Студопедия — Классификация элементов.
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Классификация элементов.






 

1. Сукупність чинників, які здатні прямо чи опосередковано впливати на життєдіяльність організмів називається:

*А Навколишнє середовище

В Ресурси

С Екосистеми

D Біогеоценози

Е Аутекологія

 

2. Екологічні чинники це -

*А Сукупність чинників, які здатні прямо чи опосередковано впливати на життєдіяльність організмів

В Дія живих організмів один на одного

С Речовини, енергія, простір, необхідні для задоволення потреб організмів, популяцій, екосистем

D Взаємообмеження використання ресурсів

Е Стан популяції або екосистеми при якому вона виявляє найвищі показники своєї діяльності

 

3. За походженням екологічні чинники поділяються на:

*А Абіотичні, біотичні, антропогенні

В Водні, повітряні, ґрунтові

С Фітогенні, зоогенні, мікробіогенні, мікогенні

D Елементарні, комплексні

Е Прямі, непрямі

 

4. За ступенем впливу екологічні чинники поділяються на:

*А Життєво необхідні, факультативні активні, факультативні нейтральні

В Водні, повітряні, ґрунтові

С Фітогенні, зоогенні, мікробіогенні, мікогенні

D Елементарні, комплексні

Е Прямі, непрямі

 

5. За характером впливу екологічні чинники поділяються на:

*А Прямі, непрямі

В Водні, повітряні, ґрунтові

С Фітогенні, зоогенні, мікробіогенні, мікогенні

D Фізичні, хімічні, біологічні

Е Життєво необхідні, факультативні активні, факультативні нейтральні

 

6. Абіотичні чинники поділяються на:

*А Елементарні, комплексні

В Еврибіонтні, стенобіонтні

С Фітогенні, зоогенні, мікробіогенні, мікогенні

D малопомітні, катастрофічні, пристосувальні, сигнальні

Е біотичні, антропогенні

 

7. До абіотичних чинників належать:

*А Світло, тепло, повітря, вода, іонізуюче випромінювання

В Вода, світло, повітря, діяльність живих організмів

С Рослини, тварини. мікроорганізми

D Світло, вода

Е Вода, повітря

 

8. Які чинники належать до абіотичних:

*А Температура, атмосферний тиск

В Паразити

С Їжа

D Вода та водні рослини

Е Живі організми

 

9. За вимогами до світла живі організми поділяються на:

*А Світлолюбні, тіневитривалі, нічні

В Теплолюбні, холодостійкі

С Гідрофільні, мезофільні, ксерофільні

D Аеробні, анаеробні

Е Гідрофільні, гідрофобні

 

10. Живі організми поділяються на світлолюбні, тіневитривалі, нічні за вимогами до:

А Тепла

*В Світла

С Води

D Повітря

Е Іонізуючого випромінювання

 

11. До світлолюбних організмів відносяться:

*А Усі фотосинтезуючі рослини

В Мохи

С Кажани

D Кроти

Е Амеба дизентерійна

 

12. До геліофобних (нічних) організмів відносяться:

А Усі фотосинтезуючі рослини

В Мохи

С Гострик

*D Кроти

Е Амеба дизентерійна

 

13. До сциофільних (тіневитривалих) організмів відносяться:

А Усі фотосинтезуючі рослини

*В Мохи

С Гострик

D Кроти

Е Амеба дизентерійна

 

14. За вимогами до тепла живі організми поділяються на:

*А Теплолюбні, холодостійкі

В Світлолюбні, тіневитривалі, нічні

С Гідрофільні, мезофільні, ксерофільні

D Аеробні, анаеробні

Е Гідрофільні, гідрофобні

 

15. Живі організми поділяються на теплолюбні, холодостійкі за вимогами до:

*А Тепла

В Світла

С Води

D Повітря

Е Іонізуючого випромінювання

 

16. За вимогами до вологи живі організми поділяються на:

