Подільський економічний район

 

Економіко-географічне положення. Площа району – 60, 9 тис. км² (10, 1% території України). Район охоплює Вінницьку, Хмельницьку і Тернопільську області. Економічний район розташований у правобережній частині України на Подільській і Придніпровській височинах в лісостеповій зоні із родючими грунтами і достатнім зволоженням, що сприяє сільськогосподарському виробництву. Транспортна мережа має добрі можливості для економічних і культурних зв'язків із Карпатським, Волинським, Столичним, Центральним і Причорноморським економічними районами та Республікою Молдовою. Близькість району до державного кордону України з Білоруссю, Молдовою, Румунією, Польщею, Угорщиною, Словаччиною дає змогу розвивати на його території галузі і виробництва, продукція яких експортується або може експортуватися у ці країни.

Природні умови і ресурси. Район багатий на родовища сировини для промисловості будівельних матеріалів, особливо в зоні Українського кристалічного щита. Є родовища будівельного і оздоблювального каменю, граніту і гнейсу (вздовж річок Случі – біля Старокостянтинова; Південного Бугу – поблизу Меджибожа і Хомори – поблизу Полонного), мармуру (Кам'янець-Подільський район), пісковику, гіпсу. В усіх трьох областях знайдено мергель (сировина для виробництва цементу), каолін, трепел і опоку (крем’яста крейда). Багато родовищ цегельно-черепичних і гончарних глин та пісків. З енергетичних ресурсів є поклади торфу на півночі району та незначні запаси бурого вугілля в усіх областях.

У Придністров'ї залягають поклади фосфоритів, які поки що не мають промислового значення. Виявлено пеліканіт, його запаси сягають 170 млн. т. Це єдина в Європі сировина, яку використовують для виробництва склолитого цементу, фарфорових виробів, кахлі, перліту, піноскла, кольорового бетону.

Район має значні запаси мінеральних лікувальних вод. Найвідоміші знаходяться у Гусятинському (Тернопільська обл.), Сатанівському, Полонському (Хмельницька обл.), Хмільницькому, Козятинському, Липовецькому, Немирівському (Вінницька обл.) районах.

У районі переважають різні типи чорноземів і сірих лісових грунтів, що є найсприятливішим фактором для рослинництва. Густа мережа річок басейну Дніпра, Південного Бугу і Дністра забезпечує господарські і побутові потреби у воді. Крім того є 5500 ставків, які використовуються для риборозведення. Лісопокритість території складає 11, 5%, що не оптимально для району (17, 8%)

Населення і трудові ресурси. Чисельність населення району – 4303, 0 тис. осіб (2005 р.), що сягає 8, 7% загальної його чисельності у державі. Найбільша у Вінницькій області (1753, 9 тис. осіб), а найменша – у Тернопільській (1134, 2 тис. осіб). Середня густота населення – 70, 7 осіб/км² і є нижчою від середнього показника в країні. Вона зростає у напрямі з півночі на південь і найбільша у Придністров'ї. Також простежується її зростання у напрямку зі сходу (Вінницька область – 66, 0 осіб/км²) на захід (Хмельницька область – 69, 0 та Тернопільська – 82, 0 осіб/км²).

Сільське населення становить 52, 9%. Це один із найменш урбанізованих районів України. Густота сільського населення сягає 37, 4 осіб/км², що на 44% більше від середнього показника у країні. Найвищою різниця на заході, на Тернопільщині (78%), а найменша у центрі, на Хмельниччині (26%). Середня чисельність сільського поселення – 584 особи, що тільки на 6, 6% більше середнього розміру. Найменші кількісні розміри села маються у центрі району (Хмельницька область – 486 осіб), а на заході та сході вони найбільші і майже однакові (відповідно, у Тернопільській і Вінницькій областях – 639 і 640 осіб).

