Путешествие по Южной Мексике50 тестів по 0,5 б. = 25 балів
1. Криза віденської системи міжнародних відносин розпочалася у А) 20-30 рр. ХІХ ст.; Б) 30-40 рр ХІХ ст.; В) 50 – 60 рр. ХІХ; Г) 70-80 рр. ХІХ ст.
2. «Європейським хворим» у 2-й чверті ХІХ ст. було названо: А) Османську імперію Б) США В) Бразильську імперію Г) клаптикову монархію Габзбургів
3. Експлуатація Суецького каналу розпочалася А) 1812 р.; Б) 1853 р. В) 1869 р. Г) 1914 р. 4. Німецька імперія зявилась на зовнішньо-політичному олімпі у: А) 40-50 рр. ХІХ ст. Б) 50-60 рр. ХІХ ст. В) 70-80 рр ХІХ ст. Г) 90 –х рр. ХІХ ст.
5. Наслідком Російсько-турецької війни 1877-1878 рр. стало завоювання Росією: А) Туркменії, Б) Сербії, В) Бессарабії, Г) Курської області.
6. Тріщина у Союзі трьох імператорів утворилася внаслідок А) утворення Німецької імперії 1870 р., Б) берлінської конференції 1878 р. В) початку Російсько-японської війни, Г) І св. Війни
7. Сигналом до захоплення Німеччиною, Францією, Росією і Великобританією у сер. 90 рр. ХІХ ст. у Китаї опорних баз і концесій стала А) агресія Англії щодо Китаю Б) агресія Японія щодо Китаю, В) китайсько-тайванська війна, Г) агресія США щодо Іспанії 8. Наслідком французько-британської антанти 1904 р. було: А) розділення сфер впливу двох країн в Африці, Б) збройна експансія двох країн у Китаї, В) погодження спільних дій у Латинській Америці проти США
9. Гаазька конференція миру 1899 р, рекомендації якої стосувалися мирного розвязання міжнародних суперечок, встановлення деякі норми воєн була скликана за ініціативи А) США, Б) Франції, В) Росії, Г) Німеччини
10. Поставте події у хронологічному порядку: А) Друга Гаазька конференції миру, Б) іспано-американська війна, В) англо-бурзька війна, Г) російсько-японська війна
11. Можливість співробітництва Росії і Великобританії проти Німеччини на поч. ХХ ст, зумовила така подія як: А) угода про поділ зон впливу в Персії (1907), Б) франко-німецька угода (1870), В) російсько-японська угода про переділ Німецьких колоній (1907-1913 рр) 12. Тезу: "хто контролює окраїнні простори, той править Євразією, хто править Євразією, той контролює долю світу" сформулював у 1823 р.... А) Бісмарк Б) Черчіль В) К.Гаусгофер Г) Монро
13. Існування Бразильської імперії припадає на: А) 1822-1889 Б) 1822-1914 В) 1889-1914 Г) 1822-1914
14. Колишні Португальські володіння (Ангола, Мозамбік та ін) стали незалежними внаслідок: А) “весни народів”, Б) “трояндової революції”, В) “революції гвоздик“ Г) буржуазної революції
15. Німецький колоніальний союз виник у: А) 1882 р, Б) 1900 р. В) 1914 р.
16. До Священного союзу у 1823 р. не входила така країна як: А) Англія; Б) Франція В) Росія Г) Пруссія Д) Австрія
17. І Св. В. була справедливою для такої держави, що відстоювала своє існування, І Св. В. була для: А) Бельгії і Сербії; Б) Туреччини і Австрії; В) Франції та США, Г) України та Польщі.
18. Німеччина розпочинаючи І Св. В. просували позиції: А) мілітаризму; Б) реваншизму; В) гегемонізму
19. Франція розпочинаючи І Св. В. пропагували позиції: А) мілітаризму; Б) реваншизму; В) гегемонізму
20. США вступили у І св. Війну у: А) вересні 1914 р, Б) липні 1915, В) жовтні 1916 Г) квітні 1917 Д) грудні 1918
21. Гноблення слов’ян – це негативна риса такої країни, що розпочинала І Св. В. як А) Німеччина; Б) Англія; В) Австро-Угорщина; Г) царська Росія
22. Розпочинаючи І-шу Св. В. Англія пропагувала ідеї: А) гегемонізму; Б) пацифізму В) націоналізму; Г) центризму
23. Японія оголосила війну Німеччині у серпні 1914 р. з метою / у звязку із: А) захопити німецькі колонії; Б) примусити Німеччину підписати союз проти Англії В) реваншистськими настроями
24. Османська імперія була втягнена у І Св. В. під тиском: А) Німеччини; Б) Англії; В) Австро-Угорщини; Г) Росії
25. У розгортанні військових кампаній І Св. В. німецьке командування дотримувалося плану: А) Шліфена Б) Вільсона В) де Голя
26. У ході І Св. В. уряд Франції звернувся з проханням про невідкладну допомогу до А) Англії, Б) США, В) Росії, Г) Польщі
27. З метою нейтралізації Великобританії Німеччина, у ході кампаній 1915 р., використала: А) блокаду Б) авіаудари В) сепаратний мир Г) таємну угоду
28. Італія вагалася вступати у 1 Св. В. у звязку із настроями у країні А) гегемонізму; Б) пацифізму В) націоналізму; Г) центризму
29. Історик Д.Фруд, що пропагував колоніальну експансію і переділ світу був представником … А) Великобританії; Б) Франції; В) Німеччини; Г) США.
