Вступ 42. Навчальна програма курсу. Література 6 3. Модульне планування 4.Організація самостійної роботи студентів (питання для самоконтролю та теми рефератів) 5. Методичні рекомендацiї до самостiйної роботи студентів 6. Організація поточного, підсумкового контролю 7. Критерії оцінювання знань з естетики 8. Зразок типового тестового завдання 9. Питання до заліку 10. Додаток (таблиця оцінювання)
Етика та естетика ВСТУП 1.1.Опис: Вивчення курсу “Етика та естетика” передбачено як дисципліни за вибором у циклі гуманітарної підготовки студентів Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України. Дисципліна «Етика та естетика» як розділ філософського знання логічно поєднує дві структурно-змістовні частини: етику, котра розуміється як філософія моралі, та естетику – як філософію мистецтва та вчення про суб’єктивність і чуттєвість людини, що відбиває сучасний теоретичний рівень цієї галузі науки. «Етика та естетика» подається як складна, багатомірна і водночас цілісна система знань. Смисловий акцент саме на гуманітарності цієї дисципліни, а не лише визначення її у колі інших суспільствознавчих наук, зумовлює мету означеного курсу: формування системи знань з історії та сучасних концепцій етики й естетики та набуття практичних навичок аналізу моральної та художньої реальності як важливих показників освіченості фахівця та чинників самовдосконалення й самовиховання студентської молоді. Розглядаються досягнення загальнолюдського значення в моралі, конкретні форми прояву моралі та моральності. Привертається увага до основних проблем розвитку сучасної етики. «Етика та естетика», у свою чергу, є знанням про становлення чуттєвої культури людини. Тим самим курс впроваджує основну концептуальну ідею сучасного філософського аналізу культурної реальності – це гуманістичний, людинотворчий характер моралі та мистецтва, які формують сучасного фахівця не лише як представника національної, а й загальнолюдської культури та цивілізації на підставі знайомства з найбільш визначними цінностями морального досвіду людства та здобутками світового мистецтва й художньо-естетичного досвіду різних епох. «Етика та естетика» розглядає культурно-історичний процес як процес становлення людини та особистості, утвердження загальнолюдських цінностей. Завданнями курсу “Етика та естетика” є вивчення етичної та естетичної теорій як форми суспільної свідомості; набуття навичок естетичного і морального аналізу суспільного і культурного життя, сучасного комунікативного простору. Таке завдання безпосередньо стосується фахової підготовки спеціалістів філологічного спрямування, зокрема студентів факультету іноземних мов, котрі безпосередньо дотичні до проблем комунікації, зокрема міжнаціональної та міжнародної. Враховуючи орієнтацію сучасної вищої школи на переважно самостійну роботу студентської молоді, передбачається вагомий блок самостійної роботи студентів. Формою підсумкової перевірки знань студентів із зазначеного курсу є залік.
Програма розкриває такі теми: 1. Етика як наука, її предмет і завдання. 2. Мораль як соціокультурний феномен. 3. Визначні етичні вчення в історії людства. 4. Категорії етики. 5. Актуальні проблеми сучасної етики. 6. Естетика як наука, її предмет та завдання. 7. Естетика як метатеорія та філософія мистецтва. 8. Категорії естетики та їх роль у естетичній свідомості. 9. Морфологія мистецтва, його види та принципи класифікації. 10. Історія естетичної думки. 11. Естетика XX ст.: теорія та практика. 12. Художня реальність в Україні. 13. Естетичні аспекти фахової діяльності. 1.2. Рівень програми: а) попередні умови: Програма розрахована не тільки на викладення основ етичної теорії та актуальних проблем сучасності, але й на розв’язання конкретних завдань практичної підготовки студентів до суспільного життя та професійної діяльності, зокрема це – морально-естетичне виховання та коригування особистості, формування естетичного смаку сучасного фахівця. Для успішного виконання самостійних та індивідуальних робіт студенти повинні володіти навичками роботи з навчальною та науковою літературою, художніми текстами, творами образотворчого мистецтва, принципами бібліографічного пошуку та роботи с текстом (конспектування, анотування, реферування), особливо, коли йдеться про твори синтетичних видів мистецтв (театр, кіномистецтво). б) мета та завдання дисципліни: Навчальна дисципліна зорієнтована на ознайомлення із найважливішими досягненнями в галузі моральної культури, різними ціннісними системами людства та українського народу, здобутками художньої культури, а також з естетичними ідеалами, пошуками досконалості, втіленими у мистецько-художній практиці різних історичних епох та національних культур. Вона має на меті вдосконалення не лише морально-етичних знань, а й вироблення стійких переконань студентів про значення гуманістичних цінностей у їхній практичній діяльності, цілях і способах їхнього досягнення.