А Світлолюбні, тіневитривалі, нічні

В Теплолюбні, холодостійкі

*С Гідрофільні, мезофільні, ксерофільні

D Аеробні, анаеробні

Е Гідрофільні, гідрофобні

 

17. Живі організми поділяються на гідрофільні, мезофільні, ксерофільні за вимогами до:

А Тепла

В Світла

*С Води

D Повітря

Е Іонізуючого випромінювання

 

18. За вимогами до наявності в оточуючому середовищі кисню живі організми поділяються на:

А Світлолюбні, тіневитривалі, нічні

В Теплолюбні, холодостійкі

С Гідрофільні, мезофільні, ксерофільні

*D Аеробні, анаеробні

Е Гідрофільні, гідрофобні

 

19. Живі організми поділяються на аеробні, анаеробні за вимогами до наявності:

А Тепла

В Світла

С Води

*D Кисню

Е Іонізуючого випромінювання

 

20. Що таке біотичні фактори?

*А Взаємний вплив організмів один на одного та на оточуюче середовище

В Будь-які впливи, які спричинює діяльність людини в природних екосистемах

С Вплив чинників неживої природи на живі організми та оточуюче середовище

D Сукупність популяцій організмів, пов’язаних між собою трофічними та енергетичними зв’язками, спільною територією чи акваторією.

Е Рослини, тварини

 

21. Взаємний вплив організмів один на одного та на оточуюче середовище це -

*А Біотичні фактори

В Абіотичні фактори

С Антропогенні фактори

D Канцерогенні фактори

Е Мутагенні фактори

 

22. Екстремальний прояв біотичних чинників, результатом якого є знищення організму(популяції, виду) це-

*А Антибіоз

В Симбіоз

С Мутуалізм

D Коменсалізм

Е Паразитизм

 

23. Антибіоз це-

*А Екстремальний прояв біотичних чинників, результатом якого є знищення організму(популяції, виду)

В Спосіб співжиття представників різних видів, який потребує взаємних морфологічних та функціональних пристосувань, що виробились у процесі еволюції людини

С Форма співжиття при якій обидва організми мають один від одного певну користь

D Форма співжиття при якій один із організмів має користь від співжиття, а інший ні, але це співжиття не завдає йому шкоди

Е Форма співжиття при якій один із організмів використовує іншого як джерело харчування, місце проживання і при цьому завдає останньому шкоду, не спричинюючи його загибель

 

24. Симбіоз це-

А Екстремальний прояв біотичних чинників, результатом якого є знищення організму(популяції, виду)

*В Спосіб співжиття представників різних видів, який потребує взаємних морфологічних та функціональних пристосувань, що виробились у процесі еволюції людини

С Форма співжиття, при якій обидва організми мають один від одного певну користь

D Форма співжиття, при якій один із організмів має користь від співжиття, а інший ні, але це співжиття не завдає йому шкоди

Е Форма співжиття, при якій один із організмів використовує іншого як джерело харчування, місце проживання і при цьому завдає останньому шкоду, не спричинюючи його загибель

 

25. Спосіб співжиття представників різних видів, який потребує взаємних морфологічних та функціональних пристосувань, що виробились у процесі еволюції людини це-

А Антибіоз

*В Симбіоз

С Мутуалізм

D Коменсалізм

Е Паразитизм

 

26. Назвіть форми симбіозу

А Антибіоз та анабіоз

*В Мутуалізм, коменсалізм, паразитизм

С Мутуалізм, конкуренція

D Конкуренція, коменсалізм.

