ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ

Джерелами виникнення пожежі можуть бути: струми короткого замикання, що утворюють електричну дугу; перегрівання електричних мереж і електрообладнання; тепло, що утворюється внаслідок тертя дисків, підшипників, пасових передач; іскрові розряди статичної електрики; полум'я; промениста енергія; іскри. Причиною виникнення пожежі можуть бути займання виробничих відходів, промащеного ганчір'я, паклі, паперу та інших матеріалів, що використовуються для очищення механізмів. Пожежі також можливі в результаті самозагоряння твердого мінерального палива, складеного в купу. Найбільше значення при оцінці пожежної безпеки горючих речовин має температура, при якій можливе їх загоряння — температура спалаху й температура займання.

Температура спалаху — ц е найменша температура горючої рідини, при якій створюється суміш газів чи парів з повітрям, здатна займатися і горіти короткочасно при піднесенні відкритого полум'я.. До легкозаймистих рідин належать бензин, бензол, метиловий спирт, гас, температура спалаху яких становить відповідно —50...+ 10 °С (залежно від марки) і —13 °С; —1 °С; + 2 8 °С.

Температурою займання називається найменша температура горючої речовини, при якій вона займається від відкритого джерела запалення (полум'я) і продовжує горіти після видалення цього джерела. Процес горіння, що виникає в результаті нагрівання всієї суміші, коли немає зовнішнього видиву (відкритий вогонь) називається самозайманням. Температура, при якій повільне окислення переходить у самозаймання, називається температурою самозаймання. Горючі гази і пари (бензин, ацетилен, скипидар, водень тощо) у суміші з киснем повітря здатні утворювати вибухові суміші. Вибух — це надзвичайно швидке, визначуване частками секунди горіння, яке супроводжується виділенням значної кількості теплоти і розжарених газоподібних продуктів під великим тиском. Основний запобіжний захід проти пожеж — це постійне дотримання в чистоті й порядку робочого місця, обережне поводження з вогнем, нагрівальними приладами і легкозаймистими речовинами. Не можна допускати скупчення біля робочого місця великої кількості легкозаймистої виробничої сировини, напівфабрикатів тощо. Відходи виробництва, особливо горючі, складають у відведеному для них місці. По завершенні роботи робоче місце слід привести у належний порядок. Промащені обтиральні матеріали прибрати до спеціальних ящиків. Посудина з легкозаймистими рідинами, а також балони з газами перенести у місця їх постійного зберігання. Слід вимкнути всі електроприводи та освітлювальні точки, за винятком чергових ламп. Найпростіші протипожежні засоби та інвентар — ящики з піском та лопатами, мішечки з пкжом, пожежний кран, насоси, вогнегасники — мусять бути завжди в наявності та справності. При виникненні пожежі слід вимкнути всі електроустановки, негайно телефоном чи спеціальним сигналом викликати пожежну команду і вжити заходів з тушіння пожежі власними силами за допомогою існуючого протипожежного обладнання та інвентаря. Засобами пожежогасіння є також відра і гідропульти для води, різні покривала (азбестові ковдри, кошми, брезенти). Палаючі матеріали і невелику кількість палаючої рідини гасять піском; гас, бензин, лакиі спирти, ацетон — піною; мастильні масла, оліфу, скипидар — розпиленою водою чи піною. Для гасіння пожеж та загорянь застосовують ручні пінні вогнегасники ОП-3 або ОП-5. Вогнегасник ОП-3 приводять у дію ударом бойка об твердий предмет, а ОП-5 — поворотом рукоятки вверх. Після цього корпус вогнегасника повертають головкою донизу і спрямовують піну на полум'я. Для гасіння пожеж з успіхом можна застосовувати вуглекислотні вогнегасники, які мають балони місткістю 2 л (ОУ-2), 5 л (ОУ-5) і 8 л (ОУ-8). Вуглекислотний вогенегасник приводять у дію поворотом маховичка вентиля проти годинникової стрілки. До вентиля приєднують шланг зі снігоутворювачем, через який рідка вуглекислота викидається у вигляді снігу та газу і, обволікаючи палаючий об'єкт, гасить вогонь. Під час пожежі не можна вибивати скло у вікнах, бо це збільшує приплив повітря, яке сприяє посиленню вогню; слід зберігати спокій.