1.3. Статус навчальної дисципліни: Курс "Етика та естетика" є дисципліною за вибором у програмі підготовки студентів факультету іноземних мов.
1.4. Викладацький склад: 1) Тетяна Віталіївна Целік, к.філос.н., доцент. 1.5. Методика викладання, форми та методи навчання: Методики викладання поєднують лекційний курс, самостійне ознайомлення з художніми творами, тестування, використовуються методики проблемного навчання, що стимулюють студентів до самостійного наукового пошуку. Застосовується модульно-рейтингова система. Лекції: 36 годин. Методи: – словесні – лекції з застосуванням методів активізації, в тому числі проблемні лекції; застосування ілюстративного матеріалу, виступи студентів з реферативними повідомленнями. наглядні – при формуванні візуального сприяння теоретичного матеріалу; практичні – при формуванні вмінь на навичок аналізу морально-етичних та світоглядних систем, проблем сучасної моральної культури та особливо молодіжному середовищі; при формуванні вмінь на навичок аналізу творів мистецтва - використання окремих методів художнього аналізу. Методи оцінювання: поточне тестування, підсумкові письмові індивідуальні завдання по змістовим модулям, підсумковий залік.
1.6. Мова: Викладання здійснюється українською та російською мовами.
2. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ. ЛІТЕРАТУРА. Тема 1. Етика як наука, її предмет і завдання Етика – наука про мораль і моральність, світоглядне знання та "практична філософія". Етика у структурі філософського знання та сучасній гуманітаристиці. Історія походження термінів “етика” і “мораль”. “Етос” як вихідна структура Арістотелевого аналізу суспільної взаємодії. Мораль як імперативно-оцінний спосіб відношення до дійсності. Моральність як сукупність усвідомлених принципів, норм поведінки та цінностей, що вкорінені у свідомості людини. Етика як філософська наука. Відношення “людина – світ” в оцінному полі “добро – зло” як предмет етики. Розбіжність у розумінні суспільствознавства та гуманітарного знання. Етика як гуманітарна наука. Структура етичного знання: описовий, нормативний і теоретичний рівні. Завдання етики як науки: теоретичний та емпіричний аспекти. Історія етики як вимір обґрунтованості моральних норм і цінностей. Етика у системі сучасного виховання та освіти. Етика як засіб інтеріоризації та соціалізації особистості.
Тема 2. Мораль як соціокультурний феномен Походження моралі. Перехід до моральної регуляції як чинник антропокультурогенезу. Духовно-практичний характер опанування людиною дійсності. Моральна регуляція та імперативність моралі. Типи моральних відносин та регуляції в історико-культурному контексті. Традиційна норма, табу, релігійна заповідь як перші форми моральної регуляції. Мораль і право. Функції моралі. Мораль і моральність – загальносуспільне та індивідуально-суб’єктивне. Мораль і моральність як чинники соціалізації та інтеріоризації особистості. Мораль і соціальна диференціація суспільства. Проблема прогресу моралі та моральності, його критерії. Місце моральної свідомості в системі моралі. Поняття моральної норми. Поняття моральної цінності та морального ідеалу. Моральні почуття і принципи. Моральні мотиви та ціннісні орієнтації. Ідея добра як провідна ідея моральної свідомості.
Тема 3. Визначні етичні вчення в історії людства Генезис і оформлення філософсько-етичного світогляду Стародавнього світу: Стародавні Індія та Китай; Антична Греція. Етична доктрина конфуціанства. Релігійно-етичне вчення буддизму. Етичні проблеми у філософії Сократа, Платона, Аристотеля. Евдемонізм етики Епікура. Етика стоїцизму. Християнська етика доби Середньовіччя. Гуманізм і проблема імморалізму доби Відродження. Етика Б. Спінози. Основні засади протестантської етики, її значення. Просвітительська етика: Гельвецій, Гольбах, Руссо. Філософсько-етичне вчення Г. С. Сковороди. Етика І. Канта: категоричний імператив і проблема свободи. Вчення Г.-В.-Ф. Гегеля про моральність. Етика “туїзму” Л. Фейербаха. Проблема класової моралі, мети та засобів її досягнення у соціально-етичній доктрині марксизму. Філософсько-етичні засади культури модерну та постмодерну: ніцшеанство, психоаналіз, екзистенціалізм. Сучасна комунікативна філософія і етика діалогу, толерантності у системі комунікації сучасного світу.
