Психосоціальна робота - нова галузь практичної психології

Психологія вивчає психічну діяльність людини (відчуття, сприйняття, пам'ять, волю, мислення та ін.). Вона досліджує характер мислення людини, сприйняття людьми подій і явищ навколишнього світу і вироблену на цій основі інтерпретацію подій, ставлення до них і до пов'язаних з ними явищ.

Професія спеціаліста соціальної роботи ще дуже молода. В даний час з 120 тис. соціальних працівників майже половина має вищу або середню професійну освіту, але профільне, тобто соціальне, медичне, юридична, педагогічне або економічне - тільки 8% з них.

Варіанти психологічної допомоги людині різноманітні. Але вони тільки тоді ефективні, коли застосовуються в поєднанні теорії, методології і технології використання психологічних знань. Фахівцеві в області соціальної роботи важливо вміти вибрати і використовувати в практичній діяльності методи, відповідні індивідуальності конкретної людини і враховують його соціальні потреби та інтереси.

Відповідно до світової практики, щодо використання психологічних методів при наданні допомоги людині існують дві точки зору. Одні вважають, що психологічної практикою можуть займатися лише фахівці, які мають спеціальну медичну освіту. Наприклад, Американська психоаналітична асоціація допускає в число своїх членів тільки дипломованих лікарів. Інші вважають, що вимоги до практикуючих психологів не повинні бути такими суворими. Так, у Великобританії кожен третій психоаналітик не має медичної освіти. У більшості західних країн роль соціального працівника надання психологічної допомоги населенню постійно зростає. Так і в США зараз число соціальних працівників, зайнятих у сфері охорони психічного здоров'я, перевершує загальне число психіатрів і психоаналітиків, що працюють у цій області. Розвиток мережі психологічних служб, як показує досвід, має важливе економічне значення. За оцінками західних фахівців, один рубль, вкладений у розвиток системи психологічної допомоги населенню, дозволяє уникнути вкладенню десяти рублів у розвиток медичної психіатричної служби.

На жаль, надання психологічної допомоги населенню не має сформованих культурно-історичних традицій в російському суспільстві. Для порівняння: у Франції, рано чи пізно, до психолога звертається 80% населення, тоді як для нашого співвітчизника характерно критичне ставлення (страх перед візитом до психолога (психіатра, психоаналітика і т.д.), працює комплекс: «тільки психи звертаються до психолога» і т.д.

Сучасна практична психологія стає конкретною живою наукою, коли вивчає і дає відповіді на багато питань виховання і навчання, психічного розвитку людини (дитини), трудової діяльності, вносить норми поведінки в повсякденне життя. У роботі практичного психолога склалися чотири основні напрямки: психодіагностика, психокорекція, психологічне консультування і психопрофілактика. Такий поділ праці й наступна глибока спеціалізація в кожній області, що включає як додаткові теоретичні знання, так і технологічну практику, дозволяє досягти високого рівня професіоналізму.

Соціальна допомога населенню надається за такими ж напрямками практичної психології:

- повідомлення клієнту об'єктивної інформації про його розлади на основі психодіагностики. Клієнт виробляє власне ставлення до отримання інформації та приймає рішення про її використання;

- психологічна корекція, за допомогою якої для клієнта розробляється індивідуальна програма певного виду діяльності (читання, письмо, рахунок і т.п.) у відповідності з загальними вимогами;

- психологічне консультування, мета якого - допомогти індивіду знайти якомога більше варіантів поведінки, думок, почуттів, вчинків для активної взаємодії з людьми і соціальними групами всередині соціуму;

- психопрофілактична робота, спрямована на те, щоб завчасно попереджати можливі порушення в розвитку індивіда, створюючи умови для повноцінного психічного розвитку на кожному віковому етапі;

Важливим напрямком є психотерапія - організований вплив на психіку клієнта з метою її відновлення або трансформації. Як правило, вона здійснюється соціальними працівниками за сприяння медиків. Терапевтична технологія володіє великою кількістю психотехнічних, інструментальних, тренінгових методів впливу.

Слід визнати, що у вітчизняній технології поки немає систематичного керівництва з різних методів психотерапевтичного впливу, яке дозволило б соціального працівника досить швидко і точно знайти ефективний метод і запропонувати оптимальний варіант його застосування в конкретних умовах.