Гемоглобины. Структура глобина и гема. Нормальные гемоглобины, биосинтез нормальных гемоглобинов в онтогенезе.

Поза межами України по першій світовій війні зріст української преси йде в першу чергу за оке­аном. Деякі органи тут продовжують виходити з минулих часів - такі як "Свобода";, що від 1920 р. появ­ляється вже як щоденна газета тиражем у 16.500 примір­ників; "Народна Воля"; (тричі на тиждень); "Америка";.

Народжуються нові органи, переважно газетного типу. У 1923 р. почав виходити тижневий орган поступового, демократичного напрямку як орган Товариства "Оборона України" під назвою "Українська Громада";.

Пізніше під проводом д-ра М.Мандрики вихо­дить орган соціалістич­но-революційного напрямку під назвою "Правда і Воля";, що з газетного типу переходить потім на журнал.

У Дет­ройті виходить орган поступово-демократичний під на­звою "Пора";, а потім "Нова Пора"; (пізніше "Нова Громад­ська Пора"; під проводом Н.Григоріїва). Далі - орган націоналістичної думки "Новий Шлях"; (Саскатун, Канада), "Націоналіст"; (Нью-Йорк) і його продовження - "Украї­на";; так само "Україна"; в Буенос-Айресі, там же - "Наш Клич", "Січовий Клич"; та інші.

Органами, що відбивали думки і національно-політичне становище гетьманського руху, були "Наш Стяг"; (під проводом О.Шаповала), "Січ"; (Чікаго), "Український Робітник"; (Торонто).

Тижневик "Праця"; виходив впродовж десятиліть, і це найстаріша з досі існуючих газет в Бразилії. Почалося її видання в грудні 1913 р. в місті Парана, де й досі існує найбільший в цій країні за чисельністю й розвинений організаційно український осередок.

У перші роки видання вона мала підзаголовок "Одинока українська часопись в Бразилії". Видавник - видавнича спілка василіян. Це був фінансово потужний інформаційно-просвітницький та релігійно-католицький журнал; в 1936 р. тут навіть видавали додаток "Недільне слово";, який роздавали безкоштовно.

Основні теми журналу: ідея соборності України; ідея збереження національної свідомості в діаспорі; ідея підтримання мови; історія українського народу, культури, літератури; друкування літературних пам'яток, зокрема творів Маркіяна ПІашкевича.

Газета відрізнялась жанровим багатством та професійністю журналістів. Вона обмінювалася матеріалами з іншими газетами України, такими як "Українське діло", "Українське слово";. Життя етнічної батьківщини газета висвітлювала широко і агресивно по підношенню до комуністичного режиму, зокрема переслідувань українських діячів уСРСР.

Завдання, які вирішувала ця газета:

- згуртування українців Бразилії навколо пресового органу, який зв’язує їх між собою, з етнічною батьківщиною та з українськими осередками в інших країнах;

- національне виховання молоді;

- зусилля до визнання українського народу в світі як етнічної одиниці.

Втім, "Праця"; не відчужувалася й від суспільного життя своєї країни. В газеті була постійна рубрика "Бразилійські вісті";, яка велася цілком професійно.

Незважаючи на те, що більшість матеріалів подавалася без підписів, серед відомих редакторів, авторів були П.Карманський, С.Дністрянський, Г.Хомишин.

Виходили також органи комуністично-совєтофільського напрямку, такі як "Щоденні Українські Вісті", "Українські Робітничі Вісті"; (Вінніпег); "Фармерське життя"; (Вінніпег).

Виходить кілька газет церковно-релігійного ха­рактеру.

Пізніше робляться спроби видавати журнали. Один з перших - ілюстрований загальноосвітній місячник під назвою "Заморський Вістник";. Видає його з 1920 р. "Робітнича Книгарська і Видавнича Спілка" в Торонто за редакцією П.Крата. Незважаючи на добре ведення як освітнього органу, що приносив багату і різно­манітну лектуру, він протримався лише рік і припи­нив своє існування через брак фондів.

Після того з'являється декілька журналів популя­рно-літературно-громадського характеру: "Воля Украї­ни", "Нова Україна", "Рання Зоря"; в Нью-Йорку. Всі во­ни мали короткий вік.

Більш поважного характеру набирає ілюстрований місячник, присвячений культурним і економічним спра­вам українців в Едмонтоні (Канада) під назвою "Західні Вісти";, що 1928 р. виходять за редакцією Я. Крета. Тоді ж появляється журнал, присвячений для робітничої самоосвіти під назвою "Світло"; (1928-1929; Нью-Йорк). Там же (Нью-Йорк) виходить "Вістник ОДВУ"; як центральний орган Організації Державного Визволення України націоналістичного напрямку (1923-1933 рр.). У Вінніпегу вихо­дить комуністичний журнал "Робітниця"; та того ж напря­мку журнал для молоді "Молодий Світ";.

В 1920-1921 рр. в Нью-Йорку виходить місячник для справ промислу, торгівлі і просвіти, що його видає "Січо­вий Базар" під назвою "Базар"; (1934). У Пітсбургу - "Жіночий Світ"; (1933-1934), а у Саскатуні з 1918 р. орган "Студенського Кружка"; при Інституті ім. П.Могили під назвою "Каменярі";. Органом української молоді був та­кож місячник організації "Мазепинці";. Виходив він ла­тинкою під назвою "Мазепинець"; в Чікаго (1931-1932).

З органів церковно-релігійного змісту були такі часо­писи: "Сіяч"; - Української Автокефальної Православної Церкви в ЗДА, що почав виходити в Чікаго з 1921 р., і "Віра та Знання";, часопис євангельського християнства (Торонто, 1923-1924 рр.).

Та найширше розви­нулися тут органи гумору і сатири. Крім "Молота";, що ви­ходив у Нью- Йорку в 1919-1924 рр., виходили також такі часописи, як двотижневик "Оса"; (Чікаго, 1918—1921), "Ба­тіг"; (Чікаго, 1921), "Перець"; (Нью-Йорк, 1924), "Пугач"; (Нью-Йорк, 1925), "Сміх і Правда";, що почав виходити у Нью-Йорку 1939 р.

Преса бачванських українців

Першим органом бачванських українців (Югосла­вія) стає тижнева газета під назвою "Руски Но­вини";, що виходила в 1924-1939 рр. місцевою говіркою в Керестурі-Дякові. Там же виходила українською мовою двічі на тиждень га­зета під назвою "Рідне Слово";, яку видавав о. М.Фірак. Протрималася до 1939 р.

В 1936-1938 рр. в Керестурі виходив місцевою го­віркою журнал "Думка";, а з 1939 р. - літературною українською мовою як націоналістичний орган під проводом М.Бучка (Раєво Село). Товариство "Просвіта" у Загребі видавало загальноосвітній орган "Вістник";, що виходив в 1936-1939 рр.

Гемоглобины. Структура глобина и гема. Нормальные гемоглобины, биосинтез нормальных гемоглобинов в онтогенезе.

 

К группе гемопротеидов относятся гемоглобин и его производные, миоглобин и ферменты – цитохромная система, каталаза и пероксидаза.

Все хромопротеиды содержат различные по составу и структуре белки. Небелковый компонент обладает структурным сходством.