30. До “Антанти” не входили … А) Англія; Б) Німеччина; В) Росія; Г)Австро-Угорщина; Д) Франція.
31. До центрів світового капіталізму другої половини ХХ ст.. не відносяться такі групи країн як: А) США та країни Африки; Б) Японія та США; В) СРСР та Китай.
32. До “Четвертного Союзу” не входили: А) Англія; Б) Німеччина; В) Росія; Г)Австро-Угорщина; Д) Туреччина.
33. Російський генеральний штаб основним завдянням у світовій війні вважав розгром: А) Італії; Б) Німеччини; В) Туреччини; Г) Туреччини й Ірану; Д) Австро-Угорщини.
34. До “Троїстого союзу” не входила (и) … А) Росія; Б) Німеччина; В) Італія; Г)Австро-Угорщина; Д) Болгарія.
35. Особливістю воєнної операції, що ввійшла в історію 1-Св.в. як “брусиловский прорив”, полягає в тому, що: А) вперше в умовах позиційної війни наступав цілий фронт; Б) наступ вівся на ділянці фронту шириною 340км; В) війська А. А. Брусилова просувалися зі швидкістю 6,5 км у добу
36. Закінчіть речення: «У день набрання чинності Версальського договору 10 січня 1920 p. …» А) була утворена Ліга Націй Б) розпочалася радянсько-польська війна В) Японія розпочала чергову агрсію у Маньчжурії Г) США підтвердила територіальні придбання у Аргентині
37. Друга світова війна поділялася на.... етап (и) пів. А) три Б) чотири В) п’ять Г) шість.
38. План “Юнга” передбачав: А) блискавичне захоплення Німеччиною території СРСР; Б) зниження репараційних платежів Німеччиною; В) заходи по встановленню дружніх стосунків між Японією і США.
39. Європейський союз до кінця 90-х рр. повинний був перетворитися у валютний, економічний і політичний Союз в наслідок: А) Версальської системи; Б) Маастрихтского договору; В) Женевської конвенції Г) Конституції.
40. Розставте події у хронологічному порядку: А) Висадка созників у Нормандії, Б) Аншлюз Австрії, В) Напад Німеччини на Польщу, Г) Версальський мирний договір.
41. У результаті якої війни СРСР отримав узбережжя Ладозького озера, Карельський перешийок та о. Ханко на 30 років А) радянсько-польської Б) радянсько-фінської В) радянсько німецької Г) внаслідок висадки союзників у Нормандії
42. Курська битва відбулася у період … А) вересень 1941-квітень 1942; Б)липень 1942-жовтень 1943р; В) липень-серпень 1943р. Г) липень 1942-лютий 1943.
