Розділ XIII
Модуль 1. Розвиток дитини. Анатомо-фізіологічні особливості, методика досліджень та семіотика захворювань у дітей. Змістовий модуль 11. Імунна система та система крові у дітей Тема 14. Анатомо-фізіологічні особливості системи крові, методика дослідження, семіотика уражень. Анатомо-фізіологічні особливості імунної системи, методика дослідження, семіотика уражень Тестові завдання: 1. На якому місяці внутрішньоутробного розвитку починається кістково-мозкове кровотворення:
2. Основний орган кровотворення в постнатальному періоді:
3. Основний орган кровотворення в плацентарному періоді внутрішньоутробного розвитку:
4. Показники червоної крові у новонароджених дітей в перші години після народження:
5. Кількість лейкоцитів в периферичній крові дітей перших 5 днів життя:
6. Лейкоцитарна формула у новонароджених дітей на 4-5 день життя:
7. Терміни другого фізіологічного пеpехpеста лімфоцитів і нейтрофілів:
8. Вкажіть кількість еозинофілів у здорових дітей (у %):
9. Які кількісні показники еритроцитів і гемоглобіну свідчать на користь анемії у дитини раннього віку?
10. Hейтpофільний лейкоцитоз характерний для:
11. Дегенеративне порушення з боку білої крові характеризується наступними змінами:
12. Причини гемолізу еритроцитів наступні, окрім:
13. Hайбільш низький колірний показник буде характерний для анемії:
14. При гострому мієлолейкозі в периферичній крові можуть бути:
15. Еозінофільний лейкоцитоз характерний, за виключенням:
16. Гіперхромною буде анемія:
17. Причини виникнення гемолітичних анемій, за виключенням:
18. Етапами завершеного фагоцитозу є, окрім:
19. Який вид лейкозу характеризується лейкемічним провалом?
20. Вкажіть які клітини містять примітивний гемоглобін:
21. Які гематологічні ознаки В12, фолієводефіцитної анемії?
22. Вміст фетального гемоглобіну в крові до моменту народження дитини:
23. Синдром нейтрофільного лейкоцитозу характерний для:
24. Синдром лімфоцитарного лейкоцитозу характерний для:
25. Лімфобластоз може бути характерний для:
26. Який тип геморагічного синдрому спостерігається при гемофілії А?
27. Який тип геморагічного синдрому спостерігається при геморагічному васкуліті?
28. Який тип геморагічного синдрому характерний для тромбоцитопенічної пурпури?
29. Назвіть провідний симптомокомплекс при гемолітичній анемії:
30. Що є показником регенераторної здатності кісткового мозку у периферичній крові?
31. У які терміни внутрішньоутробного розвитку змінюється печінковий тип кровотворення на кістково-мозковий?
32. Другий перехрест лімфоцитів і нейтрофілів спостерігається у віці:
33. Анемічний синдром характеризується наступними ознаками, окрім:
34. Збільшення селезінки у дітей спостерігається при всіх станах, окрім:
35. Загальний білірубін крові у дітей віком від 1 до 12 років:
36. Про одиничні лімфатичні вузли прийнято говорити, якщо в даній групі пальпірується не більш:
37. Для червоної крові новонародженого не характерні:
38. У якому віці настає " фізіологічна анемія"?
39. Для білого паростка крові новонародженого характерні:
40. Вміст тромбоцитів в периферичній крові 109/л у дітей:
41. Що таке " фізіологічна анемія"?
42. Кількість лейкоцитів складає 18-20•109/л у новонародженого на:
43. Колірний показник в перші 10 днів:
44. Назвіть клінічну ознаку геморагічного синдрому по гематомному типу.
45. Збільшення потиличних лімфовузлів характерне для:
Ситуаційні задачі: Задача 1. Дитина 5 років захворіла гостро, вранці мати виявила на тулубі і кінцівках багряно-сині плями різних розмірів (від 0, 5 до 3 см у діаметрі), з'явилася носова кровотеча. Загальний стан не змінений, температура тіла нормальна. У периферичній крові ер.- 3, 3 • 109/л, нв – 118 г/л, к.п. – 0, 8, лейк. – 5, 8 • 109/л, е. - 21о, пал. – 4, с/я – 44%, лімф. 46%, мон. - 4%, ШОЕ – 6 мм/год, ретікулоциті – 0, 8%, тромбоцити 30 000 /л. Визначте клініко-гематологічний синдром. Задача 2. У дитини 2-х років спостерігається блідість шкіри і слизових оболонок, дистрофія нігтів, волосся, анорексія, порушення смаку. У периферичній крові: Ер.-2, 8• 109/л, Нв. –84 г/л, ц.п. – 0, 56, лейк. – 6, 2 • 109/л, еоз.- 3%, пал.- 2%, сегм. 35 %, лімф.- 57%, м – 3%, тромбоцитів – 220 000/л, ретікулоцитів – 1%, ШОЕ – 4 мм/рік. З'ясуйте клініко-гематологічний синдром. Задача 3. У дитини 4 років шкіра має лимонний колір, є слабкість, зниження апетиту, печінка збільшена на 3 см., селезінка – на 5 см. У периферичній крові: Ер. – 2, 7 • 1012/л, Нв. – 82 г/л, ц.п. – 1, 1, лейк. – 6, 0 • 109/л, еоз. – 3%, пал. – 3%, сегм. 40%, лімф. – 48%, мон. –6%, ШОЕ – 6 мм/г, ретікулоциті – 20%, 220 000/л. З'ясуйте клініко-гематологічний синдром. Задача 4. У новонародженого хлопчика (мати і батько здорові) на перший день життя виникла важка кровотеча із залишку пуповини, при огляді черепа виявлені крупні тім'яні кефалогематомі. При обстеженні час кровотечі за Лі-Уайтом 50 хв., кількість тромбоцитів – 350 000 /л. Визначте достовірний клініко-гематологічний синдром. Задача 5. У дитини 10 років, після перенесеної 2 тижні тому вакцинації виникло підвищення температури тіла до 38, 5 гр., відмова від їжі, слабкість; на симетричних частинах тіла, особливо навколо суглобів – геморагічна екзантема, свербіння шкіри. Одночасно – суглобовий синдром, біль в животі. Визначте вірогідний синдром. Джерела інформації: Основні 1. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія – К., 1999 г. – с. 179-188, 428-439. 2. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – М.: Медицина. 1985г. – с.238-263. 3. Пропедевтика детских болезней / под ред. А.А.Баранова – М.: Медицина. 1998г. – с. 253-261. 4. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми/ під. Редакцією В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. – Київ, “ України”, 2002 р. – с. 166-183. 5. Майданник В.Г. Основи клінічної діагностики в педіатрії. – К., 1998г. – с.187 – 200. Додаткові 1. Гематологические болезни у детей /под редакцией М.П.Павловой. – Минск: “Вышейшая школа”, 1996. – с.430. 2. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми. /за ред. В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. – Київ. – «Знання України». – 2002. – с.166-184. 3. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. –М.: Мед. информ. Агенство, -2003.-604с. 4. Чернишова Л.І., Самарін Д.В. Первинні комбіновані імунодефіцити у дітей.-Київ, 2004.-240 с.
|