Коротка характеристика найбільш небезпечних літосферних НС

До небезпечних літосферних НС, які можуть бути на території України відносяться: землетруси, зсуви, обвали, природні пожежі, селі тощо.

Землетрус – це підземні поштовхи і коливання поверхні Землі, які викликані тектонічними процесами.

Зсув – це зміщення мас гірських порід або грунту вниз по схилу під дією сили земного тяжіння без втрати контакту з нерухомою основою.

Обвал (осип) – це відрив мас гірських порід або грунту від схилу чи укосу та їх вільне падіння під дією сили тяжіння.

Сель – стрімкий потік води, грунту, каміння у руслах гірських річок під час великих злив, швидкого танення снігу або льодовиків у горах.

Лісова пожежа – неконтрольоване горіння лісових масивів.

Степова пожежа – неконтрольоване горіння степових чи сільськогосподарських рослин.

Торф’яна пожежа - неконтрольоване горіння торфу.

Далі розглянемо найбільш небезпечне стихійне лихо – землетрус.

Основними параметрами, які характеризують силу і характер землетрусу, є інтенсивність енергії на поверхні землі, магнітуда і глибина осередку. Умовна точка у земній корі де розташован осередок землетрусу називається гіпоцентром, а його проекція на поверхню Землі називається епіцентром.

Магнітуда – це величина десяткового логарифму відношення зміщення грунту під час землетрусу та до нього на відстані від епіцентру у 100 км. Шкала магнітуд (шкала Ріхтера) використовується лише для порівняння землетрусів між собою за їх величиною.

Деякі дані землетрусів наведені нижче в таблиці 2.13 [9].

Таблиця 2.13 Деякі дані землетрусів
Магнітуда за Ріхтером	Інтенсивність за MSK-64, балів	Середня кількість землетрусів у світі за 1 рік	Тривалість, сек	Приблизний радіус ураженої території, км
8, 9-8, 0	12-11		30-90	80-160
7, 9-7, 0	10-9		20-50	50-120
6, 9-6, 0	8-7		10-30	20-80
5, 9-5, 0			2-15	5-30
4, 9-4, 0	5-4		0-5	0-15

 

Для оцінки небезпечних наслідків землетрусів (матеріальної шкоди) використовується шкала оцінки інтенсивності землетрусів.

Під інтенсивністю (силою) землетрусу розуміють ступінь збитку і руйнувань у визначеному місці на поверхні землі, заподіяних даним землетрусом. Характеристика сили землетрусу та його наслідків за шкалою MSK-64, яка прийната в України зображена нижче у таблиці 2.14.

На території України є дві сейсмо небезпечні зони, це південно-західна (Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька та Одеська області) та Автономна Республіка Крим. Максимальна магнітуда землетрусів за шкалою Ріхтера у цих районах може досягати 6-7 балів (або 7-9 балів за шкалою MSK-64) [35].

Магнітуда землетрусу пов’язана з амплітудою коливань поверхні землі під час нього та до нього на відстані від епіцентру у 100 км таким співвідношенням [24]:

де M – магнітуда за шкалою Ріхтера в епіцентрі;

А, А₀ – відповідно амплітуда коливань поверхні землі під час землетрусу та до нього на відстані 100 км від епіцентру, см.

Таблиця 2.14 Характеристика сили землетрусу за 12 бальною системиою MSK-64
Бал	Назва землетрусу	Характеристика
	Непомітний	Реєструється тільки сейсмічними приладами
	Дуже слабкий	Відчувають люди, які перебувають у повному спокої
	Слабкий	Відчуває невелика кількість людей
	Помірний	Розпізнається за легким брязкотом та коливанням предметів, посуду та віконного скла, скрипом дверей та стін
	Досить сильний	Пробудження людей від сну. Загальний струс будівлі, коливання меблів. З’являються тріщини у віконних стінах та штукатурці
	Сильний	Зі стін падають картини, відколюються шматочки штукатурки, відбувається легке ушкодження будинків
	Дуже сильний	З’являються тріщини у стінах кам’яних будинків. Антисейсмічні та дерев’яні будівлі залишаються неушкодженими
	Руйнівний	Будинки пошкоджуються. Пам’ятники переміщаються з місця або перевертаються. З’являються тріщини в грунті. Людям важко встояти на ногах
	Спустошливий	Масові пошкодження і руйнування кам’яних будинків. Дерев’яні будинки перекошуються
	Нищівний	Зсуви та обвали. Поява значних тріщин на поверхні грунту. Руйнування кам’яних споруд. Викривлення залізничних колій
	Катастрофічний	Широкі тріщини на поверхні землі. Багаточисленні зсуви та завали. Повне руйнування кам’яних будівель
	Сильно катастрофічний	Жодна споруда не витримує. Значно змінюється ланшафт

 

Енергія землетрусу пов’язана з магнітудою наступним відношенням [7]:

або

де Е – енергія землетрусу, Дж;

M – магнітуда за шкалою Ріхтера в епіцентрі;

α, β – емпіричні коефіцієнти, які в середньому дорівнюють відповідно 5, 32 та 1, 42.

