на виконання дипломного проекту
Курс лекцій
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Лист № 2-1168 від 11.07.2000
Видавництво ХДТУ м. Херсон, Бериславське шосе, 24, тел. (0552) 51-84-17
Віддруковано з готових орігінал-макетів ХДТУ в типографії ПП «Олді-плюс» Україна, 73000, м. Херсон, вул. Комсомольська, 2, оф. 108, тел. / факс: (0552) 42-08-19 Міністерство освіти і науки україни Національний авіаційний університет КАФЕДРА ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ
ДОПУСТИТИ ДО ЗАХИСТУ Завідувач кафедри
______________Козловський В.В.
“_____”____________2015 р.
ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ (пояснювальна записка)
Випускника освітньо-кваліфікаційного рівня “Спеціаліст”
Тема: Системи охоронної сигналізації на об’єкті інформаційної діяльності Виконав: ______________________________ _____ ___________Б.С. Дорошенко Керівник: _______________________________ ________ _________В.В. Литвин Нормоконтролер __________________________________________ Ю.П. Бойко Київ 2015 НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Інститут ____ ІІДС _ ______ Кафедра __ засобів захисту інформації Напрям (спеціальність) 7.17010201 «Системи технічного захисту інформації» (шифр, найменування) ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри ______________Козловський В.В. “_____”____________2015 р. ЗАВДАННЯ на виконання дипломного проекту Дорошенка Богуслава Станіславовича___________ (прізвище, ім'я, по батькові випускника в родовому відмінку) 1. Тема: Системи охоронної сигналізації на об’єкті інформаційної діяльності затверджена наказом ректора від «_ 16 _»___ березня ____2015р. № _ 635/ст _ 2. Термін виконання: з 24.03.15 р. по 04.06.15 р. 3. Вихідні дані: В якості каналу передачі сповіщень використовують: об’єктові прилади – ретранслятор занята або виділена телефонна лінія несучою частотою 18.кГц; ретранслятор – ПЦС виділена телефонна лінія з використанням модемів; опір навантаженої телефонної лінії 600 Ом; сигнал який передається ретранслятором 0,45В ефективний; сигнал на вході приймача 30мВ ефективного; живленя ретранслятора 220В, 50 Гц. 4. Зміст пояснювальної записки: Вступ. 1 Нормативні посилання. 2 Аналіз існуючих систем охоронних сигналізації. 3 Параметри об’єкта інформаціїної діяльності. 4 Розробка структурної і функціональної схеми системи передачі сповіщень. 5 Розробка і електричний розрахунок принципової схеми системи передачі сповіщень. Висновки.
5. Перелік обов'язкового графічного (ілюстративного) матеріалу: генеральний план розміщення елементів на ОІД, структура схема системи охорони ОІД та схема електрична принципова блоку елементів автоматичної тактики ретранслятора. 6. Календарний план-графік
7. Дата видачі завдання: “ 28 " жовтня 2014 р.
Керівник дипломного проекту _______________________________ Литвин В.В. (підпис керівника) (П.І.Б.)
Завдання прийняв до виконання __________________________ Дорошенко Б.С. (підпис випускника) (П.І.Б.)
УДК 621.924.1
Дорошенко Б.С. Система охоронної сигналізації на ОІД. - К.: НАУ, 2015. – 90 с.,
Розглянуті основні методи захисту від витоку інформації. Проведений аналіз існуючих систем передачі сповіщень охоронної сигналізації. Наведені структурна схема, функціональна схема, принципова схема і виконаний електричний розрахунок принципової схеми передачі сповіщень охоронної сигналізації, яка входить до складу системи передачі сповіщень централізованої системи спостереження і є одним з основних її елементів. Цей пристрій спроектований з використанням сучасної мікроелементної бази. Зміст Перелік умовних скорочень.. 7 Вступ... 8 Розділ 1. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ.. 10 1.1. Закон України «Про інформацію».. 10 1.2. Положення про технічний захист інформації 10 1.3. Державний стандарт України (Інженерне обладнання будинків і споруд cистеми сигналізації охоронного призначення ВБН В.2.5-78.11.01-2003). 11 1.4. Державний стандарт України (Рекомендованих для організації охорони об’єктів і діяльності підрозділів охорони). 12 1.5. Державний стандарт України (ДСТУ-П CLC/TS 50131-7 Системи тривожної сигналізації) 12 1.6. Державний стандарт України 3396.1-96 Захист інформації. Технічний захист інформації. Порядок проведення робіт. 13 1.7. Державний стандарт України ДСТУ pr EN 50136-1-1:2004 Системи передавання тривожних сповіщень та обладнання. 14 1.8. Державний стандарт України 3396.0-96 Захист інформації. Технічний захист інформації. Основні положення. 14 1.9. Державний стандарт ДСТУ EN 50131-2-2 Cистеми тривожної сигналізації 15 1.10. Державний стандарт ДСТУ 3960-2000 Системи тривожної сигналізації. Системи охоронної і охоронно-пожежної сигналізації 16 Розділ 2. АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ СИСТЕМ ОХОРОННої сигналізації. 17 2.1. Види систем охоронної сигналізації 17 2.2. Основна структура системи охоронної сигналізації з підключенням до ПЦС. 19 Розділ 3. Параметри об’єкта інформаціїної діяльності. 32 3.1. Опис об’єкта інформаційної діяльності 32 3.2. Ситуаційний план ОІД... 33 3.3. Генеральний план ОІД... 35 3.4. Основні проектні рішення. 36 3.5. Склад та розміщення елементів на ОІД... 42 3.6. Опис структурної схеми.. 44 3.7. Принцип роботи.. 44 3.8. Відомості про виконання монтажних робіт. 45 Розділ 4. РОЗРОБКА СТРУКТУРНОЇ І ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СХЕМ СИСТЕМИ ПЕРЕДАЧІ СПОВІЩЕНЬ.. 46 4.1. Розробка структурної схеми ретранслятора. 46 4.2. Модифікації блоку керування. 48 4.3. Модифікації блоку елементів ручної тактики.. 49 4.4. Розробка структурної схеми блоку елементів автоматичної тактики.. 50 4.5. Принцип функціонування блоку елементів автоматичної тактики.. 51 4.6. Види сповіщень. 52 Розділ 5. РОЗРОБКА І ЕЛЕКТРИЧНИЙ РОЗРАХУНОК ПРИНЦИПОВОЇ СХЕМИ СИСТЕМИ ПЕРЕДАЧІ СПОВІЩЕНЬ.. 54 5.1. Обгрунтування вибору мікроконтролера MSP430F148.. 54 5.2. Архітектура мікроконтролера MSP430F148.. 55 5.3. Супервізор мікроконтроллера. 56 5.4. Умовне графічне позначення й призначення виводів МК MSP430 F148.. 57 5.5. Обгрунтування вибору мікроконтролера ATtiny2313-24SC... 60 5.6. Умовне графічне позначення й призначення виводів МК ATtiny2313-24SC... 63 5.7. Особливості пристроїв комутації та стабілізації напруги блоку елементів автоматичної тактики ретранслятора. 64 5.8. Розробка і розрахунок базової конфігурації блоку елементів автоматичної тактики.. 68 5.9. Підбір стандартних значень елементів схеми.. 74 ВИСНОВКИ... 81 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ.. 82 Додаток А. Генеральний план розміщення елементів на оід. 83 Додаток Б. Структурна схема системи охорони оід. 84 Додаток В. Схема електрична принципова блоку елементів автоматичної тактики ретранслятора 85 Додаток Г. Довідкові дані з розрахунку фільтра кауєра 5-го порядку. 86 Додаток Д. Перелік елементів блоку елементів автоматичної тактики.. 87
