VI семестр

Загальний огляд

Географічне положення. Крайні точки. Площа. Чинники формування природи.

Тектонічна будова

Давні платформи. Кристалічні щити. Структури байкальського орогенезу. Структури палеозойського орогенезу (каледоніди, герценіди). Структури мезозойського орогенезу. Структури Альпійського орогенезу. Вулканізм. Корисні копалини.

Рельєф

Західний Сибір. Середній Сибір. Північно-Східний Сибір. Кавказ. Середня Азія. Алтай і Саяни. Байкальська гірська країна. Далекий Північний Схід. Амуро-Приморська країна. Камчатсько-Курильська країна. Передня Азія. Південно-Західна Азія. Центральна Азія. Східна Азія. Південна Азія. Південно-Східна Азія.

Клімат

Чинники формування. Особливості розподілу сонячної радіації. Центри дії атмосферної циркуляції. Особливості літньої атмосферної циркуляції. Особливості зимової атмосферної циркуляції. Зимовий температурний режим. Літній температурний режим. Розподіл атмосферних опадів і чинники його формування. Розподіл літніх і зимових температур. Кліматичні пояси і типи клімату.

Внутрішні води

Види внутрішніх вод. Розподіл стоку. Річна динаміка стоку. Живлення рік. Типи гідрологічного режиму. Ріки басейну Північно-Льодовитого океану. Ріки басейну Атлантичного океану. Ріки басейну Тихого океану. Ріки басейну Індійського океану. Ріки області внутрішнього стоку. Озера. Особливості розподілу. Походження озерних котловин. Підземні води. Вічна мерзлота. Льодовики.

Рослинність

Фітогеографічні області: Голарктична і Палеотропічна. Типи рослинності: тундрова, лісотундрова, лісова (тайгові ліси, змішані ліси, широколистяні ліси), лісостепова, степова, пів пустинна і пустинна, субтропічна, тропічна суха, тропічна волога, субекваторіальна, екваторіальна, гірська.

Грунти

Грунти Арктики, грунти Субарктики, грунти тайги, грунти мішаних лісів, грунти широколистяних лісів, грунти лісостепу, грунти степу, грунти пустель і півпустель, грунти сухих субтропіків, грунти вологих субтропіків, грунти сухих тропіків, грунти вологих тропіків, грунти субекваторіального поясу, грунти екваторіального поясу.

Географічні пояси і природні зони

Природні зони арктичного поясу: полярних пустель, тундр. Природні зони субарктичного поясу: тундр, лісотундр і рідколісся. Природні зони помірного поясу: хвойних лісів, змішаних лісів, широколистяних лісів, лісо степів, степів, пустель і півпустель. Природні зони субтропічного поясу: вологих мішаних лісів, жорстко листяних лісів і чагарників, степів, півпустель і пустель. Природні зони тропічного поясу: пустель і пів пустель. Природні зони субекваторіального поясу: саван і рідколісся, змінно-вологих лісів, при океанічних вологих лісів. Природні зони субекваторіального поясу: вологих екваторіальних лісів.

Фізико-географічне районування

Західний Сибір. Середній Сибір. Північно-Східний Сибір. Кавказ. Середня Азія і Казахстан. Алтай і Саяни. Байкальська гірська країна. Далекий Північний Схід. Амуро-Приморська країна. Камчатсько-Курильська країна. Передня Азія. Центральна Азія. Південно-Західна Азія. Південна Азія. Південно-Східна Азія. Східна Азія.

 

Література

 

Исаченко А.Г. Ландшафты (Природа мира). – М.: Мысль, 198

Физико-географический атлас мира. – ГУГК, 1964.

Вальтер Г. Растительность Земного шара. М., 1968-1975, т. 1-3.

Власова Т.В. Физическая география материков. Изд-во 3-е. М., 1976, ч. 1-2.

Глазовская М.А. Почвы зарубежных стран. И., 1983.

Игнатьев Г.М. Северная Америка. М., 1965.

Куракова Л.И. Современные ландшафты в хозяйственной деятельности. М., 1983.

Марков К.К., Орлова А.И. и др. Общая физическая география. М., 1967.

Мильков Ф.Н. Физическая география. Учение о ландшафтах и географическая зональность. Воронеж, 1986.

Физическая география материков и океанов. Под ред А.М.Рябчикова.- М.: Высш. шк., 1988.