Е Паразитизм, мутуалізм

 

27. Мутуалізм це-

А Екстремальний прояв біотичних чинників, результатом якого є знищення організму(популяції, виду)

В Спосіб співжиття представників різних видів, який потребує взаємних морфологічних та функціональних пристосувань, що виробились у процесі еволюції людини

*С Форма симбіозу, при якій обидва організми мають один від одного певну користь

D Форма симбіозу, при якій один із організмів має користь від співжиття, а інший ні, але це співжиття не завдає йому шкоди

Е Форма симбіозу, при якій один із організмів використовує іншого як джерело харчування, місце проживання і при цьому завдає останньому шкоду, не спричинюючи його загибель

 

28. Форма симбіозу, при якій обидва організми мають один від одного певну користь це-

А Антибіоз

В Симбіоз

* С Мутуалізм

D Коменсалізм

Е Паразитизм

 

29. Коменсалізм це-

А Екстремальний прояв біотичних чинників, результатом якого є знищення організму(популяції, виду)

В Спосіб співжиття представників різних видів, який потребує взаємних морфологічних та функціональних пристосувань, що виробились у процесі еволюції людини

С Форма симбіозу, при якій обидва організми мають один від одного певну користь

*D Форма симбіозу, при якій один із організмів має користь від співжиття, а інший ні, але це співжиття не завдає йому шкоди

Е Форма симбіозу, при якій один із організмів використовує іншого як джерело харчування, місце проживання і при цьому завдає останньому шкоду, не спричинюючи його загибель

 

30. Форма симбіозу, при якій один із організмів має користь від співжиття, а інший ні, але це співжиття не завдає йому шкоди

А Антибіоз

В Симбіоз

С Мутуалізм

* D Коменсалізм

Е Паразитизм

 

31. Паразитизм це-

А Екстремальний прояв біотичних чинників, результатом якого є знищення організму(популяції, виду)

В Спосіб співжиття представників різних видів, який потребує взаємних морфологічних та функціональних пристосувань, що виробились у процесі еволюції людини

С Форма симбіозу, при якій обидва організми мають один від одного певну користь

*D Форма симбіозу, при якій один із організмів має користь від співжиття, а інший ні, але це співжиття не завдає йому шкоди

Е Форма симбіозу, при якій один із організмів використовує іншого як джерело харчування, місце проживання і при цьому завдає останньому шкоду, не спричинюючи його загибель

 

32. Форма симбіозу, при якій один із організмів використовує іншого як джерело харчування, місце проживання і при цьому завдає останньому шкоду, не спричинюючи його загибель

А Антибіоз

В Симбіоз

С Мутуалізм
D Коменсалізм

*Е Паразитизм

 

33. Антропогенні чинники це –

А Взаємний вплив організмів один на одного та на оточуюче середовище

* В Будь-які впливи, які спричинює діяльність людини в природних екосистемах

С Вплив чинників неживої природи на живі організми та оточуюче середовище

D Сукупність популяцій організмів, пов’язаних між собою трофічними та енергетичними зв’язками, спільною територією чи акваторією.

Е Рослини, тварини

 

34. За наслідками які можуть спричинити антропогенні фактори, їх поділяють на:

*А Малопомітні, катастрофічні, пристосувальні, сигнальні

В Хімічні, фізичні, комбіновані

С Постійні, періодичні
D Постійні, непостійні

Е Еврибіонтні, стенобіонтні

 

35. Дайте визначення лімітуючому фактору:

А Найбільш сприятлива для організму інтенсивність екологічного фактора

*В Фактор середовища, що виходить за межі існування організму

С Інтенсивність фактора при якому ще можливе існування організму
D Умови рівноваги організму та середовища

Е Фактор середовища, що оптимально підтримує існування виду

 

36. Екосистема це –

*А Сукупність популяцій автотрофних і гетеротрофних організмів, пов’язаних між собою трофічними та енергетичними зв’язками, спільною територією чи акваторією.

В Сукупність параметрів середовища, які характеризують місце виду

С Взаємний вплив організмів один на одного та на оточуюче середовище
D Вплив чинників неживої природи на живі організми та оточуюче середовище

Е Особлива оболонка планети заселена живими організмами.

