Студопедия Главная Случайная страница Задать вопрос

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Програма фахових вступних випробувань




Возникновение, сущность и динамика глобальных проблем современно­сти. Суперглобальные (общемировые) проблемы. Общепланетарные (ресурсные) глобальные проблемы. Общечеловеческие проблемы. Социально-политические аспекты международного сотрудничества в раз­решении глобальных проблем современности. Основные направления деятельности ООН и других меж­дународных организаций по разрешению глобальных проблем человечества.

 

Програма фахових вступних випробувань

Зі спеціальності “Географія”

ДЛЯ КВАЛІКАЦІЙНИХ РІВНІВ “МАГІСТР”, “сПЕЦІАЛІСТ”

“Географічне прогнозування”

Понятійний апарат географічного прогнозування.

Верифікація прогнозу (пряма, похідна, інверсійна, консеквентна з врахуванням помилок, компетентним експертом або опонентом). Гранично допустиме екологічне навантаження, кореляційна залежність, метод, методика, методологія прогнозування. Міжсистемний аналіз. Міжсистемний аналіз. Моніторинг, нормативні (проектні прогнози). Об’єкти (за природою, масштабом, ступенем детермінованості, ступенем інформативної залежності тощо). Оперативність прогнозу. Передбачення, передчуття. Період заснування і утвердження прогнозу. Планування. Помилки (регулярні, нерегулярні, випадкові) та принципи (системності, природної специфічності, оптимізації, аналогічності, співставлення, трьохмірності аналізу, історичної послідовності аналізу, фізичної логіки аналізу). Прогноз (цільовий, плановий, програмний, організаційний). Прогнозний горизонт, прогнозна ретроспекція, прогнозна система, прогностика, прогностичний фон. Програма, програмування, проектування, процедура, регресивна залежність, системний підхід, система прогнозування, стратиграфічне планування, тактичне планування, точкові прогнози, футурологія, характеристика об’єкту прогнозування.

 

Типологія та класифікація об’єктів еколог-географічного прогнозування.

Об’єкти і цілі прогнозування. Прогноз і план. Варіантність прогнозу. Об’єкт і предмет еколого географічного прогнозування в системі географічних наук. принципи класифікації і типології об’єктів географічних прогнозів Ліхтенштейна В., Діброва Г. Класифікація об’єктів прогнозів Лисічкіна В., Бестужева–Лада, Саркісяна С., Аношка В., та ін. Типологія об’єктів географічних прогнозів. Структурна характеристика процесу прогнозування. Прогнозна ретроспекція, стадія прогнозування, прогнозна альтернатива.

 

Еколого-географічний прогноз, об’єкти географічного прогнозування їх сутність та способи формалізованого опису.

Основні властивості географічних об’єктів та їх класифікація для цілей прогнозування. Властивості об’єктів: неоднорідність географічного простору (територіальна та ознакова диференціація); просторова впорядкованість – структура і текстура простору (впорядкованість простору за сусідством об’єктів, їх формою та розмірами в плані, орієнтація тощо); впорядкованість географічних подій в часі (тимчасове сусідство, інваріант, інваріантні зміни); просторово-часова структура розміщення і еволюції географічних об’єктів (структура, тривалість станів і розміри); безперервність і дискретність географічного простору часу (еліасінг); зв’язок з навколишнім середовищем і ресурси стійкості (відтворення географічних ресурсів) та ін.

Достовірність: точність в географічному прогнозуванні. Помилки прогнозування. Вибір методів прогнозування як процесу розробки прогнозів. Типи прогнозів. Типи помилок прогнозування. Регулярні і нерегулярні помилки. Помилки грубі, систематичні і випадкові.

 

Наукові основи географічного прогнозування.

Методи загального і еколого-георграфічного прогнозування. Ландшафтно-індикаційні та палеогеографічні методи дослідження. Глобальне, регіональне і локальне прогнозування. Приклади. Довготермінові регіональні тенденції зміни природного середовища. Система заходів попередження можливих змін природного середовища. Перспективи й нові проблеми географічного прогнозування. Прогнозні моделі, їх побудова та способи використання. Основні функції моделей та моделювання. Логічні і методологічні проблеми використання моделей. Типологія моделей. Теоретичні і методологічні питання геосистем. Моделі опису в географії (спостереження, визначення, вимірювання). Моделі пояснення в географії , причинно-наслідкові моделі, їх структура і застосування. Моделювання систем. Загальна теорія систем. Сумісність і несумісність систем.

 

Конструктивно-географічні основи геоекологічної експертизи.

Природно-господарські територіальні системи (ПГТС). Методологічні питання геоекологічної експертизи. Сучасна парадигма природокористування. географічна суть коадаптивної концепції природокористування. Експертизи в природокористуванні. Класифікаційна схема базових експертиз стану довкілля. Структура і суть експертного методу дослідження. екологія та геоекологічна експертиза. Географічні основи геоекологічної експертизи (ГЕЕ). Функціональні типи ГЕЕ (нормативно-контрольна, діагностичні, оціночні, прогнозні, конфліктні). Загальна схема комплексної ГЕЕ. Методичні основи ГЕЕ. Блок-схема здійснення геоекологічної експертизи. Нормативно-правове регулювання. Процедура ГЕЕ. Загальні питання методики здійснення ГЕЕ. Методичні аспекти реалізації ГЕЕ. (Блок-схема здійснення геоекологічної експертизи) Перед проектні ГЕЕ. Методика ГЕЕ проектів та функціонування ПГТС агро ландшафтних систем. ГЕЕ житлових приміщень та міських ПГТС. Геоекспертний аналіз природокористування ПГТС. Організаційні підходи до впровадження еколого-географічної експертизи.

 

Література:

1. Бусел И.А. Прогнозирование строительных свойств грунтов.- Минск, 1989.

2. Рабочая книга по прогнозированию, М., 1992.

3. Розовский Л., Зелинский И., Воскобойников А. Инженерно-геологические прогнозы и моделирование.- К., 1987.

4. Гродзинський М.Д. Пізнання ландшафту: місце і простір. Монографія в 2-х Т., Київ, 2005.

Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства

Наука ґрунтознавство і географія ґрунтів. Напрями в розвитку науки ґрунтознавства. Місце і роль ґрунтознавства в системі географічних наук. Поняття про ґрунт. Фактори ґрунтотворення та їхня роль. Поняття родючості ґрунту. Біосферно-екологічні функції ґрунтів. Утворення, склад та властивості мінеральної частини ґрунту. Поро­дотворні мінерали. Кларки основних хімічних елементів. Процеси гіперґенези та їхні типи. Детритус і його властивості.

Гранулометричний склад ґрунтів. Класифікація гранулометричних елементів і їхні властивості. Гранулометричний склад і класифіка­ція. Вторинні глинисті мінерали та їхні властивості. Основні типи материн­ських порід і їхнє значення в процесах ґрунтотворення. Суть ґрунтотворного процесу. Великий геологічний і малий біологічний колообіги речовин у природі.

Рослинні формації і їхня роль у ґрунтотворенні. Розклад, мінера­лізація і синтез органічних речовин. Процеси розкладу органічних речовин і утворені продукти. Органічна частина ґрунту. Гумус ґрунту і його екологічна роль. Склад гумусу і характеристика його частин. Методи визначення кількості та якості гумусу.

Фізико-хімічні властивості ґрунтів. Вбирна здатність ґрунту. Типи вбирної здатності та їхнє значення. Фізико-хімічна вбирна здатність ґрунту. Будова колоїдальної міцели. Значення фізико-хімічної вби­р­­ної здатності. Вбирні основи і їхня роль у формуванні властивос-

тей і родючості ґрунтів. Кислотно-основні властивості ґрунтів. Види кислотності ґрунтів. Буферність і лужність ґрунтів. Методи визна­че­н­ня кислотності ґрунтів. Регулювання кислотно-основних власти­востей ґрунтів.

