Верстка

9.1. Що називають версткою

Версткою називають виробничий процес складання (монтажу) книжкових, журнальних і газетних полос заданого формату з підготовленого набору усіх видів і ілюстрацій.

Верстка — один з основних процесів поліграфічного виробництва, у ході якого друкований матеріал набуває остаточного вигляду. Від якості її виконання прямо залежить якість готової книги, журналу або газети. Це також один з найбільш складних процесів, що забезпечує при дотриманні обов'язкових технічних правил стильової та технічної єдності оформлення і художню цілісність видання, відповідність кожної полоси, кожного розвороту як їхньому змісту, так і загальному принципу та нормам оформлення видання.

Комп'ютеризація видавничої діяльності, що збіглася за часом із соціальними змінами в країні, відкрила доступ до підготовки поліграфічної продукції широким масам користувачів. Робота, якый раніш навчали роками в спеціальних навчальних закладах, стала виконуватися дилетантами, що найчастіше не можуть (а часом і не бажають) одержати хоча б якісь професійні знання та вміння. Зазвичай, це не завжди в точності та ж сама робота, що і раніше. У минуле іде одна професія за іншою — складач, верстальник, технічний редактор. Сьогодні вже мало хто пам'ятає, що робив у друкарні метранпаж....

Але змінилися не стільки зміст і мета, скільки умови і технології. Сьогоднішній редакційно-видавничий працівник за комп'ютером — сам собі верстальник, техред і метранпаж, тільки він при цьому рідко задумується над відповідальністю за підвласний йому технологічний процес. Правила виготовлення поліграфічної продукції вироблялися століттями і не можуть зникнути відразу — хоча б тому, що сама продукція не терпить істотних змін от уже кілька десятиліть. У верстці — це недопущення «висячих рядків» (orphans), порядок включення ілюстрацій, ліміт на перенесення і т.п. Сьогодні не всі оператори верстки чітко знають, що добре і що погано. Бажано включити в ці правила і вимогу уникати «коридорів» — симетрично розташованих порожнеч у послідовності рядків, що надають дуже неестетичного зовнішнього вигляду тексту. Раніш з «коридорами» боролися після одержання гранок, паралельно з коректурою, а робити дві справи одночасно — не варто. Зараз «коридори» прекрасно видно в ході верстки на екрані і можуть бути знищені в будь-який момент.

З огляду на вище зазначене, верстальник має собі затямити, що споживач не має знати, якими технічними засобами користувалися в процесі виготовлення, для нього важливий кінцевий результат — правильно зроблена книга, журнал, газета.

Але домінанта технічного прогресу у видавничо-поліграфічній діяльності виражається в тому, що усе більше і більше функцій зміщується ближче до початкових стадій виготовлення продукту. А це значить, що тим же шляхом повинні «рухатися» необхідні правила, норми, знання.