МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ. . ? податки на майно, землю, транспортні засоби тощо

 

Ключові питання:

 

1. Визначте завдання фінансових служб підприємства в сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

2. Яким чином відбувається регулювання розподілу виручки від зовнішньоекономічної діяльності?

3. Охарактеризуйте основні види розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

4. В чому полягає сутність форфейтингових операцій?

5. Проаналізуйте механізм оформлення та оподаткування зовнішньоекономічних операцій.

 

 

Тема 9. Організація фінансових взаємовідносин підприємств з державою

Програмна анотація:

1.Роль податків в системі фінансових відносин суб’єктів господарювання.

2.Функції та класифікація податків, що сплачують суб’єкти господарювання.

3.Вплив системи оподаткування на фінансово – господарську діяльність підприємств.

Ключові слова:

Податки, об’єкт оподаткування, суб’єкт оподаткування, податкова ставка, джерело податку, одиниця оподаткування, термін сплати податку, податкові пільги, податкові санкції, прямі податки, податки непрямі, податковий кредит, податкове зобов’язання, бюджетне відшкодування.

1.Роль податків в системі фінансових відносин суб’єктів господарювання

Податки – це система обов’язкових платежів підприємств, організацій, установ та населення, що є одним з основних джерел формування доходів державного бюджету на всіх його рівнях.

За економічною сутністю податки є відносинами, які виникають між державою і юридичними та фізичними особами з приводу примусового відчудження нею частини новоствореної вартості в грошовій формі, її вилучення і перерозподілу для фінансування державних видатків.

Податки є економічною базою функціонування державиі найважливішою формою регулювання ринкових відносин. Вони становлять 80 – 95 % дохідної частини державного бюджету. Все, що пов’язане зі споживанням держави, закладено в податках.

Роль податків полягає в тому, що, з одного боку, вони зменшують доходи суб’єктів господарювання, скорочуючи виробниче та особисте споживання. З іншого боку, саме за рахунок податків держава формує фонд грошових коштів з допомогою якого розширює державний попит і споживання. З коштів державного бюджету фінансуються капітальні вкладення в економіку держави, соціальний захист населення, соціально – культурна сфера, науково – дослідні роботи та інше.

Податки впливають на різні напрямки показників діяльності суб’єктів господарювання.

Схема впливу податків на фінансово – господарську діяльність підприємства:

Слід відмітити, що дійової податкової системи, яка б стала основним інструментом регулювання економіки держави, формування доходів бюджету, стимулювання ділової активності, обмеження зростання цін та інфляції, в Україні поки що не має.

Оптимальна система оподаткування діяльності підприємств повинна відповідати таким вимогам:

· вона повинна мати антициклічний характер, сприяти стабілізації, оздоровленню економіки країни загалом, її пропорційному та збалансованому розвиткові;

· кожен податок мусить мати цільове призначення, тобто конкретний вид видатків у бюджеті, на покриття яких цей податок стягується;

· умови оподаткування повинні бути простими і зрозумілими платникам податків;

· нові податки можуть вводитися тільки для покриття відповідних витрат, а не для ліквідації бюджетного дефіциту;

· система оподаткування повинна мати мінімум обґрунтованих пільг, бути ув’язаною із загальною політикою ціноутворення та оплати праці;

· податки слід стягувати в зручний для платників час і прийнятними для них методами;

· ставки податків мають не перевищувати аналогічних ставок у сусідніх країнах. У протилежному разі відбуватиметься „переливання” капіталу в ці країни;

· система оподаткування повинна бути рівною та справедливою для всіх платників податків, тобто передбачати захист економічних інтересів підприємств, які працюють успішно, та диференціацію ставок оподаткування для тих, хто створює та перерозподіляє національне багатство країни.

2.Функції та класифікація податків, що сплачують суб’єкти господарювання

ЕЛЕМЕНТИ ПОДАТКІВ:

· об’єкт оподаткування – предмет, що підлягає оподаткуванню;

· платник податку – фізична або юридична особа, на яку законом покладено обов’язок сплачувати податок;

· одиниця оподаткування – одиниця виміру об’єкта податку;

· податкова ставка – величина податку на одиницю оподаткування;

· термін сплати податку – законодавчо встановлений термін внесення до бюджету податків, належних до сплати за відповідний період;

· податкові пільги – повне або часткове звільнення юридичних або фізичних осіб від сплати податків. Вони є елементом податкової політики держави і спрямовані як на економічні, так і на соціальні цілі.

