І – загальна кількість підприємств харчування в досліджувальному мікрорайоні, шт.

Наприклад, відповідно до табл.1.7:

(100*4,2 + 60*5,5 +…) = … місць.

Ємність потенційного ринку ресторанних послуг в мікрорайоні, де відбуваються дослідження, М_Пр, осіб, обчислюється за формулою:

, (1.3)

де В_Ч – частка якісних відповідей, отриманних під час анкетування потенційних відвідувачів, % (В_Ч =75-95%);

N₁ – кількість населення мікрорайону, осіб;

К – коефіцієнт міграції населення, який визначається за формулою:

, (1.4)

де N₁ – кількість населення мікрорайону, осіб;

N₂ – кількість людей, що виїздять на роботу до інших районів міста (з 9 ⁰⁰ до 19 ⁰⁰), осіб (люди працездатного віку за виключенням непрацюючого населення (дані фонду зайнятості);

N₃ – кількість людей, що приїздять до мікрорайону, осіб (згідно даних відділу статистики щодо кількості робочих місць у підприємствах району);

р – коефіцієнт, що характеризує співвідношення працюючого і непрацюючого населення (р =0,65-0,67).

Наприклад, за даними управління статистики кількість населення спального мікрорайону становить 30 тис. осіб:

- робітники та службовці, що приїжджають у район на роботу – 4,5 тис. осіб;

- робітники та службовці, які від’їжджають - 12 тис. осіб.

У відповідності до формули 1.4 маємо:

K = (30000 – (12000–4500)) ∙ 0,66 / 30000 = 0,5.

Згідно формули 1.3

М_ПР = 75∙30 000∙0,5/100=11250 осіб.

Розрахунок неохопленої ємності ринку харчування, на який може виходить проектуємий заклад, М_НР, осіб, ведеться за формулою:

(1.5)

Наступним кроком розрахунків є визначення необхідної кількості місць для задоволення потреб потенційного сегменту ринку досліджувального мікрорайону, Р_з, місць:

, (1.6)

 

де М_НР – неохоплена ємність ринку ресторанного господарства, осіб;

О_з – орієнтовна оборотність місця в закладі обранного типу, разів/добу.

За результатами усіх розрахунків визначається потужність проектуємого закладу ресторанного господарства.