С) Чистые иностранные инвестиции;1. Назвіть дві наукові галузі, у яких домінує дескриптивний підхід щодо дослідження релігії: а) історія; б) теологія; в) психологія релігії; г)філософія релігії.
2. Назвіть дві наукові галузі, у яких домінує нормативний підхід щодо дослідження релігії: а) історія; б) теологія; в) психологія релігії; г)філософія релігії.
3. Сутність дескриптивного підходу щодо дослідження релігії: а) обґрунтування або критика релігії з певних позицій; б) описовий підхід до феномену релігії, утримування від оцінки, прагнення об’єктивності; в) місіонерський підхід, ідеологічна пропаганда.
4. Сутність нормативного підходу щодо дослідження релігії: а) обґрунтування або критика релігії з певних позицій; б) описовий підхід до феномену релігії, утримування від оцінки, прагнення об’єктивності; в) місіонерський підхід, ідеологічна пропаганда.
5. Два критерії визначення системи мислення як релігійної за Е.Фромом: а) мислення, що надає смисл існуванню людини, виступає системою орієнтації у світі; б) вгамовує страх людини перед невідомим; в) дозволяє досягати певної прагматичної мети; г) надає об’єкт для відданого служіння.
6. Релігієзнавство як системна галузь досліджень включає у себе складові таких наукових дисциплін: а) логіка; б) етнологія; в) феноменологія; г) соціальна психологія; д) біологічна антропологія.
7. Визначте дві позиції, у яких окреслені завдання філософії релігії: а) ідеологічна пропаганда релігійних цінностей; б) дослідження істинності, обґрунтування або критика релігійних цінностей; в) описовий підхід до релігійних феноменів, наближення до максимальної об’єктивності; г) виявлення сутності релігії, дослідження смислу релігійних феноменів для людини, суспільства, культури.
8. Наукове завдання релігієзнавства на відміну від філософії релігії: а) ідеологічна пропаганда релігійних цінностей; б) дослідження істинності, обґрунтування або критика релігійних цінностей; в) описовий підхід до релігійних феноменів, наближення до максимальної об’єктивності; г) виявлення сутності релігії, дослідження смислу релігійних феноменів для людини, суспільства, культури.
9. Релігійний досвід вперше виокремив у самостійний структурний елемент релігій: а) Кант; б) Гегель; в) Фейєрбах; г) Шлейермахер.
10. Основою релігійного досвіду за Ф.Отто є: а) прорив архетипів із несвідомого у свідоме; б) виявлення маніфестацій сакрального у профанному і використання їх на благо людини; в) переживання нумінозного як жахливого і чарівного водночас, такого, що відкриває людині доступ до реальності священного; г) спілкування з Богом.
11. Основою релігійного досвіду за М.Еліаде є: а) прорив архетипів із несвідомого у свідоме; б) виявлення маніфестацій сакрального у профанному і використання їх на благо людини; в) переживання нумінозного як жахливого і чарівного водночас, такого, що відкриває людині доступ до реальності священного; г) спілкування з Богом.
12. Основою релігійного досвіду за К.Юнгом є: а) прорив архетипів із несвідомого у свідоме; б) виявлення маніфестацій сакрального у профанному і використання їх на благо людини; в) переживання нумінозного як жахливого і чарівного водночас, такого, що відкриває людині доступ до реальності священного; г) спілкування з Богом.
13. Специфіка теологічного підходу до релігії: а) у дослідженні релігійного досвіду; б) у герменевтичному дослідженні смислів релігійних феноменів; в) у вивченні функціонування релігії у суспільстві; г) в обгрунтуванні істинності релігійного одкровення з позиції самої релігії; д) у дослідженні сутності релігії, в обґрунтуванні або критиці релігійних цінностей.
