Завдання

1. Розв’яжіть задачу.

У зв’язку із систематичним підтопленням земельних угідь, заподіянням шкоди земельним, рибним ресурсам та майну сільськогосподарський кооператив звернувся з позовом до суду про усунення перешкод у використанні належних йому на правах колективної власності земель, інших природних ресурсів і відшкодування заподіяних збитків.

У позовній заяві зазначалося, що із введенням в експлуатацію ГЕС та підтриманням відповідного водного режиму у водосховищі значна частина угідь сільськогосподарського кооперативу внаслідок надмірного зволоження втратила продуктивну якість і придатність для вирощування харчових сільськогосподарських культур.

Внаслідок цього понад 300 га господарство змушено перевести в угіддя для вирощування багаторічних трав. Однак внаслідок затоплення в цьому сільськогосподарському сезоні вказані посіви Були знищені. Через ці обставини господарство зазнало втрат також товарної риби, що вирощувалася в кооперативному ставку, на суму понад 800 тис. грн.

Керівництво ГЕС заперечило проти позовних вимог, посилаючись на наявну маловодність і необхідність підтримувати проектний водний режим у водосховищі.

Окреслити коло суспільних відносин. Чи підлягає позов задоволенню? Вирішити справу.

 

2. Розв’яжіть задачу.

Головний зоотехнік колективного сільськогосподарського підприємства Карпо не приймав заходів щодо своєчасного очищення гноєсховищ. Внаслідок їх переповнення гноївка по схилу рельєфу попала в Київське водосховище, що призвело до забруднення водойми. При цьому загинула риба сазан та ікра. Середня кількість загиблої риби становила 2 шт. на квадратний метр; площа негативного впливу пошкодження 5 тис. кв. м, ікри загинуло в середньому 10 штук на кв. м, загибелі рибної молоді не встановлено.

Чи мало місце порушення законодавства? Розгляньте справу по суті.

 

3. Розв’яжіть задачу.

Громадяни Масюк і Веригін звернулися з клопотанням до міської Ради про надання їм у користування рибогосподарської водойми (ставка) для здіснення рибництва. Міська Рада відмовила їм у задоволенні клопотання, вважаючи, що вирішення цього питання належить не до її повноважень, а до відповідних органів рибоохорони. Вказані матеріали ці громадяни передали до басейнових органів рибоохорони, але й вони відмовили у задоволенні клопотання, зазначивши, що для вказаної форми діяльності рибогосподарські водойми ними не надаються. Вони уповноважені лише на видачу дозволу для спеціального використання водяних живих організмів.

Отримавши відповідні дозволи, громадяни Масюк і Веригін розпочали здійснювати промислове рибальство, що стало підставою для скасування органами рибоохорони виданих дозволів та накладення на них адміністративних штрафів. Зазначені дії органів рибоохорони ці громадяни оскаржили до міського суду.

Визначити коло суспільних відносин. Дати характеристику виду спеціального використання водяних живих ресурсів. Вирішити справу.

 

 

Тема 2. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ

Ключові слова: спеціальне водокористування, задоволення потреб населення, питна потреба, господарсько-побутова потреба, зворотні води, скидання вод, водогосподарські системи.

Контрольні запитання

1. Користування водними об’єктами для потреб повітряного транспорту.

2. Спеціальне водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення.

3. Спеціальне водокористування та користування водними об’єктами для лікувальних, курортних і оздоровчих цілей.

4. Особливості спеціального водокористування та користування водними об’єктами для потреб галузей економіки.

5. Умови скидання зворотних вод у водні об’єкти.

6. Експлуатація водогосподарських систем.

7. Користування річками.

 

Основні нормативні акти та література

1. Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002 р. - № 16. – Ст.112.

2. Перелік промислових ділянок рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 1996 року №552 // portal.rada.gov.ua/

3. Перелік внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 1996 року № 640 // portal.rada.gov.ua/

4. Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 року № 1100 // portal.rada.gov.ua/

5. Перелік водних об’єктів, що відносяться до категорії лікувальних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1996 року № 1499 // portal.rada.gov.ua/

6. Порядок складання паспортів річок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 347 // Офіційний вісник України. – 1997 р. - № 16. – 23 травня.

7. Порядок справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999 року № 1494 // Офіційний вісник України. – 1999 р. - № 33. – 3 вересня.

8. Порядок обмеження питного водопостачання до рівня екологічної броні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 року № 119 // portal.rada.gov.ua/.

9. Перелік річок та водойм України, що віднесені до водних об’єктів місцевого значення, затверджений наказом Держводгоспу України від 3 червня 1997 року №41 // Офіційний вісник України. – 1998 р. - № 2. – Ст.174.

10. Порядок зменшення спеціально уповноваженими державними органами виконавчої влади лімітів забору, використання води та скидання забруднюючих речовин у разі настання маловоддя, затверджений наказом Мінекоресурсів і Держводгоспу від 30 березня 2001 року № 133/62 // Офіційний вісник України. – 2001 р. - № 15. – 676.

11. Інструкція із застосування гіпохлориду натрію для зневаженої води у системах централізованого питного водопостачання та водовідведення, затверджена наказом Мінжитлокомунгоспу України від 18 травня 2007 року № 18 // portal.rada.gov.ua/.

12. Інструкція щодо процедур приймання та скидання водяного баласту на акваторії річкових внутрішніх водних шляхів України, затверджена наказом Мінтрансзв’язку України від 13 червня 2007 року № 491 // portal.rada.gov.ua/.

 

13. Малишева Н.Р., Єрофеєв М.І. Організаційно-правові питання захисту малих рік // Вісник Академії наук УРСР. – 1989. - №6.