І. ОСНОВИ ФІЛОСОФИ

Розділі СУТШСТЬ ФІЛОСОФІЇ ТА ОСНОВНІ ЕТАПИ

її РОЗВИТКУ

Тема 1. Філософія, коло її проблем та роль у суспільстві

Загальна характеристика філософії. Мета та порядок вивчення філософії як навчальної дисципліни. Світогляд, його структура, риси, суспільно-історичний характер. Історичні ти­пи світогляду: міфологія, релігія, філософія. Філософський сві­тогляд. Предмет філософії та коло її основних проблем. Струк­тура філософського знання. Функції філософії. Філософія і право. Філософія і наука. Філософія і культура. Роль філософії у суспільстві, професійній діяльності юристів.

Тема 2. Антична філософія

Історичні передумови, час і місце виникнення філосо­фії. Антична філософія та основні етапи її розвитку. Ранній грецький натуралізм: мілетська школа, Геракліт. Онтологізм древньогрецької філософії: Піфагор, елеати, Демокріт. Висока класика: філософські вчення софістів і Сократа. Вчення Плато-на про ідеї, державу, пізнання. Філософська система Аристоте-ля. Пізня класика: філософія раннього еллінізму: кініки, скеп­тики. Епікуреїзм і стоїцизм, неоплатонізм.

Тема 3. Філософія середньовіччя та Відродження

Виникнення середньовічної християнської філософії та її основні проблеми. Специфіка типу філософування середньо­віччя. Апологетика. Патристика. Схоластика. Ідея Бога. Вчення Августина Блаженного. Філософське вчення Фоми Аквінсько-го. Реалізм і номіналізм. Філософія епохи Відродження, її ха­рактерні риси та представники.

Тема 4. Філософія Нового часу

Наукова європейська революція XVII ст. Концепції мож­ливості людського пізнання. Гностицизм та агностицизм. Про­блема методу пізнання. Емпіризм, сенсуалізм та раціоналізм. Ме­ханіцизм. Філософське обґрунтування нової картини світу (Ф.Бекон, Т.Гоббс, Р.Декарт, Б.Спіноза, Г.В. Лейбніц, Дж. Локк, Дж. Берклі, Д. Юм). Соціально-філософські аспекти у поглядах філософів Нового часу. Деїзм і матеріалізм у французькому Про­світництві. Вчення про природу і суспільство у філософії Просві­тництва (Монтеск'є, Вольтер, Ж.-Ж. Руссо). Французькі матеріа­лісти XVIII ст., їх вчення про матерію, пізнання, людину і суспі­льство (К.А. Гельвецій, П. Гольбах, Ж. Ламетрі, Д. Дідро).

Тема 5. Німецька класична філософія

Особливості та характерні риси німецької класичної фі­лософії, її місце в історії філософської думки. Теоретична філо­софія І.Канта, "коперниканський переворот" у теорії пізнання. Практична філософія І.Канта: дуалізм світу людського буття -природний і моральний. Філософія людського "Я" Й.Г. Фіхте. Філософія тотожності Ф.В.Й. Шеллінга. Г.В.Ф. Гегель, його фі­лософська система і метод. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Проникнення ідей німецької класичної філософії в Україну. Вплив ідей німецької класичної філософії на євро­пейську культуру.

Тема 6. Сучасна світова філософія

Загальна характеристика сучасної світової філософії та її основні напрямки. Марксизм та неомарксизм. Позитивізм, неопозитивізм і постпозитивізм. Сучасна релігійна філософія (неотомізм, тейярдизм). Філософія життя та її напрямки. Пси­хоаналіз і неофрейдизм. Філософська антропологія. Феномено­логія. Екзистенційна філософія. Філософська герменевтика. Комунікативна філософія. Філософія постмодерну. Російська філософія XIX - XX ст.: основні напрямки та їх характерні риси.

Тема 7. Українська філософія: традиції та особливості

Джерела української філософської культури. Філософія у культурі Київської Русі. Філософія українського Відродження та Просвітництва. Проблема світу й людини у філософії профе­сорів Києво-Могилянської академії (С. Яворський, Ф. Прокопо-вич). Філософія Г. Сковороди. Сутність "філософії серця". Український романтизм (М. Гоголь, М. Костомаров, Т. Шевчен­ко, П. Куліш). Основні ідеї філософії П.Юркевича. Київська ек­зистенційна філософія XX ст. (Л. Шестов, В. Зенковський). Фі­лософські ідеї в Україні кінця XIX - початку XX ст. "Культур­не відродження" 20-х років. Українське філософське відро­дження 60-х років. Сучасна філософсько-світоглядна ситуація в Україні.

Розділ ІІ. ОНТОЛОГІЯ, ГНОСЕОЛОГІЯ, СОЦІАЛЬНА

ФІЛОСОФІЯ

Тема 8. Філософський зміст проблеми буття

Онтологія, її основні проблеми та категоріальні визна­чення. Типи онтологій. Філософський смисл проблеми буття, її історичне усвідомлення. Категорія буття: її суть і специфіка. Основні форми буття. Роль категорії "субстанція" для визна­чення онтологічних основ і способу буття світу

науково-філософського поняття матерії. Сучасна наука про складну систему організації матерії та її властивості. Матерія і рух. Простір і час як форми існування матерії. Поняття "світ" і "картина світу". Сучасні наукові моделі розвитку світу.

Тема 9. Свідомість як філософська проблема

Проблема свідомості у філософії. Походження та сут­ність свідомості. Відображення як найбільш загальна власти­вість матерії, його природа, форми і розвиток. Свідомість як ви­ща форма відображення. Свідомість як форма регулювання і не­обхідна умова життєдіяльності людини, її суспільна природа, сутність і функції. Свідомість як суб'єктивне явище. Рівні психі­чного життя людини. Структура свідомості. Свідомість і мова. Специфіка юридичної мови. Самосвідомість. Фундаментальна роль категорії свідомості у філософії, її методологічне значення для пізнання природи, суспільства і юридичної практики.

Тема 10. Діалектика та її альтернативи

Діалектика як вчення про розвиток і метод пізнання. Іс­торичні форми діалектики. Поняття категорії, закону, принци­пу. Діалектика як система принципів, законів, категорій. Об'єктивна і суб'єктивна діалектика. Принципи діалектики. Принцип загального зв'язку. Поняття відношення, зв'язку, вза­ємодії. Принцип розвитку. Поняття зміни, руху, розвитку. Ос­новні закони діалектики. Основні категорії діалектики. Значен­ня законів і категорій діалектики для теоретичної і практичної діяльності юристів. Класичні альтернативи та модифікації діа­лектики у сучасних філософських доктринах.

Тема 11. Сутність і структура пізнавального процесу. Логіка та методологія наукового пізнання

Пізнання у контексті людського існування. Суб'єкт і об'єкт пізнання. Види пізнавальної діяльності: чуттєве і раціо­нальне. Діалектика чуттєвого і раціонального у пізнанні.

Принцип визначальної ролі практики у пізнанні. Творчість як конструктивний принцип пізнання. Інтуїція. Проблема істини у філософії та науці. Практика як головний критерій істини. По­няття науки. Специфіка наукового пізнання. Методологія нау­кового пізнання. Метод і методологія. Рівні методології. Мето­ди емпіричного дослідження. Методи теоретичного дослі­дження. Сучасна методологія пізнання. Логіка наукового до­слідження та її етапи (факт, проблема, гіпотеза, доказ, теорія). Соціальні функції науки. Наука і мораль. Свобода наукового пізнання і соціальна відповідальність вченого.

Тема 12. Філософський аналіз суспільства

Суспільство як підсистема об'єктивної дійсності, дже­рела його походження та історія. Основні підходи до розуміння суспільства Суспільство як саморозвинена система. Соціальна структура суспільства. Суб'єкти суспільства. Соціальні інсти­тути. Діяльність як специфічний спосіб існування соціального. Суспільні відносини, їх сутність та зміст. Суспільні закони, їх особливості, класифікація і механізм дії. Суспільство як систе­ма органічно пов'язаних сфер життєдіяльності людей. Сфери суспільного життя (економічна, соціальна, політична, духов­на): сутність, зміст і взаємодія. Розвиток суспільства і динаміка соціальних процесів. Суспільство і природа. Проблеми еколо­гії. Ноосфера.

Тема 13. Людина як предмет філософського аналізу. Особистість і суспільство

Проблема людини в історії філософії. Основні концеп­ції походження людини (релігійна, космічна, еволюційна). Ан-тропосоціогенез, його комплексний характер. Філософська проблема природи й сутності людини. Людина як єдність віта­льного, соціального і духовного. Проблема життя і смерті у фі­лософії. Біологічні й соціальні межі життя. Сенс життя люди­ни. Зміст понять: людина, індивід, індивідуальність, особис­тість. Структура особистості. Типології особистості. Історичні типи взаємин людини і суспільства. Соціальне буття людинияк єдність індивідуального і суспільного буття. Діалектика свободи і відповідальності людини. Неспроможність протиста­влення свободи і необхідності. Зростання свободи особистості як критерій суспільного прогресу.

Тема 14. Духовне життя суспільства

Проблема духовного життя суспільства у філософії. Основні сфери духовного життя суспільства. Елементи духов­ного життя суспільства та їх взаємозв'язок. Поняття суспільної свідомості. Суспільна свідомість і суспільне буття. Співвідно­шення духовного життя суспільства та суспільної свідомості. Зміст і структура суспільної свідомості, її закономірності. Вза­ємозв'язок політичної, правової, моральної, естетичної, релі­гійної, філософської та інших форм суспільної свідомості. Культура як специфічна соціальна реальність. Культура в якос­ті способу життєдіяльності суспільства і процесу самовідтво­рення людини. Типології культур. Функції культури.

Тема 15. Сенс і спрямованість історії

Філософія історії, її предмет, структура і функції. Су­часні концепції філософії історії: гносеологічний напрямок (В. Дільтей, Г. Зіммель, Р. Коллінгвуд, Р. Арон), онтологічна концепція (Р. Мель, Р. Рамон, Е. Калло), аксіологічна концеп­ція (В. Віндельбанд, Г. Ріккерт), технократичні концепції (Д. Белл, О. Тоффлер). Проблема спрямованості історичного процесу. Формаційний підхід (К. Маркс, Ф. Енгельс). Цивілі-заційний підхід (М. Данилевський, О. Шпенглер, А. Тойнбі). Монадний підхід: єдність та багатоманітність всесвітньої істо­рії. Постановка питання про "кінець історії" у новітній філо­софії (Ф. Фукуяма). Людина як суб'єкт історичного процесу. Смисл історії й ідея історичного прогресу. Історичні типи сус­пільного прогресу. Критерії прогресу.