Тема 4. Категорії та принципи етики Специфіка етичних категорій як вищих моральних ідеалів і цінностей. Місце категорій етики у структурі моральної свідомості та діяльності. Відмінність добра і блага. Поняття морального добра. Категорія добра як вісьова категорія моралі. Добро і зло. Поняття морального зла. Проблема морального зла та його походження. Субстанційність і несубстанційність зла в етично-філософських доктринах. Гносеологічний вимір категорії зла. Осмислення буття людини як філософсько-етична проблема. Категорії сенсу життя та ставлення до смерті. Категорії і принципи відповідальності, справедливості, рівності. Принцип гуманізму. Моральний обов’язок. Категорія належного. Категоричний імператив у системі етики І. Канта та у структурі моральної свідомості. Категорія щастя у структурі моральної свідомості особистості. Суб’єктивність розуміння категорії щастя як виміру наповненості буття смислом. Категорії моральної самосвідомості: честь і гідність, совість і сором. Совість, сором і каяття як чинники моральної самосвідомості людини. Моральні свідомість, самосвідомість, цінності та переконання як підстава та чинники діяльності людини. Вчинок як першоелемент моральної діяльності. Категорія свободи. Поняття моральної свободи. Проблема свободи волі в історії філософсько-етичної думки. Специфіка свободи дії і свободи вибору як самовизначення суб’єкта та його здатності до відкритості буттю. Поняття морального вчинку. Виключність морального вчинку у повсякденному житті. Проблема співвідношення цілей і засобів діяльності в житті людини та соціокультурній реальності: ідеологічно-ціннісні підстави аналізу. Мотив і результат дії як моральна проблема. Людина як вища соціальна цінність.
Тема 5. Актуальні проблеми сучасної етики Комунікативний поворот у сучасній філософсько-етичній теорії. Етика спілкування як вимір соціальності. Людський сенс спілкування. Суб’єкт-суб’єктна взаємодія як царина людської моральності. Співвідношення понять “спілкування”, “комунікація”, “діалог”, “полілог”. Діалогічні, монологічні та поліфонічні підстави спілкування. Моральні почуття у системі моральної свідомості та діяльності: повага, співчуття, любов. Милосердя і співчуття як форми морального регулювання людського спілкування. Напрями комунікативної практичної філософії як сучасна етична доктрина. Етноетика як галузь сучасної етики та етична теорія в царині міжетнічних і міжнаціональних відносин. Етичні проблеми етнічно-культурної взаємодії. Принцип плюралізму, його місце серед моральних цінностей і стосунків сучасного суспільства. Етика науки як галузь сучасної етики. Переусвідомлення ціннісного виміру принципу антропоцентризму сучасною етикою. Етичні проблеми формування екологічної свідомості. Етика ненасилля: історія і сучасність. Етичні проблеми медицини. Евтаназія як етична проблема. Місце моральних цінностей у свідомості культури постмодерну. Етика й етикет як регулятиви та засоби культури спілкування. Ввічливість як форма ціннісного ставлення до людини. Професійні деонтології як актуалізація етичного виміру фахової діяльності людини у сучасному світі. Морально-етичні аспекти педагогічної діяльності. Тема 6. Естетика як наука, її предмет та завдання Предмет естетики: проблема термінології в історичному контексті. Поняття “естетика”. А. Г. Баумгартен – перший теоретик естетики. Естетика як філософська наука. Естетика та гносеологія. Естетика та історія мистецтва. Проблема предметного поля естетики. Естетика як наука про походження художньої культури по естетичного почуття. Почуття та чуттєвість людини як об’єкт аналізу в естетиці. Естетика і художня творчість. Поняття естетичного явища, естетичної діяльності. Творчий потенціал людської праці. Людина як об’єкт та суб’єкт естетичної діяльності. Природа в структурі естетичної діяльності. Загальнолюдські аспекти опанування світом як предмет естетики. Природа художнього образу. Співвідношення естетичних поглядів і художньої практики конкретної культурно-історичної епохи. «Мімезис», «золотий перетин» і «калокагатія» як поняття античної естетики. Становлення проблематики науки в межах німецької класичної філософії. Теоретична та практична естетика. Естетика як філософія мистецтва (онтологічний, гносеологічний, антропологічний, аксіологічний та інші аспекти філософського аналізу соціального буття). Естетика як метатеорія мистецтва. Методологічні аспекти аналізу мистецтва. Відображувальна сутність мистецтва. Естетика як теорія