Англо-Русский словарь яхтенных терминов.в. рекреаційно-виробничу інфраструктуру
3. Документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт це а. б. дозвіл на виконання землевпорядних робіт б. дозвіл на виконання будівельних робіт в. право власності
4. Містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення планування, забудови та іншого використання відповідних територій адміністративно-територіальних одиниць, їх окремих частин це а. схема земельної ділянки б. генеральна схема планування території України в. схема планування території
5. Містобудівна документація, яка розробляється для мікрорайону (кварталу) чи його частини з метою розмежування земельних ділянок це а. схеми планування б. проект розподілу території в. проекти планування
ІІ рівень (3 бали) 1. Здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств передбачає а. зонування території б. Забудова територій в. реєстрація
2. Місцеві правила забудови повинні узгоджуватися з а. адміністративними правилами забудови б. місцевими правилами забудови в. регіональними правилами забудови
3. Експертизі містобудівної документації на місцевому рівні підлягають виключно а. генеральні плани міст б. генеральні схема міст в. генеральні плани районів
4. Планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у а. затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні б. розробленні схем планування територій на місцевому рівні в. розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації
5. Генеральна схема розробляється а. Кабінетом Міністрів України з урахуванням затверджених схем планування територій на регіональному рівні та подається на затвердження Верховній Раді України. б. схемами планування територій на місцевому рівні та подається на затвердження Верховній Раді України. в. схемами планування територій на регіональному рівні та подається на затвердження Верховній Раді України. ІІІ рівень 1. Розкрити склад генеральної схема та матеріали що містяться в ній(3 бали) Генеральна схема повинна містити: аналіз стану використання території України та функціонування систем розселення; аналіз намірів та потреб використання окремих територій, визначених у загальнодержавних програмах соціального, економічного розвитку, інших державних програмах, схемах розвитку галузей економіки; аналіз санітарно-епідеміологічного та екологічного стану регіонів і реалізації відповідних цільових програм, а також аналіз заходів, спрямованих на поліпшення стану довкілля; аналіз диспропорцій використання територій; визначення територій за видами переважного використання; напрями вдосконалення систем розселення та сталого розвитку населених пунктів; комплекс заходів по її реалізації. 2. Розкрити як враховуються громадські інтереси під час планування територій на регіональному рівні (3 бали) Стаття 21. Громадські слухання щодо врахування громадських інтересів
1. Громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
2. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.
При вирішенні відповідно до Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" питань відчуження для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадські слухання не проводяться.
3. Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (у разі делегування їм таких повноважень) зобов'язані забезпечити:
1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками;
2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості;
3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;
4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;
5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
4. Оприлюднення проектів генеральних планів, планів зонування територій, детальних планів територій здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх надходження до відповідного органу місцевого самоврядування.
5. Оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування.
6. Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, державних будівельних норм, стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань.
Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.
7. Пропозиції до проектів містобудівної документації на місцевому рівні мають право надавати:
1) повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;
2) юридичні особи, об'єкти нерухомого майна яких розташовані на території, для якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;
3) власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розробляється документація, та на суміжній з нею;
4) представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію;
5) народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад.
8. Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадських слухань, утворюється погоджувальна комісія.
До складу погоджувальної комісії входять:
1) посадові особи відповідного органу місцевого самоврядування;
2) представники органу земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів;
3) представники професійних об'єднань та спілок, архітектори, науковці;
4) уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань. Кількість представників громадськості має становити не менше 50 відсотків і не більше 70 відсотків загальної чисельності комісії.
Головою погоджувальної комісії є посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування.
Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її створення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення цих пропозицій (зауважень).
Засідання погоджувальної комісії є правомочним, якщо у ньому взяли участь не менше двох третин її членів (з них не менше половини представників громадськості).
Рішення погоджувальної комісії приймається більшістю присутніх членів та оформлюється відповідним протоколом.
У разі неспроможності погоджувальної комісії врегулювати спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає відповідний орган місцевого самоврядування. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті відповідним органом місцевого самоврядування рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації.
9. Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах цих органів.
Особи, які оприлюднюють проекти генеральних планів населених пунктів, зонування територій, детальних планів територій, є відповідальними за їх автентичність.
10. Фінансування заходів щодо врахування громадських інтересів здійснюється за рахунок органів місцевого самоврядування.
