Встановлення Радянської влади на території України. Радянсько – польська війна. Ризький мир 1921 р.

· РАДЯНСЬКО – ПОЛЬСЬКА ВІЙНА
Намагаючись врятувати українську справу, Директорія пішла на вимушений крок - переговори з Польщею.
24 квітня 1920 р. між урядами УНР і Польщі було укладено Варшавський договір,який пе­редбачав:

спільну боротьбу проти більшовиків;
відновлення незалежності УНР на чолі з Директорією і Головним отаманом С. Петлюрою;

Як своєрідну компенсацію за це С. Петлю­ра "віддавав" Польщі західноукраїнські землі (Східну Галичину, Волинь, Холмщину, Полісся), що викликало обурення серед на­селення Західної України.
Підписані документи стосувалися широкого кола питань:
- Польща визнавала незалежність УНР та Директорію УНР на чолі з С. Петлюрою як верховну владу в державі
- польський уряд зобов'язувався не укладати міжнародних угод, спрямованих проти України;
- українському населенню у Польщі, як І польському — в Україні гарантувалися національно-культурні права;
- НР офіційно погоджувалася на анексію Польщею захід­ноукраїнських земель (під польським контролем залишалися Га­личина, Західна Волинь, частина Полісся, Лемківщини, Підляшшя, Посяння і Холмщина).

Війна, що розпочалася, йшла з пере­мінним успіхом:

Українські війська (17 тис.) продовжували війну самостійно, але після запеклих боїв з частинами Червоної армії змушені були відступити на окуповану поляками терито­рію, де були роззброєні та інтерновані в польських таборах. Уряд УНР переїхав до Австрії. 18 березня 1921 р.між Польщею, Радян­ською Росією і Радянською Україною був підписаний ^ Ризький мир, за якимдо Польщі відійшли Східна Галичина, Західна Волинь, Західне Полісся, Холмщина, Підляшшя. Боротьба за незалежність України за­вершилася поразкою: Західна Україна ввійшла доскладу Польщі, Румунії, Чехословаччини, а в Наддніпрянській Укра­їні остаточно утвердився більшовиць­кий режим.

Ризький мирний договір 1921 року - договір між РРФСР (також від імені БССР, білоруське керівництво не було проінформовано про ведення переговорів) і УРСР, з одного боку, і Польщею, - з іншого, підписаний 18 березня 1921 в Ризі і завершив радянсько-польську війну (1919 - 1921).

Карикатура на розділ Білорусії між Росією і Польщею: "Геть ганебний ризький розділ! Хай живе вільна, нероздільна, народна Білорусь!"

Договір встановив межу між РРФСР і України, з одного боку, і Польщею. До Польщі відходили великі території, що знаходяться на схід від Лінії Керзона, з переважанням непольського населення - Західна Україні і Західна Білорусія - до революційних подій 1917 рр.. входили до складу Російської імперії (Гродненська губернія [1], Волинська губернія [2] і частина територій інших губерній). Сторони зобов'язувалися не вести ворожої діяльності у відношенні один одного. Договором передбачалося проведення переговорів про укладення торгових угод [3].

Радянська сторона погодилася повернути Польщі військові трофеї, всі наукові та культурні цінності, вивезені з території Польщі починаючи з 1 січня 1772, а також зобов'язалася сплатити Польщі протягом року 30 млн золотих руб. за внесок Польщі в господарське життя Російської імперії і передати польській стороні майна на суму 18 млн золотих рублів, тобто виплатити де-факто репарації [3]. Польща звільнялася від відповідальності за борги та інші зобов'язання колишньої Російської імперії.

Договір був складений російською, українською та польською мовами в трьох рівноправних примірниках. Він вступав в силу після його ратифікації. Договір був ратифікований 14 квітня 1921 Всеросійським ЦВК, 17 квітня - ЦВК Української РСР, 15 квітня - Сеймом Польщі. Незабаром у радянської сторони виникли претензії до польської сторони з питань виконання Польщею умов договору, у зв'язку з підтримкою польським урядом антирадянських угрупувань, затримками з поверненням радянських військовополонених і несприятливою ситуацією в таборах для радянських військовополонених [4], а також недотриманням домовленостей про рівноправність росіян, українців і білорусів, які проживали в Польщі [5].