43. Угода Болдвіна-Меллона 18 червня 1923 р. була підписана між такими країнами як А) Англія-Франція, Б) Німеччина-Англія В) Англія –США, Г) США-Німеччина, Д) Китай-Японія 44. 27 серпня 1928 р. п'ятнадцять держав у Парижі, підписали: А) «Пакт загальної відмови від війни», Б) Вестмінстерський Статут. В) рішення про допомогу СРСР, Г) Договір про обмеження морських озброєнь 45. Гарантування франко-німецького та німецько-бельгійського кордонів під гарантію Англії та Італії було передбачено: А) Версальською угодою 1920 р., Б) Локарнською конференцією 1925 р. Г) положенням про Лігу Націй, В) Пактом Бріана-Келлога
46. Конференція з проблеми митних тарифів 26 жовтня 1925 р. у першу чергу стосувалася: А)Франції, Б) Німеччина В) США, Г) Китаю Д) Японії
47. 6 лютого 1922 р, п’ятьома державами було підписано: А) «Пакт загальної відмови від війни», Б) Вестмінстерський Статут. В) рішення про допомогу СРСР, Г) Договір про обмеження морських озброєнь 48. Розставте події у хронологічному порядку: А) Створення Ліги Націй Б) Вестмінстерський статут В) Джентельменська угода, Г) Розгром Квантунської Армії, Д) створення ОВД 49. Міжамериканська конвенція про права та обов'язки держав була прийнята... А) з 1933 Б) 1953 В) 1974 Г) 2004
50. 23 квітня 1991 р. у Ново-Огарьово було підписано угоду відому як: А) «Заява 9 + 1», Б) «договір дванадцяти» В) «останній пакт Горбачова» Г) СНД
дайте тлумачення запропонованим термінам, вказуючи хронологічні рамки, територіальну приналежність та інші, важливі на Ваш погляд, критерії. (15 х 1 бали = 15 бал.):
1. «Політика блискучої ізоляції», 2. «Дивна війна», 3. Політика «гарантованого взаємного знищення», 4 «Карибська криза», 5. профспілка «Солідарність», 6. «Договір перестраховки», 7. «великі принципи», 8. «Емська провокація», 9.«Союз трьох імператорів» 10. «Англо-бурзька війна»., 11. «Марокканська криза поч. ХХ ст.» 12. «селітряна війна» 1879-1884 рр., 13. періодизація ІІ Св. Війни; 14. Вашінгтонська конференція з питань Центральної Америки,15 «Каральні заходи» США відносно СРСР.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Акимов Ю.Г. От межколониальных конфликтов к битве империй: англо-французское соперничество в Северной Америке в 1613–1713 гг. – СПб., 2002. 2. Андреев А.Р., Захаров В.А., Настенко И.А. История Мальтийского ордена. – М: SPSL-"Русская панорама", 1999. 3. Аннан К. Партнерство во имя всемирного сообщества. – НьюЙорк, 1998. 4. Антюхина-Московченко В.И. Шарль де Голль и Советский Союз. – М., 1990. 5. Анчишкин А. Наука, техника, економика. – М.,1989. 6. Арбатов А., Благоволин С. и др. Мир вступает в многополярность? // Междунар. жизнь. – 1997. – № 11–12. 7. Ахтамзян А.А. Объединение Германии или аншлюс ГДР к ФРГ. С. 1-2. – М., 1994. 8. Барановский В. Г. Европа: формирование новой международной политической системы // Мировая экономика и междунар. отношения. – 1990. – № 9. 9. Басовская Н.И. Столетняя война. 1337-1453. – М: Высш. школа, 1985. 10. Басовская Н.И. Столетняя война: леопард против лилии. – М.: Олимп, 2002. 11. Батюк В. Геополитический контекст начала “холодной войны”: уроки для 90-х // США: экономика – политика – идеология. – 1994. – № 8–10. 12. Бебик В. М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика. – К., 2000. 13. Беляев М. П. Франко-имперские переговоры (1644-1648) и заключение Мюнстерского мира. – М., 1993. 14. Бжезинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и ее геостратегические императивы. – М., 1997. 15. Бикерман Э. Государство Селевкидов. – М., 1985. 16. Бобылев В.С. Внешняя политика России эпохи Петра I. – M., 1990. 17. Бобылев В.С. Россия и Испания в международных отношениях второй половины XVIII в. – М., 1997. 18. Богатуров А. Д. Великие державы на Тихом океане: История и теория международных отношений в Восточной Азии после второй мировой войны (1945–1995). – М., 1997. 19. Богатуров А.Д. Великие державы на Тихом океане. История и теория международных отношений в Восточной Азии после второй мировой войны (1945 - 1995). – М., Сюита, 1997. 20. Болховитинов Н.Н. Русско-американские отношения 1815–1832. – М., 1975. 21. Болховитинов Н.Н. Становление русско-американских отношений. 1775–1815. – М., 1966. 22. Борисов Ю.