Небезпечні для людини чинники пожежі

Пожежа – це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що поширюється в часі та просторі. Пожежна небезпека – можливість виникнення та (або) розвитку пожежі. Коли людина перебуває в зоні впливу пожежі, то вона може потрапити під дію наступних небезпечних та шкідливих чинників: токсичні продукти горіння; вогонь; підвищена температура середовища; дим; недостатність кисню; руйнування будівельних конструкцій; вибухи; витікання небезпечних речовин, що відбулося внаслідок пожежі; паніка.

Токсичні продукти горіння становлять найбільшу загрозу для життя людини, особливо під час пожеж у будівлях. Адже в сучасних виробничих, побутових та адміністративних приміщеннях знаходиться значна кількість синтетичних матеріалів, що є основними джерелами токсичних продуктів. Так під час горіння пінополіуретану та капрону утворюється ціаністий водень (синильна кислота), вініпласту – хлористий водень та оксид вуглецю, лінолеуму – сірководень та сірчистий газ і т.д. Найчастіше під час пожеж відзначається високий вміст у повітрі оксиду вуглецю.

Вогонь – надзвичайно небезпечний чинник пожежі. Під час пожежі температура полум’я може досягати 1200-1400 °С та у людей, що знаходяться у зоні пожежі випромінювання, полум’я можуть викликати опіки та больові відчуття.

Небезпека підвищеної температури середовища полягає в тому, що вдихання розігрітого повітря разом із продуктами горіння може призвести до ураження органів дихання та смерті. В умовах пожежі підвищення температури середовища до 60 °С вже є небезпечним для життя людини.

Дим - це велика кількість видимих найдрібніших твердих та (або) рідких часточок незгорілих речовин, що знаходяться в газах у завислому стані. Він викликає інтенсивне подразнення органів дихання та слизових оболонок.

Недостатність кисню спричинена тим, що в процесі горіння відбувається хімічна реакція окиснення горючих речовин та матеріалів. Небезпечною для життя людини уже вважається ситуація, коли вміст кисню в повітрі знижується до 14% (норма 21%). За концентрації кисню 9-11% смерть настає за кілька хвилин.

Руйнування будівельних конструкцій відбувається внаслідок втрати ними несучої здатності під впливом високих температур та вибухів. При тому люди можуть одержати значні травми, опинитися під уламками завалених конструкцій.

 

4.2. Вибух. Фактори техногенних вибухів.

 

Вибухи збільшують площу горіння та можуть призводити до утворення нових осередків пожеж. Люди, що перебувають поблизу, можуть підпадати під дію вибухової хвилі, діставати ураження уламками тощо.

Вибух – це явище надзвичайно швидкого горіння речовин, яке складається з трьох етапів: спалаху, вибуху та детонації. Вибух призводить до утворення та розповсюдження з надзвуковою швидкістю вибухової ударної хвилі (з надлишковим тиском більше 5 кПа), що механічно впливає на предмети. Швидкість згорання речовини становить:- під час горіння – від декількох міліметрів до декількох сантиметрів за секунду;- під час спалаху – десятки метрів за секунду;- під час вибуху – сотні метрів за секунду;- під час детонації – 1-4 км/c.Крім твердих речовин, газів та рідин, вибухонебезпечними є також парові, водогрійні котли, компресори, трубопроводи, ацетиленові генератори, балони, ресивери та інше устаткування та механізми.Основними причинами виникнення пожеж та вибухів стали: порушення вимог безпеки під час виконання газонебезпечних робіт, несвоєчасне виконання діагностичних та ремонтних робіт, порушення вимог безпеки під час виконання ремонтних робіт.

Гарячі газоподібні продукти вибуху, стикаючись з повітрям, часто займаються, що може призвести і до пожежі. Найменшу і найбільшу концентрацію горючих парів, газів або пилу в повітрі, що утворюють вибухову суміш, називають відповідно нижньою і верхньою межами вибуховості. За більшої, ніж верхня межа вибуховості, концентрації парів вибух не виникне через нестачу кисню (табл. 4.1).

Таблиця 4.1.