Форми води в ґрунті та водно-фізичні властивості ґрунтів. Доступ­ність різних форм води для живлення рослин. Типи водного режиму та їхнє регулювання. Принципи класифікації та діагностики ґрунтів. Основні напрямки класифікації. Класифікаційні одиниці ґрунту. Ґрунтово-географічне районування.

Географічні закономірності поширення ґрунтів. Зональність, верти­кальна поясність, азональність та інтразональність ґрунтів. Ґрунтові фації. Ґрунти арктичної і тундрової зон. Особливості природних умов. Утворення, склад та властивості основних типів ґрунтів. Тундрово-глеєві ґрунти. Дернові арктичні і субарктичні ґрунти. Особливості використання та охорона.

Ґрунти тайгово-лісової зони. Характеристика природних умов. Під­золистий процес ґрунтотворення. Властивості, склад і класифікація підзолистих і дерново-підзолистих ґрунтів, їхнє використання та охо­рона. Ґрунти і ґрунтовий покрив лісостепової зони. Сірі лісові ґрунти і чорноземи. Особливості поширення, ґенеза, властивості, класифі­ка­ція, шляхи підвищення родючості та охорона.

Ґрунти і ґрунтовий покрив степової зони. Умови утворення. Чорно­земи і каштанові ґрунти. Будова профілю, властивості, класифіка­ція. Меліоративні заходи підвищення родючості. Ґрунти напів­пус­тель і пустель. Засолені ґрунти: солонці, солончаки і солоді. Ґрунти гірських країн і річкових долин. Болотні ґрунти. Ґенеза, склад, властивості та шляхи підвищення родючості, охорона грунтів.

Основна і додаткова література

№ з/п Автор Назва
1. Тихоненко Д.Г. Ґрунтознавство
2. Назаренко І.І., Польчина С.М., Нікорич В.А. Ґрунтознавство
3. Назаренко І.І., Польчина С.М., Дмитрук Ю. М., Смага І. С., Нікорич В.А. Ґрунтознавство
4. Ковда В.А., Розанов Б.Г. Почвоведение. Почва и почвообразование. Часть І.
5. Ковда В.А., Розанов Б.Г. Типы почв, их география и использование
6. Глазовская М.А., Геннадиев А.И. География почв с основами почвоведения
7. Добровольский Г.В., Урусевская И.С. География почв
8. Кауричев И. С. Почвоведение
1. Добровольский В.В. География почв с основами почвоведения
2. Вернандер Н. Б. и др. Природа Украинской ССР. Почвы.
3. Крикунов В. Г. Ґрунти і їх родючість.
4. Панас Р.М. Ґрунтознавство.
5. Крупский Н. К., Полупан Н.И. Атлас почв Украинской ССР

 

“Економічна та соціальна географія України»

 

Тема 1. Предмет суспільної географії України, її місце в системі наук. Поняття географічного українознавства

Державна територія і державні кордони України: особливості формування та суспільно-географічні параметри. Політико- і економіко-географічне положення України.

 

Тема 2. Столиця і адміністративно-територіальний устрій України.

Географічна характеристика м.Києва як столиці України. Структура і географічні проблеми функціонування адміністративно-територіального устрою України. Проблеми вдосконалення.

 

Тема 3. Історико-географічні передумови розвитку господарства України протягом ХІХ-ХХ ст.

Нерівномірність економічного розвитку українських земель в складі Російської і Австро-Угорської іміграції. Негативний вплив політичної роз’єднаності.

Початки промислового перевороту у другій половині ХІХ ст. Основні риси економічного розвитку протягом ХХ ст.

 

Тема 4. Загальні риси галузевої структури господарства України.

Галузеві пропорції і диспропорції. Структурні зрушення в промисловості України на початку ХХІ ст. Проблеми оптимізації галузевої структури промисловості України.

 

Тема 5. Паливно-енергетичний комплекс України.

Структура ПЕК. Рівень забезпеченості України стратегічними енергоносіями. Динаміка виробництва галузей ПЕК. Структурні зрушення в паливній промисловості та електроенергетиці. Територіальна організація галузей паливної промисловості та електроенергетики. Проблеми енергозбереження.

 

Тема 6. Металургійна промисловість України.

Місце в структурі промисловості. Природно-ресурсні та історико-географічні передумови розвитку. Динаміка обсягів виробництва. Територіальна організація чорної і кольорової металургії. Проблеми і перспективи галузі.

 

Тема 7. Машинобудування України.

Місце в структурі промисловості. Галузевий склад. Стан наукомістких галузей машинобудування. Динаміка виробництва. Економіко-географічні аспекти кризових явищ. Територіальна організація машинобудування. Проблеми і перспективи галузі.

 

Тема 8. Хімічна і хіміко-фармацевтична промисловість.

Місце в структурі промисловості. Галузевий склад. Динаміка виробництва. Територаільна організація хімічної, нафтохімічної і хіміко-фармацевтичної промисловості. Перспективи галузі.

 

Тема 9. Лісова і деревообробна промисловість. Промисловість будівельних матеріалів.

Місце галузей в структурі промисловості. Галузевий склад. Динаміка виробництва. Кризові явища. Територіальна організація і перспективи розвитку.

Тема 10. Легка промисловість України.

Місце галузі в структурі промислового виробництва. Причини кризового стану легкої промисловості. Галузевий склад. Центри основних виробництв.

 

Тема 11. Агропромисловий комплекс України.

Земельні ресурси України. Структура сільськогосподарських угідь. Динаміка розвитку рослинництва і тваринництва. Харчова промисловість: місце в структурі промисловості, галузевий склад, особливості розміщення.

 

Тема 12. Транспортний комплекс України.

Місце транспорту в територіальній організації суспільства. Структура пасажирських та вантажних перевезень. Структура товарообігу й вантажообігу. Суспільно-географічні особливості основних транспортних галузей.

Тема 13. Соціально-економічне районування України: мета, завдання, історичні підходи.

Тема 14. Донецький економічний район.

Розташування, параметри, місце в територіальній організації господарства. Демографічні і природоресурсні передумови. Провідні галузі. Економічні вузли, проблеми і перспективи розвитку.

 

Тема 15. Придніпровський економічний район.

Розташування, параметри, місце в територіальній організації господарства. Демографічні і природоресурсні передумови. Провідні галузі. Економічні вузли, проблеми і перспективи розвитку.

 

Тема 16. Північно-Східний економічний район.

Розташування, параметри, місце в територіальній організації господарства. Демографічні і природоресурсні передумови. Провідні галузі. Економічні вузли, проблеми і перспективи розвитку.

 

Тема 17. Столичний економічний район.

Розташування, параметри, місце в територіальній організації господарства. Демографічні і природоресурсні передумови. Провідні галузі. Економічні вузли, проблеми і перспективи розвитку.

 

Тема 18. Центральний економічний район.

Розташування, параметри, місце в територіальній організації господарства. Демографічні і природоресурсні передумови. Провідні галузі. Економічні вузли, проблеми і перспективи розвитку.

 

Тема 19. Причорноморський економічний район

Розташування, параметри, місце в територіальній організації господарства. Демографічні і природоресурсні передумови. Провідні галузі. Економічні вузли, проблеми і перспективи розвитку.

 

Тема 20. Карпатський економічний район

Розташування, параметри, місце в територіальній організації господарства. Демографічні і природоресурсні передумови. Провідні галузі. Економічні вузли, проблеми і перспективи розвитку.