11. Порядок проведення громадських слухань визначає Кабінет Міністрів України. 3. Розкрити як здійснюється комплексна забудова території (4 бали)
Здійснення комплексної забудови території 1. Комплексна забудова території здійснюється з метою забезпечення реалізації громадських інтересів і спрямовується на попереднє проведення інженерної підготовки, спорудження зовнішніх інженерно-транспортних мереж, об'єктів соціальної сфери, житлових будинків, інших об'єктів будівництва, а також на благоустрій території. Комплексна забудова території може здійснюватися шляхом комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду одним або кількома інвесторами. 2. Рішення про організацію комплексної забудови території у визначених межах та рішення про розміщення об'єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території приймає виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, районна державна адміністрація відповідно до їх повноважень у порядку, передбаченому цим Законом. Рішення про розроблення детального плану певної території одночасно є рішенням про комплексну забудову цієї території. 3. Функції замовника на будівництво виконавчий орган місцевої ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації виконують безпосередньо або можуть делегувати їх на конкурсній основі генеральному підряднику (підряднику) у порядку, встановленому законодавством. Функції замовника комплексної забудови території може виконувати власник (користувач) відповідної земельної ділянки в межах такої земельної ділянки, переданої (наданої) йому в установленому законом порядку. 4. Розміщення об'єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території здійснюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районною державною адміністрацією відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов та обмежень або видачі будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації у порядку, передбаченому цим Законом. 5. Регулювання земельних відносин під час комплексної забудови території здійснюється відповідно до земельного законодавства. Національний університет “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” (назва навчального закладу)
Напрям: “ Геодезія, картографія та землеустрій ” 8 семестр дисципліна: “ ІНФРАСТРУКТУРА ТЕРИТОРІЙ ” МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ №2
35 балів
БІЛЕТ №5
І рівень (2 бали) 1. Будівельні та будівельно-монтажні підприємства; реставраційні та художні майстерні; спеціалізовані ремонтні підприємств та санітарні служби;підприємства видобутку рекреаційних матеріалів, засобів, сировини і т. ін.; інженерні мережі, дамби, греблі, захисні споруди та інші об’єкти і комунікації складають а. культурно-історичну інфраструктуру б. рекреаційно-виробничу інфраструктуру в. систематично-історичну інфраструктуру
2. Місцеві правила забудови розробляються для а. міст Києва та Севастополя, міст обласного значення, республіканського значення Автономної Республіки Крим б. сіл, районів в. регіону
3. Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування надається заявнику протягом а. одного місяця з дня подання заяви б. трьох місяців з дня подання заяви в. двох місяців з дня подання заяви
4. Містобудівна документація, яка розробляється для окремих районів, мікрорайонів, кварталів та районів реконструкції існуючої забудови населених пунктів це а. детальний план території б. генеральний план населеного пункту в. схема планування території України
5. Нормативно-правовий акт, яким встановлюється порядок планування і забудови та іншого використання територій, окремих земельних ділянок, а також перелік усіх допустимих видів, умов і обмежень забудови та іншого використання територій та окремих земельних ділянок у межах зон, визначених планом зонування це а. регіональні правила забудови б. детальні правила забудови в. місцеві правила забудови
ІІ рівень (3 бали) 1. Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування а. не є документом, що засвідчує право власності чи право користування (оренди) земельними ділянками б. є правовстановлюючим документом в. є документом, що засвідчує право власності чи право користування (оренди) земельними ділянками
2. Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом а. трьох місяців з дня їх подання б.14 робочих днів з дня їх подання в. двох місяців з дня їх подання
3. Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна а. районна рада б. сільська, селищна, міська рада в. обласна рада
4. Потреби в територіях для забудови та іншого використання; черговість і пріоритетність забудови та іншого використання територій; планувальна структура та просторова композиція забудови населеного пункту; території, які мають будівельні, санітарно-гігієнічні, природоохоронні та інші обмеження їх використання визначаються: а.схеми планування територій на державному рівні б. генеральним планом населеного пункту в. забудовою місцевого рівня
5. За рішенням Кабінету Міністрів України можуть розроблятися схеми планування окремих частин території України а. кількох областей, узбереж Чорного та Азовського морів, міжнародних транспортних коридорів, прикордонних територій б. міжнародних транспортних коридорів, прикордонних територій в. кількох областей
ІІІ рівень 1.Які існують види інфраструктури, охарактеризувати рекреаційну інфраструктуру (3 бали) Рекреаційно-виробнича інфраструктура рекреаційної сфери створює та підтримує в належному матеріально-технічному стані як інші складові інфраструктури (соціально-побутової та функціонально-спеціалізованої), так і складові рекреаційного потенціалу - природно-рекреаційних ресурсів, об’єктів, комплексів, територій. Наявність комплескоутворюючих ознак, в якості яких виступають технологічні зв’язки галузей, є головним для рекреаційно-виробничої інфраструктури а основним функціональним призначенням її є створення відповідних умов для безперервного процесу відтворення на різних рівнях [4].