Перелік умовних скорочень
АІЧ – активний інфрачервоний; АТС – автономна телефонна станція; ДСО – державна служба охорони; ДСТУ – держаний стандарт України; ІЧ – інфрачервоний; ОІД – об’єкт інформаційної діяльності; ПІЧ – пасивний інфрачервоний; ПК – персональний комп’ютер; ППК – пристрій приймально контрольний; ПЦС – пульт центрального спостереження; СКД – система контролю доступу; СОП – система охорони приміщення; СОС – система охоронної сигналізації; СПТС – система передачі тривожних сповіщень; ССОП – система сигналізації охоронного призначення; СТВК – система теле відео спостереження; СТВС – система теле відео контролю; ТЗІ – технічний захист інформації; GSM – Groupe Spécial Mobile (міжнародний стандарт для мобільного цифрового стільникового зв'язку); SMS – Short Message Service (короткими текстовими повідомленнями в телекомунікаційних мережах).
Вступ
Сучасний криміногенний стан характеризується розвитком різного роду правопорушень, і як наслідок, підвищенням вимог до систем безпеки. Досвід реалізації різних підходів до організації охорони об'єктів підтверджує незаперечну перевагу використання технічних засобів, комплексів і систем забезпечення безпеки, зумовлених зведенням до мінімуму впливу людського фактору в системі фізичного захисту об'єктів, через несхильність цих систем до втоми, неуважності, хвороб (на відміну від людей), а також непідкупності, неможливості шантажу й залякування. Застосування технічних засобів, комплексів і систем безпеки забезпечує миттєвість реакції на різні впливи й точність виконання закладених функцій. Сьогодні на ринку представлено різні варіанти охоронних систем такі, як: - системи відео спостереження - призначені для організації отримання інформації про поточний стан об'єкту, що охороняється шляхом збору, обробки, архівування, зберігання, відображення та аналізу цієї інформації; - системи контролю доступу - забезпечують контроль та управління доступом в певні приміщення, а також здійснюють контроль переміщення людей по території об'єкта; - системи охоронної сигналізації - фіксують несанкціонований доступ на територію, що охороняється, передають сигнал тривоги або вмикає виконуючі пристрої. Системи охоронної сигналізації є найбільш традиційними та поширеними засобами, що використовуються для охорони будинків, квартир, офісів. Основне призначення охоронної сигналізації - виявлення несанкціонованого проникнення у взяті під охорону приміщення, і як наслідок, забезпечення цілісності майна. Найбільш поширені системи охоронної сигналізації складаються з таких елементів: ППК (Пристрій приймально-контрольний), який знаходиться на об’єкті, СПТС (система передачі тривожних сповіщень), яка знаходиться на АТС та ПЦС (пульт центрального спостереження), який знаходиться в охоронній компанії. Пристрій приймально-контрольний (ППК) – це технічний засіб охоронної або пожежної сигналізації для прийому сповіщень від сповіщувачів (шлейфів сигналізації) або інших ППК, перетворення сигналів, видачі сповіщень для безпосереднього сприйняття людиною, подальшої передачі сповіщень та видачі команд на вмикання оповіщувачів, а в деяких випадках і для електроживлення охоронних сповіщувачів. Система передачі тривожних сповіщень – призначена для прийому сповіщень від об'єктових кінцевих пристроїв (пристроєм прийому контролю), перетворення сигналів і їх передачі на пультовий кінцевий пристрій або пульт централізованого спостереження, а також для прийому від пультового кінцевого пристрою і передачі на об'єктові кінцеві пристрої. Така система здатна гарантувати надійний захист від вторгнення сторонніх осіб в межі передачі інформацій так, як при вторгненні вона видає тривогу.
Розділ 1. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 1.1. Закон України «Про інформацію» Інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, інший суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. Рисунок 1.1 Суб'єкти інформаційних відносин
1.2. Положення про технічний захист інформації Це Положення визначає правові та організаційні засади технічного захисту важливої для держави, суспільства і особи інформації, охорона якої забезпечується державою відповідно до законодавства. Технічний захист інформації (ТЗІ) - діяльність, спрямована на забезпечення інженерно-технічними заходами конфіденційності, цілісності та доступності інформації.
Рисунок 1.2 Суб'єкти системи технічного захисту
1.3. Державний стандарт України (Інженерне обладнання будинків і споруд cистеми сигналізації охоронного призначення ВБН В.2.5-78.11.01-2003) Ці Норми поширюються на проектування, монтаж, виконання пусконалагоджувальних робіт та прийняття в експлуатацію систем охоронної сигналізації (СОС), теле(відео) контролювання (СТВК), теле(відео) спостереження (СТВС) та систем контролювання доступу (СКД) (далі - системи сигналізації охоронного призначення (СCОП)) на підохоронних об’єктах. Вимоги цих Норм є обов’язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями будь-яких форм власності та приватними особами, які здійснюють проектування, виконують монтажні і пусконалагоджувальні роботи і приймають в експлуатацію системи сигналізації охоронного призначення на підохоронних об’єктах Державної служби охорони (ДСО) при МВС України.
