Введение. Рис.1. Методологічний трикутник економічної науки (базова фігура).
Рис.1. Методологічний трикутник економічної науки (базова фігура). Економічна теорія свої рекомендації для господарської практики дає не безпосередньо, а опосередковано – через економічну політику, що розробляється, затверджується та реалізується державою, урядом. Ця схема діє лише за однієї умови: якщо нормативний аспект економічної науки – економічна теорія – затребувана державою. У противному ж випадку, „якщо немає пророків у своїй вітчизні”, економічна теорія та її наукове обґрунтування економічної політики підміняється волюнтаризмом, вольовими рішеннями, зовнішніми (Міжнародний Валютний Фонд, Світовий банк, іноземні радники тощо). У цьому випадку розривається зв’язок економічної теорії з господарською практикою, нормативного та позитивного аспектів економічної науки, а розроблювана у такому разі економічна політика не опирається на конкретно-історичний, національний господарський досвід, від реалізації якої важко очікувати відповідних позитивних результатів. Необхідно розрізняти позитивну і нормативну економічну теорію з розглядуваними нами позитивним і нормативним аспектами економічної науки. Якщо позитивна економічна теорія, це зміст теоретико-методологічних засад тієї чи іншої теорії у той чи інший проміжок часу, тобто мова йде про те, що собою являла (чи являє) кожна конкретна теорія сама по собі в момент її існування, то позитивний аспект економічної науки становить собою характеристику господарської практики в той чи інший історичний проміжок часу. У даному випадку можна сказати, що позитивна економічна теорія певною мірою співпадає з нормативним аспектом економічної науки. Тобто, зміст позитивної теорії зводиться до розкриття суті наукових поглядів, ідей, теоретичних концепцій, парадигм на певний історичний проміжок часу.
Рис. 2. Методологічний трикутник економічної науки (розширена фігура). Стосовно нормативної економічної теорії, то це інший, зворотній бік нормативного аспекту економічної науки, що становить собою теоретичне обґрунтування принципів економічної політики, зв’язок з практикою господарювання. Нормативна економічна теорія, це немов би перехідна ланка між нормативним аспектом і економічною політикою (див. рис. 1).
Рис. 3. Негативний аспект в межах методологічного трикутника економічної науки.
                            
Рис. 4. Графічна розверстка позитивного та нормативного аспектів економічної науки. На рисунку 4 цифрами позначено: 1 – економічна думка ранніх цивілізацій Стародавнього Сходу: Межиріччя, Єгипет, Китай, Індія (до арістотелівська традиція), 2 – арістотелівська традиція: економічна думка античного світу та середньовіччя, 3 – меркантилізм: донауковий період, юність економічної науки, 4 – класична школа політичної економії: становлення економічної науки як самостійної галузі людської діяльності, 5 – теоретичні альтернативи класичній ортодоксії: утопічний соціалізм, критичний напрям політичної економії, німецька історична школа, марксистська політична економія, маржиналізм (кожна з них має своє місце на певному відрізку кривої), 6 – неокласика: синтез теоретико методологічних засад класичної політичної економії і маржиналізму, 7 – кейнсіанство, 8 – сучасна неокласична ортодоксія: основні неоліберальні та неоконсервативні теорії, 9 – теоретичні альтернативи сучасній ортодоксії: сучасний інституціоналізм, еволюційна економічна теорія, теорія інформаційної економіки. Якщо не брати до уваги перший етап зародження економічної науки – до арістотелівську традицію, де економічна думка лише «жевріє» в межах «фрікассе» загальної суспільної думки, то решта хвиль свідчать про досить чітку взаємозалежність позитивного та нормативного аспектів. На рис. 4 показано еволюцію економічної теорії у взаємозв’язку позитивного та нормативного аспектів. З методологічної точки зору, на кожній хвилі висхідний відрізок свідчить про: 1) домінування нормативного аспекту (теоретизування) над позитивним аспектом (емпіризм), тобто теоретизування відбувається при меншому значенні господарської практики, ніж на низхідному відрізку; 2) домінування принципу «laisse faire, laisser passer», тобто безумовного економічного лібералізму при слабій ролі держави в економічних процесах; 3) переважання політики фритредерства