Міське населення Подільського району становить менше половини (47, 1%) і воно розміщено у 49 містах, у тому числі 13 обласного підпорядкування та 70 містечках, більшість із яких знаходяться у Вінницькій області (29). Середня чисельність міського поселення складає 17029 осіб, що є однією із найменших величин в Україні (на 29, 4% нижче середнього показника). У районі небагато міст із чисельністю більше 50 тис. – всього чотири (Вінниця, Хмельницький, Тернопіль, Кам'янець-Подільський).

Працездатне населення становить 54, 4% (на 3, 5% менше середнього показника), молодь – 19, 9% (на 1, 2% більше), особи похилого віку – 25, 7% (на 2, 3% більше). За останнім показником район не знає собі рівних серед економічних районів України. Тому, що на 1000 осіб населення регіону припадає 317 пенсіонерів, що на 16 осіб більше від середнього рівня у країні.

У статевій структурі населення жінки кількісно переважають чоловіків. На 1000 жінок припадає 853 чоловіки (в Україні 862). Район посідає 2 місце в Україні (після Волинського) за часткою українців – 95, 3%. Частка росіян – 3, 1%, поляків – 0, 7%, які найбільше заселюють Хмельницьку область – 23 тис. (1, 6%). З інших національностей – білоруси – 0, 1%.

Для району властиве поступове зниження темпів природного приросту населення. Наявний високий рівень зайнятості жінок у суспільному виробництві, зростають кількості розлучень. У сільських населених пунктах мають місце висока смертність та інтенсивні процеси старіння. Міграційні потоки спрямовані із села, що є однією із причин депопуляції сільської людності, а також зниженню частки економічно активного населення. Крім того, у містах, особливо малих, є певні надлишки працездатного населення, що призводить до безробіття.

Територіально-галузева структура економіки. Провідну роль у виробничій сфері посідають сільське господарство і харчова промисловість. Галузеву орієнтацію визначають також машинобудування і металообробка, промисловість будівельних матеріалів, легка промисловість, лісова і деревообробна, хімічна. У Подільському районі промислове і сільськогосподарське виробництво спирається на значну енергетичну базу. Тут працюють Хмельницька АЕС і Ладижинська ДРЕС.

Промисловість. Для машинобудування характерні велика трудомісткість і переважно середня та низька металомісткість. На кваліфіковані трудові ресурси зорієнтовані виробництва інструментів, електротехнічне та радіотехнічне (Вінниця, Кам'янець-Подільський, Тернопіль, Бережани), електронна (Хмельницький, Волочиськ) промисловість, виробництво світлотехнічних виробів (Тернопіль). Особливо важливе для району сільськогосподарське машинобудування, зокрема виробництво бурякозбиральних комбайнів (Тернопіль), тракторних агрегатів і деталей (Вінниця, Хмельницький, Шепетівка), обладнання для цукрової промисловості (Калинівка Вінницької обл.), технологічне устаткування для харчової промисловості (Красилів Хмельницької обл.), обладнання для тваринницьких ферм (Бращіав Вінницької обл.). У Могилеві-Подільському та Барі функціонують машинобудівні підприємства, а в Сутиськах (Вінницька обл.) – завод автоелектроапаратури. У 1993 р. впроваджено у дію невеликої потужності автобусний завод у Старокостянтинові.

Хімічна промисловість району представлена виробництвом мінеральних добрив, сірчаної кислоти, товарів побутової хімії, миючих засобів, оліфи, штучної шкіри. Найбільшим центром хімічного виробництва є Вінниця. Вінницький хімічний комбінат випускає суперфосфат, мийні речовини, сажу, пестициди. У Тернополі розташовано завод штучної шкіри " Вінітекс". Почаївська фабрика випускає вироби із пластмаси. Підволочиський завод пластмасових виробів – пластмасові підошви. Підприємства лісохімії випускають каніфоль, ефірну олію, скипидар (Славута).