1.4. Державний стандарт України (Рекомендованих для організації охорони об’єктів і діяльності підрозділів охорони) Перелік розроблено з метою проведення єдиної технічної політики в галузі організації охорони об’єктів із використанням технічних засобів та діяльності підрозділів ДСО та підприємств, що створені за участю ДСО. Даний документ містить у собі відомості про технічні засоби, що сертифіковані в Україні, досліджені у Департаменті ДСО при МВС України та пройшли експлуатаційні випробування в підрозділах ДСО, відповідають прийнятій в ДСО тактиці охорони об’єктів та мають вищий за середньоринковий рівень споживчих властивостей. Наявність сертифіката відповідності в системі сертифікації УкрСЕПРО є обов’язковою, але недостатньою умовою включення технічного засобу охоронного чи іншого призначення до Переліку.
1.5. Державний стандарт України (ДСТУ-П CLC/TS 50131-7 Системи тривожної сигналізації) Призначеність роботи - розробка національного стандарту для встановлення вимог щодо вибору, проектування, монтажу та технічного обслуговування систем охоронної сигналізації з метою захисту державної та приватної власності від злочинних посягань. Розроблення стандарту сприяє підвищенню рівня безпеки майна споживачів, екологічної безпеки та охорони навколишнього середовища, конкурентоспроможності продукції, а також взаємозамінності продукції. Стандарт надає технічні вимоги до правил застосування систем охоронної сигналізації та їх складників. Друга частина стандарту містить методи вибору систем охоронної сигналізації відповідних класів безпеки та класів впливу зовнішнього середовища під час проектування. Стандарт також містить обов’язкові вимого до складання відповідної проектної та приймальної до експлуатації документації, маркування систем охоронної сигналізації, вимоги до правил технічного обслуговування. Стадарт корисний для проектантів, монтажних організацій, та організацій з технічного обслуговування систем, а також конкретики оцінювання відповідності категорії захисту об’єктів при добровільній сертифікації послуг.
1.6. Державний стандарт України 3396.1-96 Захист інформації. Технічний захист інформації. Порядок проведення робіт Зміст та послідовність робіт з протидії загрозам або їхньої нейтралізації повинні відповідати зазначеним в ДСТУ 3396.0-96 етапам функціювання системи захисту інформації і полягає в: - проведенні обстеження підприємства, установи, організації (далі - підприємство); - розробленні і реалізації організаційних, первинних технічних, основних технічних заходів з використанням засобів забезпечення ТЗІ (додаток А); - прийманні робіт з ТЗІ; - атестації засобів (систем) забезпечення ІД на відповідність вимогам нормативних документів з ТЗІ; - побудова моделі загроз. Можливі такі варіанти захисту інформації: - досягнення необхідного рівня захисту ІзОД за мінімальних затрат і допустимого рівня обмежень видів ІД; - досягнення необхідного рівня захисту ІзОД за допустимих затрат і заданого рівня обмежень видів ІД; - досягнення максимального рівня захисту ІзОД за необхідних затрат і мінімального рівня обмежень видів ІД.
1.7. Державний стандарт України ДСТУ pr EN 50136-1-1:2004 Системи передавання тривожних сповіщень та обладнання Цей стандарт визначає загальні вимоги для експлуатаційних показників, надійності і характеристик захисту систем передавання тривожних сповіщень. Стандарт встановлює загальні вимоги до з‘єднань, які забезпечують зв'язок між системою тривожної сигналізації і центром приймання тривожних сповіщень. EN 50136 може бути застосований під час передавання усіх видів тривог: пожежа, проникнення, несанкціонований доступ, суспільна тривога тощо. Окрім цих тривожних сповіщень, різні типи систем тривожної сигналізації можуть формувати також інші види сповіщень, такі як сповіщення про несправність, про статус сповіщення тощо. Ці сповіщення також віднесені до передавання частини тривожного сповіщення. Термін тривога в цьому стандарті використовується з врахуванням усіх цих видів.
1.8. Державний стандарт України 3396.0-96 Захист інформації. Технічний захист інформації. Основні положення Цей стандарт установлює об’єкт, мету, основні організаційно-технічні положення забезпечення технічного захисту інформації (ТЗІ), неправомірний доступ до якої може завдати шкоди громадянам, організаціям (юридичним особам) та державі, а також категорії нормативних документів системи ТЗІ. Вимоги стандарту обов’язкові для підприємств та установ усіх форм власності і підпорядкування, громадян - суб’єктів підприємницької діяльності, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин усіх військових формувань, представництв України за кордоном, які володіють, користуються та розпоряджаються інформацією, що підлягає технічному захисту. Об’єкт, мету і завдання ТЗІ визначають і встановлюють особи, які володіють, користуються, розпоряджаються ІзОД у межах прав і повноважень, наданих законами України, підзаконними актами та нормативними документами системи ТЗІ. Мета ТЗІ може бути досягнута побудовою системи захисту інформації, що є організованою сукупністю методів і засобів забезпечення ТЗІ.
Рисунок 1.8 Поетапне здійснення технічного захисту інформації
1.9. Державний стандарт ДСТУ EN 50131-2-2 Cистеми тривожної сигналізації Цей стандарт поширюється на пасивні інфрачервоні сповіщувачі (надалі за текстом, сповіщувач), які використовуються як складники систем охоронної сигналізації, що встановлені в будівлях. Він установлює чотири класи безпеки та чотири кліматичні класи. Призначенням сповіщувача є виявлення широкого спектру інфрачервоного випромінювання, яке випромінюється порушником, формування необхідної кількості сигналів або сповіщень для використання рештою складників системи охоронної сигналізації. Кількість та сфера застосування цих сигналів або сповіщень найбільша для систем, які мають вищі класи безпеки. Цей стандарт установлює тільки вимоги до сповіщувача та методи випробувань. Вимоги до інших типів сповіщувачів установлюються іншими стандартами серії EN 50131-2.
1.10. Державний стандарт ДСТУ 3960-2000 Системи тривожної сигналізації. Системи охоронної і охоронно-пожежної сигналізації Цей стандарт установлює терміни та визначення понять стосовно систем охоронної і охоронно-пожежної сигналізації, що є складовою частиною систем тривожної сигналізації. Терміни, регламентовані в цьому стандарті, обов'язкові для використання в усіх видах нормативної документації, в довідковій та навчально-методичній літературі, що стосується систем тривожної сигналізації (систем охоронної і охоронно-пожежної сигналізації: сповіщувачів охоронних і охоронно-пожежних, приладів приймально-контрольних охоронних і охоронно-пожежних, пультів централізованого спостереження охоронних і охоронно-пожежних, систем передавання тривожних сповіщень охоронних і охоронно-пожежних, пристроїв керування охоронних і охоронно-пожежних, оповіщувачів охоронних і охоронно-пожежних, пристроїв санкціонованого доступу охоронних і охоронно-пожежних), а також для робіт із стандартизації або під час використання результатів цих робіт, включаючи програмні засоби для комп'ютерних систем.