 

КЛАСИФІКАЦІЯ ПОДАТКІВ:

	1. За спрямуванням платежу:

· податки, що їх сплачують до державного бюджету;

· податки, що сплачуються до місцевих бюджетів;

· змішані податки;

· податки, що формують державні цільові фонди.

 

	2. За складовими ціни, на які відносять податки:

· податки, що сплачуються з прибутку;

· податки, що відносяться на витрати виробництва;

· акцизи – податки, що включаються до ціни реалізації понад відпускну ціну підприємства.

	3. За формою оподаткування:

· прямі податки – податки, що стягуються безпосередньо з доходів чи майна юридичних осіб і громадян;

· непрямі податки – податки, суми яких долучаються до ціни продукції, робіт чи послуг.

	4. За об’єктом оподаткування:

· податки на доходи підприємств, організацій та громадян;

· податки на майно, землю, транспортні засоби тощо;

· податок на додану вартість;

· податки на використання природних ресурсів;

· інші податки.

 

	5. За суб’єктом оподаткування:

· податки, які сплачують юридичні особи;

· податки, які сплачують фізичні особи.

	6. За рівнем державних структур, що встановлюють податки:

· загальнодержавні податки – податки, встановлені органами законодавчої влади й обов’язкові для справляння на всій території держави;

· місцеві податки і збори – обов’язкові платежі юридичних та фізичних осіб до місцевих бюджетів.

	7. За співвідношенням між ставкою податку та величиною об’єкта оподаткування:

3. Вплив системи оподаткування на фінансово – господарську діяльність підприємств

Суттєвими недоліками чинної податкової системи є нестабільність, недосконалість та громіздкість податкового законодавства та його часта змінюваність, що обумовлено такими чинниками:

Податкова система також може суттєво впливати на формування підприємствами власних фінансових ресурсів, основними джерелами яких є прибуток та амортизаційні відрахування. Проте якщо стосовно прибутку цей вплив є прямий і реалізується через прямі податки, що їх підприємство сплачує з прибутку, то на амортизацію податки впливають опосередковано – через вимоги податкового обліку, який регламентує норми амортизаційних відрахувань та можливості прискорених норм амортизації.

Ключові питання:

1. Поясніть суть податків та їх місце у системі фінансових відносин підприємств.

2. Назвіть основні вимоги до системи оподаткування діяльності підприємств.

3. Дайте характеристику основних функцій податків.

4. Як поділяються податки за їх місцем у ціні продукції?

5. В чому полягає відмінність між прямими і непрямими податками?

6. Дайте характеристику непрямих податків і зборів, які сплачують підприємства.

7. Дайте характеристику прямих податків, які сплачують підприємства.

8. Назвіть основні законодавчі і нормативні акти, що регулюють оподаткування діяльності підприємств.

9. Який порядок нарахування і сплати єдиного податку?

10. Охарактеризуйте порядок нарахування і сплати фіксованого сільськогосподарського податку.

11. Поясніть вплив системи оподаткування на фінансово-господарську діяльність підприємства.

Тема 10. Фінансовий контролінг

Програмна анотація:

1.Завдання фінансового контролінгу.

2.Стратегічний та оперативний фінансовий контролінг.

3.Методи фінансового контролінгу

Ключові слова:

Контролінг, фінансовий контролінг, стратегічний контролінг, оперативний контролінг, планування в системі контролінгу, фінансові цілі підприємства, бюджетування, фінансові прогнози, SWOT – аналіз, методи фінансового прогнозування, аналіз точки беззбитковості, банчмаркінг, вартісний аналіз, маржинальний прибуток.

1.Завдання фінансового контролінгу

Поняття “контролінг” походить від англійського “to control”, яке в економічному розумінні означає управління, спостережен­ня, контроль.