Максимальну величину інтенсивності землетрусу в епіцентрі можна обчислити за формулою [24]:

де J₀ - інтенсивність землетрусу в епіцентрі, бали (за MSK-64);

M – магнітуда за шкалою Ріхтера в епіцентрі;

Н – глибина осередку землетрусу, км;

С₁, С₂, С₃ – емпіричні коефіцієнти, які в середньому дорівнюють відповідно 1, 5; 3, 5; 3, 0.

При відсутності даних про глибину осередку землетрусу для приблизної оцінки інтенсивності землетрусу (при глибинах осередку близько 20 км), можна використати наступне рівняння [7]:

Для регіонів СНД розрахунок інтенсивності землетрусу на заданій відстані від епіцентру (при L> H), можна проводити за формулою [7]:

де J – інтенсивність землетрусу на деякій відстані від епіцентру, бал (за шкалою MSK-64);

J₀ – інтенсивність землетрусу в епіцентрі, бал (за шкалою MSK-64);

L – відстань від епіцентру землетрусу, км;

H – глибина осередку землетрусу, км.

Осередки сильних землетрусів для Кримсько-Чорноморського регіону виникають на глибинах 10-40 км та на відстані 25-40 км від узбережжя; для Закарпатської сейсмоактивної зони осередки знаходяться на глибині 6-12 км; для зони Вранча (зона Південних Румунських та Східних Українських Карпат) осередки знаходяться на глибині 80-180 км [35].

Нижче в таблиці 2.15 наведені дані ступеня ураження деяких будівель та споруд під час землетрусу за даними [7].

Таблиця 2.15 Залежність ступеня ураження будівель та споруд від інтенсивності землетрусу
Будівля або споруда	Інтенсивність землетрусу за MSK-64, бал
Ступінь руйнування об’єктів
Слабке	Середнє	Сильне	Повне
Промислові будівлі з важким залізобетоним каркасом	7-8	8, 5-9	9, 5-10	> 10
Промислові будівлі з легким залізобетоним каркасом	6-7	7, 5-8	8, 5-9	≥ 10
Багатоповерхівка ≥ 3 з цегли		6, 5-7	7, 5-8	≥ 9
Малоповерхівка < 3	6-6, 5		7, 5-8	≥ 9
Дерев’яний дім	5-5, 5		6, 5-7, 5	≥ 8
Засклення із звичайного скла				≥ 6

 

Нижче наводиться орієнтовна характеристика для типових міських виробничих та житлових будівель, які зазнали різного ступеня руйнування, а в таблиці 2.16 наведена імовірність ураження людей в пошкоджених будівлях [24]:

· повне руйнування будівлі, обрушення перекриттів й руйнування всіх несучих конструкцій, відновлення неможливе. Збитки складають до 100 % від вартості будівлі. Зона характеризується суцільними завалами;

· сильні руйнування, зруйнована більша частина несучих конструкцій та стін, відновлення можливе однак недоцільне. Збитки складають 50-70 % від вартості будівлі. Зона характеризується утворенням місцевих та повних завалів;

· середні руйнування, зруйновані здебільшого другорядні елементи об’єкту, які можуть бути відновлені після середнього та капітального ремонту. Збитки складають 30-40 % від вартості будівлі. Зона характеризується утворенням місцевих, осередкових і повних завалів;

· слабкі руйнування, об’єкт не виходить із ладу, необхідне проведення незначного косметичного ремонту. Збитки складають до 10-15 % від вартості будівлі. Зона характеризується утворенням окремих місцевих завалів.

Таблиця 2.16 Імовірність ураження людей при різних ступенях пошкодженнях будівель*
Структура втрат	Імовірність ураження людей при різних ступенях пошкодженнях будівель
Пошкодження будівель
Слабкі	Середні	Сильні	Повні
Безповоротні серед загальних		0, 02	0, 23	0, 6
Санітарні серед загальних	0, 01	0, 09	0, 37	0, 37
Загальні	0, 01	0, 11	0, 6	0, 97

* - середньодобовий розподіл міського населення за часом й місцем його знаходження наведено у таблиці 1 додатку 1.