Розділ 2. АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ СИСТЕМ ОХОРОННої сигналізації
Сьогодні ринок технічних засобів охорони пропонує великий вибір різноманітних пристроїв, які поділяють за типом, за фізичним принципом дії, за принципом небезпечних подій тощо. Окрім цього, більшість охоронних систем дуже дорогі, а конструкції та якість виготовлення не відповідають вимогам. Тому потрібно оцінити переваги і недоліки та вибрати такі засоби, які б забезпечили надійний рівень захисту об’єкта. Щоб здійснити такий аналіз, потрібно знати, на яких принципах ґрунтується робота охоронних систем та які методи використовуються у їхній роботі. Виконаємо класифікацію сучасних охоронних систем.
2.1. Види систем охоронної сигналізації
Рисунок 2.1. Види систем охоронної сигналізації
Автономна сигналізація - призначена для відлякування зловмисників та оповіщення із застосуванням потужних сирен, завдяки установці на території необхідних датчиків, сирен і стробоспалахів. Постановка / зняття сигналізації на / з охорони відбувається за допомогою брелока або клавіатури. GSM сигналізація - при несанкціонованій дії на території спрацьовує датчик і власник отримує тривожне SMS повідомлення на свій стільниковий телефон, завдяки установці на території, як необхідних датчиків, так і GSM модуля. Пристрої охоронної системи підключаються до контрольної панелі. При необхідності GSM система може бути обладнана голосовим пристроєм для передачі повідомлень на запрограмовані телефонні номери. Постановка / зняття сигналізації на / з охорони відбувається за допомогою брелока або клавіатури. Сигналізація, підключена до телефонної лінії - при виникненні «тривожної ситуації», тобто при спрацьовуванні будь-якого датчика, активується додзвонювач, який посилає записані голосові повідомлення на заздалегідь запрограмовані телефонні номери. Під охороною зона обладнується датчиками і комунікаційним модулем. Всі пристрої системи сигналізації підключаються до контрольної панелі. Включення / відключення сигналізації відбувається за допомогою брелока або клавіатури. Сигналізація, підключена до центру спостереження (пультова охорона) - після спрацювання одного з датчиків відповідний сигнал передається на пульт централізованого спостереження. На території, що охороняється встановлюються датчики і виконуючі пристрої (комунікаційний модуль, GSM модуль). Всі пристрої підключаються до контрольної панелі. Можливе використання декількох каналів зв'язку для надійності. Основним може бути радіоканал або телефонна лінія, резервним - GSM канал. При спрацюванні датчика сигнал передається по основній лінії, а в разі неможливості - за допоміжною. Постановка / зняття сигналізації на / з охорони відбувається за допомогою брелока або клавіатури. На даний момент охорона сигналізація з підключенням до центру спостереження є найбільш традиційним та поширеним засобом, що використовується для охорони будинків, квартир, офісів. Основним каналом зв’язку в яких виступає підключення по телефонній лінії.
2.2. Основна структура системи охоронної сигналізації з підключенням до ПЦС. Система охоронної сигналізації з підключенням до центру спостереження складеться з чотирьох основних компонентів:
Рисунок 2.2. Структурна схема охоронної сигналізації з підключенням до ПЦС
2.2.1. Сповішувач – це пристрій, що встановлюється на об'єкті охорони, який безпосередньо сприймає інформацію про стан об'єкта і перетворює її на величину, зручну для передавання каналом зв'язку. Особливістю сповіщувачів охоронної сигналізації є реєстрація, переважно, неелектричних величин, що є дуже складним завданням при забезпеченні високої надійності та достовірності контролю. Таблиця 2.1. Класифікація охоронних сповіщувачів
Найбільшого поширення серед детекторів руху набули інфрачервоні сенсори руху та присутності. Бувають сенсори двох видів – активні та пасивні. Активні інфрачервоні (АІЧ) сенсори призначені переважно для охорони зовнішніх периметрів об'єктів, що охороняються, і складаються з інфрачервоного (ІЧ) випромінювача та приймача. Принцип дії такого сенсора ґрунтується на формуванні випромінювачем імпульсного ІЧ випромінювання, яке уловлюється приймачем. У момент перетину порушником ланки, що охороняється, ІЧ випромінювання не потрапляє на приймач і спрацьовує сигнал тривоги. Для зменшення кількості хибних спрацювань застосовують більше ніж один ІЧ промінь, внаслідок чого формування сигналу тривоги відбувається тільки при одночасному перетині всіх променів. Пасивні інфрачервоні сенсори (ПІЧ) руху дають змогу виявляти проникнення людини в контрольовану зону за допомогою реєстрації зміни інтенсивності інфрачервоного випромінювання, що приймається, від рухомого об'єкта, а також виникнення пожежі. Ці сенсори використовуються для блокування підступів до ділянок, що охороняються, в закритих опалювальних і неопалюваних приміщеннях. Сенсори відрізняються переважно формою зони чутливості і стійкістю до помилкових спрацювань. Зона чутливості сенсорів для систем охоронної сигналізації є сектором (90° -110°). У технічному описі сенсорів наводяться діаграми, які наочно демонструють зони чутливості сенсорів. Проте діаграма сповіщувача може бути змінена використанням змінних лінз Френеля, що додаються до сенсора, або накладки, які перекривають частину чутливого елемента сенсора. Ультразвукові сенсори. Сенсори ультразвукової системи охоронної сигналізації призначені для охорони закритих приміщень і видають сигнал тривоги як у разі появи порушника, так і у разі виникненні пожежі. Принцип їхньої дії заснований на реєстрації зміни ультразвукового поля, викликаного появою в приміщенні людини або виникненні пожежі. Вони характеризуються високою чутливістю, але і високим рівнем хибних спрацювань, наприклад, якщо порушник дуже повільно переміщується, то він може обійти систему сигналізації. Окрім цього, деякі матеріали поглинають звук і, якщо об'єкт, що охороняється, містить багато предметів, виготовлених з такого матеріалу, або великогабаритні предмети, то вони обмежують дію такого сенсора, створюючи ділянки екранування ("мертві зони"), в яких сенсор не реагує