художнього спілкування, психологія художньої творчості та наука про творчий процес. Естетика як ціннісні відношення. Естетика як семіотика мистецтва. Естетика як художня критика. Теорія естетичного виховання. Технічна естетика. Соціологія мистецтва у структурі естетичного знання. Естетика та мистецтво як прогностика розвитку суспільства. Тема 7. Структура естетичної свідомості Специфіка естетичної діяльності та естетичної свідомості. Естетична свідомість суспільства, його культурно-історична специфіка. Естетична діяльність і мистецтво. Естетичні почуття та ідеали. Специфіка становлення людської чуттєвості як ідеального відтворення буття. Естетичний аспект теорії антропосоціогенезу. Біологічно-фізіологічні органи сприйняття та відчуття людини як основа розвитку духовних почуттів, сфери ідеального. Почуття та емоції в духовній діяльності людини. Емоції як естетичні переживання. Естетичне сприйняття дійсності як вияв гуманізації буття людини. Поняття естетичного смаку. Естетично-художні цінності. Естетичні уподобання та задоволення. Катарсис. Естетичні погляди та теорії. Художня творчість. Смак як основа естетичної культури особистості. Формування смаку як умова розвитку естетичної культури фахової діяльності. Тема 8. Категорії естетики та їх роль у естетичній свідомості Основні категорії естетики: “прекрасне” та “потворне”; “піднесене” “героїчне” та “низьке”; “трагічне” та “комічне”; “гармонія” та “міра”. Категорія “естетичне” як характеристика специфіки практично-духовного освоєння світу людиною. Внесок вітчизняних філософів у розробку категорії “естетичне”. Категорія «смак». «Міра», «золота середина», «сумірність» як провідні категорії естетичної свідомості античності. Художність як естетична категорія. Зміст і форма у мистецтві, діалектика зв’язку та значення цих категорій. Сумірність форми та змісту твору мистецтва для художньо-естетичної виразності й естетичної довершеності. Художній образ, його природа та структура. Художня умовність, її специфіка у різних видах мистецтва.
Тема 9. Морфологія мистецтва, його види та принципи класифікації Естетика – теоретична історія мистецтва. Специфіка буття мистецтва, спосіб його включення у структуру життєдіяльності людини. Мистецтво як реалізація сфери свободи людини. Мистецтво і соціальний детермінізм. Соціальна потреба та розвиток видів мистецтва. Функції мистецтва, його поліфункціональність. Художній твір як форма буття мистецтва. Праця, магія, первісний анімізм та зображувальна діяльність первісної доби. Історична типологія мистецтва. Мистецтво доісторичної людини. Мистецтво греко-римської античності як втілення естетичних ідеалів. Мистецтво Середньовіччя. Поняття стилю в мистецтві. Поняття універсальної художньої системи в європейському мистецтві. Мистецтво Ренесансу. Мистецтво Ренесансу. Мистецтво Нового часу. Сучасне мистецтво. Види мистецтва. Пластичні мистецтва. Взаємодія та синтез мистецтв. Література як вербальна основа художньої культури. Синтетичні мистецтва. Жанрова та стилістична багатоманітність видів мистецтва. Рухливість мистецтва. Традиція та новації у мистецтві. Загальнолюдське та національно-етнічне у мистецтві.
Тема 10. Історія естетичної думки Методологічні засади аналізу мистецтва. Світоглядно-теоретичні підстави художньої творчості й європейський культурно-історичний контекст. Становлення естетичної проблематики та художня практика Античності. Естетика Середньовіччя. Відмінність естетичного сприйняття християнської образної системи латинським Заходом та Візантією. Вплив естетичних ідей Псевдо-Діонісія Ареопагіта на естетику Середньовіччя. Естетичний смак, головні теоретичні засади та здобутки мистецтва доби Відродження. Художня дійсність європейського мистецтва Нового часу. Естетика барокового мистецтва. Художньо-образна система класицизму. Теоретики класицистської естетики. Німецька класична естетика кінця ХVІІІ - початку ХІХ ст. Романтизм як естетична система, зв’язок класичної німецької філософії та ідеології романтизму. Реалізм як універсальна художньо-естетична система. Метод реалізму в літературі та мистецтві як ствердження історичного мислення та історичного погляду на особистість. Теоретики естетики реалізму. Реалізм в російському та українському мистецтві ХІХ ст. Основні засади марксистської естетики. Позитивізм як теоретична основа естетики натуралізму. Естетика символізму. Національні особливості символізму в європейському мистецтві останньої третини XΙX - початку XX ст.
