Зимові та літні групи видів. Комбіновані види активного туризму.
Рекомендована література: 1. Бержель Ж.-Л. Общая теория права. – М., 2000. 2. Венгеров А.Б. Теория государства и права: учебник для юридических вузов. 3-е изд. – М.: Юриспруденция, 2000. 3. Витрук Н. В. Общая теория юридической ответственности. – М.: Норма, 2009. – 432 c. 4. Вопленко Н. Н. Реализация права: Учебное пособие. – Волгоград: Издательство Волгоградського университета, 2001 – 48 с. 5. Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів] / За ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України М. В. Цвіка, д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України О. В. Петришина. – Харків: Право, 2009. 6. Кашанина Т.В. Происхождение государства и права. Современные трактовки и новые подходы. М., 1999. 7. Ковальський В. С., Козінцев І. П. Правотворчість: теоретичні та логічні засади / В. С. Ковальський, І. П. Козінцев. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – С. 13-21, 115-144, 160-169 8. Колодій А. М. Принципи права України. – К., 1998. 9. Луць Л. А. Загальна теорія держави та права: Навчально-методичний посібник (за кредитно-модульною системою). – К.: Атіка, 2008. 10. Луць Л.А. Сучасні правові системи світу. Навчальний посібник / Л. А. Луць. – Львів: видавн. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. 11. Марченко М. Н. Источники права: учеб. пособие / М. Н. Марченко. – М.: ТК Велби, Издательство Проспект, 2007. – 760 с. 12. Оль П.А. Правопонимание: от плюрализма к двуединству. – Спб., 2005. 13. Оніщенко Н.М. Правова система: проблеми теорії. – К., 2002 14. Пархоменко Н. М. Джерела права: проблеми теорії та методології. Монографія. – К.: Юридична думка, 2008. – 336 с. 15. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави: Навч. посібник. – Вид. 10-е, доповнене. – Львів: Край, 2008. 16. Скакун О. Ф. Теорія права і держави: Підручник. – К.: Алерта; КНТ; ЦУЛ, 2009 17. Сорокин В.Д. Правовое регулирование. Предмет, метод, процесс (макроуровень). – Спб., 2003. 18. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2008. 19. Черданцев А. Ф. Толкование права и договора / А. Ф. Черданцев. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 381 с. 20. Шмельова Г.Г. Конкретизация юридических норм в правовом регулировании. – Львов, 1988.
Програма фахових вступних випробувань Зі спеціальності “Туризмознавство” ДЛЯ КВАЛІфіКАЦІЙНИХ РІВНІВ “МАГІСТР”, “сПЕЦІАЛІСТ” «Активний туризм» Активний туризм як суспільне явище. Місце активного туризму серед інших видів туристичної діяльності. Сучасний стан та тенденції розвитку активного туризму в світі й Україні. Різнобічність проведення дозвілля – характерна риса цивілізованого суспільства. Чинники популярності активного туризму серед дітей і дорослих. Історія зародження і розвитку різних видів активного туризму в світі й на терені України. Місце різноманітних видів активного туризму у світі сучасної глобальної туристичної індустрії. Позиція Всесвітньої туристичної організації (ВТО) і міжнародних туристичних асоціацій щодо популяризації розвитку різноманітних видів активного туризму серед населення всіх країн і регіонів. Молодіжне середовище і новомодні віяння в активному туризмі. Привнесення інноваційних елементів в організацію традиційних видів активного туризму. Порівняльний аналіз статистичних даних, що характеризують сучасний стан розвитку різноманітних видів активного туризму у розрізі регіонів планети та окремих країн. Стан справ в Україні щодо бурхливого розвитку масового активного туризму в 1950-1980 роки з аналізом економічних і соціальних причин різкого занепаду масового активного туризму в 1990-ті роки. Ситуація в державі станом на початок ХХІ століття. Проблеми відродження масовості активного туризму в Україні.
Класифікація видів активного туризму. Зимові та літні групи видів. Комбіновані види активного туризму. Кількість видів активного туризму постійно зростає й урізноманітнюється. Пішохідні наземні й підземні види: турпоходи різних категорій складності та цільової орієнтації (власне спортивні, оздоровчі, відпочинково-цільові, історико-краєзнавчі, екотуристичні, науково-експедиційні тощо), спортивно-туристичне орієнтування, стаціонарна (турбазна, наметова) екорекреація з радіальними екскурсійно-туристичними походами, лижні походи, спортивні мисливство і рибальство, фотополювання, любительське збиральництво (грибів, ягід, чар-зілля), спелеотуризм та інші традиційні й модерно-ігрові види. · Упряжні види: верховий (на конях, мулах, віслюках, верблюдах, слонах), упряжно-санний (оленячі й собачі упряжки), упряжно-колісний. · Колісно-мобільні види: велотуризм, мототуризм, пустельні й болотно-бездорожні раллі, снігокати тощо. · Гірські види: власне гірський туризм і альпінізм, скелелазання, катання на лижах, модерні гірськолижні види спорту (слалом, сно-уборд і ін.). · Водні види: подорожі на яхті, катамарані, вітрильно-гребних човнах різноманітної (в т.ч. архаїчної) конструкції, водні лижі, скутер, підводне плавання, підводне полювання. · Аеродинамічні види: повітроплавання, (дельта-, моно-)планеризм, подорожі на 1-2-місних спортивних літаках, парашутизм. · Комбіновані види спортивно-оздоровчого туризму та різні види спортивних і театралізованих забав: експедиційне поєднання сплаву гірськими ріками з пішими переходами, інші форми комбінації водно-пішохідно-упряжного туризму, театралізовані реконструкції історичних битв, командні баталії, спортивне переслідування тощо. · Інноваційні види, екстрім: робінзонада, одноосібні екстемальні експедиції (в тропічних нетрях, в гірській системі, в океані, за полярним колом тощо), сафарі, життя у відсталому племені з активною участю у ритуальних (зокрема ініціальних) тубільних культах і таке інше.
|