на рух порушника, а це, своєю чергою, створить труднощі у використанні системи. Детектори розбиття скла призначено для реєстрації навмисного руйнування скляних конструкцій: вікон, вітрин тощо. Вони реагують на звук розбиття скла, аналізуючи спектр звукових шумів у приміщенні. Якщо спектр шуму містить складову, яка збігається зі спектром пошкодженого, розбитого скла, то сенсор спрацьовує і видається сигнал тривоги. До складу цих сенсорів входять мікрофон і блок опрацювання сигналів. Такі сенсори можуть охороняти скляні конструкції площею, що не перевищує 10 м. Існують також двопорогові сенсори розбиття скла, які крім реєстрації безпосередньо звуку розбиття скла, реагують на удар по склу. Отже, реєструючи відповідні сигнали, такий сенсор спрацьовує, що свідчить про можливість проникнення зловмисника у приміщення, яке охороняється. Для регулювання чутливості сенсорів розбиття скла використовують так звані імітатори розбивання скла. Фотоелектричні сенсори використовуються для захисту внутрішнього та зовнішнього периметра, шляхом безконтактного блокування прольотів, дверей, ліфтів, отворів, коридорів тощо. Конструктивно такі сенсори складаються з передавача та приймача, які розміщують вздовж лінії охорони. Передавач випромінює інфрачервоний сигнал з довжиною хвилі близько 1 мкм, який надходить до приймача сигналу. Під час спроби перетнути систему променів сенсор спрацьовує. Такі сенсори характеризуються високим рівнем надійності та стійкості роботи до впливу зовнішніх чинників. Однією з характерних ознак таких сенсорів є можливість їхньої автономної роботи, за рахунок, наприклад, їхнього оснащення сонячними елементами підзарядки. Радіохвильові сенсори призначено для реєстрації руху у контрольованій зоні. Працюють такі сенсори на частотах близько 10,5 ГГц. Випромінювання та приймання сигналу здійснюється за допомогою однієї антени. Принцип дії заснований: – на випромінюванні сигналу надвисокої частоти і прийомі відображеного сигналу, частота якого змінюється при русі порушника (ефект Доплера); – на інтерференції радіохвиль сантиметрового діапазону, що випромінюється сенсором. У плані охорони внутрішніх приміщень їхні характеристики аналогічні до характеристик вищеперелічених сенсорів, проте радіохвильові сенсори коштують значно більше та мають нижчу стійкість до помилкових спрацьовувань. Тривала дія випромінювання сенсора є шкідливою для здоров’я. При охороні зовнішнього периметра сенсори цієї групи поступаються за своїми характеристиках активним інфрачервоним сенсорам. Вібросенсори призначено для виявлення навмисного пошкодження різних будівельних конструкцій: бетонних стін і перекриттів, цегляних стін, дерев'яних (рами і двері) і стельових покриттів, а також сейфів і металевих шаф. Сенсори цього типу є контактними вимикачами різних видів, які сполучені або послідовно, або паралельно. Такі сенсори кріпляться на стовпах або сітках огорож і спрацьовують від гойдань, струсів або вібрацій. Принцип їхньої дії заснований на п'єзоефекті або ефекті електромагнітної індукції, коли постійний магніт переміщається уздовж обмотки котушки і тим самим наводить в ній змінний струм. Електричний сигнал, пропорційний до рівня вібрації, підсилюють і опрацьовують схемою сповіщувача за певним алгоритмом, щоб відокремити руйнівну дію від сигналу завади. Як правило, у таких сенсорах використовують мікропроцесори для опрацювання сигналів від контактних вимикачів та формування сигналу тривоги. Відрізняються такі сенсори низькою вартістю і високим рівнем помилкових спрацьовувань. У вітчизняній і зарубіжній літературі залежно від технічної реалізації такі сенсори називають електромагнітними, магніторезонансними. Магнітоконтактні сенсори призначено для реєстрації відкриття дверей і вікон, на яких вони встановлені. Сенсори бувають двох видів: для зовнішнього і прихованого установлення. Як правило, їх розміщують у верхній частині дверей або вікна. Вони виконані на основі герконів. Геркони – це герметично запаяні в скляну трубку контакти, які замикаються або розмикаються у разі наближення (віддалення) постійного магніту. Зазвичай магніт кріпиться до рухомої частини дверей або вікна, а геркон до нерухомої. Такі сповіщувачі відрізняються один від іншого типом встановлення, матеріалом, з якого вони виготовлені, а також величиною робочого зазору, за якого сповіщувач перебуває в режимі очікування. Для підвищення надійності можуть встановлюватись по два сенсори, сполучені послідовно. Під’єднуються такі сенсори до охоронної сигналізації за допомогою дротяного шлейфу. Сейсмічні сенсори (геофони) широко використовуються для охорони периметрів територій і будівель. Встановлюються такі сенсори приховано у ґрунт, під поверхні стін і будівельних конструкцій. Формують сигнал тривоги при реєстрації коливання ґрунту від хвиль звукового діапазону частот, збуджених на поверхні землі, і відбитих від порід, що залягають на різних глибинах під землею чи характерних коливань в конструкціях при спробі їхнього руйнування. Геофони володіють надзвичайно високою чутливістю. Їхня чутливість залежить від напряму джерела коливань. Максимальна чутливість спостерігається у вертикальному напрямі (уздовж осі сенсора), мінімальна чутливість – у перпендикулярному до осі напрямі. Нині виготовляються два види сенсорів цього типу. Перший, рідинний, складається з двох укладених поряд у ґрунт шлангів з рідиною. Спрацьовування таких сенсорів відбувається у разі зміни тиску в одному з шлангів при проходженні порушника. Принцип дії сенсорів другого типу заснований на п'єзоелектричному ефекті, при якому відбувається зміна електричного сигналу у разі тиску на п’єзоелемент. Обидва види сейсмічних сенсорів чутливі до сторонніх вібрацій, що викликаються, наприклад, транспортом, що проїжджає, або сильним вітром. Ємкісні сенсори застосовують для блокування місць можливого проникнення на об’єкт (віконні, дверні отвори), окремих предметів (сейфи, металеві шафи), а також для охорони об'єктів по периметру. Принцип їхньої дії заснований на реєстрації зміни ємності антени, викликаної наближенням до неї якого-небудь предмета. Як антена