Способи виконання бойової задачі. Дії особового складу механізованого взводу при веденні оборонного бою. Боротьба з танками, БМП (БТР) противника

До наступу противника у взводі встановлюється твердий режим бойової діяльності: ведеться безперервне спостереження за противником; чергові вогневі засоби знаходяться на запасних або тимчасових вогневих позиціях у готовності до знищення противника.

Перед наступом противник може окремими групами проводити розвідку переднього краю і намагатися проникнути в глибину оборони. Особливо імовірні такі дії противника в умовах обмеженої видимості. У цих умовах командир взводу повинний вжити заходів по підвищенню пильності, організувати освітлення місцевості, підслуховування і мати велику частину вогневих засобів на позиціях у готовності до ведення вогню.

Дрібні групи противника, які намагаються вести розвідку, проробляти проходи в загородженнях або проникати в глибину оборони, знищуються по команді (сигналу) командира взводу черговими вогневими засобами з тимчасових вогневих позицій з наступною їх зміною.

Наступу противника, як правило, передує вогнева підготовка. Спостереження під час вогневої підготовки, з метою своєчасного виявлення переходу противника в атаку, ведуть командир взводу і спостерігачі. Чергові вогневі засоби в цей час займають основні вогневі позиції.

З початком наступу противника командир взводу по радіо ставить задачі навідникам-операторам бойових машин піхоти на знищення танків і бронетранспортерів противника.

З переходом противника в атаку по команді (сигналу) командира взвод негайно готується до бою.

Командир взводу в такій обстановці може віддати наступні розпорядження і команди:

«До бою» (команда передається голосом і встановленим сигналом — ракета червоного диму, а також дублюється натягуванням мотузки (дроту), яка протягнена до укриттів);

«405, 407, 410, я — Волга-20, Буря, прийом».

Вогонь по противнику відкривається з наближенням його на дальність дійсного вогню зброї взводу і приданих йому вогневих засобів.

Варіант команди:

«405, 407, 410, я — Волга-20, Вітер-111, прийом».

По мірі просування противника до переднього краю оборони вогонь доводиться до найвищої напруги. Танки й інші броньовані машини противника знищуються у першу чергу проти­танковими керованими ракетами, вогнем бойових машин піхоти, гранатометів і протитанковими гранатами, а піхота вогнем кулеметів і автоматів відсікається від танків і знищується.

Вогонь протитанкових засобів взводу зосереджується в першу чергу по головному танку або по танку з тралом, який долає загородження перед переднім краєм оборони, а потім по решті атакуючих танків та інших броньованих машинах.

Команди і розпорядження можуть бути наступні:

«405, я — Волга-20, керованою ракетою, ор. 1, вліво30, танк — знищити, прийом»;

«407, я — Волга-20, кумулятивної, прямо, у будинку, танк противника, шість під ціль — вогонь, прийом»;

«410, я — Волга-20, кумулятивною, сухе дерево два танки, по правому, шість у башту — вогонь, прийом»;

«командиру 1 мвід — прямо, біля одинокого дерева, танк — знищити».

За сприятливих умов обстановки з метою знищення танків, які долають загородження перед опорним пунктом, командир може вислати вперед гранатометника з помічником (стрільцем з ручними протитанковими гранатами). Для скритності їх висування, ви­користовуються аерозолі (дими). Іноді, біля найбільш імовірного місця пророблювання противником проходу в загородженнях, завчасно відривається і маскуються окоп та хід сполучення до нього. В окопі може розміщуватися гранатометник або кулеметник (стрілець) із заздалегідь підготовленим мінним шлагбаумом. По можливості в боротьбі з танками противника можуть брати участь кулеметники та снайпер, які зосереджують свій вогонь по оглядових приладах танків.

У випадку виходу танка противника безпосередньо до позицій відділень, ближній до нього особовий склад з підходом танка на відстань 25–30 м метає по ньому ручну протитанкову гранату. Якщо танк виявився неураженим, солдат відбігає по траншеї в сторону або лягає на її дно, а коли танк подолає окоп, швидко вискакує і метає протитанкову гранату в його борт або кормову частину. Після вибуху гранати солдат готується для знищення екіпажу, який залишає уражений танк.

Потім відкривається вогонь з кулеметів, автоматів і інших вогневих засобів і знищується жива сила і вогневі засоби противника.

Противник, що увірвався в опорний пункт взводу, знищується вогнем в упор, гранатами і також у рукопашній сутичці. У випадку обходу опорного пункту взвод переходить до кругової оборони і, продовжуючи міцно утримувати займані позиції, знищує противника вогнем усіх видів зброї з основних або запасних позицій.

Можливі команди і розпорядження:

1. «Командиру 2 мвід зайняти хід сполучення, противника який прорвався — знищити».

2. «407, я — Волга-20 — зайняти запасну вогневу позицію, танки противника на пд. узліссі гаю «Рідкий» — знищити».

Командир взводу після відбиття атаки противника в першу чергу відновлює систему вогню, вживає заходів що до поповнення боєприпасів, дає вказівки по відновленню фортифікаційних споруджень, а при необхідності з дозволу командира роти проводить зміну вогневих позицій бойових машин піхоти (бронетранспортерів), вживає заходів по наданню медичної допомоги і виносу важкопоранених. Про результати бою доповідає командиру роти.