14. Специфіка психологічного підходу до релігії: а) у дослідженні релігійного досвіду; б) у герменевтичному дослідженні смислів релігійних феноменів; в) у вивченні функціонування релігії у суспільстві; г) в обгрунтуванні істинності релігійного одкровення з позиції самої релігії; д) у дослідженні сутності релігії, в обґрунтуванні або критиці релігійних цінностей
15. Специфіка феноменологічного підходу до релігії: а) у дослідженні релігійного досвіду; б) у герменевтичному дослідженні смислів релігійних феноменів; в) у вивченні функціонування релігії у суспільстві; г) в обгрунтуванні істинності релігійного одкровення з позиції самої релігії; д) у дослідженні сутності релігії, в обґрунтуванні або критиці релігійних цінностей
16. Специфіка соціологічного підходу до релігії: а) у дослідженні релігійного досвіду; б) у герменевтичному дослідженні смислів релігійних феноменів; в) у вивченні функціонування релігії у суспільстві; г) в обгрунтуванні істинності релігійного одкровення з позиції самої релігії; д) у дослідженні сутності релігії, в обґрунтуванні або критиці релігійних цінностей.
17. Специфіка філософського підходу до релігії: а) у дослідженні релігійного досвіду; б) у герменевтичному дослідженні смислів релігійних феноменів; в) у вивченні функціонування релігії у суспільстві; г) в обгрунтуванні істинності релігійного одкровення з позиції самої релігії; д) у дослідженні сутності релігії, в обґрунтуванні або критиці релігійних цінностей.
18. Визначте дві тези, у яких висловлено позицію філософії психоаналізу щодо природи релігії: а) релігійні уявлення висловлюють групову свідомість родового колективу; б) релігійні уявлення є колективним неврозом, проекцією нереалізованих прагнень людини; в) релігія є солідарною системою вірувань та практик, які поєднують у суспільство тих, хто їх додержується; г) несвідоме релігійне за своєю природою, на рівні колективного несвідомого у кожної людини присутнє уявлення про священне.
19. Визначте дві тези, у яких висловлено соціологічну позицію щодо природи релігії: а) релігійні уявлення висловлюють групову свідомість родового колективу; б) релігійні уявлення є колективним неврозом, проекцією нереалізованих прагнень людини; в) релігія є солідарною системою вірувань та практик, які поєднують у суспільство тих, хто їх додержується; г) несвідоме релігійне за своєю природою, на рівні колективного несвідомого у кожної людини присутнє уявлення про священне.
20. Антропологічний підхід до релігійних феноменів започаткували: а) Р.Отто; б) М.Еліаде; в) Е.Тайлор; г) Д.Фрезер; д) М.Мюллер.
21. „Батько релігієзнавства”, наукові праці якого сформували джерелознавчу основу дослідження релігії: а) Р.Отто; б) М.Еліаде; в) Е.Тайлор; г) Д.Фрезер; д) М.Мюллер.
22. Вчений – етнолог, автор дослідження анімізму як первісної форми релігії: а) Р.Отто; б) М.Еліаде; в) Е.Тайлор; г) Д.Фрезер; д) М.Мюллер.
23. Вчений – етнолог, автор дослідження магії як первісної форми релігійної практики: а) Р.Отто; б) М.Еліаде; в) Е.Тайлор; г) Д.Фрезер; д) М.Мюллер.
24. Яке із наведених визначень на Ваш погляд найбільш відповідне сутності релігії: а) релігія – це віра в Бога або богів; б) релігія – це віра у потойбічну реальність; в) релігія – це система ритуалів і практик дії на природу і людину для досягнення певної мети; г) релігія – це комплекс вірувань і практичних дій, через які люди прагнуть спілкуватися з реальністю, що лежить за межами повсякденного досвіду.
25. Яке із наведених положень є визначенням магії: а) релігія – це віра в Бога або богів; б) релігія – це віра у потойбічну реальність; в) релігія – це система ритуалів і практик дії на природу і людину для досягнення певної мети; г) релігія – це комплекс вірувань і практичних дій, через які люди прагнуть спілкуватися з реальністю, що лежить за межами повсякденного досвіду.
26. Назвіть авраамічні релігії: а) індуїзм; б) іудаїзм; в) буддизм; г) іслам; д) християнство.
27. Якій із структурних складових релігії найбільш властива раціональність: а) доктрина; б) міф; в) етична система; г) культ; д) релігійні інститути; е) релігійний досвід.
28. Яка із структурних складових релігії в найменшій мірі піддається раціональному осягненню? а) доктрина; б) міф; в) етична система; г) культ; д) релігійні інститути; е) релігійний досвід.