використовується звичайний дріт, металевий корпус сейфа, шафи, інші металеві предмети. Сповіщувач видає сигнал тривоги при зміні електричної ємності металевого предмета, що охороняється, щодо землі, викликаної наближенням людини до цього предмета. Електроконтактні сенсори призначено для реєстрації пошкоджень і руйнування конструкцій, на яких вони закріплені: скляного полотна вікон, дверей, склоблоків тощо в опалюваних і неопалюваних приміщеннях. Їх виготовляють з тонкої алюмінієвої фольги товщиною від 0, 008 до 0, 04 мм і шириною не більш ніж 12, 5 мм. Фольга має клейовий шар. Іноді для тих самих цілей замість фольги використовують тонкий дріт. При руйнуванні конструкції, на яку фольга наклеєна, стрічка рветься і розриває коло протікання електричного струму, внаслідок чого видається сигнал тривоги. Для під’єднання до кола охоронної сигналізації стрічка і провідник затискаються в утримувачі, які клеяться до тієї самої конструкції, що і стрічка. Барометричні сенсори призначено для охорони закритих об'ємів приміщень. Сенсор формує сигнал тривоги при стрибкоподібному падінні атмосферного тиску в приміщенні, що охороняється. Стійкий до дії шумів, вібрації, переміщення людей і тварин, не чинить шкідливого впливу на живий організм. Спрацьовує у момент відкриття дверей, вікон, кватирок або при руйнуванні стін, стелі, дверей і вікон. Доволі економічний (в деяких сенсорах струм споживання не перевищує 1 мА). П'єзоелектричні сенсори. До цього класу сповіщувачів належать різноманітні сенсори, у яких використовують п'єзоелектричні матеріали, що володіють властивістю наведення різниці потенціалів на протилежних сторонах п'єзоелектричного кристала при його деформації. До п'єзоелектричних належать детектори розбиття скла, сенсори контролю нерухомості встановлених (скульптура) або підвішених (картини) предметів тощо. Інерційні сенсори. У сповіщувачах цього типу сигнал тривоги формується з використанням інерційних властивостей предметів і, як правило, при механічній дії на об'єкт, що охороняється. До групи інерційних належать вібраційні й ударно-контактні сенсори, що були вже розглянуті. Комбіновані сповіщувачі. Ці сповіщувачі є ефективнішими та надійнішими нині. У них для кращої ефективності роботи використовується одночасно декілька фізичних явищ, що взаємно доповнюють один одного. Виконавши відповідне налаштування, можна отримати сенсор з необхідними конкретними характеристиками. До прикладу, отримати задану чутливість при допустимій вірогідності помилкової тривоги. Здебільшого такі сповіщувачі виконують з двома незалежними виконавчими реле, що відповідають кожному з каналів виявлення. У разі появи порушника у зоні виявлення спрацьовують обидва канали виявлення, при цьому видається сигнал тривоги розмиканням контактів вихідного реле. Очевидно, що з безлічі сучасних охоронних систем неможливо виділити одну, яка була б універсальною і якнайкращою зі всіх аспектів. При виборі і проектуванні системи охорони необхідно враховувати безліч чинників, що безпосередньо впливають на роботу такої системи.
2.2.2.Пристрій прийому контролю – це технічний засіб охоронної або пожежної сигналізації для прийому сповіщень від сповіщувачів (шлейфів сигналізації) або інших ППК, перетворення сигналів, видачі сповіщень для безпосереднього сприйняття людиною, подальшої передачі сповіщень та видачі команд на вмикання оповіщувачів, а в деяких випадках і для електроживлення охоронних сповіщувачів. Сьогодні на ринку охоронних сигналізації представлено безліч різних варіантів, які відрізняються не тільки багатофункціональністю й зовнішнім виглядом, ціною та кількістю шлейфів. Найбільш популярніші на даний момент це: ППК (Дунай 16/32) - Пристрої приймально-контрольні охоронно пожежні «Дунай16/32», призначені для прийому сповіщень по шлейфах сигналізації від сповіщувачів або від інших ППК, у тому числі від ППК типу «Дунай», «ВБД4», «ВБД6», перетворення сигналів, видачі сповіщень для безпосереднього сприйняття людиною і (або) подальшої передачі сповіщень на пульт централізованого спостереження «Дунай ХХІ» через пристрій прийому контролю «Дунай Р1000» і (або) включення зовнішніх оповіщувачів. ППК забезпечує підключення до 16 шлейфів безпосередньо до приладу без використання пристроїв розширення. На корпусі ППК є системна клавіатура, яка дозволяє виробляти взяття / зняття приміщень (груп) під охорону і переглядати стан ППК. ППК (Інттел – Б16) - Пристрої приймально-контрольні охоронно пожежні «Інттел – Б16», призначені для прийому сповіщень по шлейфах сигналізації від сповіщувачів, перетворення сигналів, видачі сповіщень для безпосереднього сприйняття людиною і (або) подальшої передачі сповіщень на пульт централізованого спостереження в залежності від встановленого протоколу обміну, можуть передавати сповіщення на «Мост 64», «Атлас» і (або) включення зовнішніх оповіщувачів. ППК забезпечує підключення до 16 шлейфів безпосередньо до приладу без використання пристроїв розширення. ППК (Орион 8.128) - Пристрої приймально-контрольні охоронно пожежні «Орион 8.128», призначені для прийому сповіщень по шлейфах сигналізації від сповіщувачів, перетворення сигналів, видачі сповіщень для безпосереднього сприйняття людиною і (або) подальшої передачі сповіщень на пульт централізованого спостереження в залежності від встановленого протоколу обміну, можуть передавати сповіщення на «Мост 64», «Атлас» і (або) включення зовнішніх оповіщувачів. ППК забезпечує підключення до 8 шлейфів безпосередньо до приладу без використання пристроїв розширення. 