 

37. А Сукупність популяцій автотрофних і гетеротрофних організмів, пов’язаних між собою трофічними та енергетичними зв’язками, спільною територією чи акваторією

*А Екосистема

В Біоценоз

С Екологічний гомеостаз
D Середовище існування

Е Біосфера

 

 

38. Біосфера це –

А Сукупність популяцій автотрофних і гетеротрофних організмів, пов’язаних між собою трофічними та енергетичними зв’язками, спільною територією чи акваторією.

В Сукупність параметрів середовища, які характеризують місце виду

С Взаємний вплив організмів один на одного та на оточуюче середовище
D Вплив чинників неживої природи на живі організми та оточуюче середовище

* Е Особлива оболонка планети заселена живими організмами.

 

39. Особлива оболонка планети заселена живими організмами це-

*А Біосфера

В Біоценоз

С Атмосфера
D Гідросфера

Е Літосфера

 

40. Найважливішим абіотичним чинником на планеті слід вважати:

А тепло;

*В світло;

С воду;

Д повітря;

Е їжу.

 

41. Перше визначення екосистеми дав:

А Е. Геккель;

*В А. Тенслі;

С B.I. Вернадський;

D Е. Зюсс.

Е Е. Вармінг

 

42. Продуценти є:

*А автотрофами;

В гетеротрофами;

С міксотрофами;

D сапротрофами;

Е некрофагами

 

43. Гетеротрофні організми які споживають живу біомасу автотрофів та гетеротрофів це-

А Продуценти;

*В Консументи

С Редуценти

D Сапрофаги

Е Автотрофи

 

44. Кількість сухої органічної речовини, створеної екосисте­мою або її частиною за одиницю часу на одиниці площі (об'єму), називається:

А Біомаса

*В Біопродуктивність

С Біотрансформація.

D Первинна продуктивність

Е Трофічна сітка

 

45. Як називається фактор, дія якого виходить за межі витри­валості організму:

А Оптимальний;

*В Лімітуючий;

С Мінімальний;

D Максимальний

Е Направляючий

 

46. Фактор, при якому живі системи здійснюють свої функції з найвищою інтенсивністю і найвищими регенераційними показниками

*А Оптимальний;

В Лімітуючий;

С Мінімальний;

D Максимальний

Е Направляючий

 

47. Назвіть реакцію рослин і тварин на тривалість світлового дня:

А Криптобіоз;

В Анабіоз;

С Терморегуляція;

*D Фотоперіодизм.

E Симбіоз

 

48. Назвіть стан організму, за якого вияви життєдіяльності знижені:

А біологічна смерть;

* В анабіоз;

С терморегуляція;

D фотоперіодизм;

E клінічна смерть.

 

49. Екологічна ніша — це:

А просторове і трофічне положення виду в біогеоценозі;

В частина простору в екосистемі, яка населена популяція­ми одного виду і має необхідні для їхнього існування умови;

*С притаманне кожному виду місце в екосистемі, яке є на­слідком його взаємодії з біотичними та абіотичними факторами довкілля;

D взаємодія популяцій різних видів з комплексом еколо­гічних факторів.

E Існування виду в умовах середовища, змінених під впливом живих організмів

 

50. Як називаються живі істоти, які живляться мертвою органікою рослинного походження:

А Копрофагами;

*В Сапрофаги

С Міксотрофи

D Хижаки

Е Паразити

 

51. Як називають сукупність рослин, що входять у біоценоз

А Зоопланктон

В Біогеоценоз

С Екосистема

D Фітоценоз

E фітобентос

 

52. Як називається сукупність паразитів, що населяють орга­нізм хазяїна:

А біоценоз

В екосистема

С біотоп

*D паразитоценоз

Е агроценоз

 

53. Який трофічний рівень у ланцюгу живлення займають копрофаги

А продуценти;

В консументи;

*С редуценти

D міксотрофи

Е гетеротрофи

 

54. Який трофічний рівень у ланцюгу живлення займають нек­рофаги:

А продуценти;

В консументи;

*С редуценти

D міксотрофи

Е гетеротрофи

 