29. Дві структурні складові релігії, призначення яких – у символічній формі позначувати трансцендентну священну реальність: а) доктрина; б) міф; в) етична система; г) культ; д) релігійні інститути; е) релігійний досвід.
30. Яка із структурних складових релігії надає засоби спілкування із трансцендентною священною реальністю? а) доктрина; б) міф; в) етична система; г) культ; д) релігійні інститути; е) релігійний досвід.
31. Яка із структурних складових релігії визначає її взаємовідношення з іншими релігійними системами, культурами та державою? а) доктрина; б) міф; в) етична система; г) культ; д) релігійні інститути; е) релігійний досвід.
32. Яка із структурних складових релігії є її первинним джерелом? а) доктрина; б) міф; в) етична система; г) культ; д) релігійні інститути; е) релігійний досвід.
33. Натуралістичне пояснення природи релігії, найбільш поширене у 19 ст.: а) релігійні вірування виникли із страху людини перед невідомою природою реальності, яку пояснювали потойбічними силами; б) релігійні уявлення забезпечують людині більшу впевненість у собі через підвищення її статусу у власних очах, через відчуття причетності до „обраних”, до „посвячених”; в) релігійні уявлення вносять упорядкованість у структуру світу, надають сенсу та значущості повсякденному людському існуванню.
34. Екзистенційне пояснення природи релігії: а) релігійні вірування виникли із страху людини перед невідомою природою реальності, яку пояснювали потойбічними силами; б) релігійні уявлення забезпечують людині більшу впевненість у собі через підвищення її статусу у власних очах, через відчуття причетності до „обраних”, до „посвячених”; в) релігійні уявлення вносять упорядкованість у структуру світу, надають сенсу та значущості повсякденному людському існуванню.
35. Яка із структурних складових релігії визначає індивідуальну поведінку людини стосовно інших? а) доктрина; б) міф; в) етична система; г) культ; д) релігійні інститути; е) релігійний досвід.
36. Дві тези, у яких висловлена специфіка релігійного досвіду як структурної складової релігії: а) релігійний досвід визначається приналежністю людини до певної соціальної спільноти; б) визначається вірою в певне релігійне вчення; в) релігійний досвід відтворюється, зберігається і передається через таку соціальну структуру як релігійна традиція; г) релігійний досвід є реальністю людського життя, має індивідуальний характер, не може бути концептуалізованим.
37. Головний соціально – психологічний фактор, який визначає виникнення нових релігійних організацій та рухів: а) сублімація; б) секуляризація; в) депривація.
38. Сутність депривації як фактора виникнення нових релігійних організацій та рухів: а) створення нового релігійного вчення; б) породження у індивіда чи групи відчуття власної знедоленості у порівнянні з іншими, із загальноприйнятим набором соціальних стандартів; в) породження у індивіда чи групи впевненості у високості власного статусу через причетність до „обраних”, „посвячених”.
39. Специфіка церкви як релігійної організації: а) універсальна організація, виступає інтегральною частиною соціального ладу, що існує; б) ізольована, опозиційна щодо існуючого ладу організація, діяльність якої має соціально – або етично – протестний характер; в) неформальна організація, у діяльності якої знаходить висловлення радикальний релігійний індивідуалізм.
40. Специфіка секти як релігійної організації: а) універсальна організація, виступає інтегральною частиною соціального ладу, що існує; б) ізольована, опозиційна щодо існуючого ладу організація, діяльність якої має соціально – або етично – протестний характер; в) неформальна організація, у діяльності якої знаходить висловлення радикальний релігійний індивідуалізм.
41. Специфіка містичного руху як релігійної організації: а) універсальна організація, виступає інтегральною частиною соціального ладу, що існує; б) ізольована, опозиційна щодо існуючого ладу організація, діяльність якої має соціально – або етично – протестний характер; в) неформальна організація, у діяльності якої знаходить висловлення радикальний релігійний індивідуалізм.
42. Генетичні класифікації релігії спираються на принцип: а) походження релігій з одного спільного культурного джерела, для якого властивий тісний зв’язок мови, міфології, літератури, релігії, раси; б) своїм походженням релігії пов’язані з певним географічним регіоном; в) у своєму походженні та історії релігії проходять низку послідовних стадій розвитку.