Тема 11. Естетика XX ст.: теорія та практика. Особливості розвитку художньої культури другої половини XΙX - початку XX ст. Авангардистська естетична революція. Напрями художньої культури на межі XΙX та XX ст. Естетика абстракціонізму, експресіонізму, сюрреалізму як відбиток процесів формально технічних новацій у мистецтві ХХ ст. Психоаналіз і естетична теорія З. Фрейда як спроба біологізаторського пояснення феномена художньої творчості. Вплив психоаналізу на художню реальність ХХ ст. Структуралістська та герменевтична естетика. Естетичне підґрунтя філософії екзистенціалізму. Естетика неотомізму. Проблема дегуманізація мистецтва XX ст. у філософсько-естетичній спадщині X. Ортеги-і-Гассета. Естетика та мистецтво постмодернізму. Поп-арт. Плюралізм художньої форми у сучасному мистецтві. Елітарне мистецтво. Проблема збереження художньої спадщини та формування естетичного смаку в умовах споживацького суспільства. Тема 12. Художньо-естетична реальність в Україні Мистецтво народів первісної доби на території України. Художньо-естетичний світ трипільської культури. Пам’ятки мистецтва кочовиків на території України. Археологічні пам’ятки художньої культури праслов’ян на території України та їхня образна система. Мистецтво Київської Русі як синтез язичницького та християнського способів мислення. Образна система візантійського християнського канону в образотворчому мистецтві Давньої Русі. Жанрова та стилістична самобутність мистецтва княжої доби у контексті середньовічної естетики. Мистецтво українського бароко: загальне та особливе у вияві естетики європейського бароко. Пам’ятки архітектури, література, усна народна творчість, образотворче мистецтво та музика ХVІІ-ХVІІІ ст.. Естетичні ідеї українських діячів художньої культури ХІХ ст. Українське мистецтво романтизму та реалізму. Український мистецький модернізм межі ХІХ-ХХ ст.. Модерністські течії в українському мистецтві 20-30-х рр. ХХ ст. як відбиток плюралізму художньо-мистецьких шукань часів політики українізації. Пролеткульт та ідеологічні завдання пореволюційного мистецтва. Художньо-естетичні та публіцистичні дискусії діячів ВАПЛІТЕ та створення мистецьких спілок в УРСР. Метод соціалістичного реалізму як ідеологічна доктрина пролетарськи орієнтованого мистецтва у СРСР. Академічне мистецтво радянської України. Мистецтво андеграунду та Самвидаву радянського часу, їхній вплив на художню реальність 80-90-х рр.. ХХ ст.. Внесок українського мистецтва у скарбницю художньої культури людства. Художньо-естетична реальність сучасної України: здобутки, втрати, майстри.
Тема 13. Естетичний аспект фахової діяльності Естетика як теорія естетичного виховання. Проблема виховання естетичного смаку особистості. Естетика праці як розділ естетичної теорії. Утилітарна естетика. Промисловий дизайн. Заснування ВХУТЕМАС та конструктивізм як чинники розвитку промислового дизайну. Естетичні аспекти професійної діяльності. Єдність морального та естетичного у професійній діяльності. Естетичний вимір адміністративної діяльності. Поняття стилю, манер та дрес-коду у діловому середовищі.