55. Ряд живих організмів, пов’язаних між собою трофічними зв’язками це-

*А Трофічний ланцюг

В Трофічний рівень

С Трофічна сітка

D Біомаса

Е Біоценоз

 

56. Головними складовими ланцюгів живлення є

*А Продуценти, консументи, редуценти

В Автотрофи і гетеротрофи

С Абіотичні, органічні й неорганічні складові середовища

D Ареал та абіотичні фактори середовища

Е “Живитель” і “хазяїн”

 

57. Яким елементом біосфери поглинається основна кількість сонячної енергії

А Екосистема

В Біоценоз

С Атмосфера
*D Гідросфера

Е Літосфера

 

58. Для арктичного адаптивного людського екотипу характерно

А Форма тіла видовжена

* В Сильно розвинута кістково - м’язова система

С Знижений об’єм м’язової маси
D Розширення грудної клітки та збільшення кількості еритроцитів у крові

Е Збільшена довжина кінцівок

 

59. Для арктичного адаптивного людського екотипу не характерно

А Великі розміри грудної клітки

В Сильно розвинута кістково - м’язова система

С Високий рівень білків та холестерину у крові
D У плоских та трубчастих кістках високий вміст кісткового мозку

*Е Збільшена довжина кінцівок

 

60. Для арктичного адаптивного людського екотипу не характерно

А Великі розміри грудної клітки

В Сильно розвинута кістково - м’язова система

С Високий рівень білків та холестерину у крові
D Високий вміст гемоглобіну у крові

*Е Зменшена у розмірах та об’ємі грудна клітка

 

61. Для тропічного адаптивного людського екотипу характерно

* А Знижений об’єм м’язової маси
В Сильно розвинута кістково - м’язова система

С Великі розміри грудної клітки

D Розширення грудної клітки та збільшення кількості еритроцитів у крові

Е Високий рівень білків та холестерину у крові


62. Для тропічного адаптивного людського екотипу характерно

* А Підвищене потовиділення
В Сильно розвинута кістково - м’язова система

С Великі розміри грудної клітки

D Розширення грудної клітки та збільшення кількості еритроцитів у крові

Е Високий рівень білків та холестерину у крові

 

63. Для тропічного адаптивного людського екотипу характерно

* А Знижені показники основного обміну
В Висока активність систем пероксидного окиснення ліпідів

С Високий рівень основного обміну

D Розширення грудної клітки та збільшення кількості еритроцитів у крові

Е Високий рівень білків та холестерину у крові


64. Для тропічного адаптивного людського екотипу характерно

* А Низька концентрація холестерину в крові
В Висока активність систем пероксидного окиснення ліпідів

С Високий рівень основного обміну

D Розширення грудної клітки та збільшення кількості еритроцитів у крові

Е Високий рівень білків та холестерину у крові

 

65. Для арктичного адаптивного людського екотипу характерно

А Низька концентрація холестерину в крові
*В Висока активність систем пероксидного окиснення ліпідів

С Знижені показники основного обміну

D Збільшена киснева ємність крові за рахунок збільшення кількості еритроцитів

Е Низька концентрація холестерину у крові

 

66. Для тропічного адаптивного людського екотипу не характерно

А Низька концентрація холестерину в крові
*В Висока активність систем пероксидного окиснення ліпідів

С Знижені показники основного обміну

D Збільшена киснева ємність крові за рахунок збільшення кількості еритроцитів

Е Підвищене потовиділення

67. Для гірського адаптивного людського екотипу характерно

А Низька концентрація холестерину в крові
В Висока активність систем пероксидного окиснення ліпідів

С Знижені показники основного обміну

*D Збільшена киснева ємність крові за рахунок збільшення кількості еритроцитів

Е Підвищене потовиділення

 

68. Для гірського адаптивного людського екотипу характерно

А Низька концентрація холестерину в крові
В Висока активність систем пероксидного окиснення ліпідів

С Знижені показники основного обміну

*D Високий рівень гемоглобіну

Е Підвищене потовиділення

 