Система контролінгу підсилює вартісні орієнтири керівниц­тва підприємством через:

 

 

КАТАЛОГ ФУНКЦІЙ І ЗАВДАНЬ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЕРА

 

Функції	Завдання
1. Координація	- Регулювання інформаційних потоків - Координація процесу планування
2. Фінансова стратегія	- Активна участь у розробці фінансової стратегії підприємства та координація роботи з планування фінансово-господарської - “Продаж” цілей і планів - Вироблення пропозицій щодо адаптації організаційної структури підприємства до обраної стратегії розвитку
3. Планування та бюджетування	- Розробка та постійне вдосконалення внутрішньої методики прогнозування та бюджетування - Забезпечення процесу бюджетування - Участь у розробці інвестиційних та інших бюджетів
4.Бюджетний контроль	- Внутрішній (управлінський) облік = managerial accounting - Участь у складанні річних, квартальних і місячних звітів - Аналіз відхилень фактичних показників діяльності від запланованих - Забезпечення постійного аналізу та контролю ризиків у фінансово-господарській діяльності, а також розробка заходів щодо їх нейтралізації - Виявлення та ліквідація вузьких місць на підприємстві - Своєчасне реагування на появу нових можливостей (виявлення та розвиток сильних сторін) - Підготовка звіту про виконання бюджетів і розробка пропозицій щодо коригування планів і діяльності (рапортування)
5. Внутрішній консалтинг та методологічне забезпечення	- Розробка методичного забезпечення діяльності окремих структурних підрозділів - Надання консультацій і рекомендацій керівництву підприємства та структурним підрозділам у процесі розробки фінансової стратегії, планування, розробки і впровадження нових продуктів, процесів, систем
6. Внутрішній аудит та ревізія	- Забезпечення постійного контролю за дотриманням співробітниками встановленого документообороту, процедур проведення операцій, функцій і повноважень згідно з покладеними на них обов’язками - Проведення внутрішнього аудиту та координація власної діяльності з діями незалежних аудиторських фірм при проведенні зовнішнього аудиту підприємства - Забезпечення збереження майна підприємства

2.Стратегічний та оперативний фінансовий контролінг

У рамках стратегічного фінансового контролінгу зусилля фінансових служб підприємств концентруються на виконанні таких основних завдань:

 

· визначення стратегічних напрямів діяльності підприємства;

· визначення стратегічних факторів успіху;

· визначення стратегічних цілей і розробка фінансової страте­гії підприємства;

· впровадження дійової системи раннього попередження та реагування (перманентний аналіз шансів і ризиків, сильних та слабких сторін);

· визначення горизонтів планування;

· довгострокове фінансове планування: планування прибут­ків та збитків, балансу, основних фінансових показ­ників;

· довгострокове управління вартістю підприємства та прибут­ками його власників;

· забезпечення інтеграції довгострокових стратегічних цілей та оперативних завдань, які ставляться перед окремими праців­никами та структурними підрозділами.

 

 

 

 

Найважливішою формою прояву стратегічного фінансового контролінгу є система стратегічного (довгострокового) плану­вання. Стратегічний план повинен враховувати результати ана­лізу сильних і слабких сторін підприємства, вимоги партнерів по ринку та інтереси власників. У плані фіксуються цілі, яких підприємство прагне досягти в довгостроковому періоді.

Класифікація фінансово – економічних цілей підприємства:

 

 

 

Орієнтовані на прибуток і рентабельність - досягнення визначених темпів зростання прибутку; - досягнення певного рівня реалізації; - досягнення певного рівня рентабельності активів; - досягнення певного рівня рентабельності власного капіталу; - досягнення певного рівня чистого прибутку; - досягнення певного рівня рентабельності продажу.

Орієнтовані на Cash-flow - досягнення певного рівня операційного Cash-flow; - забезпечення необхідного в окремих періодах АСА; - забезпечення певного співвідношення Cash-flow та власного капіталу; - досягнення визначеного рівня чистої Cash-flow маржі; - забезпечення певного рівня Cash-flow, приведеного до теперішньої вартості.

Орієнтовані на ліквідність - дотримання критеріїв фінансової рівноваги; - досягнення певного рівня робочого капіталу та показники покриття; - забезпечення стабільної платоспроможності; - формування певного стабільного обсягу ліквідних резервів.