 

“Біогеографія”

	Вступ. Теоретичне й прикладне значення біогеографії як науки. Структура і зміст курсу. Головні джерела інформації.
	Атрибути й парадигми біогеографії.Об’єкт, предмет і методи дослідження біогеографії. Головні поняття або тезаурус біогеографії. Напрямки біогеографічних досліджень.
	Становлення біогеографії як науки. Періодизація історії біогеографії. Коротка характеристика періодів біогеографії. Зміна парадигм сучасної біогеографії.
	Виникнення та розвиток життя на Землі. Зміна поглядів на проблему походження життя. Особливості життя в криптозої. Розвиток життя в фанерозої.
	Вчення про біосферу або біосферологія. Виникнення біосферології як науки. Структура біосфери. Роль живих організмів у формуванні біосфери. Коло обіг речовин у біосфері. Біогеохімічні цикли і провінції.
	Основи факторіальної екології. Поняття про екологію як науку. Класифікація та характеристика екологічних чинників. Життєві форми рослин і тварин. Екологічні ніші організмів.
	Вчення про біоценози, біогеоценози та екосистеми.З історії виникнення науки про угруповання живих організмів. Головні ознаки біоценозу, біогеоценозу, екосистеми. Взаємовідносини організмів у біоценозі. Стадії формування та класифікація біоценозів.
	Ареалогія організмів і біоценозів.Поняття про ареали та їх види. Закономірності розселення організмів. Типові біоми суходолу. Центри походження культурних рослин і свійських тварин.
	Біогеографічна регіоналістика.Підходи і принципи регіоналізації біоти. Флористичне районування. Фауністичне районування. Біотичні (біогеографічні) регіони суходолу та їх характеристика. Біогеографічне районування території України.
	Висотна поясність та острівна ендемічність біоти.Головні чинники формування висотних поясів біоти. Приклади висотної поясності. Висотна поясність рослинності Українських Карпат та Кримських гір. Закономірності формування острівних біот.
	Біота поверхневих вод суходолу.Біота озер і водосховищ. Біота річок і джерел. Біота боліт.
	Органічний світ океаносфери.З історії дослідження Світового океану. Екологічні чинники водного середовища. Мешканці океану та закономірності їх поширення. Морські екосистеми. Біогеографічне районування Світового океану.
	Висновки.Актуальні проблеми охорони біорізноманіття.

 

 

Тематична література:

1. Биогеография. Учебн. для студ. вузов / Г.М.Абдурахманов, Д.А.Криволуцкий, Е.М.Мяло, Г.Н.Огуреева. М.: Академия, 2003.

2. Воронов А.Г. Биогеография с основами экологии. М.: Изд-во Моск.ун-та, 1987.

3. Воронов А.Г., Дроздов Н.Н., М’яло Е.Г. Биогеография мира. М.: Высш.шк.., 1985.

4. Географія рослин з основами ботаніки. За ред. С.Морозюк. К.: Вища шк.., 1991.

5. Голубець М.А. Екосистемологія. Львів: Поллі, 2000.

6. Кисельов В.Н. Биогеографыя с основами экологии. Минск: Універсітэцкае, 1995.

7. Леме Ж. Основы биогеографии / Пер. с франц. М.: прогресс, 1976.

8. Лопатин И.К. Зоогеография. Минск: Высэй.шк., 1989.

9. Мороз С.А. Історія біосфери Землі. У 2-х кн. К.: Заповіт, 1996.

10.Риклефс Д. Основы экологии / Пер. с англ. М.: Прогресс, 1979.

11.Флинт Р.Ф. История Земли / Пер. с англ. М.: Прогресс, 1978.

 

“Використання природних ресурсів і охорона природи”

