Методи контролю. 2. Проектирование самолетов: Учебник для вузов / С.М

 

1. Головин В.М., Филлипов Г.В., Шахов В.Г. Расчет поляр и подбор винта к самолету. – Самара: СГАУ, 1992.

2. Проектирование самолетов: Учебник для вузов / С.М. Егер, В.Ф. Мишин, Н.К. Лисейцев и др.; Под ред. С.М. Егера. М.: Машиностроение, 1983. 616 с

3. Построение взлетно-посадочных поляр и характеристик подъемной силы: Метод. указания к курсовой работе / Сост. Г.В. Филиппов; Куйбышев. Авиац. ин-т. Куйбышев, 1981. 18 с

4. Аэродинамические профили: Метод. указания / Сост. В.Г. Шахов; Куйбышев. Авиац. ин-т. Куйбышев., 26 с, 1983.

5. http://ru.wikipedia.org/wiki/Airbus_A350 Википедия, свободная энциклопедия

6. http://www.airbus.com/ Официальный сайт Airbus.

 

 

Методи навчання

Методи навчання студентів, які використовуються при викладанні дисципліни:

- за джерелами знань: словесні – розповідь, пояснення, лекція; наочні – демонстрація, ілюстрація; практичні – розв’язок ситуаційних вправ;

- за характером логіки пізнання: аналітичні, синтетичні, аналітико-синтетичні, індуктивні, дедуктивні;

- за рівнем самостійної розумової діяльності: проблемний, частково-пошуковий, дослідницький.

 

 

Методи контролю

Контрольні заходи включають поточний і підсумковий контроль. Перевірка та оцінювання знань студентів здійснюється в таких формах:

· оцінювання знань студентів під час семінарських занять;

· оцінка рівня виконання індивідуальної роботи;

· оцінка рівня виконання самостійної роботи;

· проведення поточного модульного контролю;

· проведення підсумкового модульного контролю (ПМК).

Поточний контроль знань має на меті перевірку рівня засвоєння студентом конкретної теми. Об'єктами поточного контролю є:

1. систематичність, активність та результативність роботи протягом семестру щодо вивчення та засвоєння програмного матеріалу дисципліни;

2. відвідування занять;

3. рівень виконання студентом завдань для самостійного опрацювання (конспект лекцій, конспект самостійної підготовки до семінарських занять, виконання індивідуальних завдань);

· рівень виконання студентом модульних завдань.

Поточний контроль знань студентів здійснюється шляхом: експрес-опитувань на семінарському занятті; заслуховування виступів та оцінки участі студентів в дискусіях на семінарських заняттях; проведення письмових контрольних робіт чи тестування з окремих тем дисципліни; виконання додаткових індивідуальних завдань з тем, які були пропущені студентом; проведення рубіжного контролю у процесі навчання у формі заліку.

По завершенню вивчення дисципліни студенти складають підсумковий модульний контроль. Умовою допуску до ПМК є виконання завдань з усіх тем курсу.

 

10.1. Перелік питань для підсумкового модульного контролю

1. Поняття анімаційного менеджменту

2. Суб’єкт та об’єкт управління в анімаційному менеджменті

3. Функції та задачі анімаційного менеджменту

4. Місце анімаційної діяльності у сучасній соціально-культурній сфері та туризмі

5. Класифікація туристів. Робота з туристами різних категорій

6. Класифікація анімаційних послуг

7. Організація роботи анімаційної команди

8. Модель менеджера-аніматора

9. Анімаційна служба (відділ)