- досягнення певного рівня балансової вартості активів підприємства; - досягнення певного рівня власного капіталу; - забезпечення визначеного обсягу прихованих резервів; - забезпечення певного рівня ринкової вартості корпоративних прав; - забезпечення певного рівня дивідендів.

 

 

 

 

Бюджетування, рапортування і контроль у системі оперативного контролінгу:

 

 

Рис.

 

 

3.Методи фінансового контролінгу

Служби контролінгу в процесі виконання своїх функцій вико­ристовують велику кількість методів. Поряд з окремими загально методологічними та загальноекономічними методами викорис­товуються специфічні. До перших методів належать такі, як спостереження, порівняння, групування, аналіз, трендовий аналіз, синтез, систематизація, прогнозування. До основних специфічних методів контролінгу належать:

· аналіз точки беззбитковості;

· бенчмаркінг;

· вартісний аналіз;

· портфельний аналіз;

· ABC – аналіз;

· SWOT – аналіз (аналіз сильних і слабких місць);

Точка беззбитковості характеризує обсяг реалізації продукції за якого прибуток підприємства дорівнює нулю, тобто виручка від реалізації продукції відповідає валовим затратам на її вироб­ництво та реалізацію. Точку беззбитковості називають також точкою “порогового” прибутку чи точкою рівноваги. Розгляду­ваний метод побудований на тезі, що із збільшенням обсягів реа­лізації величина умовно постійних витрат на одиницю продукції зменшується.

Складовим елементом аналізу точки беззбитковості є розра­хунок суми покриття (маржинального прибутку):

Система розрахунку суми покриття, яка ґрунтується на прос­тому розподілі витрат на постійні та змінні, називається одноступінчастою системою “direct — costing”. Суму покриття можна розраховувати як на весь обсяг реалізації, так і на одиницю про­дукції. В останньому випадку це різниця між оптовою ціною та умовно змінними витратами на виробництво одиниці продукції.

 

 

Походить (від англ. benchmarking — встановлення контрольної точки) — це перманентний, безперер­вний процес порівняння товарів (робіт, послуг), виробничих про­цесів, методів та інших параметрів досліджуваного підприємс­тва (структурного підрозділу) з аналогічними об'єктами інших підприємств чи структурних підрозділів.

 

 

Виділяють слідуючі види бенчмаркінгу
Внутрішній бенчмаркінг	Бенчмаркінг, зорієнтований на конкурентів	Функціональний бенчмаркінг
Зводиться до аналізу та по­рівняння показників діяльності різних структурних підрозділів одного й того самого підприємства.	Сконце­нтрований на порівняльному аналізі товарів (робіт, послуг), продуктивності виробничих процесів та інших параметрів до­сліджуваного підприємства з аналогічними характеристиками підприємств-конкурентів. Вважається, що найкращим анало­гом для порівняння є “ринковий лідер”. Ідентифікація факто­рів, які зумовлюють відставання досліджуваного підприємства від лідера, дає можливість розробити рекомендації щодо ско­рочення відставання.	Аналізуються окре­мі процеси, функції, методи й технології порівняно з іншими під­приємствами, які не є конкурентами розглядуваного. Фірми, що застосовують схожі методи, прийоми чи технології і не є конку­рентами, охоче йдуть на взаємний обмін первинною інформацією та заінтересовані в реалізації спільних проектів, спрямованих на вдосконалення тих чи інших операцій, що порівнюються.

 

 

 

Вартісний аналіз – це метод контролінгу, що полягає в дослідженні функціональних характеристик продукції, яка виробляється на предмет еквівалентності їх вартості та корисності.

Виокремлюють два основні завдання вартісного аналізу:

· зменшення вартості окремих компонентів продукції без зменшення обсягів її виробництва та реалізації;

· поліпшення функціональних параметрів продукції за міні­мальних затрат.