№ теми	Назва і зміст теми
	Етапи розвитку науки та знань про охорону природи. Сучасне законодавство в Україні про охорону довкілля. Екологічні проблеми в Україні (окремі регіони), глобальні проблеми.
	Джерела забруднення довкілля. Проблеми охорони природи. Екологічні кризи. Наслідки екологічних криз. Проблеми Ель-Ніньо.
	Охорона і раціональне використання атмосферного повітря. Джерела забруднення атмосфери. Об’єми викидів в атмосферу забруднювачів. Вплив атмосферних викидів на довкілля. Заходи з підтримання оптимального стану атмосферного повітря. Методи очищення забруднених газових викидів.
	Поверхневі, підземні, атмосферні води. Джерела забруднення. Система спостережень та контролю (моніторинг) за якістю поверхневих вод і їх раціональне використання. Методи очищення забруднених вод.
	Охорона і раціональне використання ґрунтового покриву. Функції ґрунтового покриву. Негативні процеси. Протиерозійні і протидефляційні заходи.
	Рослинний покрив. Географія лісонасаджень на земній кулі, окремих регіонів, України. Проблеми охорони рослинного покриву. Використання, відновлення, підвищення продуктивності. Причини безлісся. Роль рослинності у збереженні ландшафтів. Сучасне та оптимальне заліснення України.
	Тваринний світ, його зміни під впливом антропогенної діяльності. Інтродукція, реакліматизація. Негативні явища інтродукції. Заходи щодо охорони тваринного світу.
	Природоохоронні проблеми в Україні. Забруднення атмосфери великих міст. Акумуляція шкідливих речовин у ґрунтах, поверхневих, підземних вод
	Львівська область. Стан довкілля. Проблеми раціонального використання природних ресурсів Заходу, збереження природи.
	Заповідні об’єкти в Україні. Роль заповідних територій у збереженні унікальних природних комплексів, рідкісних тварин, рослин. Характеристики основних заповідних територій.
	Завдання та методи екологічного виховання учнів у середніх школах
	Контрольна робота.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Волошин І. М. Методичні вказівки, дидактичний матеріал до самостійної роботи з курсу “Використання природних ресурсів і охорона природи. Частина перша: Структура органів управління, природні ресурси, ґрунтовий покрив. Природоохороні об’єкти. – Л.–К.6 1990. – 60с.

2. Частина друга: Повітряний простір, водні ресурси, рослинний і тваринний світ. – Л.–К.: Укрвузполіграф, 1990. – 60с.

3. Волошин І. М. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу. – Львів: Простір М, 1998. – 356 с.

4. Волошин І. М. Методика дослідження проблем природокористування. Навчальний посібник. – Львів–Київ: ВІПОЛ, 1994. – 150 с.

5. Ярошенко М. Ф. Природа и человечество. – Кишинев: Штиинца, 1978. – 405с.

 

“Земельні ресурси і земельний кадастр”

№ п/п	Назва і зміст теми
	Вступ. Місце і роль земельних ресурсів у суспільному виробництві та функціонуванні біосфери. Класифікація земельного фонду. Особливості земельних ресурсів як основного засобу виробництва у сільському господарстві. Основні екологічні функції земель. Особливості формування земельної власності на території України.
2.	Земельні ресурси світу. Структура світових земельних ресурсів. Розподіл земель в межах біокліматичних поясів. Деградаційні процеси, що позначаються на кількості і якості земель. Потенціальні можливості використання земельних ресурсів світу.
	Земельні ресурси України. Сучасний стан їхнього використання. Структура сільськогосподарських земель, лісів та інших лісовкритих площ, забудованих земель. Землі природно-заповідного фонду. Осушені землі України та їхній стан. Зрошувані землі та перспективи їхнього покращення. Деградаційні процеси на землях України.
	Ринок землі та його види. Ринок купівлі-продажу земельних ділянок. Оренда землі. Іпотека землі. Основні напрямки охорони земельних ресурсів України.
	Характеристика державного земельного кадастру України: зміст і призначення, види та принципи. Інформаційна база ведення кадастру. Земельнокадастрові документи та порядок їхнього заповнення. Сучасний стан земельного кадастру України та його роль у регулюванні земельних відносин.
	Складові частини державного земельного кадастру України. Кадастрове зонування та кадастрові знімання. Бонітування грунтів. економічна та грошова оцінка земельної ділянки. Облік кількості і якості земель. Реєстрація земельних ділянок.

Основна і додаткова література

	Паньків З. П.	Земельні ресурси
	Мендвєдєв В. В. Лактіонова Т. М.	Земельні ресурси України
		Земельные ресурсы мира, их использование и охрана
4.	Горлачук В. В.	Розвиток землекористування в України
	Магазинщиков Т. П.	Земельний кадастр
6.	За ред. Ступеня М. Г.	Теоретичні основи державного земельного кадастру
	Добровольский Г. В., Никитин Є. Д.	Экологические функции почв

“Конструктивна географія”

 

1. Конструктивна географія - генеральний напрям прикладних розробок географічної науки. Фундаментальність і конструктивність географії. Суть конструктивної географії. Об’єкт і предмет конструктивно-географічних досліджень.