над політикою протекціонізму в міжнародній торгівлі; 4) спостерігається методологічна спадковість між попереднім і наступним висхідними відрізками хвилі. Також, на кожній хвилі низхідний відрізок свідчить про: 1) домінування позитивного аспекту над нормативним, тобто на розвиток економічної теорії більший вплив, ніж на висхідному відрізку, відіграє господарська практика; 2) відхід від домінування принципу «laisse faire, laisser passer» посилення ролі держави в економічних процесах; 3) переважання політики протекціонізму над політикою фритредерства в міжнародній торгівлі; 4) спостерігається методологічна спадковість між попереднім і наступним низхідними відрізками хвилі. Поряд з цим, необхідно також зауважити, що при побудові хвилеподібного малюнку для спрощення довелося вдатись до певного абстрагування деяких моментів. По-перше, спрощено перехід від висхідних відрізків хвиль до низхідних, враховуючи те, що на практиці вони, як панівні ортодоксії та їх теоретичні альтернативи (гетеродоксії) впродовж певного часу співіснують, поки не відбудеться зміна парадигм. Цей парадигмальний злам відбувається у верхній або нижній частині хвилі, на її зламі, свідчить про кризу в економічній теорії. Таким чином, у нижній і верхній частинах хвиль висхідні та низхідні її відрізки повинні перетинатися, з подальшим послабленням і зникненням однієї з них (попередньої, старої парадигми), і посилення, до повного домінування іншої (наступної, нової парадигми). По-друге, парадигмальна зміна, не залежно від того, відбувається вона в верхній чи нижній частині хвилі, супроводжується кризою в реальній економіці. По-третє, зрозуміло, що не можна втиснути в один відрізок хвилі (висхідний чи низхідний) навіть методологічно близькі теоретичні системи, і тому, віднесення до того чи іншого відрізку перелічених теоретичних традицій здійснено з певною долею умовності, зокрема, наприклад, сучасної неокласичної ортодоксії, сучасного інституціоналізму.
Содержание
Введение Курсовая работа по дисциплине «Общее почвоведение» является важным этапом в обучении студентов. Она выполняется студентами очной формы обучения в первом семестре 2 курса, а студентами заочной формы обучения во втором семестре 2 курса. Предусматривает изучение основных вопросов дисциплины «Общее почвоведение» и способствует более глубокому познанию основ будущей специальности. Цель – закрепить теоретические знания и практические навыки студентов в характеристике почвообразования, формирования почвенного профиля, происхождения состава минеральной и органической части почв и их взаимосвязи. При выполнении курсовой работы требуется научить студентов: характеризовать роль почвенных коллоидов в процессах почвообразования и плодородии почв; давать агрономическую оценку химическим, физико-химическим и агрофизическим свойствам генетических типов почв; анализировать агроэкологические особенности водного, воздушного и теплового режимов почв различных природных зон и решить другие вопросы формирования компетенций. Основными задачами студентов при выполнении курсовой работы являются следующие: 1. Овладение приемами составления содержания курсовой работы по заданной теме. 2. Проведение анализа и обобщения изучаемых источников научной информации, навыков их правильного оформления. 3. Овладение приемами и методами интерпретации представляемого в работе материала. 4. Получение навыков профессионального, логичного изложения материала соответствующего теме курсовой работы с вытекающими из него выводами. 5. Приобретение опыта в оформлении и защите курсовой работы. Особое внимание при написание курсовой работы необходимо уделить факторам плодородия почв Пермского края и приемам их регулирования. Курсовая работа носит реферативный характер и базируется на изучении отечественной и зарубежной научной литературы: монографий, научных статей и рекомендаций, диссертаций, научных отчетов, в том числе, в обязательном порядке, научных трудов сотрудников кафедр: почвоведения, агрохимии, экологии, земледелия и защиты растения, растениеводства ФГБОУ ВПО Пермская ГСХА. Тема курсовой работы и оценка за ее выполнение записываются в приложение к диплому бакалавра. Оценка учитывается при назначении стипендии по итогам сессии, а также в личном рейтинге студента по дисциплине «Общее почвоведение».
|