 

Порядок та етапи про­ведення вартісного аналізу:

Етап	Складові етапу
Етап 1 Підготовчі заходи	а) Вибір об’єктів вартісного аналізу та постановка завдань б) Постановка кількісних цілей в) Створення робочої групи г) Розробка програми аналізу
Етап 2 Визначення фактичного стану об’єкта аналізу	а) Збір інформації та опис об’єкта аналізу б) Характеристика функцій в) Визначення витрат на виконання функцій
Етап 3 Перевірка фактичного стану	а) Перевірка якості виконання функцій б) Перевірка обґрунтованості затрат
Етап 4 Пошук рішення	Виявлення всіх можливих варіантів рішення
Етап 5 Експертиза варіантів рішень	а) Перевірка можливості реалізації б) Перевірка економічності
Етап 6 Прийняття рішення щодо впровадження найоптимальнішого рішення	а) Вибір рішення б) Рекомендація щодо реалізації в) Реалізація запропонованого рішення

 

В основі портфельного аналізу покладено два оцінні крите­рії: теперішня вартість очікуваних доходів від володіння цінними паперами (проценти, дивіденди) і рівень ризиковості вкладень. У ході аналізу використовуються дві широко відомі в теорії та практиці портфельні матриці:

· портфель “ріст ринку — частка ринку” (матриця Бостонської консультативної групи);

· портфель “привабливість ринку — конкурентні переваги” (матриця Мак-Кінсі).

 

 

Даний метод контролінгу використовується при селективному відборі найцінніших для підприємства постачальників і клієнтів, найважливіших видів сировини і матеріалів, найвагоміших еле­ментів затрат, найрентабельнішої продукції, найефективніших напрямів капіталовкладень. АВС - аналіз полягає у виявленні та оцінці незначного числа кількісних величин, які є найціннішими та мають найбільшу питому вагу у загальній сукупності вартісних показників. Згідно з цим методом досліджувана сукупність, наприклад запаси сировини та матеріалів, ділиться на три частини:

· група А – запаси, які є найціннішими з погляду їх вартості, однак можуть використовуватися підприємством у незначній кількості в натуральному виразі;

· група В – середні за величиною запаси як у кількісному, так і у грошовому виразі;

· група С – запаси з найбільшою часткою в натуральному виразі, однак незначні з погляду їх вартості.

Даний вид аналізу може здійс­нюватися стосовно всього підприємства, його структурних підрозділів, а також у розрізі окремих видів продукції. На ос­нові результатів аналізу ендогенного середовища розробля­ються рекомендації щодо:

1) усунення наявних слабких місць;

2) ефективного використання існуючого потенціалу (сильних сторін).

У результаті SWОТ- аналізу екзогенного середовища виявля­ється позитивний і негативний вплив на підприємство ззовні. На основі цього виробляються пропозиції стосовно:

1) нейтралізації можливих ризиків;

2) використання додаткових шансів.

Нижче у вигляді матриці наведено типові приклади си­льних і слабких сторін вітчизняних підприємств, а також шансів і ризиків, які можуть виникнути під дією зовнішніх обставин:

 

Сильні сторони: • кваліфікований інженерно-технічний персонал; • низькі витрати на заробітну плату; • наявність власних виробничих споруд; • прихід молодих та енергійних співробітників фінансових служб.	Слабкі сторони: • інертність і зловживання керівництва підпри-ємства; • крадіжки на виробництві; • застарілий асортимент продукції; • висока енергомісткість продукції; • неефективна діяльність служби збуту.
Додаткові шанси: • ринок сформований в основному за рахунок імпорту; • державою проводяться протекціоністські заходи, спрямовані на захист вітчизняного товаровиробника; • іноземні інвестори проявляють значний інтерес до галузі, до якої належить підприємство.	Ризики: • криміногенні ризики; • інфляційний ризик (знецінення реальної вартості капіталу); • ризик неплатоспроможності чи банкрутства контрагентів; • ризик зміни податкового законодав­ства та накладання фінансових санкцій.

 

 

Ключові питання:

1. Визначіть основні завдання фінансового контролінгу.

2. характеризуйте функції контролінгу.

3. Яку роль на підприємстві відіграє стратегічний контролінг?

4. Які завдання оперативного контролінгу?

5. Визначіть роль внутрішнього аудиту в системі контролінгу.

6. Перелічіть та визначте завдання методів контролінгу.

7. Проаналізуйте переваги та недоліки аналізу точки беззбитковості, як елементу фінансового контролінгу.

8. Проаналізуйте методи фінансового прогнозування.

МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ

КОСТРОМСКОЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