В. Дипломатия Людовика XIV. – М., 1991. 23. Брайант А. Эпоха рыцарства в Англии. – СПб: Евразия, 2002. 24. Венгрия 1956 года. Очерки истории кризиса. – М., 1993. 25. Виноградов К.Б. Мировая политика 60–80-х гг. XIX в. События и люди. – Л., 1991. 26. Внешняя политика России XIX – начала XX вв.: Документы министерства иностранных дел. – М., 1960–1963. – С. 3. –Т. 3–6. 27. Всемирная история: Учебник для ВУЗов / Под.ред. Г. Б. Поляка, А. Н. Марковой. – М., 1997. 28. Гарро А. Людовик Святой и его королевство. – СПб: Евразия, 2002. 29. Горбачев М.С. Жизнь и реформы. тт. 1-2. – М., 1995. 30. Гроцкий Г. О праве войны и мира. – М., 1994. 31. Дандамаев М.А. Политическая история Ахеменидской державы. – М., 1985. 32. Дебидур А. Дипломатическая история Европы: 1814–1878: В 2 т. – Ростов-на-Дону, 1995. 33. Дергачев В.А. Геополитика. – К.: ВИРА, 2000. 34. Дживелетов А. К. Средневековые города в Западной Европе. – М., 2002. – 304 с. 35. Джолл Д. Истоки первой мировой войны. Пер. с англ. – Ростов н/Д, 1999. 36. Дипломатія сучасної України: Енцикл. довід. – К., 1997. 37. Добрынин А. Карибский кризис. Свидетельства участника // Междунар. жизнь. – 1992. – № 7. 38. Дубович І. Країнознавчий словник –довідник. – Львів, 2002. 39. Дугин А.П. Основы геополитики. Геополитическое будущее России. – М., 1997. 40. Дюби Ж. Средние века. (987-1460): от Гуго Капета до Жанны дАрк. – М.: Международные отношения, 2000. 41. Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. – К., 1995. 42. Европа между миром и войной, 1918-1939 гг. – М., 1992. 43. Европейский союз на пороге XXI века: выбор стратегии развития. Под ред. Ю.А.Борко, О.В.Буториной – М., 2003. 44. Ермошин В.В. Проблемы войны и мира в политико-правовых учениях нового времени. – М., 1989. 45. Ерофеев Н.А. Английский колониализм в середине XIX в. – М., 1972. 46. Ерофеев Н.А. Великобритания и Балканы: от Венского конгресса до Крымской войны. – М., 1985. 47. Євроатлантичний вісник: інформаційне і довідкове видання. – К., 1996. 48. Жигалина О.И. Великобритания на Среднем Востоке, XIX - начало XX в.: анализ внешнеполитических концепций. – М,.1990. 49. Жигунин В.А. История международных отношений в эллинистическом мире. – Казань, 1980. 50. Золотухин М.Ю. Россия, западноевропейские державы и Османская империя в период международных кризисов на Балканах (1885-1888). – М,.1993. 51. Ивонин Ю.Е. Становление европейской системы государств. – Минск, 1989. 52. Ивонин Ю.Е. У истоков европейской дипломатии нового времени. – Минск, 1984. 53. Ивонина Л. И. Дипломатия и революция. Две английские революции и европейская политика XVII в. – Смоленск, 1998. 54. Ивонина Л. И., Прокопьев А. Ю. Дипломатия Тридцатилетней войны. – Смоленск, 1996. 55. Ивонина Л.И. Дипломатия и война (Две Английские революции и европейская политика XVII в.). – Смоленск, 1998. 56. История внешней политики и дипломатии США. 1775–1877. – М., 1994. 57. История внешней политики России. – М., 1997. 58. История дипломатии. – Т. I. – M., 1959. 59. История Европы. –Т. 3, 4. –М., 1993–1994. 60. История Латинской Америки. –Т. 1. –М., 1991. 61. История международных отношений и внешней политики России 1648-2000 гг. – М., 2004. 62. История международных отношений и внешней политики СССР: В 3 т. – М., 1987. – Т. 3. 1970–1987. 63. История Средних Веков в 2 томах / Под. ред. С. П. Карпова. – М., 2005. 64. История стран Зарубежной Азии в Средние Века. – М., 1970. – 641 с. 65. История стран Центральной и Юго-Восточной Европы ХХ века. – М., 1997. 66. История США. –Т. 1. –М., 1984. 67. Камінський Є. Критерії ефективності зовнішньої політики України: теоретичний та практичний виміри // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр./ ІСЕМВ НАН України. – 2001. – Вип. 18. – С. 3–12. 68. Камінський Є. Міжнародна безпека у XXI столітті: загальний прогноз // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр./ ІСЕМВ НАН України. – 2001. – Вип. 15. – С.3–15. 69. Капиталистические и развивающиеся страны на карте 90-х годов / Под. ред В.В.Вольского. – М.: Изд. Моск. ун-та, 1990. – 546 с. 70. Квок Б. Ядерные испытания в Индии и Пакистане // Междунар. жизнь. – 1998. – № 8. 