Досить потужна легка промисловість: швейна, текстильна, взуттєва і трикотажна. Суконні фабрики є в Дунаївцях та Славуті. Прядильно-ткацьке виробництво налагоджене у Хмільнику і Кам'янці-Подільському, а текстильне – у Тернополі (ВО " Текстерно"), Заліщиках (фабрика текстильно-виробничих виробів). Трикотажні вироби випускають у Хмельницькому, Шепетівці, Тернополі, Вінниці, Кам'янці-Подільському. Підприємства швейної промисловості розміщені майже в кожному місті, однак найбільші розміщуються у Вінниці, Хмельницькому, Тернополі, Чорткові, Кам'янці-Подільському, Гайсині, Браїлові, Хмільнику тощо. Взуттєва і шкіргалантерейна галузі промисловості найрозвинутіші в обласних центрах, а також – у Теребовлі, Тульчині, Хмільнику, Заложцях, Вишнівці. У районі розвинуте також хутрове виробництво (Жмеринка), налагоджений випуск вати (Кременець), нетканих матеріалів (Могилів-Подільський).

Меблева промисловість набула розвитку в обласних центрах, а також у Кременці, Шепетівці, Хмільнику, Барі, Гайсині, Ізяславі, Летичеві, Вовковинцях, Дунаївцях, Славуті, Бережанах, Кременці тощо. У Вінниці виготовляють тару, у Погребищах – контейнери. Целюлозно-паперова промисловість розвинута на півночі району – у Росоші, Понінці, Полонному, с. Поляне Шепетівського району виробляють папір, а у с. Проскурівці – картон. У Калинівці знаходиться завод деревно-стружкових плит.

Промисловість будівельних матеріалів використовує різноманітну місцеву сировинну базу. Найвагомішу роль відіграє виробництво залізобетонних конструкцій (Хмельницький, Кам'янець-Подільський, Вінниця, Немирів, Тернопіль, Славута, Гнівань, Велика Березовиця, Ладижин) Провідним підприємством є також Кам'янець-Подільський цементний завод. Видобувають і обробляють граніт на Жежелівському, Гніваньському і Губниківському кар'єрах. Каменедробильні заводи Гнівані, Ладижина і Шепетівки виробляють щебінь. Стінові блоки із черепашника виготовляють у всіх областях району. Розробляють вапняк (Джуринський комбінат вапнякових блоків), а також крейду (Кременець). Вогнетриви випускають у Шепетівському і Полонському районах. Глуховецький і Турбівський каолінові, відповідно, комбінат і завод забезпечують потреби гумової, фарфоро-фаянсової та целюлозно-паперової промисловості. Будівельне скло, фаянс і кераміку виробляють у Бережанах і Славуті, художню кераміку і фарфор – у Полонному. У районі понад 40 цегельних заводів і чимало асфальтових. Розвинуті народні промисли – ткацтво, килимарство, плетіння, вишивання, гончарство.

Агропромисловий комплекс. Основою господарського комплексу району є потужний АПК, який базується на інтенсивному, багатогалузевому сільському господарстві і спеціалізується на землеробстві зерново-буряківничого і тваринництві молочно-м’ясного напрямів. Рівень освоєння земель дуже високий. Сільськогосподарську сировину використовує більшість промислових підприємств Поділля. В АПК зайнята основна частина населення.

Провідна галузь сільського господарства району – рослинництво. Близько 50% усіх посівних площ зайнято під зерновими культурами, серед яких, насамперед, виділяється озима пшениця, а також ячмінь, кукурудза та зернобобові. Вирощують також овес, просо, гречку. Серед кормових культур поширені конюшина, люцерна, однорічні та багаторічні трави. Розвинуте картоплярство та овочівництво. Значні площі зайняті під садами і ягідниками, а у Придністров'ї – під виноградниками.

Основна технічна культура району – цукрові буряки. За їхніми валовими зборами Поділля посідає перше місце в країні (до 30%). З інших технічних культур тут вирощують соняшник і тютюн.

