Поступова втрата основними фондами своєї вартості в період їхнього функціонування називається зносом
Знос буває двох видів: · фізичний; · моральний. Під фізичним зносом розуміється втрата засобами праці своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей, тобто своєї споживчої вартості, у результаті роботи чи бездіяльності. Рівень фізичного зносу працюючих основних коштів залежить від: · первісної якості основних фондів; · ступеня їхньої експлуатації; · рівня агресивності середовища, у якій функціонують основні фонди; · рівня кваліфікації обслуговуючого персоналу. Бездіяльні засоби праці зношуються по наступним причинах: корозія металів, короблення і гниття дерев'яної частини, внутрішні процеси, що відбуваються в структурі металів. Фізичний знос у відсотках і у вартісному виразі встановлюється обстеженням фактичного технічного стану об'єкта в цілому і його найважливіших частин, чи вузлів. Показником фізичного зносу є коефіцієнт фізичного зносу основних фондів (Кзф)
де З – сума зносу (сума амортизаційних відрахувань від початку служби). Установлення фізичного зносу у відсотках по термінах служби (Зф):
де Тф – фактичний термін служби основних виробничих фондів, років; Тн – нормативний термін служби, років. У випадках, коли фактичний термін служби зрівнявся з нормативним чи перевищив його, відсоток фізичного зносу визначається по формулі:
де Тм – можливий термін служби основних виробничих фондів, що розраховується експертним шляхом, років. Поряд з фізичним зносом основні фонди зазнають морального зносу (знецінювання). Моральний знос являє собою передчасне, до закінчення терміну фізичної служби, знецінювання основних виробничих фондів. Моральний знос виявляється в двох формах. Перша форма морального зносу полягає в тім, що відбувається знецінювання основних фондів такої ж конструкції, що випускалися і раніш, унаслідок здешевлення їхнього відтворення в сучасних умовах. Моральний знос першої форми у відсотках (Зм1) визначається при переоцінці основних виробничих фондів зіставленням їх повної первісної вартості з відновною по формулі:
де ОФп – первісна повна вартість основних фондів, грн ОФв – віддновна вартість основних виробничих фондів, грн Друга форма морального зносу полягає в тому, що відбувається знецінювання основних фондів, фізично ще придатних, унаслідок появи нових, більш технічно удосконалених і продуктивних, котрі витісняють старі. Моральний знос другої форми (Зм2) установлюється зіставленням технічних характеристик старих і нових основних виробничих фондів по формулі:
де Пн і Пз – відповідно продуктивність нової і морально застарілої машини. Загальний коефіцієнт зносу основних фондів (Кз)
Рис. 3.3. Види зносу основних фондів та форми його усунення Щорічно зростає зношеність основних засобів. У 2002р. Вона досягла 45.0%. Найбільший рівень зносу основних засобів спостерігався на підприємствах рибного господарства – 59,6%, обробної промисловості – 55,1%, будівництва – 52,1%, виробництва та розподілу електроенергії, газу та води – 50,5%, транспорту (включаючи зв’язок) – 50,2%, в установах освіти – 51,2%. На кожнім підприємстві процес фізичного і морального зносу основних фондів повинний бути керованим. Основна мета управління – недопущення надмірного фізичного і морального зносу основних фондів, особливо їхньої активної частини, тому що це може привести до негативних економічних наслідків на підприємстві. Як фізичний, так і моральний знос може бути повним чи частковим. Повний знос вимагає заміни старої техніки новою, більш удосконаленою, а частковий знос – вимагає ремонту і модернізації. Облік фізичного і морального зносу необхідний для правильного визначення відновної вартості фондів, термінів їхньої служби і суми амортизації. Фізичне спрацювання та моральне старіння діючих основних фондів можна усунути частково або повністю, застосовуючи різні форми відтворення. Між окремими видами спрацювання і старіння засобів праці та формами їх відшкодування існує певний взаємозв’язок (рис.3.3).
|
