Втрати тиску в місцевих опорах визначаються за залежністю

 

, (8.4)

 

де - коефіцієнт місцевого опору, 0.99;

ρ - густина робочої рідини, приймається за додатком Л (робоча рідина вибирається в залежності від технологічної операції);

V - середня швидкість руху рідини в гідролініях, приймається, як знайдена згідно з залежністю 8.2. Так як при проектуванні можливі варіанти при яких діаметр різних ділянок (трубопровода, або рукава), має різне значення, то і втрати тиску в місцевих опорах в цьому випадку слід вираховувати окремо з врахуванням різних значень швидкості руху рідини;

z - кількість місцевих гідравлічних опорів(поворотів), приймається згідно з технічними умовами роботи гідроприводу, рекомендується прийняти 4…7 опорів.

Втрати тиску по довжині визначаються за залежністю

 

, (8.5)

 

де λ; - коефіцієнт гідравлічного тертя, знаходиться за порядком, який

викладений нижче;

- довжина трубопроводів (гідроліній);

d - діаметр трубопроводів (гідроліній), приймається як знайдений за формулою 8.1;

V - середня швидкість руху рідини в гідролінії, приймається аналогічно залежності 8.2

ρ; - густина робочої рідини, 890 кг/м³.

Коефіцієнт гідравлічного тертя розраховується за формулами залежно від режиму руху рідини. Режим руху рідини встановлюється по числу Рейнольдса, яке вираховується за формулою

^, (8.6)

де V - середня швидкість руху робочої рідини, див. формулу 8.2;

d - діаметр трубопроводу (гідролінії), див. формулу 8.1;

- коефіцієнт кінематичної в’язкості робочої рідини, 13· 10^-6 м²/с.

Режим руху рідини визначається шляхом порівняння вирахуваного числа Рейнольдса, R_e з критичним, R_{е кр} =2320.

Якщо R_e менше R_{е кр.} - режим руху води ламінарний і коефіцієнт λ вираховується за формулою

, (8.7)

де R_e - вирахуване число Рейнольдса.

Якщо ж R_e більше R_{e кр} режим турбулентний і тоді необхідно визначити його зону, що робиться за допомогою першого і другого граничних чисел Рейнольдса, тобто R_{е гр1} і R_{e гр2}, які в свою чергу визначаються за залежностями

і , (8.8)

де d - діаметр трубопроводу, див. формулу 8.1;

Δ- висота виступів шорсткості на внутрішній поверхні трубопроводу, 0,3…0,7 мм.

Отже, якщо вирахуване число Рейнольдса R_e < R_{e гр1} буде мати місце гідравлічно гладка зона і коефіцієнт λ вираховується за залежністю

. (8.9)

Якщо ж R_e > R_{e гр1}, але R_e < R_{e гр2} буде мати місце перехідна зона і коефіцієнт вираховується за залежністю

. (8.10)

Якщо ж R_e > R_{e гр2}, то зона буде шорстка і коефіцієнт вираховується за залежністю

. (8.11)

Знайшовши ∆P_м і ∆P_дов за формулою 8.3 знаходяться загальні втрати тиску.