71. Кенигсбергер Г. Средневековая Европа 400–1500. – М., 2001. – 384 с. 72. Керов В. Л. Французская колонизация островов Индийского океана XVII-XVIII вв. – М., 1990. 73. Киссинджер Г. Дипломатия. – М., 1997. 74. Клинтон Б. Моя жизнь – М.,2005. 75. Колосов В.А., Мироненко Н.С. Геополитика и политическая география: Учебник для студентов вузов. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Аспект Пресс, 2005. – 479 с. 76. Контамин Ф. Война в Средние века. – М.: Ювента, 2001. 77. Коппель О. А., Пархомчук О. С. Міжнародні системи. Світова політика. – К., 2001. 78. Корниенко Г.М. Холодная война. Свидетельство ее участника. – М., 1994. 79. Кулик Б. Т. США и Тайвань против КНР. 1945–1957 // Новая и новейшая история. – 1995. – № 5. 80. Кутаков Л.Н. Внешняя политика и дипломатия Японии. – М.. 1974. 81. Кучик О., Мацях М. Міжнародні відносини і світова політика. Методичні вказівки та рекомендації до академічного курсу. – Львів, 2005. – 29 с. 82. Лависс Э., Рамбо А. Эпоха крестовых походов. – Смоленск: Русич, 2001. 83. Лановик Б., Матисякевич З., Матейко Р. Економічна історія світу: Підручник. – К., 1999. 84. Латинская Америка в международных отношениях. XX век: В 2 т. – М., 1988. 85. Ле Гофф Ж. Людовик IX Святой. – М.: Ладомир, 2001. 86. Лебек С. Происхождение франков. V-IX века. – М.: Скарабей, 1993.Т.1. 87. Левандовский А.П. Карл Великий. Через империю к Европе. – М: Соратник, 1995. 88. Лот Ф. Последние Каролинги. – СПб: Евразия, 2001. 89. Маастрихтский процесс: реакция и новые вызовы // Мировая экономика и междунар. отношения. – 1993. – № 9. 90. Маккуин Дж. Хетты и их современники в Малой Азии. – М., 1983. 91. Мала енциклопедiя етнодержавознаства. – К, 1996. 92. Малов В. Н. Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в XVI в. – М., 1998. 93. Мальков В.Л. Путь к имперству. Америка в первой половине XX века. – М., 2004. 94. Медина М. США и Латинская Америка в XIX в. – М., 1974. 95. Международные отношения на Дальнем Востоке (1870 –1945) / Под. ред. Е.М. Жукова. – М., 1951. 96. Международные отношения на Дальнем Востоке в послевоенные годы: В 2 т. – М., 1978. 97. Мельвиль М. История ордена тамплиеров. – СПб: Евразия, 1999. 98. Мельников Е. Корейская война 1950–1953. Размышления о причинах конфликта и его действующих лицах // Междунар. жизнь. – 1995. – № 8. 99. Михеев В.С. США, Франция и европейская безопасность (1958 - 1992). – М., 1993 100. Мишо Г. История крестовых походов. – К., 1995. – 232 с. 101. Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945–70-ті роки): Підруч. / В. А. Манжола та ін. – К., 1999. 102. Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980–2000 роки): Підручник / Л. Ф. Гайдуков, В. Г. Кремень, Л. В. Губерський та ін. – К., 2001. 103. Міжнародні економічні відносини: Система регулювань міжнародних економічних відносин: Підручник / А.С.Філіпенко та ін. – К.: Либідь, 1994. – 256 с. 104. Момзен Т. История Рима в 5 томах. – С-пб., 1994. 105. Новейшая история зарубежных стран: Европа и Америка. 1917- 1945. –М., 1989. 106. ООН у системі міжнародних відносин. – К., 1995. 107. Пако М. Фридрих Барбаросса. – Ростов н/Д: Феникс, 1998. 108. Первая мировая война: дискуссионные проблемы истории. – М,. 1994. 109. Первая мировая война: пролог XX века. – М,.1998. 110. Перну Р. Крестоносцы. – СПб: Евразия, 2001. 111. Перруа Э. Столетняя война. – СПб: Евразия, 2002. 112. Пирадов А.А. Региональные конфликты, их политическое урегулирование и участие в нем ООН. – М., 1990. 113. Политические процессы и конфликты 50–60-х годов в Восточной Европе. – М., 1993. 114. Поршнев Б.Ф. Тридцатилетняя война и вступление в нее Швеции и Московского государства. – М., 1976. 115. Поршнев Б.Ф. Франция, Английская революция и европейская политика в середине XVII в. – М., 1970. 116. Пти-Дютайи Ш. Феодальная монархия во Франции и в Англии XXIII в. – СПб: Евразия, 2001. 117. Ревуненков В.Г. Очерки по истории Великой Французской революции. – СПб., 2002. 118. Ришар Ж. Латино-Иерусалимское королевство. – СПб: Евразия, 2002. 119. Россия и Европа. Дипломатия и культура. – М., 1995. 120. Россия и Испания. Историческая ретроспектива. – М., 1987. 121. Сапрыкина Г.С. Македония при Антигонидах. – Петрозаводск, 1987. 122. Сизов С.К. Ахейский союз. Горький, 1986. 