Тваринництво тісно пов'язане з рослинництвом і переробною ланкою АПК. Так, кормові культури займають понад 28% усієї посівної площі. Відходи цукрової та інших галузей харчової промисловості використовуються для відгодівлі худоби. Домінує молочно-м'ясне скотарство, розвиваються свинарство, птахівництво, вівчарство, рибництво і бджільництво.

Харчова промисловість. Найрозвинутішими галузями харчової промисловості є цукрова, спиртова, м'ясна, молочна, маслоробна, сироварна, борошномельно-круп'яна, олійно-жирова, плодоовочева, хлібопекарська. Перше місце посідає цукрова промисловість. У цій галузі працюють 64 заводи, які виробляють третину цукру в країні. Найбільшими заводами є Гайсинський, Кирнасівський-2, Бернадський, Погребищенський (Вінницька обл.), Теофіпольський, Кам'янець-Подільський, Волочиський (Хмельницька), Кременецький, Чортківський (Тернопільська).

Спиртова промисловість тісно пов'язана з цукровою, оскільки переробляє її відходи (патоку). Спирт у районі виробляють також із картоплі та зерна. Всього в районі працюють 30 спиртових заводів. Допоміжними в галузі є виробництва вітамінів, кормових дріжджів тощо.

Найбільші підприємства м'ясної промисловості розміщені в обласних центрах, а також у Тростянці, Гайсині, Тульчині (Вінницька обл.), Кам'янці-Подільському і Шепетівці (Хмельницька) та Чорткові (Тернопільська). Великі птахокомбінати знаходяться в Барі, Козятині, Кам'янці-Подільському, Шепетівці (Тернопільська обл.).

Досить рівномірно розташовані в сировинних зонах маслоробні і маслоробно-сироварні підприємства. Основна продукція – масло, сир, молочні продукти. У районі діють 10 підприємств з виробництва сухого знежиреного молока, 7 з яких розташовані у Вінницькій області.

Значну сировинну базу використовує плодоовочева промисловість. Найбільші підприємства цієї галузі знаходяться у Вінниці, Заліщиках, Кам'янці-Подільському, Могилеві-Подільському, Тульчині, Меджибозі, Сатанові, Підгайцях, Мельниці-Подільській тощо.

Широкого розвитку набуло борошномельно-круп'яне виробництво у Вінниці, Вапнярці, Гайсині (Вінницька обл.), Богданівці, Волочиську, Кам'янці-Подільському, Полонному, Хмельницькому (Хмельницька обл.), Тернополі, Чорткові, Кременці, Бережанах (Тернопільська обл.). Підприємства кондитерської галузі знаходяться у Вінниці, Чорткові, Хмельницькому; олійно-жирової – у Вінниці; пивоварної – у Вінниці, Могилеві-Подільському, Бершаді, Тиврові, Чернятині, Браїлові (Вінницька обл.), Хмельницькому, Славуті, Зінькові (Хмельницька обл.), Тернополі.

Транспортний комплекс. Поділля має досить розгалужену транспортну мережу. Провідну роль у районі відіграє залізничний і автомобільний види транспорту. Довжина залізниць становить 2559 км, автошляхів з твердим покриттям – понад 20 тис. км. Найважливіші залізничні магістралі: Київ – Вінниця – Могилів-Подільський – Чернівці, Козятин – Шепетівка – Здолбунів, Шепетівка – Кам'янець-Подільський, Тернопіль – Чернівці. Великі залізничні вузли – Вапнярка, Жмеринка, Козятин, Шепетівка, Тернопіль, Чортків, Гречани. Найбільші автомагістралі: Київ – Вінниця – Хмельницький – Тернопіль, Вінниця – Немирів – Могилів-Подільський, Кременець – Тернопіль – Заліщики; Львів – Тернопіль – Хмельницький – Київ. Судноплавство здійснюється Дністром та Південним Бугом. В обласних центрах функціонують аеропорти. Через територію району прокладні газогони " Союз", Урен-гой – Помари – Ужгород.