Територіальний аспект розвитку рекреаційно-виробничої інфраструктури полягає у специфічному характері розміщення і просторової організації її матеріально-технічної бази. Він обумовлений як роллю, місцем та функціями галузей інфраструктури рекреаційної сфери у територіальній структурі господарства, так і їх техніко-економічними особливостями. Рекреаційно-виробнича інфраструктура забезпечує обмін, служить матеріальною основою здійснення просторових економічних зв’язків, сполучною ланкою між іншими компонентами рекреаційного простору, забезпечує збереження створеного виробничого потенціалу та виготовлення рекреаційного продукту, що у кінцевому рахунку рівнозначно її збільшенню Розвиток рекреаційно-виробничої інфраструктури обумовлює залучення у рекреаційну сферу виробничих сил нових районів, підвищення територіальної та соціальної мобільності населення. Тому вона виступає як фактор, який організовує рекреаційний простір, забезпечує подальшу реалізацію географічного розподілу праці. Без певного рівня розвитку рекреаційно-виробничої інфраструктури виникають труднощі або взагалі унеможливлюється рекреаційне освоєння територій. Отже розвинута інфраструктура створює ефект зворотного зв’язку, залучаючи на дану територію нові підприємства, розширюючи межі експлуатації природних ресурсів, розвиваючи функціонально-спеціалізовану інфраструктуру, додаючи важливий імпульс притоку рекреантів.
В склад рекреаційно-виробничої інфраструктури входять: будівельні та будівельно-монтажні підприємства; реставраційні та художні майстерні; спеціалізовані ремонтні підприємств та санітарні служби; підприємства видобутку рекреаційних матеріалів, засобів, сировини і т. ін.; інженерні мережі, дамби, греблі, захисні споруди та інші об’єкти і комунікації
Рекреаційно-побутова інфраструктура спрямована на створення умов для відтворення здоров’я людини, задоволення її потреб у належних умовах життя під час відпочинку. В її складі розрізняють такі компоненти (рис. 3): житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування, транспорт, зв’язок, сільське господарство, переробна та харчова промисловість, торгівля та громадське харчування тощо. Основною компонентою рекреаційно-побутової інфраструктури є житлово-комунальне господарство, яке забезпечує першочергові потреби населення у житлі та суттєво впливає на створення необхідних умов для функціонування готелів та всього рекреаційного простору. Підприємства готельного господарства є одним з найголовніших елементів інфраструктури рекреаційної сфери, яка істотно впливає на розвиток рекреаційної діяльності в регіоні. Також, діяльність рекреаційних підприємств не можлива без об’єктів життєзабезпечення (комунального господарства): електро -, тепло-, водопостачання, системи каналізації та очищення стоків, дороги тощо.
Рекреаційно-побутова інфраструктура відіграє одну з основних функцій в організації рекреаційної діяльності регіону, оскільки створює необхідні умови для організації надання рекреаційних послуг.
