Бойові можливості взводу в обороні

Бойові можливості взводу в обороні характеризуються вогневими і маневреними можливостями. Під вогневими можливостями розуміється здатність взводу вогнем протитанкових засобів знищувати наступаючі танки противника і вогнем стрілецької зброї знищувати живу силу і вогневі засоби. Маневрені можливості визначають здатність взводу здійснювати переміщення, розгортання для заняття вогневого рубежу і інші дії, що характеризуються тимчасовими показниками.

Знання бойових можливостей дозволяє командиру взводу грамотно ставити бойові задачі і правильно використовувати зброю в бою. Розрахунок по боротьбі з танками противника в обороні засновується на використанні коефіцієнтів бойової ефективності протитанкових засобів, які представлені в таблиці 18.1.

Таблиця 18.1. Умовні коефіцієнти бойової ефективності протитанкових засобів в обороні

П р и м і т к а: При веденні вогню по бойових машинах піхоти (бронетранспортерам) коефіцієнти збільшуються в 1, 5–2 рази.

Можливості взводу виражаються кількістю танків і БМП, атаку яких вони здатні відбити, зберігаючи свою боєздатність, тобто не втративши більше 50% протитанкових засобів. Для того, щоб визначити можливості взводу по знищенню танків, необхідно вийти з кількості протитанкових засобів (РПГ, БМП), виражених через відповідні коефіцієнти бойової ефективності, які вказують на здатність того або іншого засобу уразити певну кількість бронеодиниць противника, перш ніж воно саме буде знищене. У механізованому взводі на БТР є три РПГ-7, коефіцієнт бойової ефективності яких рівний 0, 3. Для того щоб робити підрахунок можливостей, необхідно перемножити кількість протитанкових засобів на їх коефіцієнт. У цьому випадку отримаємо (3× 0, 3=0, 9) до одного танка противника. Можливості взводу на БМП будуть складати (РПГ-7: 3× 0, 3=0, 9; БМП-1: 3× 2=6) біля 7 танків. Розрахунки зроблені при умові оборони на підготовленому рубежі. Таким чином, з приведених даних видно, що при наявності 100% протитанкових засобів взвод на бронетранспортерах здатний знищити до одного танка, а взвод на бойових машинах піхоти до семи танків.

По досвіду ведення бойових дій і згідно з сучасними поглядами для відбиття атаки противника сторона, яка обороняється повинна знищити 50%–60% наступаючих танків. Взвод обороняє опорний пункт по фронту до 400 м, а з урахуванням вогневого забезпечення проміжків між сусідами (2 × 150 = 300) до 700 м (400 + 300 = 700). На фронті 700 м можуть наступати до двох танкових взводів противника (сім-вісім танків). При втраті 50% танків противник, як правило, відмовляється від продовження атаки. Таким чином взводу необхідно знищити не менш чотирьох танків противника. Взвод, озброєний бойовими машинами піхоти, виконує це завдання зберігаючи боєздатність, а механізований взвод на броне­транспортерах потребує посилення протитанковими засобами. Механізовані підрозділи на бронетранспортерах, як правило, посилюються танками, які займають вогневі позиції в опорному пункті взводу або біля нього. Крім того, особовий склад механізованого взводу для боротьби з танками має засоби ближнього бою: ручні протитанкові гранати РПГ-18 " Муха" і РКГ-3. У розрахунки вогневих можливостей вказані засоби не включені. Таким чином механізований взвод штатними протитанковими засобами у взаємодії з сусідами і протитанковими засобами старшого командира здатний успішно вести боротьбу з танками і бронетранспортерами противника і обороняти опорний пункт на фронті до 400 м.

Для знищення піхоти противника механізований взвод використовує вогонь автоматів АК-74, кулеметів РПК-74 і кулеметів, які встановлені на бойових машинах піхоти (броне­транспортерах). При проведенні розрахунку можливостей по знищенню живої сили противника основним показником є щільність вогню. Щільністю вогню називається кількість куль, що припадає на 1 м фронту, які випускаються підрозділом в одиницю часу (хвилину) зі всіх видів зброї.

Щільність вогню залежить від кількості зброї, її видів і швидкострільності та від ширини ділянки, по якій ведеться вогонь. Взвод на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) здатний створити високу щільність вогню з стрілецької зброї. Бойова швидкострільність: автомата АК-74 — 100, кулемета РПК-74 — 150 і кулемета БМП ПКТ — 250 пострілів в хвилину, кулемета ПК-250 пострілів в хвилину. Взвод може зробити 2750 пострілів в хвилину (13× 100+3× 150+3× 250+1× 250). Виходячи з фронту оборони взводу (до 400 м) і проміжків між опорними пунктами (до 300 м) загальний фронт ведення вогню становитиме 700 м. На цьому фронті може наступати до мотопіхотної роти противника, яка здатна створити щільність вогню 12–15 куль на 1 м фронту. Щільність вогню взводу становитиме 3–4 кулі в одну хвилину на 1 м (2750÷ 700=3, 9). Однак необхідно зазначити, що ефективність вогню в обороні вище, ніж у наступі. Це можна підтвердити наступним. Для ураження ростової фігури на відстані 300 м потрібно 4 патрони, а для знищення піхоти в окопі з ходу необхідно 25 патронів. Таким чином, вогонь в обороні ефективніше в 4–5 разів, ніж в наступі.

Досвід бойових дій показав, що для відбиття атаки піхоти противника сторона, яка обороняється повинна створити щільність вогню перед фронтом оборони і на флангах 3–5 куль на 1 м фронту в хвилину. Вказана щільність забезпечує 50% ураження піхоти противника. На вирішальних напрямках взвод може створювати щільність 10–12 куль, що забезпечує ураження 80%–90% піхоти противника. Таким чином взвод в обороні, використовуючи штатну зброю і озброєння БМП (БТР), здатний успішно відбити атаку до мотопіхотної роти.

Маневрені можливості в обороні дещо обмежені, оскільки основна задача взводу зводиться до утримання позицій. Деякі показники маневрених можливостей представлені в табл. 18.2.

Таблиця 18.2. Деякі показники маневрових можливостей.

Ударна сила підрозділів в обороні проявляється при проведенні контратак і характеризується здатністю розгромити противника.