 

Тема 21. Подільський економічний район

Розташування, параметри, місце в територіальній організації господарства. Демографічні і природоресурсні передумови. Провідні галузі. Економічні вузли, проблеми і перспективи розвитку.

 

Тема 22. Північно-Західний (Волинський) економічний район

Розташування, параметри, місце в територіальній організації господарства. Демографічні і природоресурсні передумови. Провідні галузі. Економічні вузли, проблеми і перспективи розвитку.

 

Тема 23. Зовнішньо-економічні зв’язки України.

Структура зовнішньо-економічних звязків. Участь в роботі міжнародних економічних організацій. Зовнішньоторговельні зв’язки. Сальдо торгівлі послугами і товарами. Перспективи оптимізації зовнішньоекономічних зв’язків.

 

Тема 24. Зовнішньо-політичні зв’язки України.

Міжнародно-політичне визнання України. Участь України в роботі ООН. Геополітичне положення і взаємини з територіально-політичними обєднаннями. Необхідність посилення міжнародних гарантій безпеки, суверенітету та цілісності України. Проблема оптимізації взаємин з НАТО.

Список літератури:

1. Дністрянський М. С. Політична географія та геополітика України. Тернопіль, 2010.

2. Жук М.В. Комерційна географія України. Чернівці, 1998.

3. Заставний Ф.Д. Економічні райони України. Львів, 2010.

4. Іщук С.І. Географія промислових комплексів. К., 1993.

5. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії. К., 1996.

6. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Географія України. К., 1999.

7. Розміщення продуктивних сил України // За ред. Є.П.Качана. Тернопіль, 2001.

8. Соціально-економічна географія України // за ред. О.І.Шаблія. Львів, 1995.

 

“Картографія і картографічне креслення”

 

1.Вступ. Картографія, її предмет і методи. Структура картографії. Зв’язки картографії з іншими науками.

2. Карта та інші картографічні твори.

2.1.Карта, її властивості.

2.2.Властивості карти як моделі реального світу.

2.3.Атласи, глобуси та інші картографічні твори.

2.4.Значення карт та інших картографічних творів для науки і практики.

3. Класифікація карт та інших картографічних творів.

3.1.Принцири класифікації карт та інших картографічних творів.

3.2.Класифікація карт.

3.3.Класифікація атласів.

3.4. Класифікація глобусів.

3.5. Елементи карт, складові атласів.

4. Математична основа картографічних творів.

4.1.Математична основа карт, її призначення, елементи.

4.2.Геодезична основа картографічних творів.

4.3.Масштаби картографічних творів.

4.4.Картографічні проекції карт.

4.5.Спотворення картографічного зображення.

4.6.Класифікація картографічних проекцій.

4.7.Особливості створення та властивості основних картографічних проекцій.

4.8.Вибір картографічних проекцій.

4.9.Проекції карт світу, півкуль, материків, океанів, держав.

4.10.Визначення картографічних проекцій.

5. Зміст карт, допоміжне оснащення та додаткові дані.

5.1.Зміст карт, його елементи.

5.2.Картографічні умовні знаки і зображувальні засоби.

5.3.Способи картографічного зображення об’єктів на тематичних картах.

5.4.Способи зображення рельєфу.

5.5.Поєднання різних способів картографічного зображення на одній карті.

5.6.Написи на картах. Картографічні шрифти.

5.7.Допоміжне оснащення і додаткові дані карт.

5.8.Поняття про компонування карт.

6. Картографічна генералізація.

6.1.Картографічна генералізація, її фактори.

6.2.Види генералізації та шляхи її здійснення.

7. Картографічна інформація. Державні стандарти картографічних термінів та визначень.

7.1.Картографічна служба інформації. Картографічна бібліографія.

7.2.Картосховища та інші центри накопичення картографічних джерел.

7.3.Стандартизація термінів і визначень з картографії.

7.4.Картографічна топоніміка.

8. Проектування, складання та видання карт.

8.1.Методи створення карт. Етапи камерального виготовлення карт.

8.2.Проектування карти.

8.3.Підготовка карт до видання. Поняття про друкування карт.

9. Історичний нарис розвитку картографії.

9.1.Зародження картографії. Картографія Давнього світу.

9.2.Картографія в епоху середньовіччя.

9.3.Картографія нового часу.

9.4.Картографія новітнього часу. Чинники її подальшого розвитку.

9.5.Картографія України. Організація, сучасний стан і перспективи розвитку картографії України.

 

 

Література

 

1. Божок А.П., Осауленко Л.Є., Пастух В.В. Картографія. Підручник. –К.: Фітосоціоцентр, 1999. -252 с.

2. Земле дух Р.М. Картографія з основами топографії: Навч. посібник. – К.: Вища шк.., 1993. –456с. іл.

3. Картография с основами топографии /Под ред. Г.Ю. Грюнгера. – М.: Просвещение, 1991.–368с. ил.

4. Салищев К.А. Картоведение. – 3-е изд. – М.: МГУ, 1990. – 400с.

5. Картоведение: Учебник для вузов / А.М. Берлянт, А.В.Востокова, В.Н. Кравцова и др.; Род. ред. А.М. Берлянта. – М.: Аспект Пресс, 2003. – 477с.

6. Вахромеева Л.Л., Бугаевский Л.М., Казакова З.Л. Математическая картографыя: Учебник для вузов. – М.: Недра, 1986. – 286 с. ил.

7. Кравців С.С., Хомин Я.Б., Кобелька М.В. Картографія і картографічне креслення. Методичні рекомендації та завдання до виконання лабораторних робіт (Частина І). – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка. – Львів. 2004. – 20с.

8. Кравців С.С., Кобелька М.В., Іванов Є.А. Методичні рекомендації та завдання до виконання лабораторних робіт з курсу «Картографія і картографічне креслення» (Розділ»Картографічне креслення»). – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка. – Львів. 2006. – 30с.

9. Кравців С.С., Кобелька М.В., Іванов Є.А. Визначення картографічних проекцій. Методичні вказівки з курсу «Картографія і картографічне креслення». – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка. – Львів. 2008. – 25с.

10. Кравців С.С., Кобелька М.В., Іванов Є.А. Картографічні проекції. Завдання до виконання лабораторних робіт з курсу «Картографія і картографічне креслення». – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка. – Львів. 2009. – 48с.

 

Основи екології”

Назва і зміст теми
З історії розвитку екології. Про структуру і деякі проблеми сучасної екології.
Аутекологія та її завдання.
Демекологія, як наука про популяцію.
Синекологія та її завдання.
Біосфера, як глобальна екосистема. Вчення Вернадського про біосферу.
Природні ресурси планети. Проблеми їх охорони.
Глобальні проблеми людства.
Екологічний моніторинг та проблеми його запровадження.
Екологічні проблеми України та шляхи їх вирішення.
Предмет, об'єкт і система основних понять екології.
Організмовий рівень функціонування екосистеми
Абіотичні екологічні чинники середовища
Біотичні і антропогенні чинники середовища
Популяціійний рівень організації біологічних видів
Вивчення екологіії біотичних угруповань
Вчення В. І. Вернадського про біосферу та ноосферу
Предмет, методи і завдання соціальної екології
Основні соціоекологічні проблеми в Україні та шля­хи їх вирішення.
Екологічна експертиза та її завдання
Екологічна характеристика (оцінка) типових об'єктів
Біоіндикація і її роль в екологічних дослідженнях
Автотранспорт — основний забруднювач атмосфери
Визначення забруднення нітратами овочевих культур
Визначення якості питної води
Вивчення екологічного стану грунту
Забруднення довкілля та здоров'я людини
Правничі аспекти гармонізації взаємодії суспільства та природи.
Програма сталого розвитку — програма дій на XXI ст.