2. Методи конструктивно-географічних досліджень.

3. Структура конструктивної географії, її місце в системі географічних наук. Конструктивні складові природничої і суспільно-економічної географії. Зв’язки конструктивної географії з іншими науками.

4. Моніторинг довкілля як фундамент конструктивно-географічних досліджень. Поняття про моніторинг. Історія моніторингових досліджень. Об’єкт і предмет моніторингу. Види моніторингу. Структура моніторингу. Організації, відповідальні за ведення моніторингу довкілля. Основні результати моніторингових досліджень як основа для прийняття конструктивно-географічних рішень (управлінська складова моніторингу). Проблемні питання моніторингу довкілля.

5. Районне планування як конструктивно-географічна проблема. Суть районного планування. Об’єкт і предмет. Методи досліджень. Завдання. Особливості планування різних видів природокористування. Кінцеві результати планувальних робіт.

6. Прикладні агроекогеографічні дослідження, їх суть і завдання. Методи агроекогеографічних досліджень. Оптимізаційні схеми для потреб землекористування (конструктивно-географічні пропозиції).

7. Оптимізація водогосподарської діяльності як конструктивно-географічне завдання. Суть: види водогосподарської діяльності. Географічні дослідження для обґрунтування водогосподарської діяльності, їх суть, види і структура. Основні результати досліджень, шляхи їх використання для вирішення конструктивно-географічних завдань.

8. Природоохоронна діяльність як конструктивно-географічна проблема. Суть конструктивно-географічних досліджень для природоохоронних потреб. Структура і напрями КГД для потреб природно-заповідної справи. Конструктивно-географічне обґрунтування створення ландшафтних парків і заповідників, інших природоохоронних об’єктів.

9. Перспективи природно-географічних досліджень. Актуальні проблеми сьогодення і конструктивна географія.

ЛІТЕРАТУРА

1. И.Л.Герасимов. Советская конструктивная география. М., Наука. 1971.

2. Основы конструктивной географии. (Под ред. И.П.Герасимова и В.С.Преображенского. - М., Высшая школа. 1986.

3. Д.И.Богаред Конструктивная география района (Основы районной планировки). - М., Мысль, 1965.

4. Е.Н.Перцик Районная планировка (географические аспекты).- М., Мысль, 1973.

5. Конструктивно-географические основы рационального природопользования в Украинской ССР. Теоретические и методические исследования. (Мариныч А.М., Руденко Л.Г. и др.) - К.: Наук. думка, 1990.

«МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ГЕОГРАФІЇ»

 

Тема 1. Методика навчання географії як наука.

Предмет і проблеми методики викладання географії

Методика викладання географії - педагогічна наука про закономірності і особливості процесу навчання географії в школі. Предмет, завдання і сучасні проблеми методики викладання географії. Зв’язок з географічною наукою, дидактикою, психологією, логікою. Структура методики викладання географії. Зміст і структура загальної і окремих методик викладання географії.

Методи науково-педагогічних досліджень у шкільній географії. Методи теоретичного рівня: аналіз літератури, статистично-математичний, історичний, порівняльний. Системно-структурний підхід. Методи експериментально-емпіричного рівня. Спостереження за процесом навчання. Вивчення сучасного педагогічного досвіду. Метод анкетування, бесіди (з учителями та учнями), вивчення шкільної документації, математично-статистичні методи.

Педагогічний експеримент. Вимоги до експерименту. Природний і лабораторний експеримент. Схема проведення педагогічного експерименту.

Методичне дослідження під час педагогічної практики студентів. Обгрунтування актуальності вибраної теми на основі вивчення літератури і ознайомлення з досвідом школи. Постановка проблеми, яка містить певну новизну та суперечність з відомими положеннями. Висунення гіпотези. Визначення завдань дослідження. Вибір методів дослідження. Підготовка експериментальних матеріалів, необхідних для виконання кожного завдання. Проведення експерименту. Обробка і осмислення отриманої інформації. Формулювання висновків. Експериментальна перевірка результатів.