Загальна література до курсу Основна: 1. Бердяев Н. А. Кризис искусства / Н. А. Бердяев. – М., 1990. 2. Борев Ю. Б. Эстетика / Ю. Б. Борев. – М., 2004. 3. Гусейнов А. А., Апресян Р. Г. Этика. – М.: Гардарики, 2002. – 472 с. 4. Гусейнов А. А., Иррлитц Г. Краткая история етики. – М., 1987. – 589 с. 5. Естетика: підручник. / Левчук Л. Т. та ін – К., 2005. 6. Зарубежная эстетика и теория литературы XIX — XX вв. Трактаты, статьи, эссе. – М., 1987. 7. Зеленкова И. Л., Беляева Е. В. Этика: Учебное пособие и Практикум. – Мн.: НТООО «Тетра Еистемс», 1997. – 368 с. 8. Каган М. С. Эстетика как философская наука / М. С. Каган. – СПб., 1997. 9. Кондрашов В. А., Чичина Е. А. Этика: история и теория. Эстетика: особенности художественных эпох и направлений / В. А. Кондрашов, Е. А. Чичина. – Ростов н/Д., 2004. – С. 308-316. 10. Левчук Л. Т. Західноєвропейська естетика ХХ ст. / Л. Т. Левчук. – К., 1997. 11. Малахов В. А. Етика спілкування: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2001. – 400 с. 12. Малахов В. А. Етика: Курс лекцій. Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2001. – 384 с. 13. Малахов В. А. Искусство и человеческое мироотношение / В. А. Малахов. – К., 1988. 14. Ортег-и-Гассет X. Восстание масс // Дегуманизация искусства. – М., 1991.
Додаткова: 1. Асмус В.Ф. Немецкая эстетика XVIII века / В. Ф. Асмус. – М., 1962. 2. Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса / М.М. Бахтин. – М., 1990. 3. Белый А. Символизм как миропонимание / А. Белый. – М., 1994. 4. Бердяев Н. Философия свободы. Смысл творчества / Н. Бердяев. – М., 1989. 5. Выготский Л. С. Психология искусства / Л. С. Выготсыкий. – М., 1987. 6. Гуревич А. Я. Категории средневековой культуры / А. Я. Гуревич. – М, 1984. 7. Гуревич А. Я. Средневековый мир: культура безмолвствующего большинства / А. Я. Гуревич. – М., 1990. 8. Дубова О. Б. Мимесис и пойэсис. Античная концепция “подражания” и зарождение европейской теории художественного творчества / О. Б. Дубова. – М., 2001. 9. Естетика: навч. посіб. / [М. П. Колесніков, О. В. Колеснікова, В. О. Лозовой та ін.] – К., 2007. 10. Етика: Навчальний посібник // За ред. Т.Г. Аболіна, В.В.Єфіменко, О.М. Лінчук та ін. – К., 1992. – 328 с. 11. Етос і мораль у сучасному світі / Аболіна Т. Г., Єрмоленко А. М., Кисельова О.О. та ін. – К.: ПАРАПАН, 2004. – 200 с. 12. Ильина Т. В. История искусств. Западноевропейское искусство / Т. В. Ильина. – М., 1983. 13. Кандинский В. О духовном в искусстве / В. Кандинский. – М., 1992. 14. Кант И. Наблюдения над чувством возвышенного и прекрасного / И. Кант // Кант И. Соч.: В 6 т. Т. 2. – М., 1964. – С. 128-132. 15. Кант И. Основы метафизики нравственности // Собр. соч.: В 6 т. – М., 1965. – Т. 4. – Ч. 1. – С. 228-289. 16. Кант І. Критика практичного розуму / Пер. з нім., прим. та післямова І. Бурковського; наук. ред. А. Єрмоленко. – К.:Юніверс, 2004. – 240 с. 17. Кнабе Г. С. Феномен рока и контркультура // Вопр. философ. – 1990. –№ 8. 18. Кривцун О. А. Эстетика / О. А. Кривцун. – М., 2000. 19. Кучерюк Д. Ю. Эстетика труда: ценностные отношения, творчество, человек / Д. Ю. Кучерюк. – К., 1989. 20. Литературные манифесты западноевропейских классицистов. – М., 1980. 21. Лосев А. Ф. Знак, символ, миф / А. Ф. Лосев. – М., 1982. 22. Лосев А. Ф. История античной эстетики. Аристотель и поздняя классика / А. Ф. Лосев. – М., 1975. 23. Лосев А. Ф. История античной эстетики. Высокая классика / А. Ф. Лосев. – М., 1974. 24. Лосев А. Ф. История античной эстетики. Поздний эллинизм / А. Ф. Лосев. – М., 1980. 25. Лосев А. Ф. Эллинистически–римская эстетика I-II вв. н.э. / А. Ф. Лосев. –М., 1979. 26. Лосев А. Ф. Эстетика Возрождения / А. Ф. Лосев. – М., 1978. 27. Макаров А. М. Свiтло українського бароко / А. М. Макаров. – К., 1994. 28. Овсянников М. Ф. История эстетической мысли: Учеб. пособие / М. Ф. Овсянников. – М., 1984. 