Мішати – заважати

Мішати. За допомогою мішалки, ложки тощо перемішувати, збовтува­ти щось і т. ін.: мішати кашу, мішати ложкою в казані.

Дієслова недоконаного виду заважати і перешкоджати в зна­ченні "бути на перешкоді комусь, чо­мусь, ставати на заваді в чомусь" уживаються паралельно. Але дієслово доконаного виду перешкодити в цьо­му значенні вживається частіше, ніж завадити. Сьогодні, коли ніщо не пере­шкодить, почну писати (М.Коцю­бинський); — Я думала ви спите, боя­лась вам перешкодити (Леся Україн­ка); Данило поспішав, бо могла вдари­ти відлига і перешкодити походові (Д.Хижняк).

 

Опанувати – освоїти

Опанувати. Долати вияв почуттів, емоційне піднесення, переживання і т. ін.; заспокоюватися. Катерина повагом сіла, сердита на саму себе, що відразу не опанувала себе (С. Журахович).

Освоювати, освоїти. 1. Робити при­датним для використання; повністю використовувати, застосовувати: освоювати заболочені землі, освоїти проектну потужність машини, освої­ти асигновані кошти.

2. Навчатися користуватися чим-небудь; навчаючись, глибоко вивчати щось, оволодівати чимось: освоювати сучасну техніку, освоювати суміжні професії, освоювати виробництво но­вих будівельних матеріалів, освоювати досягнення передового досвіду, освою­вати тему.

 

Грати – відігравати

Грати роль — втілювати в худож­нім образі на сцені, в кінофільмі то­що; удавати з себе когось. Марко Лукич [Кропивницький] грав роль Івана Карася легко, невимушено (з журналу); їй не стало більше сил грати роль, і во­на засміялася (Ю.Бедзик).

Відігравати. У зна­ченні "мати певне значення, вагу" вживається словосполучення відігра­вати роль. — Колись, щоб вижити, велику роль відігравала витривалість, мускульна сила, невибагливість до їжі (Є.Гуцало); Як відомо, азот відіграє величезну роль у житті рослин і тва­рин (з журналу).

 

Робітничий – робочий

Робітничий. Походить від іменника робітник і означає «пов’язаний із робітником, належний робітникові»: «На мітинґ зібралась юрба робітнича» (М. Бажан); Трапляються випадки, коли обидва ці прикметники вживаються з одним іменником, залежно від того поняття, що ми надаємо їм: можна сказати робітничий одяг — цебто те вбрання, яке звичайно носять робітники, характерне для робітників, і робочий одяг — убрання, що ним користуються тільки під час роботи.: робітничий клас, робітничий клуб, ро­бітнича честь.

Робочий. Прикметник робочий походить від іменника робота й означає «пов’язаний із процесом або часом праці»: «Забіжиш до Марусі у робочу часину» (Марко Вовчок). Робо­чий одяг, робочий час, робочий день, ро­бочий стіл, робочий план, робоча гіпо­теза

 

Стійкий – тривкий

Стійкий. Кінцева частина склад­них слів, яка означає "який не підда­ється впливу чогось, що вказано в першій частині" (вживається втех­ніці, рослинництві): вогнестійкі ма­теріали, вогнестійкий шар ґрунту, жаростійка цегла, зимостійкий сорт, морозостійкі рослини.

перен. Який виявляє наполегливість, твердість, непохитність у намірах, поглядах, вчинках, діях і т. ін.; вірний своїм переконанням; незламний.// Здатний витримати зовнішній вплив, протидіяти чомусь.// Для якого характерні стабільність, постійність; сталий// Який довго зберігає і виявляє свої властивості, не піддається руйнуванню, псуванню і т. ін.// Здатний твердо стояти, триматися, не падаючи, не коливаючись; протилежне хисткий

Тривкий, а, е. 1. Який важко зруйнувати, зіпсувати; який не можна легко зламати, розбити, порвати й т. ін.; міцний.// перен. Який не піддається змінам; сталий, стійкий.// Міцно збудований, фізично витривалий; сильний, дужий. Тривкий – якого важко зіпсувати, зруйнувати, зламати, розбити, порвати; міцний, стійкий, витривалий. Тривке дерево, тривка опора, тривке щастя.

Стінний – стіновий

Стінний. Який стосується стіни; призначений для вивішування на стіні; настінний тощо: стінна кладка, стінний виступ, стінний годинник, стінний календар, стінна газета, стінна шафа, стінний розпис.

Стіновий. Який придатний або ви­користовується для спорудження стін: стіновий камінь, стінові мате­ріали, стінові панелі.