Тема 4. ХАРАКТЕРИСТИКА ВОГНИЩ УРАЖЕННЯ ПРИ ХІМІЧНИХ ІНЦИДЕНТАХ
Учбова мета: ознайомитися зі станом хімічної небезпеки в Україні, знати загальні характеристики основних видів хімічних інцидентів, вміти прогнозувати втрати серед населення під час цих інцидентів та використовувати засоби запобігання та захисту населення.
За Міжнародним реєстром, у світі використовується в промисловості, сільскому господарстві та у побуті понад 6 млн. токсичних речовин, 60 тис. з яких виробляються у великих кількостях, у тому числі понад 600 речовин, які належать до групи сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), токсичних для живих організмів. На території України на даний час знаходяться до двух тисяч хімічно небезпечних об’єктів (ХНО) та до трьохсот тисяч об’єктів, які використовують, зберігають або транспортують СДОР чи їх похідні. На хімічно небезпечних об’єктах СДОР можуть бути початковою сировиною, проміжними, кінцевими або побічними продуктами, а також розчинниками та засобами обробки. Великі запаси СДОР розміщені на підприємствах хімічної, целюлозно-паперової, оборонної, нафтопереробної, кольорової, чорної металургії, а також на об’єктах сільськогосподарської, харчової та фармацевтичної промисловості. Взагалі в Україні використовується у виробничому процесі понад 283 тис.т СДОР, у тому числі 9, 8 тис.т хлору, 178, 4 тис.т аміаку. До найбільш розповсюджених СДОР, які використовуються у різних галузях господарювання відносяться хлор, аміак, сірчаний ангідрид, сірководень, бензол, фтористий водень, ацетон, хлористоводнева кислота, азотна кислота, сірчана кислота, фосген, синильна кислота, різні види пестициців, гербицидів тощо. Незважаючи на закони та суворий державний контроль інспектуючих органів України на ХНО, внаслідок людського фактора чи фізичного зносу обладнання або природних НС може статися викид СДОР. При цьому персонал ХНО і населення, яке проживає поблизу об’єкта, сільськогосподарські тварини, посіви, лісові насадження та водоймища, можуть бути уражені СДОР. Також слід відмітити, що потенційна небезпека може бути від хімічної зброї, яка дісталася Україні від СРСР. Хімічні інциденти можна поділити на: 1. ненавмисні, до яких відносяться: аварії з викидом СДОР у повітря, грунт чи водоймище: на підприємствах синтезу СДОР; аварії на хімічно небезпечних об’єктах, які використовують СДОР у технологічних процессах виготовлення своєї продукції; та аварії при транспортуванні або зберіганні СДОР, внаслідок порушення правил ведення технологічного процесу, зносу обладнання, природних стихійних лих тощо; 2. навмисні, до яких відносяться: використання хімічної зброї масового ураження (отруйних речовин) під час військових конфліктів чи террористичних актів, а також саботаж на підприємствах, які використовують СДОР. Характеристика вогнищ ураження при аваріях з викидом СДОР у повітря. Під час аварії із вивільненням СДОР у вигляді газу, пару чи аерозолю відбувається хімічне зараження повітря та території речовиною в небезпечних для життя та здоров’я концентраціях. Цю територію, назівають зоною хімічного зараження. Зона хімічного зараження це територія в межах якої, концентрація СДОР досягає величини, яка створює небезпеку для здоров’я або життя людей, сільськогосподарським тваринам та рослинам впродовж визначеного часу. Осередок хімічного ураження – це територія в межах якої, від дії СДОР, відбулись масові ураження людей або сільськогосподарських тварин та рослин. Зона хімічного зараження характеризується: · глибиною та шириною, км; · можливою та фактичною площею зараження, км²; · часом зараження, годин. Розміри зон та час хімічного зараження залежать від рельєфу території (наявність будівель, дерев, холмів, оврагів тощо) та погодних умов (температури, напрямку та швидкості вітру, вертикальної стійкості повітря, кількості речовини та її фізико-хімічних і токсикологічних властивостей тощо).
|