 

Список літератури:

 

1.Голубець М.А. Від біосфери до соціосфери. Львів, 1997. – 256с.

2.Екологія: теоретичні основи і практикум. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Львів: “Новий Світ-2000”, “Магнолія плюс”, 2003. – 296с.

3.Васюта О.А., Васюта С.І., Філіпчук Г.Г. Екологія і політика. У 2-х томах. Т.1. – Чернівці: Зелена Буковина, 1998. – 424с.

4.Джигирей В.С., Сторожук В.М., Яцюк Р.А. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища (Екологія та охорона природи). Підручник – Вид. 3-тє, доп. – Львів, Афіша, 2001 – 272 с.

5.Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2000 – 500 с.: іл.Бібліогр.: 480 с.

6.Назарук М.М. Сенчина Б.В. Практикум із основ екології та соціоекології. Навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2000. – 116 с.

7.Назарук М.М. Койнова І.Б. Екологічний менеджмент. Запитання та відповіді: Навчальний посібник. – Львів: Еней, 2004. – 216 с.

 

“Топографія з основами геодезії”

 

1. Вступ. Форма і розміри Землі. Вплив кривизни Землі на горизонтальні і вертикальні відстані.

2. Методи визначення форми і розмірів Землі. Державна геодезична мережа. Системи координат, які застосовуються в топографії. Система географічних координат. Система плоских прямокутних координат. Система біполярних координат. Географічні, астрономічні, геодезичні координати. Визначення географічних (геодезичних) координат крапок на карті. Плоскі прямокутні координати. Прямокутна координатна сітка на топографічних картах. Орієнтування ліній в топографії.

3. Топографічні карти, плани. Зміст топокарти. Топографічні та спеціальні карти.Основні різновиди карт. Поняття про карту і особливості картографічного зображення земної поверхні. Геометрична сутність і математична основа карт. Сутність картографічних проекцій. Державна і спеціальна геодезичні сітки.

4. Короткі відомості з теорії помилок.

5. Визначення площ за топокартою.

6. Вимірювання відстаней на місцевості. Віддалеміри

7. Будова геодезичних приладів. Теодоліт. Перевірки теодоліта

8. Принцип вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів, будова компасу і робота з ним

9. Теодолітні ходи. Теодолітне знімання.

10. Методи визначення висот точок на місцевості. Геометричне нівелювання.

11. Нівеліри. Технічне нівелювання. Нівелювання площ.

12. Тригонометричне нівелювання. Тахеометричне знімання. Барометричне нівелювання.

13. Аерофотознімання. Аерознімок. Дешифрування акрознімків.

14. Аерофототопографічне знімання.

15. Окомірне знімання. Вимірювання кутів та відстаней з допомогою підручних засобів. Орієнтування на місцевості.

16. Розв’язання задач за топографічною картою.

 

 

Список рекомендованої літератури

 

 

1) Картографія з основами топографії. – Р.М. Земледух. – К.: Вища школа, 1993. – 456 с.

2) Лозинський В.В Топографо-географічний словник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. – 252 с.

3) Лозинський В.В. Топографо-геодезичний довідник. – Львів: Видавн. центр ЛНУ ім Івана Франка, 2009. – 215 с.

4) Найдин И.Н., Найдина К.В. Руководство к практическим занятиям по геодезии. – М.: Недра, 1991. – 208 с.

5) Поклад Г.Г. Геодезия. – М.: Недра, 1988. – 304 с.

6) Практикум по геодезии /Под редакцией В.В. Бакановой. – М.: Недра, 1983. – 456 с.

7) Ратушняк Г.С. Топографія з основами картографії. – Київ: Центр навч. літератури, 2003. – 208 с.

8) Топографія з основами геодезії (за ред. А.П. Божок) – К.: Вища школа, 1995 – 275 с.

 

 

"Геоморфологія"

І. Теоретико-методологічні засади та історія розвитку геоморфології.

1. Геоморфологія як наука. Об’єкт, предмет, завдання геоморфології.

2. Положення геоморфології в системі наук про Землю.

3. Історія розвитку геоморфології.Особливості розвитку геоморфології в Західній Європі і США.

4. Основні концепції геоморфології: геоморфологічних циклів В.Девіса;

передгірських сходинок, морфологічного аналізу рельєфу В. Пенка;

морфо-структури, морфоскульптури, взаємодії зовнішніх і внутрішніх сил, та геоморфологічного етапу розвитку рельєфу І. Герасимова, Ю. Мещерякова; морфологічних комплексів І. Щукіна; геоморфологічних рівнів К. Маркова; конформності рельєфу і геологічних структур М. Флоренсова, Г. Худякова; літодинамічних потоків М. Флоренсова;

морфокліматичних зон і клімоморфогенезу (О. Дєдков, Г. Скрильник);

морфодинаміки рельєфу (О. Ласточкін); динамічної рівноваги в рельєфотворенні (А. Поздняков, І. Черваньов) та ін.

5. Системний та басейновий підходи до вивчення рельєфу, їх суть і перспективи.

6. Класифікації рельєфу і рельєфотвірних процесів та геоморфологічне районування.

7. Геоморфологічне картографування: суть і завдання; легенди для геоморфологічних карт.

8. Геоморфологічні закони, аксіоми, принципи. Геоморфологічна термінологія.

 

II. Структура геоморфології. Традиційні і нові галузі. Теоретичні основи. методологія, проблеми окремих галузей геоморфології.

1. Загальна геоморфологія. Об’єкт, придмет, завдання.

2. Регіональна та планетарна геоморфологія. Суть регіонального геоморфологічного аналізу. 3. Структурна геоморфологія. Об’єкт, предмет, завдання морфострук-турного аналізу.

4. Кліматична геоморфологія. Об'ект, предмет, завдання. Концепція зональності екзогенних процесів рельєфотворення як основа клімітичної геоморфології. Зональна та азональна морфоскульптура. Морфокліматичні зони. Спектри рельєфоутворюючих процесів морфокліматичних зон. (Гравітаційні процеси, ерозійні процеси, карстові та суфозійні процеси,

еолові та арідно-денудаційні процеси.,гляціальні. перигляціальні та флювіогляціальні процеси.

геоморфологічні процеси на морських узбережжяхю).

5. Динамічна геоморфологія. Об'ект, предмет, завдання. Концепції
взаємодії ендогенних i екзогенних сил рельєфотворення та динамічної
рівноваги як основа динамічної геоморфології. Схили як об'єкт
морфодинамічних досліджень. Нормальні та екстремальні процеси. Геоморфологічні бар'єри і рубежі. Геоморфологічні катастрофи. Геоморфологічний ризик.

6. Антропогенна геоморфологія. Об'ект, предмет, завдання. Історія формування напряму. Концепція антропогенезу рельєфу. Класифікація антропогенного рельєфу і процесів

7. Прикладна геоморфологія. її структура, екологічна геоморфологія., гіпергенна геоморфологія. Об'єкт, предметна сфера, завдання гіпергенноії геоморфологіії. Роботи Ю. Селіверстова, З. Сваричевської. Термінологія. Кори вивітрювання і поверхні вирівнювання. Роботи В. Пенка, Ю. Мещерякова, Д. Тимофеева, Д. Борисевича, Л.Кінга, 3. Варсанов'євої, П. Цися, I. Гофштейна, I. Соколовського та ін. Класифікація поверхонь вирівнювання. Умови збереження древніх вирівняних поверхонь. Геоморфологічне значення кір вивітрювання i поверхонь вирівнювання.