Тема 2. Мета і зміст географічної освіти в школі

Загальноосвітня цінність шкільного курсу географії. Визначення змісту географічної освіти як складна наукова проблема. Концепція базової географічної освіти в Україні. Загальна характеристика програми з шкільної географії - основного документа який визначає зміст навчального предмета в цілому, а також містить обов’язкові результати навчання. Структура шкільної географії. Завдання і основний тематичний зміст курсів: “Загальна географія”, “Географія материків і океанів”, “Географія України”, “Економічна та соціальна географія світу”.

Головні риси змісту сучасної шкільної географії: системність, гуманізація, екологізація, плюралізм, історизм, міждисциплінарна інтеграція, варіативність. Головні завдання шкільного курсу географії: формування цілісного географічного образу планети Земля, розуміння ролі географічних знань у вирішенні економічних, екологічних і соціальних проблем, розвиток у школярів геопросторового мислення, виховання національно свідомого громадянина, гуманіста і природолюба, розвиток причинного і творчого мислення.

Елементи змісту шкільної географії за Лернером І.Я. і Скатніним М.М.: знання; уміння і навички; досвід творчої діяльності; досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу. Характеристика окремих елементів змісту шкільної географії.

Тема 3. Засоби навчання географії і методика роботи з ними

Поняття про засоби навчання. Cистема засобів навчання географії. Провідні засоби навчання: навчальний план школи, програми з географії, підручники, географічні карти, контурні карти. Підпорядковані засоби навчання: вербально-інформаційні (навчально-методичні посібники для вчителя і навчальні посібники для учнів); наглядні засоби навчання (натуральні об’єкти, моделі натуральних об’єктів, засоби, які відтворюють процеси і явища; технічні засоби навчання).

Організація роботи з підручником географії. Географічна карта і робота з нею. Основні картографічні уміння учнів. Розуміння читання і знання карти. Методика роботи з фотозображеннями і екранними засобами (діапозитивами, кіно- і відеофільмами). Робота із статистичним матеріалом. Комп’ютерне навчання географії.

Тема 4. Методи навчання географії. Проблемне навчання

Класифікація методів навчання географії. Характеристика методів навчання, виділених на основі характеру пізнавальної діяльності учнів: пояснювально-ілюстративного, репродуктивного, проблемного викладу, частково-пошукового, дослідницького. Характеристика методів навчання за джерелами формування знань групи словесних методів (розповіді, бесіди, диспуту, лекції, рольові гри); групи наочних методів (ілюстрування та демонстрування, спостереження), групи практичних методів навчання. Вибір методів навчання. Рівні засвоєння знань.

Проблемне навчання географії. Основні поняття: проблемна ситуація, навчальна проблема, проблемне запитання, завдання, задача. Види проблемних завдань з географії. Етапи вирішення навчальної проблеми: усвідомлення проблемної ситуації, формулювання проблеми, застосування відомих знань і способів, ідей; формулювання гіпотези; перевірка гіпотези; висновки. Реальні проблеми географічного характеру, у вирішенні яких зацікавлені учні, як позитивна мотивація вивчення географії.

 

Тема 5. Принципи навчання географії

Поняття про принципи навчання. Характеристика окремих принципів навчання: науковості; систематичності і системності у навчанні; свідомості і активності учнів; зв’язку навчання з життям (зв’язку теорії з практикою); доступності навчання; індивідуального підходу до учнів; наочності; міцності засвоєння знань, умінь і навичок; емоційності навчання; виховного характеру навчання; краєзнавчого.

 

Тема 6. Засвоєння змісту шкільної географії

Засвоєння знань. Емпіричні і теоретичні знання з географії.

Формування географічних уявлень і понять. Особливості географічних уявлень. Роль живого слова вчителя, наочних засобів і методів у формуванні географічних образів.

Особливості засвоєння загальнонаукових, загальногеографічних та одиничних понять. Загальні вимоги до формування географічних понять: спостереження предметів і явищ, виділення істотних ознак, уточнення змісту, формулювання понять, поглиблення і застосування, усвідомлення співвідношення та підпорядкування понять.

Методи і прийоми засвоєння причинно-наслідкових зв’язків. Види географічних зв’язків. Використання схем і моделей. Роль самостійної роботи у виявленні причинно-наслідкових зв’язків.

Засвоєння знань про географічні закономірності. Найважливіші прийоми: порівняння, зіставлення, знаходження причинно-наслідкових зв’язків, узагальнення.

Географічне мислення. Основні його риси.

