Особливості діяльності товарних бірж, торгових домів

 

Підприємство-виробник здобуває матеріально-технічні ресурси для виробництва, а також реалізує готову продукцію шляхом оптової торгівлі у формі вільної купівлі-продажу.

Необхідно мати на увазі, що якщо на ринку мається ряд виробників даного товару з різними умовами виробництва, установлення тривалих прямих договірних зв'язків з одним з них може виявитися для споживача менш вигідним, тому що позбавляє його права, вільного вибору постачальника.

Така ситуація, що припускає можливість вибору й оперативної заміни одного постачальника іншим, характерна для так званих масових чи біржових товарів, покупка і продаж яких можуть здійснюватися без пред'явлення для огляду пропонованої партії на основі зразків, стандартів і технічних описів. До числа таких товарів відносяться нафта і нафтопродукти, круглий ліс і пиломатеріали, чорні і кольорові метали (заготівля, злитки, прокат), зерно, продукти сільського господарства і переробки сільськогосподарської сировини (спирт, цукор і ін.), що мають тривалий термін зберігання і потрібні споживачу в значних кількостях.

Для організації оптової торгівлі біржовими товарами і створювалися товарні біржі.

Товарна біржа - це самостійна спеціалізована установа, юридична особа, що виражає інтереси добровільного об'єднання комерційних посередників і їхніх службовців для проведення торгових операцій по спільно розроблених і дотримуваних правилах на великооптовому товарному ринку.

Товарна біржа, являє собою механізм і інструмент реального, ринкового ціноутворення, за допомогою керування вільною конкуренцією між комерційними посередниками, об'єднаними в підприємницьке співтовариство.

По своєму статусу товарна біржа, як правило, є громадською організацією, що не ставить своєю метою одержання прибутку. Це союз підприємців і торговців, утворений з метою створення сприятливих умов для комерційної діяльності.

Основні риси товарної біржі:

· здійснення купівлі і продажу не товарів як таких, а контрактів на їхнє постачання;

· на товарній біржі продаються контракти тільки на стандартизуємі види товарів, що можуть бути продані великими партіями по зразках чи технічному опису;

· регулярність торгів, що дозволяє зосередити на біржі велике число покупців і продавців і виявляти базисні ринкові ціни;

· вільна купівля і продаж контрактів, коли покупець може вибирати продавця, а продавець - покупця;

· дія ринкових цін, що формуються під впливом реального співвідношення попиту та пропозиції;

· здійснення торгів по єдиних біржових правилах, дію яких організує ринок;

· активна й особиста участь у торгах біржових посередників;

· наявність типізації контрактів і мінімальних партій поставок, що спрощують ведення торгів.

Діяльність біржі не носить комерційного характеру, тобто обмежується вилученням мінімального відсотка від суми угод у межах необхідних для забезпечення виконання комплексу біржових послуг, що надаються: подає інформацію про наявність і попит на товари, ціни попиту та пропозиції що склалися (котирування), середніх (котирувальних) цінах, сприяє здійсненню взаємних розрахунків продавців і покупців.

Потреби організації товаропровідної оптової мережі товарів не біржового характеру (обчислювальна техніка, побутові прилади, продовольство) привели до появи торгових домів і торгово-посередницьких фірм.

Для торгових домів характерне сполучення оптової і дрібнооптової торгівлі, різноманітний асортимент реалізуємих товарів, що можуть купуватися як безпосередньо у фірм-виробників, так і на біржах;

організація в необхідних випадках передпродажної підготовки і післяпродажного платного обслуговування (постачання комплектуючими і матеріалами, налагодження устаткування і навчання персоналу в користувача).

Розходження між торговими домами і торгово-посередницькими оптовими фірмами не носять принципового характеру, зводяться в основному до більш вузької спеціалізації торгово-посередницьких фірм в області торгівлі конкретними видами товарів (окремими товарними групами). Вузька спеціалізація дозволяє таким торговим фірмам підвищити якість і розширити перелік пропонованих покупцям додаткових послуг, а при наявності відповідних угод з товаровиробниками забезпечувати і післяпродажне гарантійне обслуговування придбаних у цих фірм товарів.

Підприємець, що свідомо вибирає той чи інший спосіб забезпечення своїх потреб виробничого характеру (прямі зв'язки, біржа, торговий дім, торгова фірма) повинен враховувати наступні фактори:

· впевненість у тім, що необхідний товар буде поставлений у потрібний час і в потрібній кількості;

· мінімізація витрат, зв'язаних із придбанням товару;

· оговорені постачальником умови оплати і постачання товару.

Так повна передоплата практично означає надання покупцем постачальнику безпроцентного комерційного кредиту на весь період від моменту оплати до моменту одержання товару. Часткова передоплата також є формою безоплатного кредитування. Постачання з наступною оплатою - комерційний кредит, наданий продавцем покупцю. Тому покупець вправі жадати від постачальника знижки при повній чи частковій передоплаті (на рівні кредитної ставки комерційних банків чи більш), строго обмовляти санкції затримки постачання понад установлений термін.

Урахування усіх названих факторів сприяє більшій фінансовій стійкості фірми споживача і, отже, гарантує безпеку її функціонування з розглянутої точки зору.

 

Тема 10