2.2.3. Система передачі тривожних сповіщень – призначена для прийому сповіщень від об'єктових кінцевих пристроїв (пристроєм прийому контролю), перетворення сигналів і їх передачі на пультовий кінцевий пристрій або пульт централізованого спостереження, а також для прийому від пультового кінцевого пристрою і передачі на об'єктові кінцеві пристрої. Така система здатна гарантувати надійний захист від вторгнення сторонніх осіб в межі передачі інформацій так як при вторгнень вона видасть тривогу. Система передачі тривожних сповіщень Дунай Р1000 - є складовою частиною системи передачі тривожних сповіщень, здійснює прийом, збір, обробку та двосторонний обмін інформацією по каналах (лініях) зв'язку. Ретранслятор контролює від 1 до 64 напрямків з дискретністю нарощування вісім напрямків. Нарощування ретранслятора до 1000направленій виконується шляхом підключення двох додаткових ретрансляторів нарощування. Ретранслятор призначений для роботи по зайнятих телефонних лініях у протоколах «Дунай ХХІ» і по виділених телефонних лініях при роботі приладів з релейним виходом. Зв'язок з ПЦС здійснюється за допомогою інтерфейсу RS232, спеціалізованих вбудованих модемів і мережі Ethernet. Ретранслятор призначений для безперервної цілодобової роботи в приміщеннях з регульованими кліматичними умовами при відсутності прямого впливу кліматичних факторів зовнішнього середовища. Швидкість передачі інформації на ділянці "Ретранслятор - ПЦС": - інтерфейс RS232 - 38400 біт / с - вбудований модем - 2400/1200 біт / с. - мережа «Ethernet» - 10 Мбіт / с. - ретранслятор забезпечує програмне регулювання на ділянці «Об'єкт-Ретранслятор»: - чутливості не гірше ніж від 10 мВ до 100 мВ; - вихідного сигналу не гірше ніж від 0,3 В до 2,0 В (амп. значення). Електроживлення ретранслятора здійснюється напругою постійного струму: від зовнішнього джерела живлення напругою 10,5 В - 14 В з амплітудою пульсації не більше 50 мВ. Система передачі тривожних сповіщень «Мост-64» - (надалі - ретранслятор) є складовою частиною системи передавання тривожних сповіщень, здійснює прийом, збір, обробку та двосторонній обмін інформацією по каналах (лініях) зв'язку. Ретранслятор контролює від 8 до 96 напрямків з дискретністю нарощування вісім напрямків. Нарощування ретранслятора до 288 напрямків виконується шляхом підключення двох додаткових ретрансляторів нарощування. Ретранслятор призначений для роботи по зайнятих телефонних лініях у протоколах «Атлас-3», «Атлас-6», «Міст» і по виділених телефонних лініях при роботі приладів з релейним виходом. Зв'язок з ПЦС здійснюється за допомогою інтерфейсу RS232, спеціалізованих вбудованих модемів і мережі Ethernet. Ретранслятор призначений для безперервної цілодобової роботи в приміщеннях з регульованими кліматичними умовами при відсутності прямого впливу кліматичних факторів зовнішнього середовища. Ретранслятор на ділянці «Об'єкт - Ретранслятор» забезпечує обмін інформацією з параметрами сигналів: 1) у протоколах «Атлас-3», «Атлас-6»: - частота - 18 кГц ± 1%; - чутливість - (30 ± 5) мв. 2) у протоколі «Міст»: - частота заповнення - біт "1" - 18 кГц ± 1%, біт «0» - 19 кГц ± 1%; - амплітуда (для навантаження 250 Ом) - (705 ± 70) мВ (амп. Значення); - чутливість - (30 ± 5) мВ; - швидкість обміну - 1000 ± 10% біт / с. Швидкість передачі інформації на ділянці "Ретранслятор - ПЦС": - інтерфейс RS232 - 38400 біт / с - вбудований модем - 2400/1200 біт / с. - мережа «Ethernet» - 10 Мбіт / с. Ретранслятор забезпечує програмне регулювання на ділянці «Об'єкт-Ретранслятор»: - чутливості не гірше ніж від 10 мВ до 100 мВ; - вихідного сигналу не гірше ніж від 0,3 В до 2,0 В (амп. значення). Електроживлення ретранслятора здійснюється напругою постійного струму: від зовнішнього джерела живлення напругою 10,8 В - 13,8 В з амплітудою пульсації не більше 100 мВ. 2.2.4. Пульт центрального спостереження – призначений для прийому, обробки, зберігання та формування у вказаному вигляді повідомлень про несанкціоноване проникнення або пожежі на об'єкті, що охороняється з їх виведенням на екрани моніторів ПК та видачею відповідних звукових сигналів. ПЦС Дунай ХХІ - Для пульту системи «Дунай» необхідно, як мінімум, два комп'ютери однаковою конфігурації, пов'язаних з локальної однорангової мережі Windows. Передбачається, що один з них буде працювати в режимі "майстра" (тобто приймати сповіщення від апаратури), інший - в режимі "клієнта" (в «гарячому» резерві), повністю дублюючи інформацію майстер-комп'ютера. Працювати з апаратурою (обробляти повідомлення, знімати з охорони, брати під охорону, виробляти опитування, редагувати базу даних і т. д.) можна на будь-якому комп'ютері. Таким чином, виходить два робочих місця. Але на комп'ютері клієнті, без припинення охорони, можна вийти з програми «Дунай» і запустити іншу програму з пакету «Дунай», працювати в інших програмах або вимкнути його, якщо він не потрібен (але на час, коли немає адміністратора, другу машину краще тримати включеною з програмою «Дунай», тобто в «гарячому» резерві). Вимоги до комп'ютерів Для нормальної роботи Windows, а також системи "Дунай-XXI" бажано мати комп'ютери, які мають технічними характеристиками не нижче наступних: - процесор Intel Pentium III з частотою від 500МГц і вище; - оперативна пам'ять 128 Мбайт; - SVGA відеоадаптер з роздільною здатністю 800x600 і від 2Мб ОЗУ, 64К кольорів; - мережева плата зі швидкістю передачі даних 100 Мбіт / сек.; - жорсткий диск ємністю від 10 Гбайт, зі швидкістю передачі даних не менше 5 Мбайт / сек.; - дисковод для гнучких дисків розміром 3,5 дюйма; - кілька портів послідовного обміну (СОМ-портів) в стандарті RS- 232 (кількість портів залежить від планованого кількості мультиплексорів). Рекомендується використовувати плати розширення портів MOXA C104H / PCI, MOXA C168H / PCI, Digi neo 4, 8. - один паралельний порт для друкувального пристрою; - клавіатура; - маніпулятор "миша" (бажано PS / 2); - звукова плата і акустична система; - CD-ROM привід з будь-якою швидкістю читання даних. ПЦС Мост - Для експлуатації мережевої версії СПТС «МОСТ» необхідні два або більше персональних комп'ютера які працюватимуть в якості сервера (Робочого місця адміністратора) і операторів, зібраних по рекомендованої конфігурації: - процесор, не гірше Intel Core I5; - материнська плата, не гірше Asus P8H67-V; - оперативна пам'ять, не гірше DDR III 4096 MB; - жорстких диска (HDD), не гірше 7200 об / хв, 500 Gb які працюють в режимі Raid 1; - DVD-RW; - PCI розширювач СОМ портів; - операційна система Windows 7/64, професійна; - придбати і встановити на ПК сервери ліцензійну програму антивірусного захисту (лаб. Касперського). - TFT монітор 21 `` або аналогічний; - клавіатура; - миша.