69. Для гірського адаптивного людського екотипу не характерно

А Високий рівень основного обміну
В Збільшена киснева ємність крові за рахунок збільшення кількості еритроцитів

* С Знижені показники основного обміну

D Високий рівень гемоглобіну

Е Подовження трубчастих кісток

 

70. До людських адаптивних екотипів не належать

*А Морський

В Гірський

С Арктичний
D Тропічний

Е Адаптивний тип зони помірного клімату

71. Який із людських адаптивних екотипів сформувався в умовах холодного клімату, з перевагою тваринної їжі у харчовому раціоні

А Морський

В Гірський

*С Арктичний
D Тропічний

Е Адаптивний тип зони помірного клімату

 

72. Який із людських адаптивних екотипів сформувався в умовах теплого клімату з високими температурами та підвищеною вологістю, з перевагою рослинної їжі у харчовому раціоні

А Морський

В Гірський

С Арктичний
*D Тропічний

Е Адаптивний тип зони помірного клімату

 

73. Який із людських адаптивних екотипів сформувався в умовах хронічної гіпоксії

А Морський

*В Гірський

С Арктичний

D Тропічний

Е Адаптивний тип зони помірного клімату

 

74. Який із людських адаптивних екотипів займає проміжне положення між представниками арктичного і тропічного екотипів

А Морський

В Гірський

С Арктичний
D Тропічний

*Е Адаптивний тип зони помірного клімату

 

75. Норма біологічної реакції на переважаючі умови проживання, яка проявляється у розвитку комплексу морфофункціональних, біохімічних, імунологічних ознак, які обумовлюють кращу біологічну пристосованість людини до відповідного фізичного середовища, незалежно від расової та етнічної належності

*А Адаптивний тип

В Конституційний тип

С Морфологічний тип
D Функціональний тип

Е Каріотип

 

76.Постійна і закономірна зміна угруповань біогеоценозу називається

А Мутуалізм

*В Екологічна сукцесія

С Синойкія
D Ланцюг живлення

Е Екологічний гомеостаз

 

77. Здатність виду освоювати різні середовища існування називається:

* А Адаптація

В Антибіоз

С Симбіоз
D Екологічна валентність

Е Мутуалізм

 

78. Для чого теплокровним тваринам необхідна значна кількість солей, особливо натрію хлориду

А Для забезпечення повноцінного живлення

*В Для підтримання іонної рівноваги організму при витраті іонів з біологічними рідинами що виділяються

С Для збереження постійної температури тіла
D Для забезпечення запасу мінеральних солей

Е Для підтримки всмоктування речовин в травному тракті.

 

79. Для альпіністів існує суворе обмеження в часі перебування на висоті понад 8000 метрів над рівнем моря без кисневих балонів. Лімітуючим для життя чинником у даному випадку є

А Рівень ультрафіолетового опромінення

В Рівень вологості.

С Температура
*D Парціальний тиск кисню у повітрі

Е Сила земного тяжіння

 

80. Організми, здатні синтезувати органічні сполуки з неорга­нічних і споживати органічні речовини, — це:

А сапротрофи;

В міксотрофи;

С поліфаги;

*D автотрофи;

Е гетеротрофи.

 

81. У чому виявляється адаптація людини до умов високогір’я

А Низька концентрація холестерину в крові
В Висока активність систем пероксидного окиснення ліпідів

С Знижені показники основного обміну

*D Збільшення кількості еритроцитів

Е Підвищене потовиділення

 

82. У чому виявляється адаптація людини до умов проживання на Крайній Півночі

А Низька концентрація холестерину в крові
*В Висока активність систем пероксидного окиснення ліпідів

С Знижені показники основного обміну

D Збільшення кількості еритроцитів

Е Підвищене потовиділення

 

83. Для консументів характерна:

А автотрофність;

*В гетеротрофність;

С автотрофність і гетеротрофність;