8. Палеогеоморфологія, палеогеографія. Об'єкт, предмет, завдання палеогеографії i палеогеоморфології, їх місце в системі географічних наук. Теоретичні засади палеогеографії i палеогеоморфології. Історія палеогеографічних та палеогеоморфологічних досліджень. Українська палеогеографічна школа:

9. Математична геоморфологія. Об’єкт, предметна сфера, завдання математичної геоморфології.

 

III. Методи геоморфологічних досліджень.

1 .Методологія, методика, метод, прийом, дослідницька операція.

2. Методи геоморфологічного аналізу рельєфу, ендогенних і екзогенних рельєфоутворюючих процесів. Геологічні методи в геоморфологічних дослідженнях. Географічні методи, їх значення для вирішення геоморфологічних проблем. Палеогеографічні, палеонтологічні., палеогеоморфологічні методи.

3. Методи вивчення морфології, генезису та віку рельєфу.

4. Неотектонічний аналіз, його значення для вирішення геомор­фологічних проблем.

5. Літоморфогенетичний аналіз.

6. Морфодинамічний аналіз. Стаціонарні, напівстаціонарні експери-ментальні методи геоморфологічних досліджень.

7. Дистанційне зондування рельєфу і геоморфологічних процесів.

8. Методи вивчення основних генетичних категорій рельєфу і процесів:

гравітаційного (обвали, осипи, зсуви, лавини), флювіального, карстового, еолового, гляціального, леригля-ціального, морського, біогенного, антропогенного та полігенного. Методи інженерної та екологічної оцінки рельєфу і геоморфологічних процесів.

9. Методичні засади геоморфологічної експертизи та прогнозування.

 

Література

 

1.В.В.Стецюк., І.П.Ковальчук Основи геоморфології. Київ, “Вища школа”, 2005.

2. О.К.Леонтьев, Г.И.Рычагов Общая геоморфология. Москва “Высшая школа”, 1979.

3. И.С. Щукин Общая геоморфология. т. I Изд. МГУ, 1960.

4. И.С. Щукин Общая геоморфология. т. II Изд. МГУ, 1964.

5. И.С. Щукин Общая геоморфология. т. III. Изд. МГУ, 1974.

6. Р.Дж. Райс Основы геоморфологии М., Изд. “Прогресс”, 1980.

7. М.Klimaszewski. Geomorfologia Wydawnictwo Naukowe PWN Warszawa, 2000.

 

 

“Методи аерокосмічних досліджень”

1. Теоретичні основи дешифрування (інтерпретації) матеріалів космічних й аерознімань. Поняття дешифрування космічних та аерознімків. Особливості та етапи сприйняття об’єктів на знімках. Види та методи дешифрування. Ознаки інтерпретації об’єктів на знімках. Індикатори. (Лекція, 2 год.)

2. Характеристика параметрів знімання і якості відображення географічних об’єктів у різних зонах спектру. (Практична робота, 2 год.)

3. Види обчислень на космічних та аерознімках в практиці географічних досліджень. Вимірювання довжин ліній. Визначення масштабів знімків. Визначення площ. Види похибок при обчисленнях на знімках. Способи вимірювання висот об’єктів. Поняття поздовжнього паралаксу. Визначення крутизни схилів. (Лекція, 2 год.)

4. Визначення центрального і периферійного масштабу космознімка. (Практична робота, 2 год.)

5. Тематична інтерпретація дистанційних матеріалів. Метеорологічне і кліматологічне дешифрування. Дешифрування природних об’єктів – рельєфу, геологічної будови, рослинності, гідрографії, грунтів. Океанологічне й гляціологічне дешифрування. Дешифрування соціально-економічних об’єктів – забудови, транспортної мережі, сільськогосподарських і промислових територій. Еколого-географічне дешифруваня знімків. (Лекція, 5 год.)

6. Дешифрування географічних об’єктів за прямими, комплексними і непрямими ознаками. (Практична робота, 2 год.)

7. Виділення фізіономічних одиниць за комплексними ознаками на космознімках регіонів світу. (Практична робота, 2 год.)

8. Встановлення стереоефекту і дешифрування рельєфу гірських і височинних територій. (Практична робота, 2 год.)

9. Дешифрування типів забудови, видів промислових територій й транспортної мережі на аерофотознімках. (Практична робота, 2 год.)

10. Дешифрування видів рослинності на космічних й аерофотознімках. (Практична робота, 2 год.)

11. Складання картосхем природокористування на основі інтерпретації космознімків. (Практична робота, 2 год.)

12. Аналіз динаміки господарських систем за різночасовими аерофотознімками. (Практична робота, 2 год.)

 

«Географічне країнознавство»

Тема 1. Місце географічного країнознавства в системі наук

Місце географічного країнознавства в системі наук. Місце географічного країнознавства в системі географічних наук. Місце географічного країнознавства в системі суспільно-географічних наук. Країна – головна просторова одиниця дослідження в географії і географічному країнознавстві. Територіальні рівні (масштаби) країн. Значення і завдання географічного країнознавства як наукової і навчальної дисципліни.

Тема 2. Історія зародження і розвитку географічного країнознавства

Зародження географічного країнознавства. Стародавній період: Піфей, Страбон –“батько” географічного країнознавства, Птоломей. Середньовічний період: ал-Хорезмі, Ібн Гордадбег, Марко Поло, С. Мюнстер, Б. Вареніус, А-Ф. Бюшинг. Новий період: О. Гумбольдт, К. Ріттер, Елізе Реклю (“Нова загальна географія. Земля і люди”), Ф. Ріхтгофен, Д. Анучин, А. Філіпсон, А. Геттнер (“Країнознавство Європи”), В. Семенов-Тянь-Шанський (“Россия. Полное географическое описание нашего отечества”), Л. Берг. Новітній період: В. Анучин, радянське географічне країнознавство.

Тема 3. Історія зародження і розвитку українського географічного країнознавства

Початок українського географічного країнознавства. Географічно-країнознавчі відомості у “Літописі руському”. Вчені, що зробили значний внесок у розвиток українського географічного країнознавства: В. Григорович-Барський, П. Кеппен, Г. Величко, С. Рудницький, Г. Танфільєв, П. Тутковський, В. Кубійович, К. Воблий, О. Степанів, О. Діброва. Сучасні українські вчені географи-країнознавці, їхні основні праці.

Тема 4. Об’єкт, предмет і зміст географічного країнознавства

Об’єкт географічного країнознавства. Предмет географічного країнознавства. Зміст географічного країнознавства. Функції географічного країнознавства. Методологічні основи географічного країнознавства. Інтеґративний (міждисциплінарний) характер географічного країнознавства.

Тема 5. Основні поняття і категорії географічного країнознавства

Єдність та відмінність понять країна і держава. Система понять: країнознавство, географічне країнознавство, історичне країнознавство, соціально-економічне країнознавство, військове країнознавство тощо. Географічне положення країни. Система понять: район–реґіон, локальний–реґіональний–глобальний. Атрибути країн. Система понять країнознавство–землезнавство тощо.

Тема 6. Структура географічного країнознавства. Методи дослідження географічного країнознавства

Головні компоненти країнознавства: природничо-географічне країнознавство, суспільно-географічне країнознавство. Структура географічно-країнознавчої характеристики країни: загальний огляд, географічне положення, формування території (природні умови), адміністративно-територіальний устрій, столиця, населення країни, господарство та його територіальна диференціація, геокультура країни, внутрішні територіальні відміни.

Методи географічного країнознавства. Системно-структурний підхід. Методи: діалектичний, історичний, порівняльно-географічний, картографічний, описовий, літературний, статистичний, прогнозно-конструктивний.

Тема 7. Типологія країн світу

Поняття про систематику, класифікацію і типологію. Види типології країн світу. Загальні групи країн: незалежні країни (держави), залежні країни. Типологія за формою державного устрою та формою державного ладу. Типологія країн за площею та населенням. Типологія за ступенем розвитку людського суспільства та за способом ведення господарства. Типологія країн Б. Гаврилишина. Типологія за рівнем соціально-економічного розвитку. Реґіоналізація світу ООН. Радянські підходи до типології країн світу. Розробки українських вчених у сфері типології країн світу. Україноцентристський підхід до типології країн світу. Мінімальні необхідні площа та населення для того, щоб на території була утворена держава.

 

Список літератури

1. Атлас світу / Гол. ред. І. Руденко. – Київ: Картографія, 2004. – 140 с.

2. Весь світ у цифрах і фактах. Довідник. – К.: Мапа, 2001. – 128 с. + 16 карт.

3. Гонак М.І. Програма з курсу “Географічне країнознавство” для студентів географічного факультету спеціальності "Географія". – Львів: ЛДУ, 1994. – 4 с.

4. Дахно І. І., Тимофієв С. М. Країни світу. Енциклопедичний довідник. – Київ: Мапа, 2005. – 608 с.

5. Дубович І. Країнознавчий словник-довідник. – Львів: Ліга-Прес, 2005. – 820 с.

6. Економічна і соціальна географія світу / За ред. С. Кузика. – Львів: Світ, 2005. – 672 с.

7. Зінько І.З. Теоретичні основи країнознавства. Програма курсу та плани семінарських і практичних занять. – Львів: Вид. центр ЛДУ ім. І. Франка, 1999. – 17 с.

8. Книш М. Бразилія: суспільно-географічна характеристика. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2001. – 148 с.

9. Ровенчак І. Типологія країн світу. Текст лекцій. – Львів: Вид. центр ЛДУ ім. І. Франка, 1997. – 24 с.

10. Ровенчак І. Економічна і соціальна географія Россії. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2000. – 58 с.

11. Ростов Є.Ф. Економіка країн світу. Довідник. – К.: Картографія, 1998. – 383 с.

12. Соціально-економічна географія України / За ред. О.І. Шаблія. – Львів: Світ, 2000. – 680 с.

13. Шаблій О.І. Основи загальної суспільної географії. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. – 444 с.

14. Шевчук Л. Китай: соціально-економіко-географічна характеристика. – Львів: Світ, 1999. – 135 с.

15. Юрківський В.М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни. – К.: Либідь, 2000. – 416 с.

«Географія населення з основами демографії»

 

Тема 1. Теоретичні основи, історія становлення та джерельна база “Географії населення”. Об’єкт і предмет географії населення. Головні завдання навчального курсу.

Населення – головна категорія населення географії населення. Зміни (рух чи відтворення) населення. Форми руху населення: природний, просторовий (міґрації), соціальний.

Місце географії населення в системі знань про населення та в суспільній географії. Структура та зв’язки географії з іншими науками, об’єктом вивчення яких є населення.

Методи географічного вивчення населення.

Історія географічного вивчення населення у світі. Географія населення в українській географії (С. Рудницький, В. Садовський, В. Кубійович, М. Птуха та інші вчені). Сучасні демографічні дослідження у світі та в Україні.

Джерела інформації про населення. Облік населення в різні історичні епохи. Етапи становлення теорії і практики переписів. Принципи проведення перепису населення. Перший Всеукраїнський перепис населення 2001 р. Поточний облік населення. Реєстри. Проблема організації реєстру населення в Україні. Діяльність ООН у вивченні і статистичному обліку населення світу.

Тема 2. Антропогенез і расогенез.Поняття антропогенезу. Історія наукових пошуків предків сучасних людей. Основні положення теорії моноцентризму (у тім числі теорія широкого моноцентризму) та поліцентризму ареалу виникнення сучасних людей. Еволюція людини. Історія заселення континентів.

Поняття раси. Фактори расогенезу. Класифікація людських рас вченими різних країн.

Расовий склад населення реґіонів і окремих країн. Порівняльний аналіз відтворення населення різних расових типів. Перспективи зміни расової структури населення окремих реґіонів.

Тема 3. Демографічний розвиток людства.Кількість населення. Відносні коефіцієнти зростання населення. Динаміка кількості населення світу та окремих реґіонів. Характеристика періодів демографічного розвитку людства. Розподіл населення за континентами. Динаміка кількості населення різних типів країн. Найбільші за кількістю населення країни світу. Динаміка кількості населення України. Проблема світової демографічної асиметрії як результат різної демографічної динаміки Півночі і Півдня. Оптимістичні та песимістичні прогнози зміни кількості населення світу, реґіонів і окремих країн.

Сутність процесів природного відтворення населення. Фактори природного руху населення. Народжуваність та її головні. Динаміка процесів народжуваності у світі та окремих реґіонах.

Динаміка смертності населення світу. Територіальні особливості повікового розподілу смертності. Показник загального коефіцієнта дитячої смертності як один із макроекономічних критеріїв. Реґіональні аспекти дитячої смертності. Структура смертності за причинами смертей.

Природний приріст населення реґіонів. Диференціація країн світу за рівнем природного приросту. Проблема депопуляції населення багатьох розвинених держав світу. Показники природного відтворення населення: нетто- і брутто-коефіцієнти.

Середня очікувана тривалість життя населення, її динаміка та реґіональні відмінності.

Динамічні тенденції та просторові відмінності природного відтворення населення України.

Статевий склад населення світу та реґіонів. Демографічні та соціально-економічні фактори формування статевої структури населення. Розподіл населення за віком. Типи вікових структур населення: прогресивний, стаціонарний, регресивний. Типи віково-статевих пірамід. Перспективні тенденції зміни вікової структури населення. Явище демографічного старіння. Демографічні та соціально-економічні проблеми і наслідки старіння населення окремих реґіонів. Середній вік населення. Динаміка віково-статевого складу населення України.

Джерела статистичної інформації шлюбної та сімейної структури населення. Поняття шлюбності, основні показники. Фактори, які впливають на рівень шлюбності у різних реґіонах світу. Поняття розлучуваності, основні показники. Реґіональні особливості процесів розлучуваності. Форми шлюбу. Поняття сім’ї, хатнього господарства. Типологія сімей. Фактори формування сімейної структури населення у країнах різних типів. Нуклеаризація сімей. Шлюбність, розлучуваність та формування сімейної структури населення України.

Поняття типу відтворення населення. Кількісний підхід до виділення типів відтворення населення (простого, звуженого та розширеного).

Типи відтворення населення. Концепція демографічного переходу. Реґіональні прояви традиційного та сучасного типів відторення населення. Сутність категорії демографічного оптимуму.

Поняття регіональної демографічної політики, зміст її напрямів. Пронаталістична та антинаталістична політика. Заходи демографічної політики - економічні, адміністративно-правові та виховні (психологічні). Сучасна демографічна політика країн світу.

Характер відтворення населення України і проблеми розробки та реалізації демографічної політики в Україні.

Тема 4. Географія праці.Аналіз підходів до географічного вивчення соціальної структури (галузевий, професійний, просторовий, соціально-демографічний, етнічний і класовий). Теорія соціальної стратифікації населення. Характерні риси соціального складу населення різних типів країн.

Зміст категорії працересурсний потенціал. Освітній рівень населення та суспільне здоров’я як головні якісні ознаки працересурсного потенціалу. Реґіональні особливості освітнього рівня населення. Поняття функціональної неграмотності. Кількісна характеристика працересурсного потенціалу. Поняття: трудові ресурси, економічно активне населення, зайняте населення, безробітні, утриманці. Реґіональні фактори, які впливають на визначення нижньої та верхньої межі працездатного віку. Територіальні відмінності кількісних параметрів та якісних ознак працересурсного потенціалу, їхні динамічні зміни. Аналіз факторів, які визначають кількісні параметри працересурсного потенціалу у різних реґіонах світу.

Структура зайнятості населення світу. Зайнятість населення України. Трансформація зайнятості в умовах становлення ринкових відносин. Чинники безробіття.

Тема 5. Розселення населення.Розселення як процес територіальної організації населення. Поняття розміщення населення. Чинники розміщення населення: природні, історичні, економічні та демографічні. Середня щільність населення. Основні риси сучасного розміщення населення світу та реґіонів. Розміщення населення України.

Форми розселення населення, виділені за характером економічної діяльності та способом життя населення: кочове, напівосіле, осіле. Дисперсне і концентроване (групове) розселення. Типи поселень (міські та сільські). Критерії та ознаки, які використовують для визначення статусу поселень у різних країнах.

Закономірності розселення в умовах постіндустріального суспільства.

Динаміка кількості сільського населення світу та реґіонів. Розподіл сільського населення за реґіонами та країнами. Форми сільського розселення. Класифікація сільських поселень. Характерні риси сільського розселення у різних реґіонах та країнах світу. Сільське населення України. Типи сільських поселень в Україні, аналіз чинників формування сільського розселення.

Урбанізація як соціально-економічний процес. Сутність процесів субурбанізації, рурбанізації та деурбанізації. Кількісні параметри та характерні риси сучасної урбанізації у світі. Урбанізаційні процеси в окремих країнах світу. Міське розселення в Україні.

Підходи до класифікації міських поселень: за людністю; за функціями; за ґенезою; за економіко-географічним положенням; за планувальною структурою.

Форми еволюції урбаністичного розселення: міське поселення, міський вузол, міська агломерація, урбанізований район, урбанізована зона (мегаполіс). Особливості формування агломерацій у різних реґіонах світу. Суспільно-географічна характеристика. Глобальні міста.

Поняття системи розселення. Локальні, регіональні та національні системи розселення.

Аналіз проблем урбанізації. Шляхи вирішення екологічних, економічних, соціальних і демографічних проблем у містах. Перспективи розвитку міського розселення в країнах різного типу.

Тема 6. Географія міграції.Поняття міґрації населення. Вплив міґрацій на відтворення населення та перерозподіл працересурсного потенціалу. Показники міґрації. Класифікація міґрації. Поняття “міґраційних хвиль”. Історичний аналіз міґраційних процесів у світі. Географія сучасних міґрацій: їхні причини, напрями, демографічні та соціально-економічні наслідки. Проблема біженців. Міґрації та етнонаціональна безпека держав. Особливості міґраційної політики окремих країн світу. Роль України у світових міґраційних процесах.

Тема 7. Етнічна географія.Об’єкт і предмет етнічної географії. Методи етногеографічних досліджень. Сутність категорії етносфера. Поняття етносу. Основні властивості етносів. Таксони етногенетичної ієрархії. Форми етнотериторіальної будови етносів. Поняття про етногенез. Етнічні процеси. Категорія нація.

Проблеми формування етнічної статистики. Підходи до аналізу етнічної структури населення світу. Групування етносів за людністю, їх географія. Типологія країн за характером етнічної структури. Генеалогічний (генетичний) принцип класифікації мов. Сутність лігвістичної класифікації етносів світу. Мовні сім’ї, групи і підгрупи. Етнічна структура населення України.

Тема 8. Географія способу життя: соціально-економічні та культурно-цивілізаційні аспекти.Об’єкт і предмет географії способу життя. Зміст понять рівень життя, умови життя, якість життя і спосіб життя. Концепція ООН щодо оцінки рівня життя населення. Система показників якості життя населення. Індекс людського розвитку як інтегральний показник рівня гуманітарного розвитку. Групування країн світу за рівнем людського розвитку.

Соціально-економічні аспекти рівня життя людей. Проблема відсталості країн і бідності населення. Критерії оцінювання бідності населення. Продовольча проблема, реґіональні типи харчування населення. Забезпечення населення питною водою. Реґіональні аспекти здоров’я населення.

Культурно-цивілізаційні риси способу життя. Історико-географічні аспекти розвитку релігій світу. Місцеві традиційні (первісні) вірування. Національні релігії. Світові релігії. Релігійна структура населення світу, реґіонів та окремих країн. Сучасна георелігійна ситуація в Україні.

Цивілізаційний підхід до вивчення етнокультурного розмаїття світу. Світові цивілізації (західна, слов’янсько-православна, конфуціанська, японська (синтоїстська), ісламська, індуїстська, латиноамериканська й африканська). Концепція зіткнення цивілізацій С. Гантінгтона.

 

Список рекомендованої літератури

1. Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2008.

2. Сюткін С. І. Географія населення: Курс лекцій для студентів природничо-географічних факультетів інсти­тутів та університетів. – Суми: СумДПУ ім. С. Макаренка, 2002.

 

“Географія світового господарства”

 

Тема 1. Теоретичні основи географії світового господарства.Світове господарство – глобальна географічна система. Три типи простору – географічний, економічний, інформаційний та їх системоутворювальна роль у світовому господарстві.

Географічний поділ праці – закон порівняльних переваг Д. Вікардо. Закон розміщення сільського господарства в “Ізольованій державі” І. Тюнена. Розміщення промислового виробництва – теорія штандорту А. Вебера та ін. Особливості і закономірності розміщення господарства у постіндустріальну й інформаційну епоху.

Тема 2. Утворення і розвиток світової господарської системи.Передумови розвитку світового господарства. Древні економічні системи. Азіатський спосіб виробництва. Античний спосіб виробництва. Утворення світового ринку. Зародження товарно-грошових відносин. Мануфактура. Перші фабрики. Еволюція світового господарства. Періодизація світового господарства. Стадії розвитку світового господарства. Основні показники розвитку світового господарства.

Тема 3. Природно-ресурсний потенціал світу.Поняття “природні ресурси” та їх класифікація із світогосподарських позицій.

Паливно-енергетичні ресурси. Рудні корисні копалини. Нерудна хімічна і будівельна сировина. Земельні ресурси. Агрокліматичні ресурси. Водні ресурси. Біологічні ресурси. Рекреаційні ресурси. Ресурси світового океану. Територіальні поєднання природних ресурсів. Реґіоналізація природноресурсного потенціалу світу.

Тема 4. Вплив науково-технічного прогресу та інформаційного“вибуху” на географію світового океану. Інформаційна революція.Сутність понять науково-технічного прогресу (НТП) та етапність його розвитку. Циклічність розвитку світового господарства – відкриття українського економіста Туган-Барановського. Теоретична схема довготривалих хвиль запропонованої Н.Д. Кондратьєвим. Вплив НТП на компонентну і геопросторову структуру світового господарства.

Особливості розвитку і розміщення машинобудування, транспорту, сфери послуг в сучасних умовах.

Сучасні тенденції і перспективи розвитку НТП. Формування світової інформаційної мережі Internet. Технополіси – один із проявів перспективного розвитку НТП.

Тема 5. Структурні зрушення в географії і промисловості світу.До поняття галузевої і територіальної структури світового господарства. Сучасні чинники розміщення промисловості. Зрушення в галузевій структурі промисловості. Територіальні зміни в географії промисловості світу.

НТП і географія галузей промисловості. Гнучка геопросторова організація простору у розвинених країнах. Структура та географія галузей обробної промисловості. Машинобудування. Основні центри, вузли та реґіони.

