Как объектом, так и субъектом политики
Соціальне призначення політичної еліти виявляється передусім у функціях, які вона виконує в суспільстві. Ці функції є багатоманітними й тісно переплітаються з тими, які виконують політична система суспільства в цілому, її підсистеми та окремі інститути. Як вже зазначалося, головними функціями політичної системи є політичне цілепокладання, владно-політична інтеграція суспільства і регулювання режиму соціально-політичної діяльності. На персоналізованому рівні ці функції виконує політична еліта. Функція політичного цілепокладання, яку іноді називають стратегічною, полягає в розробці стратегії і тактики розвитку суспільства, визначенні політичної програми дій. Ця функція повною мірою може бути реалізованою лише на вищому рівні політичної еліти (главою держави, парламентаріями, міністрами) з використанням фахівців і результатів наукових досліджень. Сутність інтегративної функції політичної еліти полягає в забезпеченні цілісності і єдності суспільства, стійкості його політичної та економічної систем, уникненні соціально-політичних конфліктів, знаходженні оптимальних варіантів їх розв'язання в разі виникнення. Важливими змістовими елементами цієї функції є згуртування різних верств населення, гармонізація їх соціальних інтересів, досягнення суспільного консенсусу, тісної політичної взаємодії і співробітництва всіх суспільних сил. Нездатність політичної еліти виконувати інтегративну функцію загрожує розколом суспільства, зіткненнями різноспрямованих соціальних і політичних сил аж до громадянської війни. Еліта виконує основний обсяг роботи щодо прийняття політичних рішень, спрямованих на регулювання суспільних відносин, розв'язання назрілих суспільних проблем і завдань, здійснює розподіл і перерозподіл матеріальних, фінансових, людських та інших ресурсів. У цьому полягає ЇЇ регулятивна функція. Від якості політичних рішень визначальною мірою залежить ефективність самої політики, успіх у вирішенні поставлених завдань. Ще однією функцією політичної еліти є мобілізаційна, або організаторська, яка полягає в необхідності мобілізації мас для виконання прийнятих рішень і поставлених завдань, практичного здійснення визначеного політичного курсу. Важливою функцією політичної еліти є вираження і представництво в політичній системі суспільства соціальних інтересів. На інституціональному рівні ця функція найповніше проявляється в діяльності політичних партій і груп інтересів, а на персоналізованому — в політичному лідерстві. Через політичну еліту реалізуються зв'язки між багатоманітними соціальними й політичними спільностями, відбувається їх спілкування між собою з метою з'ясування позицій, досягнення взаємоприйнятних рішень. Еліта виступає тією ланкою, яка не тільки забезпечує горизонтальні зв'язки в суспільстві, а й здійснює вертикальну комунікацію між владою і масами. У цьому полягає її комунікативна функція. Політична еліта виконує також інші функції у політичній системі та в суспільстві в цілому.
как объектом, так и субъектом политики 49. Гражданское общество содержит в себе: • сферу негосударственных связей и отношений автономных индивидов
50. Группы воздействия участвуют в политической жизни с помощью: • воздействия на власть
51. Два вида антидемократических режимов это: • авторитарные и тоталитарные
52. Две мировые тенденции в развитии наций связаны с процессами: • возрождения этнического самосознания и сближениея народов
53. Двухпартийная система предполагает наличие: • наряду с другими двух ведущих политических партий
54. Деструктивные организации обычно характеризуются: • антиконституционной направленностью
55. Для массовой партии характерна борьба за привлечение в свои ряды: • сознательной части работающего населения
56. Для политической идеологии марксизма характерны: • материалистические представления о мире, экономический детерминизм, классовый подход, идея всеобщего равенства
57. Для профессионального политика политическая деятельность это: • основное занятие
58. Для системы национально-государственных интересов и приоритетов тоталитарных режимов свойственно сосредоточение внимания на: • мессианских, мироустроительных мотивах
59. Для тоталитарного режима характерно(-ен): • контроль за всеми сферами жизни
60. До революции 1917 года в России: • существовала многопартийность
61. Дуализм общественно-политической жизни российского общества находит свое проявление в: • отрыве власти от общества
62. Законодательная ветвь власти занимается: • нормотворческой деятельностью
63. Закрытая система рекрутирования политических элит называется также: • «система гильдий»
64. Идеологизация политики подразумевает: • подчинение политики идеологической доктрине
65. Идеологическая подсистема заключает в себе характеристику: • политического сознания
66. Идеологический монизм подразумевает: • монополию одной идеологии
67. Идеологический плюрализм определяется: • наличием разнообразных идеологий
68. Идеология служит в реальной политике как: • руководство к действию
69. Идеология является совокупностью: • взглядов, ценностей, установок
70. Идея соборности как основы политической жизни российского общества принадлежит: • И.В. Киреевскому и А.С. Хомякову
71. Изменение стиля руководства политического лидера при изменении политической ситуации это руководство: • адаптивное
72. Изучением политических партий серьезно занимались: • Р. Михельс и М. Острогорский
73. Институт политического гражданства предполагает: • взаимные обязательства государства и личности
74. Институциональная подсистема характеризует состояние: • политической организации общества
75. Институциональные определения политики содержат в основе трактовки политики критерий: • организации
76. Интеграционная функция политики содержит в себе деятельность, направленную на достижение: • целостности общества
77. Источником возникновения политических связей и отношений служит: • деятельность людей
78. К источникам политической власти следует относить: • высокий социальный статус, экономические возможности, популярность
79. К преобладающим субъектам политики принадлежат в первую очередь носители: • власти
80. Классическая теория политических элит принадлежит: • В. Парето и Г. Моска
81. Классический фрейдизм связывает властные амбиции личности с идеей: • пансексуализма
82. Коммуникативная подсистема отражает суть: • политических отношений
83. Консервация старых политических порядков и традиций является характерным качеством: • контрреволюции
84. Конституэнты это:
|