123. Системная история международных отношений / Под ред. А. Д. Богатурова. – М., 2006. – Т. 2: События 1945 – 2003 годов (доступна також – www.obradaforum.ru) 124. Системная история международных отношений в четырех томах. События и документы. 1918–2000 / Отв. ред. А. Д. Богатуров. – М., 2000. 125. Советская внешняя политика в годы “холодной войны”. – М., 1995. 126. Современные международные отношения: Учебник / Под ред. А. В. Торкунова. – М., 2000. 127. Соколов А. Навстречу друг другу. Россия и Англия в XVI- XVIII вв. – Ярославль, 1992. 128. Тарле Е. В. Международные отношения. Политика: история территориальных завоеваний. – М., 2001. 129. Тарле Е.В. Очерки истории колониальной политики западноевропейских держав. – М.; Л., 1965. 130. Тейс Л. Наследие Каролингов. IX-X века. Т.2. – М: Скарабей, 1993. 131. Терроризм - угроза человечеству в XXI веке:Ст./Отв. ред. Р.Б.Рыбаков; Рос.акад.наук. Ин-т востоковедения. – М.2003. 132. Тимербаев Р.М. Россия и ядерное нераспространение. – М., 1999. 133. Тодд Э. После империи: Рax Americana-начало конца: (пер. с фр.) – М., 2004. 134. Троицкий М.А. Трансатлантический союз, 1991-2004: модернизация системы американо-европейского партнерства после распада биполярности. Под ред. А.Д. Богатурова – М., 2004. 135. Трохимчук С. В. Федунь О. В. Політична географія світу: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007. – 422 с. 136. Троян С.С. Будз М.Д. Термінологічний словник із методики країнознавчих досліджень. – Рівне, 2002. 137. Трухановский В.Г. Бенджамин Дизраэли или история одной невероятной карьеры. – М., 1993. 138. Трухина Н.Н. Политика и политики "золотого века" Римской республики (II в. до н.э.). – М., 1986. 139. Туниця Т. Світове господарство і міжнародні економічні відносини. Методичні рекомендації до вивчення курсу. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2004. – 34 с. 140. Уткин А.И. Дипломатия Вудро Вильсона. – М,. 1989. 141. Уткин А.И. Мировой порядок XXI века. РАН Институт США и Канады, – М., "Алгоритм", 2001. 142. Уткин А.И. США и Европа; перспективы взаимоотношений на рубеже веков. – М., Наука. 2000. 143. Фавтье Р. Капетинги и Франция. – СПб: Евразия, 2001. 144. Фаулер К. Эпоха Плантагенетов и Валуа. – СПб: Евразия, 2002. 145. Феномен восточного деспотизма: структура управления и власти. – М., 1993. 146. Филитов А.М. Германский вопрос: от раскола к объединению – М., 1993. 147. Хижняк І. А. Навчальна програма дисципліни “Історія міжнародних відносин (1945 – початок XXI ст.)” частина II (для бакалаврів, спеціалістів). – К.: МАУП, 2005. – 28 с. 148. Хобсбаум Э. Век империи. 1875-1914. Пер. с англ. – Ростов н/Д, 1999. 149. Холодная война. 1945-1963. Историческая ретроспектива. – М., 2003. 150. Холодная война. Новые подходы, новые документы. – М., 1995. 151. Хрестоматия по истории Древней Греции / Под. ред. Д. П. Калтстова. – М., 1964. – 695 с. 152. Цыганков П.А. Международные отношения. – М: Новая школа, 1996. 153. Черняк Е.Б. Вековые конфликты. – М: Международные отношения, 1988. 154. Чиркин В. С. Конституционное право зарубежных стран. М., 2006. – 669 с. 155. Чистозвонов А.Н. Нидерландская буржуазная революция. – М., 1958. 156. Шаклеина Т.А. Россия и США в новом мировом порядке (Дискуссии в политико-академических сообществах России и США: 1991—2002). – М., ИСКРАН, 2002. 157. Шаклеина Т.А. Современные американские концепции мирового лидерства. – М. ИСКРАН, 1999. 158. Шаповал Ю. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 496 с. 159. Шахермайр Ф. Александр Македонский. – М., 1985. 160. Шергін С. Світовий порядок: концепції і реальність // Політика і час. – 1997. – № 12. 161. Юрківський В.М. Країни світу. – К.: Либідь, 1999. – 368 с. 162. Яковец Ю. История цивилизаций. – М., 1997.
Путешествие по Южной Мексике «Календарь Майя 2013» Маршрут: Плайя-дель-Кармен – Вальядолид – Уайма – Чичен-Ица – Исамаль – Мерида – Селестун – Ушмаль – Кампече – Чампотон – Паленке – Шпухиль – Калакмуль – Бакалар – Тулум – Плайя-дель-Кармен
09.06. День 1. Прилетаем в Канкун и едем в соседний город Плайя-дель-Кармен. На дорогу из аэропорта уйдет примерно сорок минут. Размещаемся в отеле, отсыпаемся и приходим в себя после перелета.