Відновлення фізичних властивостей індивіда здійснюється на базі лікувально-профілактичних закладів, де формується фізично підготовлена та активна особистість, що відповідає певним вимогам суспільства до якості робочої сили. Вона охоплює заклади та установи (рис. 4), які забезпечують загальнооздоровчий відпочинок (пансіонати, будинки та бази відпочинку, дитячі оздоровчі табори), санаторно-курортне лікування (санаторії, профілакторії, курортні поліклініки), заняття фізичною культурою і спортом (спортивні бази, кемпінги, фізкультурно-розважальні комплекси, плавальні басейни, спортивні майданчики, майданчики з пляжного волейболу, майданчики для масового катання на ковзанах, майданчики для гри в хокей тощо), любительське і спортивне полювання й рибальство (туристичні бази) тощо. Культурно-історична інфраструктура зорієнтована на відтворення духовних, інтелектуальних (через культурно-освітнє середовище) властивостей людини. До неї належать об'єкти, створені людиною, пов’язані з історією, культурою та сучасною діяльністю людей, які мають суспільно-виховне значення, пізнавальний інтерес і можуть використовуватись в рекреаційній діяльності для задоволення специфічних рекреаційних потреб населення. Культурно-історична інфраструктура відіграє не менш важливу роль для розвитку рекреаційної сфери, оскільки культурне збагачення людини у вільний час представляє собою невід’ємну частину соціального та духовного життя особистості. 2. Охарактеризувати генеральний план населеного пункту (3 бали) Генеральний план населеного пункту Генеральним планом населеного пункту визначаються: потреби в територіях для забудови та іншого використання; потреба у зміні межі населеного пункту, черговість і пріоритетність забудови та іншого використання територій; межі функціональних зон, пріоритетні та допустимі види використання та забудови територій; планувальна структура та просторова композиція забудови населеного пункту; загальний стан довкілля населеного пункту, основні фактори його формування, містобудівні заходи щодо поліпшення екологічного і санітарно-гігієнічного стану; території, які мають будівельні, санітарно-гігієнічні, природоохоронні та інші обмеження їх використання; інші вимоги, визначені державними будівельними нормами. Відповідно до генеральних планів населених пунктів сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом, а також Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами: готують обгрунтовані пропозиції щодо встановлення та зміни меж населених пунктів; готують вихідні дані для розроблення планів земельно-господарського устрою території населеного пункту та іншої землевпорядної документації; вирішують питання щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій; вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи в користування земельних ділянок організують розроблення та затвердження місцевих правил забудови, детальних планів території, планів червоних ліній, іншої містобудівної документації та проектів; організують проведення грошової оцінки земель; розробляють і затверджують місцеві містобудівні програми та програми соціально-економічного розвитку населених пунктів; організують роботу з проведення оцінки впливу діяльності підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності на стан довкілля та визначають шляхи та засоби зменшення цього впливу; узгоджують питання забудови та іншого використання територій, в яких заінтересовані територіальні громади суміжних адміністративно-територіальних одиниць; встановлюють на відповідних територіях режим використання земель, передбаченихдля містобудівних потреб; вирішують інші питання.
3. У чому полягає врахування державних інтересів під час планування і забудови територій на місцевому рівні (4 бали) 1. Громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
2. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.
При вирішенні відповідно до Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" питань відчуження для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадські слухання не проводяться.
3. Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (у разі делегування їм таких повноважень) зобов'язані забезпечити:
1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками;
2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості;
3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;
4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;
5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
4. Оприлюднення проектів генеральних планів, планів зонування територій, детальних планів територій здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх надходження до відповідного органу місцевого самоврядування.
5. Оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування.
6. Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, державних будівельних норм, стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань.
Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.
7. Пропозиції до проектів містобудівної документації на місцевому рівні мають право надавати:
1) повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;
2) юридичні особи, об'єкти нерухомого майна яких розташовані на території, для якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;
3) власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розробляється документація, та на суміжній з нею;
4) представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію;
5) народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад.
8. Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадських слухань, утворюється погоджувальна комісія.
До складу погоджувальної комісії входять:
1) посадові особи відповідного органу місцевого самоврядування;
2) представники органу земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів;
3) представники професійних об'єднань та спілок, архітектори, науковці;
4) уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань. Кількість представників громадськості має становити не менше 50 відсотків і не більше 70 відсотків загальної чисельності комісії.
Головою погоджувальної комісії є посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування.
Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її створення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення цих пропозицій (зауважень).
Засідання погоджувальної комісії є правомочним, якщо у ньому взяли участь не менше двох третин її членів (з них не менше половини представників громадськості).
Рішення погоджувальної комісії приймається більшістю присутніх членів та оформлюється відповідним протоколом.
У разі неспроможності погоджувальної комісії врегулювати спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає відповідний орган місцевого самоврядування. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті відповідним органом місцевого самоврядування рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації.
9. Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах цих органів.
Особи, які оприлюднюють проекти генеральних планів населених пунктів, зонування територій, детальних планів територій, є відповідальними за їх автентичність.
10. Фінансування заходів щодо врахування громадських інтересів здійснюється за рахунок органів місцевого самоврядування.
11. Порядок проведення громадських слухань визначає Кабінет Міністрів України.
Національний університет “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” (назва навчального закладу)
Напрям: “ Геодезія, картографія та землеустрій ” 8 семестр дисципліна: “ ІНФРАСТРУКТУРА ТЕРИТОРІЙ ” МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ №2
35 балів
БІЛЕТ №6
І рівень (2 бали) 1. Вирішення питань розташування, надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування, надання дозволу на виконання будівельних робіт, прийняття цих об'єктів в експлуатацію, а також порядок здійснення контролю за містобудівною діяльністю визначається: а. місцевими правилами забудови б. регіональними правилами забудови в. локальними правилами забудови
2. Будівельні та будівельно-монтажні підприємства; реставраційні та художні майстерні; спеціалізовані ремонтні підприємств та санітарні служби;підприємства видобутку рекреаційних матеріалів, засобів, сировини і т. ін.; інженерні мережі, дамби, греблі, захисні споруди та інші об’єкти і комунікації складають а. культурно-історичну інфраструктуру б. рекреаційно-виробничу інфраструктуру в. систематично-історичну інфраструктуру
3. Комплексна забудова території забезпечується а. кількома забудовниками б. цілим населеним пунктом в. одним забудовниками
4. Процес регулювання використання територій, який полягає у створенні та впровадженні містобудівної документації, ухваленні та реалізації відповідних рішень це а. реконструкція території б. планування територій в. законодавча база
5. Територія України, території адміністративно-територіальних одиниць або їх частини чи окремі земельні ділянки це а. схема земельної ділянки б. об'єкти планування в. детальний план території
ІІ рівень (3 бали) 1. Археологічні, архітектурні, подієво-інформаційні, літературно-мистецькі, героїко-виховні та науково-пізнавальні відносяться до складової а. рекреаційно-побутову інфраструктуру б. культурно-історична інфраструктури в. рекреаційно-побутову інфраструктуру
2. Експертизі містобудівної документації на місцевому рівні підлягають виключно а. генеральні плани міст б. генеральні схема міст в. генеральні плани районів
3. Для населених пунктів з чисельністю населення а. до 20 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів б. до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів в. до 10 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними схемами всієї території таких населених пунктів
4. План червоних ліній є а. складовою частиною генерального плану населеного пункту (детального плану території) або може бути окремою містобудівною документацією б. окремою земельною ділянкою в. землевпорядною документацією
5. Рішення про затвердження схеми планування територій на регіональному рівні оприлюднюється через а. засоби масової інформації б. не оприлюднюється в. відповідні дозволи
ІІІ рівень 1. Охарактеризувати місцеві правила забудови(3 бали) Місцеві правила забудови
Місцеві правила забудови розробляються для міст Києва та Севастополя, міст обласного значення, республіканського значення Автономної Республіки Крим. Для сіл, селищ, міст районного значення відповідні ради можуть розробляти місцеві правила забудови. Місцеві правила забудови затверджуються відповідними радами. Місцеві правила забудови повинні узгоджуватися з регіональними правилами забудови. Місцеві правила забудови складаються із текстової частини та графічної частини - плану зонування. У текстовій частині місцевих правил забудови визначається перелік переважних і допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон. Для кожної окремої зони згідно з державними будівельними нормами встановлюються єдині умови і обмеження забудови та іншого використання земельних ділянок: гранично допустимі поверховість будинків і споруд та щільність забудови;
мінімальні відступи будинків і споруд від червоних ліній, ліній регулювання забудови, меж суміжних ділянок;
вимоги до впорядкування доріг та під'їздів до будинків і споруд, місць паркування транспортних засобів;
вимоги до забезпечення експлуатації інженерно-транспортної інфраструктури;
вимоги до озеленення та впорядкування територій;
вимоги до утримання будинків і споруд;
перелік обмежень використання земельних ділянок (містобудівних, інженерних, санітарно-епідеміологічних, природоохоронних, історико-культурних);
інші вимоги, зазначені у статті 19 цього Закону.