Особливості вивчення географічних об’єктів у викладанні географії.

Формування умінь і навичок. Демонстрування учителем значення вміння, ознайомлення з його змістом, демонстрація зразка виконання дії, тренувальні вправи, самостійне застосування уміння. Система практичних робіт як умова формування умінь і навичок.

Формування досвіду творчої діяльності і емоційно-ціннісного ставлення до світу. Основні риси творчого мислення.

Тема 7. Форми організації навчально-виховного процесу з географії

Урок як основна форма навчально-виховного процесу

Традиційні і нові організаційні форми навчання географії. Сучасний урок.

Основні його риси.

Форми організації навчальної діяльності на уроках географії: фронтальна, індивідуальна, колективна. Переваги колективних форм навчальної діяльності на уроці (рольових ігор, групової роботи, дискусії) у формуванні географічного мислення.

Типи уроків географії за дидактичною метою: уроки вивчення нового матеріалу; розширення та поглиблення знань; уроки застосування набутих знань на практиці; уроки корекції та контролю; комбіновані уроки. Проблемні і непроблемні уроки.

Структура і організаційно-методичні особливості окремих етапів основних типів уроків. Уроки з нестандартною структурою (“нестандартні уроки”) та їх місце у системі навчання. Інтегровані уроки.

Лекційно-семінарська система навчання як складова класно-урочного навчання. Вимоги до шкільної лекції. Особливості підготовки і проведення шкільного семінару.

Підготовка вчителя до уроку. Планування навчальної роботи: визначення мети уроку, розробка структури і планування пізнавальної діяльності учнів, вибір методів і засобів навчання. Оцінка якості уроку

Тема 8. Навчальні екскурсії і робота учнів на місцевості.

Навчальна екскурсія як властива географії форма організації навчально-виховного процесу. Роль екскурсій у формуванні географічних знань, умінь, реалізації краєзнавчого принципу навчання та розвитку пізнавальної діяльності учнів. Комплексний характер географічних екскурсій. Програмні і позапрограмні екскурсії.

Зміст, організація та методика проведення екскурсій з фізичної та економічної географії. Застосування під час навчальних екскурсій інформаційно-репродуктивних та проблемних методів навчання.

Досвід творчих вчителів у створенні навчальних екологічних стежок як об’єктів навчальних екскурсій.

Організація і схема проведення спостережень в природі: метеорологічних, фенологічних, геоморфологічних. Виявлення ритмічності у розвитку природних процесів як необхідної умови пізнання динаміки природи. Способи формування позитивного ставлення учнів до спостережень.

Методика проведення практичних робіт на місцевості: “Окомірне знімання з планшетом невеликої території” (6 клас), “Вивчення взаємозв’язків компонентів природи у місцевому ПТК” (7 клас).

Тема 9. Позакласна робота з географії

Позакласна робота - складова частина навчально-виховного процесу. Мета і зміст позакласної роботи з географії, її значення. Основні напрями позакласної роботи: науково-пізнавальний, історико-географічний, екологічний, економічний, естетичний, туристсько-краєзнавчий, українознавчий.

Організаційні форми і способи проведення позакласної роботи. Систематична форма: географічний гурток, географічний клуб, географічне товариство. Види їхньої діяльності: науково-дослідницька, екскурсійно-краєзнавча і суспільно-корисна.

Епізодичні форми позакласної роботи: конференції, “тижні географії”, географічні вечори, олімпіади, КВН.

Туристська робота в школі. Організація і проведення туристських походів. Зміст спостережень та навчальних досліджень під час походу. Ведення польового щоденника. Виховне та навчальне значення туристських походів.

Організація географічного відділу шкільного краєзнавчого музею.

Методика вивчення окремих шкільних курсів географії

Тема 10. Методика вивчення курсу “Загальна географія” (6 клас)

Місце і значення курсу в системі фізико-географічної і природничої освіти в цілому. Основні завдання курсу. Структура і дидактичні завдання розділів. Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення курсу. Методика вивчення окремих розділів і тем. Планування уроків за моделлю великих смислових блоків. Організаційно-методичні особливості викладання основ географії на кожному з виділених етапів. Використання на уроках вивчення нового матеріалу засобів схематичної наочності (логічно- опорних схем (ЛОС), структурно-логічних схем (СЛС)) для ефективного засвоєння навчальної інформації. Методи і форми активізації навчальної діяльності на уроках розширення знань та уроках застосування знань і умінь: сюжетно-рольові ігри, гра “Що? Де? Коли?”, географічні вікторини, уроки відкритих думок. Методика проведення практичних робіт. Варіанти проведення уроків узагальнення і систематизації знань: підсумкові конференції, усний залік тощо.