10.06. День 2. Погружение в культуру Мексики начнем с самобытного колониального городка, названного конкистадорами в честь бывшей столицы Испании - Вальядолид. Он был основан почти 500 лет назад на месте еще действующего, но уже древнего города цивилизации Майя. Для его возведения были разобраны все строения индейцев. Колониальные здания, в их числе и внушительный Кафедральный собор, до сих пор украшают центр города, который, как мы убедимся, практически не изменился со времен конкистадоров. Помимо собора мы посетим: - музей майянской культуры - де Сан Рок, некогда бывший христьянской церквью; - картинную галерею в здании городской ратуши; - местную сокровищницу - Каса де лос Венадос, музей современного мексиканского фольклора; - прогуляемся по колоритной улочке Кальсада де лос Фрэилес, знаменитой своими разноцветными домами - посетим один из центральных парков города и, при желании, искупаемся в его главной достопримечательности - сеноте Зачи. По соседству с Вальядолидом находится деревушка Уайма. Ее первые строения так же сложены из остатков зданий и храмов индейцев. В числе этих построек и одна из самых необычно украшенных христианских церквей, в которую мы тоже непременно заглянем. Ночуем в Вальядолиде.
11.06. День 3. После завтрака отправимся в священное поселение племени Майя - Чичен-Ица. По дороге к нему завернем освежиться в еще одну святыню индейцев - сенот Шкекен, небольшое озеро расположенное в подземном гроте. Помимо того, что Чичен-Ица признана объектом всемирного наследия ЮНЕСКО, в 2007 году, в результате масштабного международного голосования, город был выбран одним из Новых семи чудес света. Кроме знаменитого Храма Кукулькана, расположенного на вершине пирамиды-календаря и самой большой площадки для майянской игры в мяч, мы увидим обсерваторию "Караколь", Площадь тысячи колонн, платформы Орла и Ягуара, покрытые настенными рисунками и Священный сенот - огромный колодец для жертвоприношений. В этот же день нам предстоит узнать, почему местечко Исамаль называют волшебным городом. Налюбовавшись магическими достопримечательностями, мы отобедаем в его загадочной атмосфере и двинемся в сторону Мериды, столицы штата Юкатан. Местные жители считают его и столицей всего полуострова, поскольку он был самым первым поселением, основанным испанскими конкистадорами в этих краях. Разместимся здесь в отеле и отправимся на экскурсию по вечернему городу.
12.06. День 4. Сегодня нам предстоит посетить национальный парк Селестун. Хотя это и не парк вовсе, а целое озеро - рай для водоплавающих (и не очень) птиц, которых здесь насчитывается более 400 видов. Мы прокатимся по заповеднику на лодке, чтобы увидеть пеликанов, цапель, разноцветных рыбок, играющих в салочки между корнями мангровых деревьев, и даже, если повезет, крокодилов. Но все же главная его достопримечательность - огромное количество розовых фламинго!
13.06. День 5. Покидаем Мериду и движемся на юго-запад полуострова Юкатан. Первая остановка на сегодня - пещера Лолтун. Одна из самых протяженных подземных систем Мексики со множеством залов, высокие потолки которых украшены сталактитами. Индейцы майя верили, что это место является вратами в подземное царство мертвых, поэтому почитали как святое. Но история этой пещеры началась гораздо раньше, около 10000 лет назад здесь уже обитали люди. Об этом нам напомнят рисунки, оставленные ими на стенах. Помимо пещеры нас ждет другая достопримечательность долины Пуук - таинственный город Ушмаль, еще один объект всемирного наследия ЮНЕСКО. Здесь мы увидим "Дворец правителя", покрытый разноцветной мозайкой, необычную "Пирамиду волшебника", "Дом черепах" и остатки крепости, которую испанцы прозвали "Голубятня".
14.06. День 6. Добираемся до берегов Мексиканского залива, колониального города Кампече. Он тоже занесен в список ЮНЕСКО, причем, во многом благодаря пиратам. Своими систематическими набегами они вынудили конкистадоров возвести на побережье несколько фортов для защиты и окружить город крепостной стеной. Большинство оборонительных сооружений дожили до наших дней. Мы посетим форт Сан-Хосе Эль Альто, бастион Балуарте-де-ла-Соледад, Музей архитектуры майя, церковь Святого Франциска, покровителя города. Прогуляемся по историческому центру Кампече, который практически не изменился с 17 века и побываем возле главного городского символа - "Врат Земли".