Тема 6. Розвиток та розміщення світового сільського господарства.Місце агровиробництва у сучасній економіці. Агробізнес. Природно-ресурсний аспект розвитку сільського господарства. Земельний фонд як природна база агровиробництва. Меліоративний чинник розвитку і розміщення світового сільського господарства. Географія світового сільського господарства: тваринництво, рослинництво. Географія зернового господарства. Основні географічні типи сільського господарства.

Географічні аспекти глобальної продовольчої проблеми.

Тема 7. Зв’язок і транспорт у світовому господарстві.Залежність зв’язку і транспорту від просторової структури попиту і пропозицій товарів і послуг на світовому ринку. Зв’язок – складова частина інформаційної системи. Структурні зміни у зв’язку в кінці XX на початку XXI століть.

Транспортна система. Вплив транспорту на розвиток і розміщення світової економіки. Транспорт розвинених країн світу та країн, що розвиваються. Україна у світовій транспортній системі.

Структура перевезень. Географія окремих видів транспорту (залізничний, автомобіль­ний, водний, авіаційний). Міжнародне регулювання розвитку транспорту і зв’язку.

Тема 8. Міжнародна валютна система.Суть і значення міжнародної валютної системи. Етапи становлення міжнародної валютної системи. Валютні ринки. Структури валютних ринків. Інтернаціоналізація ринків капіталу. Розміщення кредитних ресурсів на міжнародних ринках капіталу.

Становлення міжнародної валютної системи, основні типи грошових систем. Валютні ринки. Структура валютних ринків. Україна у світовому валютному ринку.

Інтернаціоналізація ринків капіталу. Розміщення кредитних ресурсів на міжнародних ринках капіталу.

Сучасні інфляції. Антиінфляційні програми. Міжнародна заборгованість. Основні джерела фінансових ресурсів. Сучасний стан міжнародної заборгованості.

Тема 9. Сутність міжнародної економічної інтеграції та її місце в географії світового господарства.Суть, рівні, чинники та значення міжнародної економічної інтеграції.

Стадії інтеграційних процесів. Зона периферійної торгівлі, зона вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок, економічний союз.

Регоінальні економічні інтеграційні угрупування країн світу (ЄС, СНД, ПАВТ (НАФТА), Меркосур, АСЕАН, АТЕС та інші.

Особливості інтеграції України в сучасну міжнародну економічну систему

 

Список рекомендованої літератури

1. Голиков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії. Підручник. – К.: Либідь, 1966. – 320 с.

2. Де Блій Г., Муллер П., Шаблій О. І. Географія: Світи, реґіони, концепти / Переклад з англ., за ред. і співучастю О. Шаблія. – К.: Либідь, 2004. – 740 с.

3. Економічна і соціальна географія світу: Начальний посібник / За ред. С. Кузика. – Львів: Світ, 2005. – 670 с.

4. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (теоретико-методологічні основи). – К.: Укр. фін. і-тут менедж. і бізнесу, 1997.

5. Липец Ю., Пуляркин В., Шлихтер С. География мирового хозяйства. – М.: Владос, 1999. – 400 с.

6. Нікітіна М.Г. Світове господарство та міжнародні відносини: просторові аспекти розвитку: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 192 с.

7.

“ІСТОРІЯ ГЕОГРАФІЇ”

 

Тема 1. Зміст, структура і завдання курсу. Об’єкт і предмет курсу. Історія географії як рефлексія (відображення) розвиненої науки на свій родовід, генезу з метою виявлення засадничих джерел, переломних моментів, етапів та генеральних напрямів розвитку (за О. Шаблієм, 1999).

Предмет вивчення історії географії – процеси географічного відображення соціумом і особливо дослідниками як її самої, так і світу у минулі історичні епохи.

Зв’язок історії географії з історичною географією; історією географічних відкриттів та теоретико-географічними дисциплінами.

Головні завдання курсу: вивчення історії наукових географічних ідей, принципів, понять, уявлень, зокрема дослідження історії розвитку теоретичних уявлень про географію як цілісну систему взаємопов’язаних природничих і суспільних наук; вивчення історії географічних відкриттів і мандрівництва; дослідження внеску окремих персоналій у розвиток географічної науки; вивчення історії створення і функціонування географічних інституцій.

Чинники, що впливають на процеси історичного розвитку географічної науки. Суспільно-історична зумовленість процесу становлення наукової географії. Зв’язок між розвитком суспільства і теоретичними географічними уявленнями. Внутрішні чинники розвитку географічної науки (тип світогляду, наукові парадигми тощо).

Методологічні засади періодизації історії науки (зміни на різних етапах у розумінні об’єкта, предмета та методів наукових досліджень; зв’язок з практикою).

Формаційний і цивілізаційний підходи до періодизації історії географії. Періодизація історії географії за Ю. Саушкіним та А. Ісаченком як приклад формаційного підходу. Періодизація історії землезнавства за І. Черваньовим і В. Боковим. Періодизація географічної науки за П. Джеймсом і Дж. Мартіном.

Періодизація історії української географії. Періодизація історії української географії за С. Рудницьким, Я. Жупанським. М. Пістуном, О. Шаблієм. Сучасна періодизація науки на класичний, некласичний і постнекласичний періоди.

Тема 2. Географія давнього світу. Історичні корені давньогрецької натурфілософії. Антична географія і виникнення перших наукових уявлень. Йонійська (мілетська) і елейська (піфагорійська) школи. Географічні уявлення епохи еллінізму. Ератосфен. Розвиток географічних знань в епоху Стародавнього Риму. Географічні праці Страбона і К. Птолемея.

Тема 3. Географія середньовіччя. Географічні уявлення в епоху раннього середньовіччя. Географічні погляди Козьми Індикоплова. Розвиток географії в арабських країнах, Індії, Китаї. Ібн-Баттута, аль-Біруні. Географія у скандинавському світі.

Тема 4. Великі географічні відкриття та їх наслідки. Соціально-економічні та науково-теоретичні передумови великих географічних відкриттів. Морські походи португальців, заокеанська експансія Іспанії, російські землепрохідці і колонізація Сибіру. Розвиток географічних знань і уявлень у XVII ст. Вплив філософських поглядів Ф. Бекона і Р. Декарта на розвиток природознавства у XVII ст. Праця Вареніуса “Генеральна географія” (1650) та її значення для світової географічної науки.

Академічні експедиції в Російській імперії наприкінці XVIII ст. та їхнє значення для вивчення Північно-Східної Азії.

Тема 5. Розвиток географічних ідей у XVIII – першій половині XIX ст.Німецька камеральна статистика (Ахенваль, І.П. Зіссмільх). Філософське обґрунтування хорологічної концепції у працях Е. Канта.

О. Гумбольдт – основоположник сучасної природничої географії, К. Ріттер – основоположник суспільної географії.

Поява і розвиток праць з районування Росії (К. Арсеньєв). К. Рульє, М. Северцов, Ж. Ламарк і Ч. Дарвін та їхні географічні ідеї. Дарвінізм і географічна наука. Вплив концепції соціал-дарвінізму на розвиток суспільної географії.

Тема 6. Розвиток географічних ідей у другій половині XIX – початку XX ст.Диференціація наукового пізнання і розвиток географічної науки. Головні природничо- та суспільногеографічні школи. Німецька антропогеографічна школа Ф.Ратцеля. Хорологічна концепція А. Геттнера. Школа П. Відаля де ля Бляша, Е. Реклю. Штандортні теорії в економічній географії (Й. Тюнен, А. Вебер). Наукові географічні школи в Росії наприкінці XIX – на початку XX ст. (П. Семенов-Тянь-Шанський, О. Воєйков, Д. Анучін, В. Докучаєва).







Дата добавления: 2015-10-19; просмотров: 196. Нарушение авторских прав

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.038 сек.) русская версия | украинская версия