 

Аналіз втрат при ряді землетрусів показує, що кількість загиблих може становити десятки й сотні тисяч людей. А серед санітарних втрат населення будуть переважати травматичні ушкодження від 70 до 80 %, а інші 20-30% будуть відноситися до терапевтичного профілю.

Орієнтовна структура травматичних ушкоджень під час землетрусу може бути наступною: ушкодження нижніх та верхніх кінцівок 26 %; забиті місця м’яких тканин зі значними крововиливами 21 %; множинні ушкодження 14 %; синдром тривалого стиснення 4 %; інші травми 35 %. До санітарних втрат терапевтичного профілю відносяться люди з інфарктами, інсультами, загостренням хвороб легень, розладами психіки, дострокові пологи тощо.

Якщо землетрус застав Вас у будинку і не залишилося часу вийти з нього, потрібно стати у дверному або балконному прорізі, після припинення поштовхів негайно вийти на вулицю. Однак пам’ятайте, що при виході із будинка слід оберігатися падаючих предметів та уламків. На вулиці потрібно якнайдалі відійти від будівель та споруд на відкриту території (дитячі майданчики, спортивні поля тощо).

На підприємствах і установах при землетрусі всі роботи слід припинити, технологічне і виробниче обладнання зупинити, відключити електроенергію, понизити тиск газу, пари, повітря, кисню, води. Там, де за умовами технологічного процесу виробництва зупинити технологічну лінію, агрегат, піч та ін. за короткий час неможливо, здійснюють перехід на ощадливий режим роботи.

Питання до теми 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВОГНИЩ УРАЖЕННЯ ПРИ СТИХІЙНИХ ЛИХАХ.

1. Наведіть визначення терміну «стихійне лихо» і дайте загальну характеристику стану, щодо стихійних лих, які виникають на території України.

2. Охарактеризуйте найбільш розповсюджені атмосферні НС на території України пов’язані із екстремальною температурою повітря (назвати, дати визначення, привести медико-тактичну характеристику, а також навести можливі шляхи зниження негативного впливу на людей). Спрогнозуйте можливу кількість загиблих серед населення України, при тривалій спеці влітку та тривалих морозах взимку, кількість населення країни прийняти 46 млн.

3. Охарактеризуйте найбільш розповсюджені атмосферні НС на території України пов’язані із сильним рухом повітря та сильними опадами (назвати, дати визначення, привести медико-тактичну характеристику і навести можливі шляхи зниження негативного впливу на людей).

4. Обрахуйте приблизну кількість очікуваних втрат серед населення міста, яке піддалося сильній бурі вночі (див. шкалу вітрів за Бофортом) та очікувану ступінь руйнування будівель. Відомо, що на його території знаходиться 5000 великопанельних житлових будинків (кількість жителів у будинку вночі прийняти 500 чол.), 7000 цегляних багатоповерхівок (кількість жителів у будинку вночі прийняти 300 чол.) та 3000 цегляних малоповерхівок (кількість жителів у будинку вночі прийняти 100 чол.).

5. Обрахуйте приблизну кількість очікуваних втрат серед 250 тис. населення міста, яке піддалося бурі вдень о 15.00 (див. шкалу вітрів за Бофортом) та очікувану ступінь руйнування будівель, якщо відомо, що у багатоповерхівках проживає 50 % населення, у цегляних малоповерхівках 40 % населення та 10 % у дерев’яних будинках.

6. Дайте коротку характеристику найбільш небезпечним біосферним НС (назвати та дати визначення), привести інформацію, які біосферні НС можуть траплятися на території України. Розрахувати приблизні санітарні та безповоротні втрати серед населення у місті (1, 5 млн.), при епідемії грипу. Якщо відомо, що: захворює 30-50 % населення; показник смертності від не ускладненого грипу - 0, 2 % серед захворівших; контаг. індекс – 0, 5; сан.-епід. підготовка населення - незадовільна; коеф. спец. захисту – 0, 1; коеф. екстреної профілактики – 1, 0.

7. Дайте коротку характеристику повені (визначення, причини виникнення, можливі негативні наслідки для людей, навести можливий порядок дій під час попередження про повінь). Спрогнозуйте можливі втрати населення у місті, яке потрапило у 4-ту зону затоплення при прориві дамби. Якщо відомо, що: кількість населення у місті 100 тис.; час доби – північ.