43. Морфологічні класифікації релігії стираються на принцип: а) походження релігій з одного спільного культурного джерела, для якого властивий тісний зв’язок мови, міфології, літератури, релігії, раси; б) своїм походженням релігії пов’язані з певним географічним регіоном; в) у своєму походженні та історії релігії проходять низку послідовних стадій розвитку.
44. Який із відомих Вам типів класифікації релігії є найбільшим істинним? а) генетичний; б) морфологічний; в) географічний; г) порівняльний; д) усі класифікації є недосконалими; е) усі класифікації є обмеженими і взаємно додатковими одна до одної.
45. У чому полягає сутність релігійно-філософського поняття „Брахман”? а) вища Абсолютна Божественна реальність, безособова сила, проявленням якої є феноменальний світ земного існування; б) світове „я”, всеохватна самість, космічне джерело абсолютного знання, всезагальна свідомість, у якій поєднуються всі індивідуальні істоти, наділені свідомістю; в) коловорот народження та смерті, причина людського існування, ланцюг безперервних перероджень; г) всезагальний закон відплати, за яким минулі та сучасні вчинки мають вплив на майбутню долю людини.
46. У чому полягає сутність релігійно-філософського поняття „Атман”? а) вища Абсолютна Божественна реальність, безособова сила, проявленням якої є феноменальний світ земного існування; б) світове „я”, всеохватна самість, космічне джерело абсолютного знання, всезагальна свідомість, у якій поєднуються всі індивідуальні істоти, наділені свідомістю; в) Коловорот народження та смерті, причина людського існування, ланцюг безперервних перероджень; г) Всезагальний закон відплати, за яким минулі та сучасні вчинки мають вплив на майбутню долю людини.
47. У чому полягає сутність релігійно-філософського поняття „сансара”? а) вища Абсолютна Божественна реальність, безособова сила, проявленням якої є феноменальний світ земного існування; б) світове „я”, все охватна замість, космічне джерело абсолютного знання, всезагальна свідомість, у якій поєднуються всі індивідуальні істоти, наділені свідомістю; в) коловорот народження та смерті, причина людського існування, ланцюг безперервних перероджень; г) всезагальний закон відплати, за яким минулі та сучасні вчинки мають вплив на майбутню долю людини.
48. У чому полягає сутність релігійно- філософського поняття „карма”? а) вища Абсолютна Божественна реальність, безособова сила, проявленням якої є феноменальний світ земного існування; б) світове „я”, всеохватна самість, космічне джерело абсолютного знання, всезагальна свідомість, у якій поєднуються всі індивідуальні істоти, наділені свідомістю; в) коловорот народження та смерті, причина людського існування, ланцюг безперервних перероджень; г) всезагальний закон відплати, за яким минулі та сучасні вчинки мають вплив на майбутню долю людини.
49. Чим, за індійськими релігійними уявленнями, визначається перевтілення людини після смерті, її перехід від одного життя до іншого? а) дхармою; б) кармою; в) нірваною; г) Атманом; д) Брахманом.
50. Яке релігійне уявлення висловлює поняття ”майя”? а) згасання, розчинення власного „я” у всесвіті; б) звільнення від ілюзій та світських перепон на шляху до з’єднання з Брахманом та Атманом; в) ілюзорність світу, яка заважає людині бачити незмінну сутність і відчути єдність з Брахманом та Атманом.
51. Яке релігійне уявлення висловлює поняття „мокша”? а) згасання, розчинення власного „я” у всесвіті; б) звільнення від ілюзій та світських перепон на шляху до з’єднання з Брахманом та Атманом; в) ілюзорність світу, яка заважає людині бачити незмінну сутність і відчути єдність з Брахманом та Атманом.
52. У якому понятті Конфуцій висловив ідеал любові до людини? а) жень; б) дао; в) у – вей; г) сяо.
53. Відмінність між ортодоксальними і неортодоксальними вченнями релігійної давньоіндійської філософії стосувалась: а) інтерпретації поняття брахман і атман; б) розуміння життя як страждання та як космічної ілюзії; в) визнання або невизнання авторитету Вед; г)пояснення принципу створення світу.
54. Апофатичний спосіб філософського осмислення Бога спирається на твердження: а) сутність Бога може бути визначена лише священниками; б) сутність Бога осяжна і визначима засобами людської мови і понять; в) сутність Бога неосяжна і невизначима засобами людської мови і понять.
55. Катафатичний спосіб філософського осмислення Бога спирається на твердження: а) сутність Бога може бути визначена лише священниками; б) сутність Бога осяжна і визначима засобами людської мови і понять; в) сутність Бога неосяжна і невизначима засобами людської мови і понять.
56. Яке із даних визначень найкраще розкриває зміст поняття „пантеїзм”? а) пантеїзм – це ототожнення Бога і духовної субстанції; б) пантеїзм – це ототожнення природи і матерії; в) пантеїзм – це ототожнення матерії і першопочатку; г) пантеїзм – це ототожнення Бога і природи.
57. Яке із даних правил не належить до вічних істин, проголошених Буддою? а) життя – це страждання; б) страждання не має своєї причини; в) корінь страждання-жадоба до життя; г) шляхів виходу із страждання-вісім.
58. У релігійній індійській філософії агімса-це: а) терпимість, ненасильство; б) закон відплати; в) переселення душ; г) ілюзія, омана.
59. Даоський релігійно-філософський принцип у - вей означає: а) недіяння; б) активність; в) дотримання ритуалів; г) повага до традицій; д) утримання від насильства.
60. Кордоцентризм – це: а) ідея первинності розуму людини, панування її раціональних основ над емоційними; б) ідея центрального місця людини при визначенні життєвих пріоритетів суспільства; в) ствердження провідної ролі серця як творчої та активної діючої сили у етичній, естетичній та релігійній сферах життєдіяльності особи.
61. Яке із наведених тверджень є вірним: а) китайські мудреці – це Джина Махавіра, Лао – цзи і Конфуцій, а індійські – це Будда, Чжуан – цзи та Ауробіндо; б) китайські мудреці вчили, як вижити і утвердитись в існуючій дійсності, а індійські – як залишити цей світ; в) китайські мудреці вчили, як залишити цей світ, а індійські – як вижити і утвердитись в існуючий дійсності; г) китайські мудреці розробили принцип у-вей, агімси і дао, а індійські-принципи брахмана, атмана та інь-янь.
62. Основні течії в ісламі: а) джихад та Коран; б) сунна та умма; в) сунізм та шиїзм.
63. П’ять стовпів ісламу: а) сповідання віри в Аллаха, виконання намазу, дотримання посту, паломництво-хадж, виплата-закят; б) ураза-байрам, джихад, шиїзм, намаз, закят; в) пророцтво Мухаммада, віра в загробне життя, виконання намазу, віра в демонів та джиннів, джихад.
64. В чому суть вчення про дві істини (подвійну істину)? а) істина віри вище за істину розуму у пізнанні; б) істина розуму вище за істину віри у пізнанні; в) істина віри та істина розуму осягають Бога у взаємодії; г) істина віри - основа релігії, істина розуму – основа науки.
65. Процес звільнення суспільства і культури від панування релігії і церкви: а) реформація; б) ренесанс; в) сублімація; г) секуляризація; д) соціалізація.
66. Релігійно-філософський принцип „дао” означає: а) збірник гімнів і священних текстів; б) моральний закон імператора; в) шлях неба, природи, всесвіту, який управляє і плином життя людини і суспільства; г) збірник ритуалів і нормативних приписів поведінки людини.
67. Сутність тотемізму як ранньої форми релігії: а) віра в існування кровно-родинного зв’язку певного людського колективу з першопредком-твариною чи рослиною; б) віра в існування у людини двійника-душі або кількох душ, в існування численних духовних сутностей, які беруть участь у людських справах, здатні допомагати або зашкоджувати людині; в) одухотворення природних стихій та об’єктів, наділення їх душею; г) наділення матеріальних предметів надприродними властивостями, приписування їм здатності „допомагати” людині.
68. Сутність анімізму як ранньої форми релігії: а) віра в існування кровно-родинного зв’язку певного людського колективу з першопредком-твариною чи рослиною; б) віра в існування у людини двійника-душі або кількох душ, в існування численних духовних сутностей, які беруть участь у людських справах, здатні допомагати або зашкоджувати людині; в) одухотворення природних стихій та об’єктів, наділення їх душею; г) наділення матеріальних предметів надприродними властивостями, приписування їм здатності „допомагати” людині.
69. Сутність аніматизму як ранньої форми релігії: а) віра в існування кровно-родинного зв’язку певного людського колективу з першопредком-твариною чи рослиною; б) віра в існування у людини двійника-душі або кількох душ, в існування численних духовних сутностей, які беруть участь у людських справах, здатні допомагати або зашкоджувати людині; в) одухотворення природних стихій та об’єктів, наділення їх душею; г) наділення матеріальних предметів надприродними властивостями, приписування їм здатності „допомагати” людині.
70. Сутність фетишизму як ранньої форми релігії: а) віра в існування кровно-родинного зв’язку певного людського колективу з першопредком-твариною чи рослиною; б) віра в існування у людини двійника-душі або кількох душ, в існування численних духовних сутностей, які беруть участь у людських справах, здатні допомагати або зашкоджувати людині; в) одухотворення природних стихій та об’єктів, наділення їх душею; г) наділення матеріальних предметів надприродними властивостями, приписування їм здатності „допомагати” людині.
71. Сутність магії як ранньої форми релігійних вірувань та практик: а) сукупність обрядових та практичних дій і впливів на природу та людину для досягнення певної мети; б)сукупність обрядовості та практичних дій, спрямованих на містичне екстатичне спілкування з духами померлих; в) наділення матеріальних предметів надприродними властивостями, приписування їм здатності „допомагати” людині.
72. Сутність шаманізму як ранньої форми релігійних вірувань та практик: а) сукупність обрядових та практичних дій і впливів на природу та людину для досягнення певної мети; б)сукупність обрядовості та практичних дій, спрямованих на містичне екстатичне спілкування з духами померлих; в) наділення матеріальних предметів надприродними властивостями, приписування їм здатності „допомагати” людині.
73. Сутність генотеїзму як типу релігії: а) це релігійна система, в межах якої відбувається поклоніння одному богу як верховному, хоча визнається існування також і інших богів; б) це релігійна система, у якій верховне божество віддалено від безпосереднього зв’язку з людьми та їх справами, внаслідок чого з молитвами прийнято звертатися до богів та духів нижчого рангу; в) це релігійна система, у межах якої визнається існування багатьох богів; г) це релігійна система, у якій Бог є Абсолютною трансцендентною особистістю щодо світу, створеного його дією.
74. Сутність прамонотеїзму як типу релігії: а) це релігійна система, в межах якої відбувається поклоніння одному богу як верховному, хоча визнається існування також і інших богів; б) це релігійна система, у якій верховне божество віддалено від безпосереднього зв’язку з людьми та їх справами, внаслідок чого з молитвами прийнято звертатися до богів та духів нижчого рангу; в) це релігійна система, у межах якої визнається існування багатьох богів; г) це релігійна система, у якій Бог є Абсолютною трансцендентною особистістю щодо світу, створеного його дією.
75. Сутність політеїзму як типу релігії: а) це релігійна система, в межах якої відбувається поклоніння одному богу як верховному, хоча визнається існування також і інших богів; б) це релігійна система, у якій верховне божество віддалено від безпосереднього зв’язку з людьми та їх справами, внаслідок чого з молитвами прийнято звертатися до богів та духів нижчого рангу; в) це релігійна система, у межах якої визнається існування багатьох богів; г) це релігійна система, у якій Бог є Абсолютною трансцендентною особистістю щодо світу, створеного його дією.
76. Сутність теїзму як типу релігії: а) це релігійна система, в межах якої відбувається поклоніння одному богу як верховному, хоча визнається існування також і інших богів; б) це релігійна система, у якій верховне божество віддалено від безпосереднього зв’язку з людьми та їх справами, внаслідок чого з молитвами прийнято звертатися до богів та духів нижчого рангу; в) це релігійна система, у межах якої визнається існування багатьох богів; г) це релігійна система, у якій Бог є Абсолютною трансцендентною особистістю щодо світу, створеного його дією.