Тема 11. Методика вивчення курсу “Географія материків і океанів” (7 клас)

Значення курсу, в рамках якого формуються знання про географічну оболонку, її компоненти і територіальні складові регіонального та локального рівня в системі шкільної географічної освіти. Логічний зв’язок з попередніми і наступними курсами. Значний пізнавальний та мотиваційно-емоційний потенціал курсу. Структура і основні завдання окремих розділів. Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення курсу. Методичні моделі вивчення. Традиційна модель комбінованих уроків. Поетапне вивчення за моделлю великих смислових блоків. Використання на етапі засвоєння нового матеріалу окрім структурно-логічних схем (СЛС) таких видів схематичної наочності як опорно-інформаційні схеми (ОІС) та картосхеми, які ілюструють територіальність явищ і процесів.

Застосування нетрадиційних форм навчання на другому етапі - уроках розширення і поглиблення знань (уроки-експедиції, інтегровані уроки, вікторини, ігри та ін.). Методика проведення практичних робіт. Основні форми організації роботи на останньому етапі вивчення тем (уроки узагальнюючого повторення): підсумкові письмові роботи, усний залік.

Тема 12. Курс “Географія України” як основна складова географічної освіти в Україні

Органічна єдність курсу, який формує географічний образ своєї країни на основі комплесного підходу і показу взаємодії трьох основних компонентів: природи, населення і господарства. Розвиваюча і виховна роль курсу.

Місце першої частини курсу - “Фізична географія України” як завершальної у фізико-географічній підготовці школярів. Удосконалення її тематичного змісту в новій редакції програми з географії. Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення фізико-географічної частини курсу. Методика вивчення окремих розділів: дедуктивний метод викладання, активні форми роботи на уроці, використання опорно-інформаційних схем як засобу генералізації, систематизації і наочного представлення основного матеріалу. Розширення і поглиблення умінь роботи з картами і глобусом як з джерелами географічної інформації при вивченні географічного положення України, її фізико-географічних умов і природно-ресурсного потенціалу. Краєзнавчий підхід до розкриття закономірностей розвитку природно-просторових явищ.

Тема 13. Методика вивчення економіко-географічної частини курсу «Географія України» (9 клас)

Зміст, освітнє і виховне значення економіко-географічного блоку курсу, його профорієнтаційні риси. Методика формування основних понять економічної і соціальної географії. Прийоми роботи з цифровим матеріалом, побудова картограм і картодіаграм. Роль колективної роботи - рольових ігор, навчальних дискусій на уроках соціальної і економічної географії. Методична правомірність зміщення акцентів з засвоєння характеристики економічних районів на метод і види районування, фактори районоутворення.

Тема 14. Методика вивчення економічної і соціальної географії світу

“Економічна та соціальна географія світу” - курс, який дає комплексні знання про сучасну політичну карту світу, країни, історико-географічні та політико-економічні райони планети. Навчальне і виховне значення курсу. Структура, зміст і завдання, навчально-методичне забезпечення курсу. Нові методологічні положення сучасної економічної та соціальної географії світу.

Методика вивчення загальної характеристики світу. Застосування лекційно-семінарської форми навчання. Використання карт, схематичної наочності, статистичних матеріалів з метою формування понять та пояснення причинних зв’язків. Ігрові методи роботи на основі колективного мислення. Використання міжпредметних зв’язків, застосування тестів для перевірки знань і самоконтролю. Методика вивчення регіонів і країн світу. Два підходи до вивчення регіональної частини курсу: переваги і недоліки кожного з них. Країнознавчий підхід в процесі вивчення курсу. Вивчення окремих країн за типовим планом. Проблеми вивчення країн світу. Ігрові форми вивчення географії країн і регіонів.

 

“Фізична географія України”

 

Тема 1. Вступ. Походження назви «Україна». Географічне положення. Територія, положення.

Тема 2. Кордони України.

Етнічні межі. Державні кордони.

Тема 3. Географічні дослідження.

Відомості античних авторів. Київська Русь. Гетьманщина. Україна під владою Росії. Видатні українці-географи.