На плані зонування встановлюється поділ території населеного пункту на зони з допустимими та переважними видами використання земельних ділянок.
На плані зонування не допускається відображення елементів, які можуть перешкоджати вільному доступу до цього плану.
План зонування та перелік переважних і допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок розробляються для всієї території населеного пункту або окремої його частини.
При розробленні землевпорядної документації враховуються єдині умови і обмеження забудови та іншого використання земельних ділянок, визначені місцевими правилами забудови.
Місцевими правилами забудови встановлюється порядок вирішення питань розміщення об'єктів містобудування та надання вихідних даних для їх проектування
2.Охарактеризувати рекреаційно-виробничу інфраструктуру рекреаційної сфери(3 бали) Рекреаційно-виробнича інфраструктура рекреаційної сфери створює та підтримує в належному матеріально-технічному стані як інші складові інфраструктури (соціально-побутової та функціонально-спеціалізованої), так і складові рекреаційного потенціалу - природно-рекреаційних ресурсів, об’єктів, комплексів, територій. Наявність комплескоутворюючих ознак, в якості яких виступають технологічні зв’язки галузей, є головним для рекреаційно-виробничої інфраструктури а основним функціональним призначенням її є створення відповідних умов для безперервного процесу відтворення на різних рівнях [4].
Територіальний аспект розвитку рекреаційно-виробничої інфраструктури полягає у специфічному характері розміщення і просторової організації її матеріально-технічної бази. Він обумовлений як роллю, місцем та функціями галузей інфраструктури рекреаційної сфери у територіальній структурі господарства, так і їх техніко-економічними особливостями. Рекреаційно-виробнича інфраструктура забезпечує обмін, служить матеріальною основою здійснення просторових економічних зв’язків, сполучною ланкою між іншими компонентами рекреаційного простору, забезпечує збереження створеного виробничого потенціалу та виготовлення рекреаційного продукту, що у кінцевому рахунку рівнозначно її збільшенню Розвиток рекреаційно-виробничої інфраструктури обумовлює залучення у рекреаційну сферу виробничих сил нових районів, підвищення територіальної та соціальної мобільності населення. Тому вона виступає як фактор, який організовує рекреаційний простір, забезпечує подальшу реалізацію географічного розподілу праці. Без певного рівня розвитку рекреаційно-виробничої інфраструктури виникають труднощі або взагалі унеможливлюється рекреаційне освоєння територій. Отже розвинута інфраструктура створює ефект зворотного зв’язку, залучаючи на дану територію нові підприємства, розширюючи межі експлуатації природних ресурсів, розвиваючи функціонально-спеціалізовану інфраструктуру, додаючи важливий імпульс притоку рекреантів. В склад рекреаційно-виробничої інфраструктури входять: будівельні та будівельно-монтажні підприємства; реставраційні та художні майстерні; спеціалізовані ремонтні підприємств та санітарні служби; підприємства видобутку рекреаційних матеріалів, засобів, сировини і т. ін.; інженерні мережі, дамби, греблі, захисні споруди та інші об’єкти і комунікації Завдяки функціонуванню рекреаційно-виробничої інфраструктури здійснюється збереження, інноваційне оновлення та нарощування матеріально-технічної бази рекреаційного комплексу регіону, збільшується якісний потенціал рекреаційного простору, підвищується ефективність регенеративних, профілактичних, оздоровчих та лікувальних функцій відповідних підприємств рекреаційної інфраструктури. 3. Охарактеризувати дотримання регіональних та місцевих правил забудови (4 бали)
Суб'єкти містобудування зобов'язані дотримуватися регіональних та місцевих правил забудови.
Фізичні та юридичні особи мають право одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію про переважні і допустимі види забудови та інше використання земельних ділянок, єдині умови і обмеження забудови земельної ділянки. Інформація про переважні і допустимі види забудови та інше використання земельних ділянок, єдині умови і обмеження забудови земельної ділянки надаються без згоди власника або користувача цієї земельної ділянки. Строк надання такої інформації встановлюється місцевими правилами забудови і не може перевищувати двох календарних тижнів.
Англо-Русский словарь яхтенных терминов.
Около 2000 терминов. A aback - задувание ветра в парус, обстенивание паруса B babystay - внутренний штаг C cabin - каюта; рубка
|