8. Дайте коротку характеристику найбільш небезпечним літосферним НС (назвати та привести визначення). Розрахуйте приблизні втрати серед населення у місті при землетрусі у Кримсько-Чорноморському регіоні. Вихідні дані: глибина осередка землетрусу – 30 км; відстань від епіцентру землетрусу до міста прийняти 25 км від міста; магнітуда коливань в епіцентрі землетрусу – 7 балів за Ріхтером; кількість багатоповерхівок з цегли – 1000 (кількість жителів у будинку вдень прийняти 150 чол.), 500 цегляних малоповерхівок (кількість жителів у будинку вдень прийняти 50 чол.) та 1000 адміністративних будинків (кількість співробітників у будівлі вдень прийняти 175 чол.).

9. Охарактеризуйте найбільш розповсюджені атмосферні НС на території України пов’язані із екстремальною температурою повітря (назвати, дати визначення, привести медико-тактичну характеристику, а також навести можливі шляхи зниження негативного впливу на людей). Спрогнозуйте можливу кількість загиблих серед населення Харкова, при тривалій спеці влітку та тривалих морозах взимку, кількість населення міста прийняти 1, 44 млн.

10. Дайте коротку характеристику найбільш небезпечним біосферним НС (назвати та дати визначення), привести інформацію, які біосферні НС можуть траплятися на території України. Розрахувати приблизні санітарні та безповоротні втрати серед населення у місті (2, 8 млн.), при епідемії холери. Якщо відомо, що: захворює 30-50 % населення; показник смертності – 1, 0 % серед захворівших; контаг. індекс – 0, 6; сан.-епід. підготовка населення - незадовільна; коеф. спец. захисту – 0, 5; коеф. екстреної профілактики – 0, 1 - 0, 2.

11. Дайте коротку характеристику повені (визначення, причини виникнення, можливі негативні наслідки для людей, навести можливий порядок дій під час попередження про повінь). Спрогнозуйте можливі втрати населення у місті, яке потрапило у 4-ту зону затоплення при прориві дамби. Якщо відомо, що: кількість населення у місті 250 тис.; час доби – день.

12. Дайте коротку характеристику найбільш небезпечним літосферним НС (назвати та привести визначення). Розрахуйте приблизні втрати у місті з населенням 500 тис. при землетрусі у Закарпатському регіоні. Вихідні дані: час – 20.00; глибина осередка землетрусу – 10 км; відстань від епіцентру землетрусу до міста прийняти 10 км від міста; магнітуда коливань в епіцентрі землетрусу – 7 балів за Ріхтером; відсоток людей, які проживають у багатоповерхівках з цегли – 30 %, у цегляних малоповерхівках – 50 %, у дерев’яних будинках – 20 %.

13. Дайте коротку характеристику повені (визначення, причини виникнення, можливі негативні наслідки для людей, навести можливий порядок дій під час попередження про повінь). Спрогнозуйте можливі втрати населення у місті Ялті, яке потрапило у 1-шу зону затоплення при цунамі. Якщо відомо, що: хвиля пройшла крізь все місто; кількість населення на цей час у місті 500 тис.; час доби – день.

14. Дайте коротку характеристику найбільш небезпечним біосферним НС (назвати та дати визначення), привести інформацію, які біосферні НС можуть траплятися на території України. Розрахувати приблизні санітарні та безповоротні втрати серед населення у місті (0, 5 млн.), при епідемії вірусного гепатиту А. Якщо відомо, що: захворює 10-20 % населення; показник смертності - 0, 5 % серед захворівших; контаг. індекс – 0, 4; сан.-епід. підготовка населення - незадовільна; коеф. спец. захисту – 0, 55; коеф. екстреної профілактики – 0, 4.

15. Обрахуйте приблизну кількість очікуваних втрат серед населення міста, яке піддалося бурі вдень о 16.00 (див. шкалу вітрів за Бофортом), якщо відомо, що на його території проживає 250 тис. чоловік, з них 70 % проживає у цегляних багатоповерхівках, 30 % у цегляних малоповерхівках.

16. Охарактеризуйте найбільш розповсюджені атмосферні НС на території України пов’язані із екстремальною температурою повітря (назвати, дати визначення, привести медико-тактичну характеристику, а також навести можливі шляхи зниження негативного впливу на людей). Спрогнозуйте можливу кількість загиблих серед населення Сімферополю, при тривалій спеці влітку та розвитку менінгококової інфекції, кількість населення міста прийняти 0, 36 млн. Якщо відомо, що: захворює 10-20 % населення; показник смертності - 10 % серед захворівших; контаг. індекс – 0, 2; сан.-епід. підготовка населення - незадовільна; коеф. спец. захисту – 0, 55; коеф. екстреної профілактики – 0, 5.