Нижня і верхня межі вибуховості деяких газів і парів, а також нижні межі вибуховості пилу в повітрі

Вибухонебезпечні речовини	Межі вибуховості
Бензин, %	1,2–7,0
Ацетилен, %	2,3–81
Спирт етиловий, %	3,3–20
Водень, %	4,1–74,5
Сірководень, %	4,3–45,6
Метан, %	4,9–15,4
Аміак, %	15,5–27
Пил кормового брикету, сухе молоко, г/м3	7,6
Борошно пшеничне, крохмаль, г/м3	10,3
Цукор (пудра), г/м3	17,2
Висівки пшеничні, млиновий сірий пил, г/м3	17,6
Пил макухи, г/м3	20,2
Пил фуражного жита, г/м3	27,7
Вугільний пил, г/м3

 

Простір приміщення або його частина, де можуть утворитися вибухонебезпечні суміші, або знаходитись горючі матеріали називаються вибухо- або пожежонебезпечною зоною. Вибухонебезпечні зони відповідно до ДНАОП 0.00-1.32-01 [25] поділяються на 6 класів: 0, 1, 2, 20, 21, 22; пожежонебезпечні – на 4 класи: П-1, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ. Крім твердих речовин, газів та рідин, вибухонебезпечними є також парові, водогрійні котли, компресори, трубопроводи, ацетиленові генератори, балони, ресивери та інше устаткування та механізми.

Вибухонебезпечні і горючі суміші можуть виникати: при вивантаженні екстрагованого матеріалу із колон, при розбиранні та чищенні патронних фільтрів від шламу, який насичений парами бензину; над продуктами (відходами), які містять легкозаймисті і горючі рідини, наприклад, пари спирту можуть концентруватися на поверхні бардяних ям, пари бензину можуть захоплюватися шротом на виході із шнекових випарювачів. При виході масла із пресів, воно може розбризкуватися по приміщенню пресового цеху.

На харчових підприємствах зустрічаються різні випадки запалювання, вибухонебезпечних і горючих сумішей і найбільш частими причинами запалювання можуть бути: іскроутворення механічного походження, яке виникає при ударах металевих частин обладнання (вентилятори і т.п.); попадання металевих предметів в дробарки та інше технологічне обладнання; падіння інструменту на металеву поверхню або бетонну підлогу; відкрите полум'я технологічного обладнання (топки), паяльні лампи, місця спалювання відходів, електрозварювальні роботи, сірники і не погашені цигарки; теплове проявлення електричного струму, іскри або дуги короткого замикання; розряди статичної і атмосферної електрики; перегрів підшипників при неправильному застосуванні змащеного матеріалу, їх несправність, спрацювання або забруднення; недбале обертання з рослинними маслами, промасленими ганчірками.

4.4. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.

 

Правовою основою діяльності в галузі пожежної безпеки є Конституція, Кодекс цивільного захисту та інші закони України, Постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, рішення органів державної виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування, прийняті в межах їх компетенції.

У статті 3 Конституції України (1996 р.) проголошено: «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю».

Кодекс цивільного захисту України (2012 р.) проголошує, що забезпечення пожежної безпеки є невід’ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров’я людей, національного багатства та навколишнього природного середовища. Кодекс визначає загальні, правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних та фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

До нормативних документів (актів) з питань пожежної безпеки відносяться стандарти, правила пожежної безпеки, норми, положення, статути і настанови, інструкції, переліки та інші документи, у яких містяться вимоги пожежної безпеки.

«Правила пожежної безпеки в Україні» (НАПБ А.01.001-2004) затверджені наказом МНС України від 19.10.2004р. №126. Ними встановлюються загальні вимоги з пожежної безпеки для підприємств, установ і організацій, що експлуатуються, будуються, реконструюються та технічно переоснащуються.

Для врегулювання вимог пожежної безпеки в галузі будівництва наказом Держбуду України від 03.12.2002 №88 затверджені та введені в дію державні будівельні норми – ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва».

Для забезпечення єдиного обліку і формування інформаційного фонду та систематизації нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки Наказом МНС України від 10.10.2003 № 388 створено «Державний реєстр нормативно-правових актів з питань пожеженої безпеки».

Державним департаментом пожежної безпеки ДСНС України розроблено Державну цільову соціальну програму забезпечення пожежної безпеки на 2012-2015 роки, яка була затверджена постановою КМ України від 27.06.2012 №590. Але вона достроково припинена постановою КМ України з 05.03.2014 у зв’язку економією державних коштів.

На підприємстві для забезпечення пожежної безпеки працівників діють інструкції з пожежної безпеки.