29. Ортега-и-Гассет Х. Дегуманизация искусства / Х. Ортега-и-Гассет. – М., 1991. 30. Росенко М. Н. и др. Основы этических знаний. – СПб.: Изд-во «Лань», 1998. – 256 с. 31. Самосознание европейской культуры XX века. – М., 1995. 32. Сморж Л. О. Естетика: навч. посіб. / Л. О. Сморж. – К., 2005. 33. Современные концепции эстетического воспитания /Отв. ред. Н. И. Киященко. – М., 1998. 34. Столович Л. Н. Красота. Добро. Истина. Очерк истории эстетической аксиологии / Л. Н. Столович. – М., 1994. 35. Сухомлинский В. А. Хрестоматия по этике. – М.: Педагогика, 1990. – 304с. 36. Татаркевич В. Античная эстетика / В. Татаркевич. – М., 1977. 37. Хримли А. Н. Очерки по истории русской и украинской эстетики: учебное пособие / А. Н. Хримли. – Донецк, 2006. 38. Хримли А. Н. Эстетические теории ХІХ-ХХ вв.: учебное пособие / А. Н. Хримли. – Донецк, 2007. 39. Швейцер Ю. А. Этика: Введение в предмет. – М., 1998. – 271 с. 40. Этическая мысль. – Вып.2. – М., 2001. – 232 с. 41. Этическая мысль. – Вып.3. – М., 2002. – 238 с. 42. Этическая мысль: Ежегодник. –М., 2000. – 216 с. 43. Этическая мысль: Научно-публицистические чтения. – М., 1988. – 384 с. 44. Этическая мысль: Научно-публицистические чтения. – М., 1990. – 480 с. 45. Яковлев Е. Г. Эстетика: учебное пособие / Е. Г. Яковлев. – М., 2004.
МОДУЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ Формою підсумкової перевірки знань студентів із зазначеного курсу є залік. Протягом навчального семестру, за підсумками передбаченого у курсі модульного контролю, студенти можуть отримати максимальну кількість балів 50, а під час заліку покращити сукупну кількість ще максимум на 50, що разом буде становити 100 балів. У структурі трьох кредитів (108 год.) з курсу обумовлено 1 змістовний модуль та пропонується додатковий матеріал для самостійного вивчення з метою більш ефективного засвоєння теоретичного матеріалу. Структура програми курсу «Етика та естетика» (для студентів ІІІ курсу факультету іноземних мов).
Тематичний план
4. ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ (ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ТА ТЕМИ РЕФЕРАТІВ) 4.1. Семінарські заняття не передбачені навчальним планом Етика Питання для самоконтролю 1. Чи може етика бути нефілософською наукою? Чому вона є гуманітарною наукою? 2. Як виникла назва галузі знання про мораль і моральність людини? 3. Яке предметне поле науки етики Ви можете окреслити? 4. Чи може етика і її вивчення мати практичне застосування в сучасній соціокультурній ситуації? 5. Чи може етика вважатися сучасною і актуальною галуззю знання? 6. Які завдання виконує етика у соціокультурному бутті людини? 7. Чи важливим є вивчення етики у вищій школі для сучасного фахівця? Обґрунтуйте свою позицію. 8. Яку роль у формуванні моралі відіграв практично-духовний характер первісної культури? 9. Чим відрізняється моральна форма регуляції від правової? 10. Чому табу вважається моральною мононормою первісної культури? 11. Яке місце у моральній регуляції займав звичай? 12. Яким чином позначається на моралі соціальна диференціація суспільства? 13. Чи існує прогрес у моралі? 14. Чи можлива загальнолюдська мораль? 15. Які складові моральної свідомості Ви можете назвати? 16. Які риси моральної норми Ви вважаєте найсуттєвішими? 17. Що таке моральна цінність? 18. Яку роль у формуванні моралі відіграв практично-духовний характер первісної культури? 19. Чим відрізняється моральна форма регуляції від правової? 20. Чому табу вважається моральною мононормою первісної культури? 21. Яке місце у моральній регуляції займав звичай? 22. Яким чином позначається на моралі соціальна диференціація суспільства? 23. Чи існує прогрес у моралі? 24. Чи можлива загальнолюдська мораль? 25. Які складові моральної свідомості Ви можете назвати? 26. Які риси моральної норми Ви вважаєте найсуттєвішими? 27. Що таке моральна цінність? 