Розділ 3. Параметри об’єкта інформаціїної діяльності
На ОІД розсташована система передачі тривожних сповіщень, яка підключена до комутаторів АТС. Ця система знаходиться безпосередньо в будівлі АТС. Для того щоб забезпечити цілісність інформації на СПТС, потрібно встановити систему охорони приміщення на ОІД, яка буде підключена до СПТС. Ціль застосування СОП на ОІД є своєчасне сповіщення ПЦС охоронної компанії про факт несанкціонованого проникнення порушника до СПТС. Завдання які поставлені перед СОП наведені на рис. 3.1
Рисунок 3.1. Завдання СОП 3.1. Опис об’єкта інформаційної діяльності Приміщення, де знаходиться ОІД – це автономна телефонна станція, на якій знаходиться система передачі тривожних сповіщень охоронної компанії. АТС знаходиться на вулиці Вічної слави, будинок 17. ОІД розташований на першому поверсі одно поверхової будівлі. Вулиця, на якій розташована будівля не характеризується пожвавленим рухом автотранспорту. Поряд з АТС розташовані об’єкти масового скупчення людей такі, як кінотеатр, парк відпочінку, приватна стоянка та багатоповерхові житлові будинки. Будівля АТС складається з 9 кімнат (хол, кімната керування АТС, технічне приміщення, сан вузол, щитова, коридор з пожежним виходом, коридор, АТС, кімната СПТС). Загальна площа АТС – 360 м2.
3.2. Ситуаційний план ОІД Ситуаційний план ОІД наведено на рис. 3.2.
Рисунок 3.2. Ситуаційний план 3.2.1. Опис ситуаційного плану ОІД. ОІД розташований на першому поверсі одноповерхової будівлі: вул. Вічної слави, буд 17. Будівля знаходиться на огородженій території. Будинок обладнано системою охоронної сигналізації та пожежної сигналізації. Основні характеристики вулиць та будівель, що проходять поруч з будівлею, в якій знаходиться ОІД наведено в табл. 3.1 та 3.2.
Таблиця 3.1. Характеристики вулиць, що проходять поруч з будинком
Таблиця 3.2. Дані про будівлі, що оточують будинок, де знаходиться ОІД
3.3. Генеральний план ОІД Генеральний план ОІД наведено на рис. 3.3. Рисунок 3.3. Генеральний план ОІД
3.3.1. Загальна характеристика будинку, в якому розташований ОІД. Фундамент будинку — залізобетонний, стіни об'єкта виконані з цегляної кладки, товщина кладки 2 цегли, внутрішні стіни так само виконані з цегли, товщина цегляної кладки складає 1 цеглу. На об'єкті захисту встановлені вікна з подвійним склінням, з товщиною скла 3 мм. Двері, що знаходяться на об'єкті захисту є металевими. Перекриття виконані із залізобетонних плит.
3.4. Основні проектні рішення Вибір системи сигналізації для охорони приміщення проводиться залежно від очікуваного характеру проникнення, кількості приміщень, тощо. Для швидкого та точного визначення місця порушення, приміщення розбивається на окремі зони (ділянки), які підключаються на окремий код, або на окремий шлейф ППК, який розташований в кімнаті охорони або як в нашому випадку біля СПТС. На об’єкті передбачено два рубежі охорони. Першим рубежем охоронної сигналізації приміщення є двері, вікна та стіни об’єкта. Другим рубежем охоронної сигналізації приміщення є кімнати в яких розташовані інфрачервоні сповіщувачі. Для виявлення несанкціонованого проникнення порушника на об’єкт, що охороняється, передбачаються такі сповішувачі: - блокування та виявлення несанкціонованого відкриття дверей та вікон за допомогою магнітоконтактного сповіщувача СМК 1Е; - контроль кімнат за допомогою пасивних ІЧ – сповіщувачів серії LC-100 РІ; - контроль цілісності скла в вікнах за допомогою акустичного сповіщувача серії GBD plus. В якості приймальної станції охоронної сигналізації прийнято приймально-контрольний пристрій ППК (Інттел - Б16).Взяття під охорону та зняття з охорони приміщень здійснюється за допомогою клавіатури (Інттел КІ-16)з модулем Інтел-18к (використовується для передачі даних на СПТС). Пристрій приймально-контрольний охоронно-пожежний (Інттел - Б16) призначений для цілодобового прийому повідомлень від сповіщувачів по шлейфах сигналізації, перетворення сигналів, видачі повідомлень для безпосереднього сприйняття людиною й подальшою передачею повідомлень на пульт централізованого спостереження й (або) включення зовнішніх сигналізаторів. Прилад представлений на рис. 3.4. Його характеристика наведена в табл. 3.3.
Рисунок 3.4. Пристрій приймально-контрольний „Інтел-16Б”
Таблиця 3.3. Характеристики приймально контрольного приладу „Інтел-16Б”.
Пристрій сполучення об'єктовий "IнтТел-18к". Забезпечує зв'язок ППК з ПЦС через (СПТС) сигналами частотою 18 кГц по виділених чи задіяних телефонних ліниях. Зовнішній виглад та його складові зображені на рис. 3.5.
Рисунок 3.5. Пристрій сполучення об'єктовий "IнтТел-18к"
Клавіатура „ Інттел КІ-16” у металевому корпусі призначена для постановки під охорону або зняття з охорони об'єкта, а також для перегляду й зміни стану приміщень (груп), і локалізації тривог по приміщеннях. Дана модель може використовуватися для роботи із групами шлейфів (приміщеннями). Її зображення представлене на рис. 3.6.
Рисунок 3.6. Клавіатура „ Інттел КІ-16”
Пасивний інфрачервоний об'ємний сповіщувач LC-100 РІ призначений для виявлення проникнення в простір закритого приміщення під охороною і формування сповіщення про тривогу шляхом розмикання вихідних контактів сигнального реле, його зовнішній вигляд та діаграма направленості зображений на рис. 3.7. Більш детальна характеристика представлена в табл. 3.4.
Рисунок 3.7 Зовнішній вигляд сповіщувача та діаграма направленості
Таблиця 3.4. Специфікація сповіщувача LC-100 РІ
Сповіщувач охоронний пасивний звуковий контролю руйнування засклених конструкцій GBD-PLUS призначений для виявлення руйнування суцільного скляного полотна, засклених конструкцій в приміщеннях і формування сповіщення про тривогу. його зовнішній вигляд та діаграма направленості зображений на рис. 3.8. Більш детальна характеристика представлена в табл. 3.5.
Рисунок 3.8. Зовнішній вигляд сповіщувача та діаграма направленості
Таблиця 3.5. Спеціфікація сповіщувача GBD-PLUS
СМК-1Е - геркон магнітно-контактний для блокування віконних, дверних та інших конструкцій, реагує на відкриття або зсув, при цьому сигнал надходить на ППК. Його зовнішній вигляд зображений на рис. 3.9 Більш детальна характеристика представлена в табл. 3.6.
Рисунок 3.9. Зовнішній в
|