Тема 4. Орографія. Геологічна будова України. Тектоніка.

Головні орографічні риси території України. Геоструктурі особливості. Східно-Європейська платформа. Український щит. Волино-Подільська плита та Галицько-Волинська западина. Дністровсько-Донецька западина. Причорноморська западина. Кримська і Карпатська складчасті області.

Тема 5. Мінерально-сировинні багатства.

Нафта. Природний газ. Кам’яне вугілля. Буре вугілля. Залізні руди. Марганцеві руди. Нікелева руда. Графіт. Озокерит. Горючі сланці. Торф. Термальні води. Золото.

Тема 6. Клімат України.

Кліматичні умови та ресурси. Кліматотворчі фактори. Сонячна радіація. Циркуляція атмосфери. Основні кліматичні елементи. Пори року. Коливання та зміни клімату.

Тема 7. Води. Внутрішні води. Поверхневі та підземні води суші як важливі складові географічного середовища. Річкова сітка України. Озера і водосховища. Характеристика боліт і перезволожених земель. Поширення підземних вод.

Тема 8. Моря. Моря як важливі складові географічного середовища. Формування акваторії Чорного та Азовського морів.

Тема 9. Ґрунтовий покрив Генетичні типи ґрунтів України. Ґрунти рівнинної частини. Ґрунти гірських територій.

Тема 10. Рослинний світ. Рослинний покрив, його різноманітність по природним зонам. Вплив господарської діяльності на формування рослинного покриву. Лісовий фонд України. Геоботанічна характеристика лісів.

Тема 11. Тваринний світ. Багатство тваринного світу України, його різноманітність по природних зонах. Видовий склад тварин. Зоогеографічне районування України. Охорона тваринного світу.

Тема 12. Рекреаційні ресурси. Південний рекреаційний район. Карпатський район. Рекреаційні ресурси Полісся. Рекреаційні ресурси Лісостепової зони.

Тема 13. Природозаповідний фонд

Природо заповідна справа в Україні. Червона книга України. Заповідники, національні парки, біосферні заповідники.

Тема 14. Негативні фізико-географічні процеси і шляхи боротьби з ними. Закономірності розвитку сучасних фізико-географічних процесів. Генезис і поширення. Прогнозування розвитку і оцінка для потреб практики.

Тема 15. Ландшафти і фізико-географічне районування України Ландшафтні ідеї на Україні. З історії ландшафтних досліджень України. Ландшафтна карта України масштабу 1:2500000. Наукове і прикладне значення ландшафтних карт. Поняття про типології ПТК.

Тема 16. Східно-Європейська рівнина. Зона мішаних лісів. Загальна географічна характеристика зони мішаних лісів.

Тема 17. Лісостепова зона України. Загальна географічна характеристика лісостепової зони.

Тема 18. Степова зона України. Генезис степів. Типи степів України і їх фізико-географічна характеристика.

Тема 19. Українські Карпати. Морфоструктурні особливості гірських систем України. Вплив гірських систем на клімат. Ландшафти Українських Карпат.

Тема 20. Гірський Крим. Формування території. Гідро-кліматичні особливості. Природно-заповідний фонд. Ландшафти.

Тема 21. Використання та охорона водних, земельних, повітряних і лісових ресурсів. (Охорона та раціональне використання земель. Актуальні природоохоронні проблеми.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Заставний Ф.Д. Географія України. Львів: Світ, 1994 р.

2. Фізична географія Української РСР. – К.: Вища школа, 1982.

3. Геоморфология Украинской УРСР. – К.: Высшая школа,1990.

4. Цись П.М. Геоморфологія УРСР. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1962.

5. Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР. – М.: ГУГК при СМ СРСР, 1978.

6. Климат Украины / Под ред. Г.Ф. Приходько. – Л.: Гидрометеоиздат, 1967.

7. Русанов О.О. Комплексне використання водних ресурсів УРСР. – К.: Вища школа, 1986.

8. Генсірук С.А., Боднар В.С. Лісові ресурси України, їх охорона і використання. – К.: Наукова думка, 1973.

9. Природа України та її охорона / Упорядник Андрієнко Л.В. – К., 1975.

10. Природоохоронні території Української РСР. – К.: Урожай, 1983.

11. Физико-географическое районирование Украинской ССР. – Киев, 1968.