28. Про які морально-етичні питання свідчать релігійно-міфологічні пам’ятки літератури Стародавньої Індії та Китаю? 29. Які етичні вчення були створені мислителями Стародавньої Греції та Риму? 30. Де викладено етичну доктрину християнства? 31. Які моральні норми визначили своєрідність лицарської середньовічної культури? 32. У чому полягає криза ренесансної моральної культури? 33. Які моральні вчення визначили зміст культурної реформи протестантизму? 34. Як вирішується проблема свободи в етиці Б. Спінози? 35. Які моральні принципи проголошуються етичними вченнями французьких просвітителів? 36. Чому І. Канта вважають творцем імперативної етики? 37. Що є головним в етичній філософії Г. Сковороди? 38. Хто був ідеологом етики ненасилля у XΙX – початку ХХ ст.? 39. Чи правомірним є проголошення класових пріоритетів етикою марксизму? 40. Які етичні принципи визначають екзістенціалістську моральну філософію? 41. Що відбивають та чим характеризуються категорії етики? 42. Які структурні блоки моральної свідомості можна описати засобами специфічних моральних категорій? 43. Назвіть принципи етики, котрі Ви вважаєте провідними? 44. Що таке гуманізм? 45. Що таке моральне добро? 46. Яку функцію відіграє категорія „зла”? 47. Яке місце у структурі моральної самосвідомості людини відіграє категорія „смисл життя”? 48. Якій категорії моральної самосвідомості “честь” або “гідність” Ви б віддали перевагу в сучасній моральній культурі? 49. Які категорії етики характеризуються як об’єктивні категорії моральної свідомості? 50. Чи є місце для категорій „совість” і „сором” у самосвідомості сучасної людини? 51. Які явища радянської дійсності були у центрі уваги й критики дисидентського руху? 52. Що таке моральний вчинок? 53. У чому полягає власне моральний аспект свободи? 54. Які точки зору на співвідношення цілей і засобів діяльності існували в ідеологічних та моральних доктринах європейської суспільної думки? 55. Які головні аспекти етики ненасилля Ви можете вичленувати у творчому спадку Л. М. Толстого? 56. Яке місце категорії “любові” відведено у християнській моралі? 57. Чи збереглося ціннісне навантаження категорії „любов” у міжособистісних стосунках культури постмодерну? 58. Коли сумлінне виконання службових обов’язків стає моральним вчинком? 59. Які принципи моралі мають стати регулятивами міжсуб’єктних стосунків сучасного суспільства? 60. Яке значення має рівень загальної моральної культури у професійній діяльності сучасного фахівця? 61. Як Ви розумієте поняття „загальнолюдські цінності”? 62. Які моральні цінності можна вважати загальнолюдськими? 63. Яким чином позначається вплив науково-технічної революції на моральну культуру XX ст.? 64. Чи відповідає нормам людської моралі реальність молодіжної контркульту-ри другої половини XX – початку XXΙ ст.? 65. Чи слід наголошувати на етичному вимірі діяльності вченого в умовах НТР? 66. Чи варто засуджувати доктрини комуністичної, націоналістичної, расової ідеології у морально-етичному плані? 67. Яке ставлення до проблеми евтаназії існує у сучасній етиці? 68. Які проблеми вивчає етноетика? 69. Які принципи проголошує етика комунітаризму XX ст.? 70. Чому в етиці XX ст. актуалізувалась деонтологічна проблематика?
4.2.2. Теми рефератів 1. Аристотель як перший теоретик етики. 2. „Практичний розум” як основа моральності у етичній доктрині І. Канта. 3. Структура етичного знання. 4. Діалогічна етика у теоретичному осмисленні М. Бубера і М. Бахтіна. 5. Моральна регуляція засобами міфу як першої форми самосвідомості людства. 6. Епічна традиція усної народної творчості українського народу як відбиток козацько-лицарського етосу. 7. Казка як засіб прилучення до моральних цінностей. 8. Мораль як засіб національної ідентичності. 9. Професійна мораль і етика як відбиток соціальної диференціації суспільства. 10. Молодіжна субкультура та контркультура другої половини XX ст. як
|