D мінералізація органічних залишків;

Е паразитизм

 

84. Комахи-запильники є:

А редуцентами;

*В консументами І порядку;

С консументами II порядку;

D продуцентами;

Е сапрофагами

 

85. Харчові ланцюги звичайно складаються з 5—6 ланок, не більше, оскільки:

А кількість рослинної їжі менша від загальної маси росли­ноїдних організмів;

В хижі тварини не можуть харчуватися хижаками;

С ресурси середовища обмежені;

*D при передачі енергії від одних організмів до інших вели­ка її частина розсіюється у вигляді тепла;

Е усі перелічені причини

 

86. Біомаса кожного з наступних рівнів згідно з правилом еко­логічної піраміди зменшується приблизно в 10 разів тому, що частина енергії:

А перетворюється на суху речовину;

В йде на побудову нових рослинних тканин;

*С витрачається на процеси дихання і розсіюється у вигляді тепла;

D виділяється з організму з продуктами життєдіяльності;

Е споконвічне надходить від Сонця

 

87. Характерними рисами агроценозу є:

А єдиним джерелом енергії є Сонце;

В провідним є природний добір;

С провідним є штучний добір;

D усі поглинені рослинами елементи згодом повертаються в ґрунт;

*Е значна частина речовини й енергії вилучається людиною.

 

88. Термін “біосфера” був запропонований

А Е. Геккель;

В А. Тенслі;

С B.I. Вернадський;

*D Е. Зюсс.

Е Е. Вармінг

 

89.З фізичної точки зору біосфера є

А Двофазною;

*В Трифазною

С Багатофазною

D П’ятифазною

Е Мало фазною

 

90. З геологічної точки зору планету оточують чотири оболонки

*А Літосфера, гідросфера, атмосфера, магнітосфера

В Літосфера, тропосфера, стратосфера, магнітосфера

С Атмосфера, земна кора, магнітосфера, літосфера

D Гідросфера, тропосфера, стратосфера, магнітосфера

Е Атмосфера, тропосфера, ризосфера, магнітосфера

 

91. Поняття про ноосферу ввів

А Е. Геккель;

В А. Тенслі;

*С B.I. Вернадський;

D Е. Зюсс.

Е Е. Вармінг

 

92. Невеликі ділянки, на яких охороні підлягають окремі дерева, озера, фрагменти лісу чи степу

*А Пам’ятки природи;

В Заказники

С Заповідники

D Біосферні заповідники

Е Національні природні парки

 

93. Ділянки площею від кількох десятків до кількох тисяч гектарів, на яких забороняється проведення певних видів господарських робіт

А Пам’ятки природи;

* В Заказники

С Заповідники

D Біосферні заповідники

Е Національні природні парки

 

94. Державні установи у яких окремі ділянки є абсолютно заповідними на інших проводять регламентовані господарські заходи

А Пам’ятки природи;

В Заказники

*С Заповідники

D Біосферні заповідники

Е Національні природні парки

 

95. Ділянки природи, в яких охороняються унікальні природні об’єкти світового значення

А Пам’ятки природи;

В Заказники

С Заповідники

*D Біосферні заповідники

Е Національні природні парки

 

96. Великі території в яких крім заповідних ділянок можуть знаходитися населені пункти, сільськогосподарські угіддя, транспортні мережі, місця відпочинку та оздоровлення.

А Пам’ятки природи;

В Заказники

С Заповідники

D Біосферні заповідники

* Е Національні природні парки

 

97. Пам’ятки природи це –

А Ділянки природи, в яких охороняються унікальні природні об’єкти світового значення

*В Невеликі ділянки, на яких охороні підлягають окремі дерева, озера, фрагменти лісу чи степу

С Державні установи у яких окремі ділянки є абсолютно заповідними на інших проводять регламентовані господарські заходи

D Ділянки площею від кількох десятків до кількох тисяч гектарів, на яких забороняється проведення певних видів господарських робіт

Е Великі території в яких крім заповідних ділянок можуть знаходитися населені пункти, сільськогосподарські угіддя, транспортні мережі, місця відпочинку та оздоровлення

 

98. Заказники це –

А Ділянки природи, в яких охороняються унікальні природні об’єкти світового значення

В Невеликі ділянки, на яких охороні підлягають окремі дерева, озера, фрагменти лісу чи степу

С Державні установи у яких окремі ділянки є абсолютно заповідними на інших проводять регламентовані господарські заходи

*D Ділянки площею від кількох десятків до кількох тисяч гектарів, на яких забороняється проведення певних видів господарських робіт

Е Великі території в яких крім заповідних ділянок можуть знаходитися населені пункти, сільськогосподарські угіддя, транспортні мережі, місця відпочинку та оздоровлення

 

99. Заповідники це –

А Ділянки природи, в яких охороняються унікальні природні об’єкти світового значення

В Невеликі ділянки, на яких охороні підлягають окремі дерева, озера, фрагменти лісу чи степу

*С Державні установи у яких окремі ділянки є абсолютно заповідними на інших проводять регламентовані господарські заходи

D Ділянки площею від кількох десятків до кількох тисяч гектарів, на яких забороняється проведення певних видів господарських робіт

Е Великі території в яких крім заповідних ділянок можуть знаходитися населені пункти, сільськогосподарські угіддя, транспортні мережі, місця відпочинку та оздоровлення

 

100. Біосферні заповідники –

* А Ділянки природи, в яких охороняються унікальні природні об’єкти світового значення

В Невеликі ділянки, на яких охороні підлягають окремі дерева, озера, фрагменти лісу чи степу

С Державні установи у яких окремі ділянки є абсолютно заповідними на інших проводять регламентовані господарські заходи

D Ділянки площею від кількох десятків до кількох тисяч гектарів, на яких забороняється проведення певних видів господарських робіт

Е Великі території в яких крім заповідних ділянок можуть знаходитися населені пункти, сільськогосподарські угіддя, транспортні мережі, місця відпочинку та оздоровлення

 

Классификация элементов.

(учитывают количество элемента в сухом остатке)

I. Макроэлементы (органогены). Примерно 98% сухого остатка: С (углерод), Н (водород), О (кислород), N (азот).

II. Микроэлементы. Примерно 1,8% сухого остатка

Катионы: К+, Na+, Ca2+, Mg2+, Fe2+

Анионы: Cl-, S2-, PO43-, HPO42-, H2PO4-, CO32-, HCO3-

lll. Ультраэлементы. Примерно 0,2% сухого остатка. Их очень много. Cu2+, Cr3+, V, Mb, Zn, Mn, F, I-, Se и др. Участвуют в формировании ферментов, необходимы при метаболизме.







Дата добавления: 2015-12-04; просмотров: 63. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Факторы, влияющие на степень электролитической диссоциации Степень диссоциации зависит от природы электролита и растворителя, концентрации раствора, температуры, присутствия одноименного иона и других факторов...

Йодометрия. Характеристика метода Метод йодометрии основан на ОВ-реакциях, связанных с превращением I2 в ионы I- и обратно...

Броматометрия и бромометрия Броматометрический метод основан на окислении вос­становителей броматом калия в кислой среде...

Кран машиниста усл. № 394 – назначение и устройство Кран машиниста условный номер 394 предназначен для управления тормозами поезда...

Приложение Г: Особенности заполнение справки формы ву-45   После выполнения полного опробования тормозов, а так же после сокращенного, если предварительно на станции было произведено полное опробование тормозов состава от стационарной установки с автоматической регистрацией параметров или без...

Измерение следующих дефектов: ползун, выщербина, неравномерный прокат, равномерный прокат, кольцевая выработка, откол обода колеса, тонкий гребень, протёртость средней части оси Величину проката определяют с помощью вертикального движка 2 сухаря 3 шаблона 1 по кругу катания...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия