вугілля, ліс, меблі тощо.

Підприємства Карпатського району працюють на металі з Донбасу і Придніпров'я, з різних районів країни отримують комплектуючі деталі, мінеральні добрива, синтетичні волокна, шовкові, бавовняні і лляні тканини, сільськогосподарські машини, автомобілі, технологічне обладнання для харчової промисловості, олію.

Проблеми і перспективи удосконалення еконо­міки району. Однією з найголовніших проблем Карпатського району є низький рівень промислового розвитку його областей, окрім Львівської. Незважаючи на те, що район межує з п'ятьма країнами Європи, у нього все ще недостатній рівень транскордонного співробітництва. Це особливо стосується Закарпатської та Львівської областей. Заслуговує на увагу дослідження регіональних особливостей продуктивних маятникових міграцій, що набуває великого державного значення. Потребують уваги питання охорони унікальних лісових ресурсів Карпат, здійснення протиерозійних заходів, регулювання стоку карпатських річок, які затоплюють у період повеней значні перед гірські території, необхідно вжити дійових заходів щодо усунення промислових викидів у повітряний і водний басейни, передусім у районах розміщення гірничо-хімічних виробництв і цементної промисловості.

Карпатський економічний район має великі, не до кінця реалізовані можливості щодо розвитку курортного господарства. Унікальні курорти Передкарпаття і Закарпаття можуть давати прибуток, зокрема і в іноземній валюті, більший, ніж промислові підприємства. Однак подальший розвиток екологічно небезпечних виробництв у цих районах часто суперечить їхньому рекреаційному освоєнню.

 

 







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1577. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Внешняя политика России 1894- 1917 гг. Внешнюю политику Николая II и первый период его царствования определяли, по меньшей мере три важных фактора...

Оценка качества Анализ документации. Имеющийся рецепт, паспорт письменного контроля и номер лекарственной формы соответствуют друг другу. Ингредиенты совместимы, расчеты сделаны верно, паспорт письменного контроля выписан верно. Правильность упаковки и оформления....

БИОХИМИЯ ТКАНЕЙ ЗУБА В составе зуба выделяют минерализованные и неминерализованные ткани...

Понятие и структура педагогической техники Педагогическая техника представляет собой важнейший инструмент педагогической технологии, поскольку обеспечивает учителю и воспитателю возможность добиться гармонии между содержанием профессиональной деятельности и ее внешним проявлением...

Репродуктивное здоровье, как составляющая часть здоровья человека и общества   Репродуктивное здоровье – это состояние полного физического, умственного и социального благополучия при отсутствии заболеваний репродуктивной системы на всех этапах жизни человека...

Случайной величины Плотностью распределения вероятностей непрерывной случайной величины Х называют функцию f(x) – первую производную от функции распределения F(x): Понятие плотность распределения вероятностей случайной величины Х для дискретной величины неприменима...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия