Микроэкономика как составная часть ЭТ.

Ґрунт є одним із компонентів наземних екосистем і природною основою їх функціонування, а рослинність — важливим фактором ґрунтоутворення, проте ґрунт визначає досить часто тип рослинності. Всі рослини залежно від наявності в ґрунтах поживних речовин ділять на три групи: еутрофи, мезотрофи і оліготрофи.

Орографічні фактори

Рельєф не здійснює прямого впливу на життя рослин, проте впливає на ґрунтотворення, а характер рельєфу, місцеположення в ньому рослин або рослинного угруповання значно впливає на життя рослин, регулює їх співвідношення і дію прямих екологічних факторів. Із зміною рельєфу змінюються кліматичні і ґрунтові умови

 

51. Тканини – це групи клітин, східних за будовою, виникненням і пристосованих до виконання однієї чи декількох певних функцій.

У рослин виділяють такі типи тканин: покривні, основні, провідні, механічні, твірні.

Покривні тканини

Розташовані ззовні всіх органів рослини на межі з зовнішнім оточенням. Зберігають органи рослин від ушкоджень.

Епіблема (ризодерма) – первинна одношарова поверхнева тканина кореня. Основні функції – вибіркове всмоктування води з мінеральними елементами живлення; виділення речовин, що діють на субстрат, перетворюючи його.

Основна тканина складає більшу частину тіла рослини. Майже завжди первинна, виникає з апікальної меристеми. Складається з живих паренхімних клітин. Здатна повертатися до меристематичної активності у разі за живлення пошкоджень, утворені пагоні, бічних коренів.

Механічні тканини забезпечують міцність рослини, здатність протидіяти дії тяжіння власних органів, вітру, дощу, снігу. Вони грають в рослині роль скелету. Клітини механічних тканин мають сильно потовщені клітинні стінки, які навіть після відмирання протопласту (вміст рослинної клітини, що складається з плазмолеми, цитоплазми та ядра без клітинної оболонки) продовжують виконувати свою функцію.

Провідна тканина слугує для пересування по рослині розчинених у воді поживних речовин. Від кореня до листя рухається висхідний (транспіраційний) тік водних розчинів солей.

Видільна (секреторна тканина)

До видільних тканин відносяться різного роду структурні утворення, що здатні активно виділяти з рослини, або ізолювати в її тканинах продукти метаболізму та крапельно – рідинну воду. Елементи видільних тканин зустрічаються в усіх органах рослини

 

 

52. Розмно́ження (відтворення, репродукція) — біологічний процес, за допомогою якого утворюються нові організми, відтворення собі подібних. Розмноження — фундаментальна особливість всіх відомихжиттєвих форм, кожен індивідуальний організм існує в результаті розмноження. Відомі способи розмноження поділяються на два головні типи: статеве і безстатеве (нестатеве). Нестатеве розмноження

Безстатеве розмноження — біологічний процес, у якому організм створює генетично подібну або ідентичну копію себе без вкладення генетичного матеріалу іншого індивідуума. Бактерії та археї діляться безстатево бінарним поділом (який, проте, може бути асиметричним), віруси використовують клітини інших організмів для отримання нових вірусів, проте зазвичай не вкладають у нові віруси генетичний матеріал клітин-хазяїв, багато безхребетних тварин (наприклад, гідри) та дріжджів зазвичай розмножуються брунькуванням, міцеліальні гриби розмножуються за допомогою росту міцелію. Статеве розмноження

Статеве розмноження є типом розмноження, при якому організми утворюють нащадків, що мають комбінацію генетичного матеріалу від більш ніж одного (зазвичай двох) різних представників виду. Кожен з двох організмів-батьків надає приблизно половину генетичної інформації нащадкові, продукуючигаплоїдні гамети.

 

53. У процесі історичного розвитку людина поступово втрачала зв’язки з природою. На певному етапі розвитку цивілізації людина почала активно перетворювати природу і її вплив на довкілля зростав із кожним сторіччям, поки не став провідним екологічним фактором. Ці проблеми поставили людство на межу всеосяжної біосферної кризи, яка загрожує його існуванню.

Протягом останніх 10 тис. років під впливом діяльності людини площа лисів на нашій планеті скоротилася не менш ніж на третину. Людина вирубує ліси, звільняючи площі під рілля, пасовища, поселення та використовуючи деревину для власних потреб. І навіть нині, коли людство почало усвідомлювати катастрофічні наслідки цих процесів, площа лісів щорічно скорочується, насамперед за рахунок тропічних лісів, які відіграють велику роль у підтриманні екологічної рівноваги на нашій планеті.

Також великий вплив на забруднення атмосфери мають викиди шкідливих для здоров'я людини та інших організмів відходів промислових підприємств тощо.

Особливу небезпеку для довкілля становлять кислотні дощі, спричинені забрудненням атмосфери сірчастим газом. Кислотні дощі призводять до тяжких наслідків. Зокрема прісні водойми стають мертвими, гинуть ліси та багато інших проблем.

Іншою небезпекою для здоров'я людини може стати послаблення озонового екрану. Це відбувається внаслідок надходження в атмосферу хлорфторвуглецевих сполук.

Діяльність людини негативно впливає і на різноманітні водойми, забруднення промисловими та побутовими відходами, пестицидами та добривами, які змиваються з полів, зміна екологічних умов, осушення, тощо. Порушення санітарного стану водойм, а також виснаження водних ресурсів загострює проблему питної води.

Надходження неочищених або недостатньо очищених стічних вод у природні водойми унеможливлює використання їх для відпочинку людей, рибальства.

До вимирання цілих водних екосистем також призводять аварії танкерів, нафтовидобувних платформ, унаслідок яких плівка з нафти вкриває значні площі морів.

До змін гідрологічних режимів водойм призводять створення штучних водойм, водосховищ, що згубно впливають на водні біогеоценози та популяції окремих видів.

На мою думку, людям слід задуматися над своїми вичинками, обережніше ставитися до природних багатств, тоді в світі запанує гармонійність, зменшиться кількість природних катаклізмів, які зараз мають досить великий вплив на людей.

 

54. Біосфера – це оболонка Землі, яка включає частини атмосфери, гідросфери і літосфери, заселені живими організмами. Вернадський підкреслив відмінні особливості біосфери, зокрема:
Вернадський виділяє ознаки біосфери:
1)Біосфера - загальнопланетна оболонка.
2)Склад і будова біосфери зумовлені сучасною і минулою життєдіяльністю всієї сукупності живих організмів.
3)Біосфера є наслідком взаємодії живих і неживих компонентів, акумуляції та перерозподілу в ній величезної кількості енергії.
4)Біосфера є термодинамічно відкритою, самоорганізованою, саморегульованою динамічно зрівноваженою, стійкою системою.
5)Межі біосфери: верхня межа - променева - зумовлена наявністю жорсткого короткохвильового ультрафіолетового випромінювання.Нижня межа - термічна(впевнихтемпературних режимах життяіснувати не може).
6) Біосфера охоплює три геологічні сфери: нижню частину атмосфери, верхню частину літосфери та гідросферу.

Загальна протяжність біосфери за радіусом Землі складає близько 40км. Вона простягається від нижньої частини озонового екрана атмосфери, що розташований на висоті 20-25 км над рівнем моря, до верхньої частини гірських порід суші та дна Світового океану. Нижня межа простягання біосфери лежить на 23 км вглиб суші та на 1-2 км нижче дна океану.

Основна маса живої речовини зосереджена в порівняно невеликому прошарку – біостромі. Біостром лежить на поверхні суходолу та охоплює верхні шари водойм. У цій зоні знаходиться 98% всієї живої речовини планети.

Порівняно із загальною масою Землі біомаса вкраї мала – 0,1% від маси земної кори.

Живі організми з моменту своєї появи в процесі життєдіяльності завждиміняли нашу Землю.
В результаті життєдіяльності хемосинтизуючи бактерій більш 3 млрд. років тому назад почалося відкладення деяких марганцевих та залізних руд, фосфоритів,сіру.Перші мікроорганізми-пурпурні і зелені бактерії, апотім синьо-зелені водорості стали пристосовувати вуглекислий газ і виділяти молекулярний кисень, із якого над Землею створився озоновий екран. Створення озонового слою створило захист від ультрафіолетової отрути Сонця,що є гибеллю для живої речовини, і дозволяє життю вийтиіз води і розводитись на землі. В процесі еволюції живі організми створювались незалежно від середовища
Перші організми(бактерії, водорості) були,як би занурені в харчове середовище.
Постійно появляються багатоклітинні організми, менш залежне відзміни оточуючого середовища, і маючи свою внутрішнього середовища. Значною зміною потерпала біосфера після появи людини на
Землі. Бурнийрозвиток промисловості, науки та техніки за геологічний малий відрізокчасу сприяла значним прискореною біогенною міграцією елементів в біосфері.

 

55. СНІД, або Синдро́м набу́того імунодефіци́ту — важке інфекційне захворювання, спричинене вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), який уражає імунну системулюдини, знижуючи при цьому протидію організму захворюванням. Джерело інфекції — безпосередній носій ВІЛ. Зараження можливе у таких випадках^[1]:

при статевому контакті з інфікованим незалежно від статевої орієнтації

при кровообміні з інфікованим (у тому числі при ін'єкційному вживанні наркотиків, пересадці органів інфікованої людини здоровій)

при вигодовуванні грудним молоком інфікованою матір'ю малюка^[2].

Якщо ВІЛ-інфікована жінка народжує дитину, то, за останніми дослідженнями, ця дитина не обов'язково має бути носієм вірусу^[3]. При проведенні антиретровірусної терапії ризик передачі вірусу від матері до дитини знижується до 6 відсотків.

ВІЛ не передається у таких випадках^[4][5]:

через обійми або поцілунок (ВІЛ може передатися, якщо у обох партнерів є відкрита рана в ротовій порожнині)

через рукостискання

через кашель та чхання

при проживанні в одній квартирі; використанні спільної ванни або туалету, спільного посуду для їжі; користуванні спільним басейном

через укуси комах

при використанні спільного телефону

через піт або сльози.

 

Микроэкономика как составная часть ЭТ.

Микроэкономика - составная часть экономической теории, изучающая экономические взаимоотношения между людьми и определяющая общие закономерности их хозяйственной деятельности. Микроэкономика - это наука о принятии решений, изучающая поведение отдельных экономических субъектов. Ее основными проблемами являются:1)цены и объемы выпуска и потребления конкретных благ;2)состояние отдельных рынков; 3)распределение ресурсов между альтернативными целями.

Микроэкономика изучает относительные цены, т. е. соотношения цен отдельных благ, в то время как абсолютный уровень цен изучает макроэкономика.

Непосредственным предметом микроэкономики являются: экономические отношения, связанные с эффективным использованием ограниченных ресурсов; принятие решений отдельными субъектами экономики в условиях экономического выбора.

В микроэкономике особое значение имеет изучение следующих вопросов:

1)экономическое поведение людей, которое закрепляется в адекватных институтах и общественных структурах. В качестве ключевых институтов выступают рынок, собственность и государство; 2)принятие экономическими субъектами решений и реализация ими соответствующих экономических действий;3)проблема выбора одного из альтернативных вариантов; она ставит вопрос о редкости благ и их ограниченности.

Микроэкономика исходит из следующих предпосылок: а) экономического атомизма, означающего, что микроэкономика сосредоточивает свое внимание на поведении экономических субъектов, которые принимают и реализуют свои решения в процессе экономической деятельности; б) экономического рационализма, сущность которого состоит в допущении оценки экономическими агентами своих выгод и затрат, сравнение которых в процессе принятия экономических решений дает возможность установить наиболее эффективные действия конкретного экономического агента, обеспечивающие извлечение максимального дохода.

Главная задача экономических субъектов микроэкономики заключается в том, чтобы осуществить экономический выбор, обусловленный ограниченностью ресурсов. В любом обществе ограниченность ресурсов вынуждает делать выбор с целью решения следующих вопросов:

1)что производить и в каком объеме;2)каким образом производить избранные виды благ;

3)кто получает то, что произведено.