10. Планування та організація діяльності анімаційної служби

11. Структура анімаційної служби

12. Принципи підбору співробітників анімаційної служби

13. Управління, аналіз і контроль діяльності анімаційної служби

14. Мотивація і специфіка праці анімато рів

15. Форми і методи роботи аніматорів

16. Матеріальна база для забезпечення роботи анімаційної служби

17. Роль аніматорів в організації і реалізації анімаційних програм

18. Анімаційні агентства: міжнародний та вітчизняний досвід

19. Розробка правил поведінки аніматорів

20. Класифікація анімаційних програм

21. Вимоги до формування анімаційної програми

22. Технологічна схема анімаційної програми

23. Умови якісного анімаційного обслуговування

24. Кваліфікація персоналу як основа якісного обслуговування

25. Оцінювання туристів щодо якості анімаційної програми

26. Комфорт як елемент якісної анімаційної програми

27. Етап впровадження анімаційних програм

28. Заходи щодо реалізації та просування послуг анімаційної програми

29. Стимулювання збуту

30. Організація контролю у анімаційному менеджменті

31. Основні ризики реалізації анімаційних програм

32. Ефективність реалізації анімаційної програми

33. Комплексний характер реальних анімаційних програм

34. Впровадження анімаційної діяльності на внутрішній український ринок

35. Проблеми, перспективи та шляхи розвитку розважального бізнесу в Україні

 

 

11. Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота	Індиві-дуальна робота	Підсум-ковий модуль-ний контроль	Сума
Змістовий модуль №1
Т1*	Т2	Т3	Т4	Т5	Т6	Т7

* Т 1, Т.2 – тема

 

Розподіл балів за видами робіт для студентів

денної форми навчання

№	Вид та форма контролю	Кількість балів	Кількість відповідних форм контролю	Макси-мальна кількість балів
	Активність лекціях
	Робота на семінарах (виступи, доповнення, участь у дискусіях)	1-5
	Поточні контрольні роботи	1-6
	Індивідуальна робота	1-15
	Підсумковий модуль-ний контроль (ПМК)	1-30
Разом

Розподіл балів за видами робіт для студентів

заочної форми навчання

№	Вид та форма контролю	Кількість балів	Кількість відповідних форм контролю	Макси-мальна кількість балів
	Активність лекціях	1-10
	Підготовка конспекту	1-15
	Індивідуальна робота	1-35
	Підсумковий модуль-ний контроль (ПМК)	1-40
Разом

 

Критерії оцінювання знань студентів

Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів охоплює всі види занять, які згідно з програмою залікового кредиту передбачають лекційні, семінарські заняття, виконання письмових контрольних робіт, а також самостійну та індивідуальну роботу.

Загальні результати поточного контролю знань за підсумком його складових форм оцінюються в діапазоні від 0 до 70 балів.

Оцінювання поточної успішності студента за кожним видів робіт здійснюється наступним чином:

Під час контролю на семінарських заняттях можуть оцінюватись наступні види робіт:

- відповіді на теоретичні запитання і виступи на семінарських заняттях,

- рівень знань, продемонстрований під час усного або письмового експрес-контролю;

- активність і рівень знань, продемонстровані під час обговорення на занятті теоретичних і практичних проблемних питань з курсу;

- результати виконання і захисту домашніх та/або аудиторних завдань;

- робота в міні-групах (розв'язання задач та ситуаційних вправ).

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за роботу на одному семінарському занятті – 5. Залежно від якості виконання студентом завдань залікові оцінки будуть: 5,4,3,2,1.

Оцінювання проводиться за такими критеріями:

1) розуміння, ступінь засвоєння теорії та методології проблем, що розглядаються;

2) ступінь засвоєння фактичного матеріалу навчальної дисципліни;

3) ознайомлення з рекомендованою літературою, а також із сучасною літературою з питань, що розглядаються;

4) уміння поєднувати теорію з практикою при розгляді виробничих ситуацій, розв'язанні задач, проведенні розрахунків при виконанні завдань, винесених для самостійного опрацювання, та завдань, винесених на розгляд в аудиторії;

5) логіка, структура, стиль викладу матеріалу в письмових роботах і при виступах в аудиторії, уміння обґрунтовувати свою позицію, здійснювати узагальнення інформації та робити висновки.