Регіональні промислово-економічні вузли. Промисловими вузлами Подільського району є Вінницький, Хмельницький, Тернопільський, Кам'янець-Подільський, Шепетівський. Найбільший промисловий вузол – Вінницький. Найрозвинутішими його галузями є машинобудування і металообробка, харчова і легка галузі промисловості. Машинобудування і металообробка репрезентовані такими заводами, як інструментальний, тракторних агрегатів, електротехнічний, підшипниковий, радіотехнічної апаратури. Знаходяться два підприємства хімічної промисловості: суперфосфатний завод і хімічний завод, де є цех грануляції суперфосфату. Останній випускає також отрутохімікати, сірчану кислоту тощо.

Серед підприємств харчової промисловості відзначимо м'ясний, олійно-жировий, консервний та хлібний комбінати, кондитерську фабрику. У Вінниці діють підприємства швейної, взуттєвої та трикотажної промисловості, інші виробництва легкої промисловості. Промисловість будівельних матеріалів представлена заводами " Будіндустрія", залізобетонних конструкцій, керамзитового гравію, буддеталей, цегельним та ін. Тут працюють деревообробний комбінат і меблева фабрика, а також найбільша в країні картографічна фабрика.

До Хмельницького промислового вузла входять місто Хмельницький та навколишні селища. Провідними галузями промислового комплексу міста є машинобудування і харчова промисловість. Машинобудування і металообробка репрезентовані заводами " Катіон", " Електронмаш", ливарно-механічним, тракторних агрегатів, виробничими об'єднаннями " Ремпресмаш", " Укрелектроапарат", " Термопластавтомат". Серед підприємств харчової промисловості виділяються м'ясокомбінат, молочний і хлібний заводи, макаронна і кондитерська фабрики. Є також заводи великопанельного будинкобудування і залізобетонних конструкцій та меблева фабрика.

До складу Кам'янець-Подільського промислового вузла входять місто Кам'янець-Подільський та навколишні селища. Профілюючою галуззю вузла є машинобудування і металообробка (приладобудівний, кабельний, сільськогосподарських машин, електромеханічний, автоагрегатний, дереворізального інструменту, " Електроприлад" та інші заводи). Харчова промисловість представлена м'ясокомбінатом, молочним, цукровим і консервним заводами. Будівельні матеріали дають цементний та асфальтобетонний заводи. Працюють швейна, бавовняна та меблева фабрики.

Кам'янець-Подільський – великий туристичний центр. За кількістю пам'яток історії та культури він поступається тільки Києву і Львову.

До Шепетівського промислового вузла входять Шепетівка, Славута, Нетішин, Ізяслав. Основними галузями вузла є машинобудування і металообробка, будівельна і харчова промисловість. У Шепетівці, великому залізничному вузлі, знаходяться підприємства, які ремонтують і обслуговують залізничний транспорт. Машинобудування і металообробка репрезентовані заводами " Металіст", культиваторів, механічним. Є деревообробне підприємство, заводи будматеріалів і асфальтовий. Діють кілька підприємств харчової промисловості: м'ясний і цукровий комбінати, заводи безалкогольних напоїв, маслоробний, два хлібних.

У Славуті перше місце посідає промисловість будівельних матеріалів. У Нетішині знаходиться Хмельницька АЕС. В Ізяславі працюють хлібний і комбікормовий заводи, меблева фабрика, музичних інструментів, завод " Харчомаш".

Значним промисловим вузлом, адміністративним центром Тернопільської області є Тернопіль. Машинобудування і металообробка, легка і харчова промисловість визначають його господарську спеціалізацію. Машинобудування представлене виробничими об'єднаннями " Тернопільський комбайновий завод", " Ватра". Функціонують ремонтно-механічний, авторемонтний та ін. заводи. Серед підприємств легкої промисловості відзначимо ВО " Текстерно", виробниче швейне об'єднання, галантерейна фабрика, завод штучних шкір. Харчову промисловість репрезентують заводи цукровий, хлібних виробів, молочні, пивоварні та безалкогольних напоїв. У місті працюють: комбінат " Будіндустрія", заводи залізобетонних виробів, цегельний. Є порцеляновий завод, меблевий комбінат, фармацевтична фабрика.