77. Сутність пантеїзму як типу релігії: а) це релігійне вчення, в межах якого божество є безособовою імперсональною силою, іманентною і тотожною світу природи (космосу); б) це релігійне вчення, що визнає існування єдиного унікального особистісного Бога, трансцендентного світу, який створений його творчою дією; в) це релігійно-філософське вчення, у якому визнання Бога як трансцендентного Абсолюту і Творця всесвіту, що упорядкував його за певними принципами і привів до руху, супроводжується водночас визнанням законів природи.
78. Сутність монотеїзму як типу релігії: а) це релігійне вчення, в межах якого божество є безособовою імперсональною силою, іманентною і тотожною світу природи (космосу); б) це релігійне вчення, що визнає існування єдиного унікального особистісного Бога, трансцендентного світу, який створений його творчою дією; в) це релігійно-філософське вчення, у якому визнання Бога як трансцендентного Абсолюту і Творця всесвіту, що упорядкував його за певними принципами і привів до руху, супроводжується водночас визнанням законів природи.
79. Сутність деїзму як типу релігійного вчення: а) це релігійне вчення, в межах якого божество є безособовою імперсональною силою, іманентною і тотожною світу природи (космосу); б) це релігійне вчення, що визнає існування єдиного унікального особистісного Бога, трансцендентного світу, який створений його творчою дією; в) це релігійно-філософське вчення, у якому визнання Бога як трансцендентного Абсолюту і Творця всесвіту, що упорядкував його за певними принципами і привів до руху, супроводжується водночас визнанням законів природи.
80. Визначте національні та національно-державні релігії: а) іслам; б) індуїзм; в) іудаїзм; г) християнство; д) синтоїзм; е) буддизм.
81. Визначте світові релігії: а) іслам; б) індуїзм; в) іудаїзм; г) християнство; д) синтоїзм; е) буддизм.
82. Визначте дві позиції, які належать буддійському вченню хінаяна: а) етика має аскетичний та індивідуально-егоїстичний характер; б) можливість досягнення нірвани, звільнення та просвітлення лише для небагатьох подвижників, які обрали чернече життя; в) етика має альтруїстичний характер, ставить за мету допомогу у досягненні спасіння усім людям; г) можливість досягнення звільнення та просвітлення не лише для обраних, а й для багатьох простих людей, які не йдуть шляхом подвижництва.
83. Визначте дві позиції, які належать буддійському вченню махаяна: а) етика має аскетичний та індивідуально-егоїстичний характер; б) можливість досягнення нірвани, звільнення та просвітлення лише для небагатьох подвижників, які обрали чернече життя; в) етика має альтруїстичний характер, ставить за мету допомогу у досягненні спасіння усім людям; г) можливість досягнення звільнення та просвітлення не лише для обраних, а й для багатьох простих людей, які не йдуть шляхом подвижництва.
84. Визначте дві позиції, які є характеристиками тантричного буддизму: а) це релігійне вчення, що містить містико-магічні сексуальні ритуальні практики або відповідну символіку, які використовуються з метою досягнення просвітлення; б) кожній людині притаманна „природа Будди” – певна первинно просвітлена сутність, потрібно лише її усвідомити; в) аби досягти більш гармонійного, простого та свободного життя, треба через медитацію досягти очищення свідомості, звільнитися від думок; г) людське тіло має свій містичний аспект, кресленням якого виступає схема-мандала, яка символічно пов’язує плотське тіло із всесвітом.
85. Визначте дві позиції, які є характеристиками релігійно-філософського вчення дзен-буддизму: а) це релігійне вчення, що містить містико-магічні сексуальні ритуальні практики або відповідну символіку, які використовуються з метою досягнення просвітлення; б) кожній людині притаманна „природа Будди” – певна первинно просвітлена сутність, потрібно лише її усвідомити; в) аби досягти більш гармонійного, простого та свободного життя, треба через медитацію досягти очищення свідомості, звільнитися від думок; г) людське тіло має свій містичний аспект, кресленням якого виступає схема-мандала, яка символічно пов’язує плотське тіло із всесвітом.
С) Чистые иностранные инвестиции;
|