5 балів – отримує студент, який надає правильні і вичерпні відповіді на поставлені запитання, при цьому показує високі знання понятійного апарату, вміло аргументує своє ставлення до відповідних категорій, понять, залежностей.

4 бали – отримує студент, який надає правильні відповіді, допускає незначні помилки у використанні поня­тійного апарату, при цьому переконливо аргументує відповідь.

3 бали - отримує студент, який надає правильні відповіді та не наводить переконливих аргументів, допускає помилки у використанні поня­тійного апарату.

2 бали – отримує студент, який активно бере участь у дискусії, доповнює відповіді інших студентів під час семінарського заняття.

1 бал– отримує студент, який бере участь у підготовці завдання до семінару або працює у міні-групі, але не приймає участі в обговорюванні питань на семінарському занятті.

Під час контролю виконання поточних контрольних робіт оцінюються теоретичні знання та практичні навички, які студент набув після опанування окремих частин або всієї дисципліни. Письмові контрольні роботи з дисципліни проводяться три рази у семестр.

За виконання модульних контрольних робіт студент може отримати протягом семестру максимально 12 балів. Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає 6 балів. Тривалість виконання кожної контрольна роботи – до 30 хв. Завдання контрольної роботи можуть мати вигляд тестів, теоретичних питань, рейсових завдань.

6 балів – отримує студент, який виконав завдання на 90-100%.

5 бали – отримує студент, який виконав завдання на 80-90%.

4 бали - отримує студент, який виконав завдання на 65-80%.

3 бали – отримує студент, який виконав завдання на 50-65%.

2 бал– отримує студент, який виконав завдання на 45%.

1 бал - отримує студент, який виконав завдання на 35%.

Під час контролю виконання завдань індивідуальної та самостійної роботи оцінюється самостійність і якість виконання завдань.

Максимальні 15 балів за виконання завдання індивідуальної роботи студент може отримати за умови належного виконання одного обов’язкового завдання.

Якщо робота не відповідає нормативному варіанту або виконана без дотримання вимог пункту 8 студент не отримує залікових балів.

При оцінюванні завдань індивідуальної та самостійної роботи увага також приділяється якості, самостійності та своєчасності здачі виконаних завдань викладачу (згідно з графіком навчального процесу). Невиконання будь-якої із вимог є підставою для зниження оцінки викладачем.

Підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється за результатами поточної успішності та підсумкової контрольної роботи.

Підсумкова модульна контрольна робота проводиться у письмовій формі. Максимальна кількість балів за виконання даної роботи – 30. Зразок завдання наведено у додатку А.

Під час проведення підсумкового контролю у студентів перевіряється:

- ступінь розуміння та запам’ятовування програмного матеріалу дисципліни;

- здатність осмислення змісту окремого питання з межах тем дисципліни;

- навички проведення розрахункових робіт;

- уміння письмово подати програмний навчальний матеріал.

 

Шкала оцінювання: національна та ECTS

За шкалою ECTS	За 4-бальною шкалою	За шкалою навчального закладу
A	Відмінно	90-100
B	Добре	89-85
C	84-75
D	Задовільно	74-70
E	69-60
FX	Незадовільно з можливістю повторного складання, необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання	59-35
F	Незадовільно з обов’язковим повторним курсом, повторне вивчення дисципліни	34-1

 

Рішенням кафедри можуть бути встановлені додаткові заохочувальні бали (10-12 балів) для студентів, які виконували додаткові творчі завдання та з метою підвищення їх підсумкової оцінки. Семестровий підсумковий модульний контроль (ПМК) виставляється за умови, коли студент успішно виконав всі модульні (контрольні) завдання та інші види робіт, що передбачені навчальною програмою дисципліни і набрав при цьому 60 і більше балів.

У разі невиконання завдань поточного модульного контролю з об'єктивних причин, студенти мають право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок визначає викладач.