До промислових центрів належать: Жмеринка і Могилів-Подільський Вінницької та Чортків і Кременець Тернопільської областей.

Економічні зв’язки. Із Подільського району в інші райони країни вивозять цукор, овочеві, фруктові, м'ясні і молочні консерви, бурякозбиральні комбайни, інструменти, підшипники, технологічне устаткування для харчової промисловості, торгівлі та громадського харчування, світильники, мінеральні добрива, продукцію лісохімії, миючі засоби, штучну шкіру, бавовняні й шерстяні тканини, продукцію целюлозно-паперової промисловості та будівельні матеріали.

З інших районів на Поділля надходять метали, вугілля, прилади, різноманітні машини та обладнання, лісоматеріали, хімічні добрива, штучні і синтетичні волокна, сільськогосподарські машини, вантажні і легкові автомобілі та автобуси тощо.

Проблеми і перспективи удосконалення еконо­міки району. Головна проблема Подільського району – низький рівень промислового розвитку і викликане цим безробіття. За певних умов район може експортувати робочу силу. Однак при цьому потрібно створювати умови для збереження трудового потенціалу. Для цього необхідно змінити монокультурну спеціалізацію сільського господарства – вирощування цукрового буряка, що досягається завдяки важкій фізичній праці і сезонності у використанні трудових ресурсів. Саме це призводить до відтоку населення із районів буряківництва.

Значущими для району є широкомасштабні депопуляційні явища, причиною яких є перевищення смертності над народжуваністю. Особливо гострою ця проблема є у сільській місцевості, де пересічний вік мешканців складає біля 55 років.

Потребують свого вирішення питання підвищення ролі машинобудування в господарському комплексі району, поглиблення його спеціалізації та зміцнення позицій на внутрішньому ринку. У цьому контексті необхідно істотно структурно перебудувати оборонні підприємства у напрямі конверсії і розвитку тих галузей, які використовуватимуть місцеву сировину. Тому оптимальним бачиться піднесення електронної техніки, точного приладобудування, побутової електронної техніки.

Доцільне перетворення промисловості будівельних матеріалів на важливу структуроформуючу ланку економіки району – будівельно-індустріальний комплекс. Важливо активніше залучати до виробництва місцеві поклади флюориту, замість імпортованого з-за кордону (з Російської Федерації та Китаю), інтенсивніше використовувати фосфорити, зосереджені у Придністров'ї, для виробництва фосфатних добрив, значно підвищити експорт продукції з граніту та каоліну.

Найбільші перспективи розвитку мають виробництва облицювальних та стінових матеріалів, залізобетонних конструкцій, а також цементна, скляна та фарфоро-фаянсова галузі.

Раціональне використання ПРП і охорона природи – складна і багатогранна проблема, пов'язана, з одного боку, з ощадливим, найдоцільнішим використанням ресурсів, з іншого – докорінним оновленням техніки та технології видобування і використання ресурсів, істотним зниженням енерго- та трудомісткості виробництва, дотриманням допустимих норм навантаження на довкілля. У цьому контексті значною екологічною проблемою є ерозійні процеси, що набувають особливо катастрофічного характеру на Подільській та Придніпровській височинах.

На жаль, повністю не використовується природний і господарський потенціал Подільського економічного району для формування та розвитку оздоровчо-лікувального і туристичного комплексу. Необхідно інтенсивніше використовувати мінеральні води, особливо радонові та типу " Нафтуся" (нині залучаються лише 9% експлуатаційних запасів), лікувально-торфові грязі, цілющий мікроклімат лісів, подільських ландшафтів, природно-заповідного фонду. Поряд із цим, потребує збільшення інвестицій, розширення будівництва та реконструкції санаторно-курортних закладів, посилення розвитку інфраструктури, поглиблення спеціалізації АПК у напрямі рекреаційного обслуговування тощо.