15.06. День 7. Недалеко от городка Чампотон, на пляже Мексиканского залива мы сделаем первую остановку и вдоволь накупаемся. Основной промысел местных жителей - рыбалка, причем ловят здесь не только огромное количество видов рыбы, но и осьминогов, кальмаров, и разнообразных креветок и моллюсков. Не будем упускать возможность насладиться свежими морепродуктами и отобедаем в одном из пляжных ресторанчиков. Во второй половине дня мы официально покинем полуостров Юкатан и доберемся до штата Чьяпас. Практически полностью он заселен потомками индейцев. В некоторых деревнях жители и по сей день поклоняются языческим божествам. Ремесленные традиции майя здесь тоже чтут до сих пор, в местных магазинчиках можно найти огромное количество покрывал, шалей и местной одежды, расшитых всеми мыслимыми цветами, деревянных и каменных статуэток ручной работы. Знакомством с современной частью города Паленке мы и займемся, как только закинем вещи в номера нашего отеля.
16.06. День 8. Археологическая часть Паленке, с посещения которой мы начнем день, пожалуй, самое загадочное и красивое поселение майянцев. Кстати, этот комплекс сооружений также является одним из объектов Всемирного наследия ЮНЕСКО. После знакомства с древним городом отправимся прогуляться по сельве и освежимся у водопадов Мисоль Ха и Агуа Асуль. Купаться в них разрешено, чем мы и воспользуемся.
17.06. День 9. Приезжаем в Шпухиль, небольшое поселение на территории заповедника Калакмуль. Наш отель будет расположен вблизи нескольких древних индейских городов, до ближайшего 15 минут ходьбы. Чем себя занять: прогуляться к майянским руинам, изучить город, полюбоваться на местную флору/фауну (заповедник как-никак) или поваляться с коктейлем возле бассейна - будем решать на месте.
18.06. День 10. После завтрака продолжим путешествие вглубь самого обширного мексиканского национального парка Калакмуль, к одноименному и, некогда, самому большому городу индейцев майя. Когда-то этот мегаполис насчитывал более 6 тысяч строений, основная их часть до сих пор во власти джунглей. Скрытый сельвой более тысячи лет от глаз публики он обитаем и по сей день, правда, теперь в его зданиях живут обезьяны и коати. Они и станут нашими сопровождающими на сегодня, а вместе с ними туканы, разномастные попугаи и прочая дружелюбная живность. Здесь же водятся оцелоты, ягуары и пумы, но они боятся людей, поэтому увидеть их нам вряд ли удастся. В любом случае перед выездом из отеля надо будет не забыть запастись фруктами, булочками и прочими угощениями для зверят.
19.06. День 11. Сегодня мы посвятим день исследованию Лагуны Бакалар. Необычное озеро занимает второе место в стране по размерам, но все мексиканцы единодушно соглашаются, что по красоте оно чемпион. Из-за диковинного "окраса" местные жители прозвали его озером Семи цветов, проще говоря - оно как радуга, только синее. В этом нам и предстоит убедиться, во время прогулки на катере. Здесь тоже можно встретить большое разнообразие пернатых, в том числе и несколько разновидностей аистов. Наши друзья обезьяны и коати будут ждать нас на ветках мангровых зарослей. А после знакомства с местной живностью - мы отправимся к одному из подводных сенотов, где вдоволь накупаемся и, при желании, поплаваем с маской. Заночуем здесь же, недалеко от озера.
20.06. День 12. Постепенно переходим к курортной части нашего путешествия. Даже майянский город Тулум, который мы посетим сегодня, будет расположен на самом берегу Карибского моря. А часть его зданий стоит прямо на нависающих над морем утесах. Этот город сохранился очень хорошо, поскольку был обитаем вплоть до прихода в эти места колонизаторов. После обеда, вдоволь налюбовавшись морскими пейзажами, возвращаемся в Плаю-дель-Кармен.
21-22.06. Дни 13 и 14. Свободные дни. Купаемся, загораем, веселимся на пляжах Ривьеры Майя, знаменитых прозрачной водой и белоснежным песком.
23.06. День 15. В этот день вспоминаем кому мы не купили сувениров, напоследок дозагораем под тропическим солнышком, накупываемся в Карибском море и прощаемся с Соединенными Штатами Мексики.
Вся наземная часть путешествия обходится нам в 1550$ на человека. В стоимость программы включено: - проживание в отелях 3* и 4* - завтраки - передвижение по маршруту - посещение всех мест по программе - услуги местного гида-проводника-переводчика Возможны незначительные изменения, все будет зависеть от времени, которое мы решим уделить каждому из объектов путешествия, то есть от нас самих.
|
