ПМ 01. МДК 01.02 Проект производства работ

Рис. 1.2

Дослідження показали, що за порівняно низьких напруг рентгенівське випромінювання утворює суцільний спектр. Електрони, що вилітають з катода, під дією зовнішнього електричного поля набувають високих енергій і при досягненні анода гальмуються, внаслідок чого виникає рентгенівське випромінювання. Суцільний спектр рентгенівського випромінювання пояснюється гальмуванням електронів у момент досягнення ними анода. Таке випромінювання називають гальмівним. На рис. 1.2 показано експериментальні криві розподілу інтенсивності рентгенівського випромінювання за довжинами хвиль. Криві одержали за допомогою трубок, які працюють при однакових напругах з різними матеріалами анода (вольфрам, молібден, хром). Характерною особливістю суцільних рентгенівських спектрів є наявність чіткої короткохвильової межі λтіп та її незалежність від речовини анода. Із підвищенням напруги інтенсивність випромінювання збільшується, а короткохвильова межа зміщується в бік коротких хвиль. Між прискорювальною напругою U і частотою γmах існує лінійна залежність (рис. 1.3).

Виникнення суцільного рентгенівського спектра в класичній електродинаміці пояснюється гальмуванням електронів у полі кристалічної ґратки анода. Існування короткохвильової межі λтіn класична теорія пояснити не може.

На основі фотонної теорії кожний електрон при гальмуванні породжує один фотон. У разі повного переходу енергії електрона в енергію випромінювання виникає фотон із максимальним значенням енергії, тобто

(1.1)

mах

 

min

Рис. 1.3

При зіткненнях електронів з анодом частина енергії витрачається переважно на нагрівання анода. У цьому разі народжуються фотони з частотами γ<γmах. Оскільки зіткнення електронів з атомами анода мають випадковий характер, то розподіл енергії електронів на теплоту та випромінювання буде довільним і гальмівне випромінювання має суцільний спектр. Крім цього, фотонна теорія пояснює незалежність короткохвильової межі λтіn (γmах) від речовини анода, а з виразу (1.1) безпосередньо випливає лінійна залежність γ'mах від U (рис. 1.3). Короткохвильова межа суцільного спектра чітко виражена, і відповідна їй довжина хвилі λтіn може бути знайдена з великою точністю, тому експериментальне визначення сталої Планка h з рентгенівського спектра є одним із найточніших методів.

У випадку підвищення напруги на рентгенівській трубці до величини, більшої за деяке критичне значення, що залежить від речовини анода, на фоні суцільного спектра виникають лінійчасті, інтенсивність яких у тисячі разів перевищує інтенсивність суцільного спектра. Оскільки лінійчастий рентгенівський спектр визначається природою речовини, з якої виготовлено анод, то його називають характеристичним. З рис. 1.2 видно, що для напруги, при якій рентгенівська трубка з анодом із вольфраму і хрому випромінює суцільний спектр, трубка з молібденовим анодом, крім суцільного, випромінює ще лінійчастий спектр. Виникнення характеристичного рентгенівського випромінювання фотонна теорія пояснює вибиванням електронів із внутрішніх електронних шарів атомів анода швидкими електронами або фотонами високих енергій. Перехід електронів з вищих шарів на шар, з якого вибито електрон, супроводжується випромінюванням рентгенівського кванта. Існування характеристичного випромінювання підтверджує наявність дискретних рівнів енергії атомів.

 

 

2. Рентгенівські спектри атомів.

Після виявлення рентгенівських променів, було викликало інтерес у багатьох дослідників. Важливий крок вперед зробив англієць Чарлз Баркла, що довів експериментально, що рентгенівське випромінювання це електромагнітні хвилі, довжина яких менша, ніж у видимого світла і ультрафіолетових променів.

Рентген досліджував так зване гальмівне рентгенівське випромінювання. Воно виникає в катодній трубці при зіткненні електронів з анодом і має безперервний спектр (широкий діапазон довжин хвиль). Але Баркла виявив, що якщо впливати на атоми елементу рентгенівськими променями, то атоми самі починають випускати такі ж промені певних довжин хвиль. Кожному елементу властивий свій, індивідуальний спектр характеристичного рентгенівського випромінювання, подібний до оптичних лінійчатих спектрів, але розташований в іншому діапазоні довжин хвиль.

Цим спектрам також дала пояснення квантова теорія. Якщо рентгенівський фотон вибиває за межі атома електрон з якого-небудь з нижніх електронних шарів, то один з електронів, що знаходиться у вищих шарах (що має велику енергію), перескакує на місце, що звільнилося, і відповідно до постулатів Бору випускає новий фотон з довжиною хвилі рентгенівського діапазону, - це і є характеристичне рентгенівське випромінювання. Від того, який саме з електронів впаде на місце вибитого, залежить довжина хвилі фотона; тому видалення одного і того ж електрона наводить до появи цілої спектральної серії характеристичного випромінювання.

Окрім гальмівного і характеристичного існує ще один різновид рентгенівського випромінювання. Якщо пучок дуже швидких електронів потрапляє в сильне магнітне поле, траєкторії часток круто завертаються. В той же час, як і при будь-якому русі зарядів, з'являється синхротронне електромагнітне випромінювання (вперше його спостерігали в синхротроні - одному з типів прискорювачів заряджених часток). Довжини хвиль синхротронного випромінювання можуть бути різними залежно від напруженості магнітного поля. Нерідко вони знаходяться в межах рентгенівського діапазону, але ближче до ультрафіолетового. Таке випромінювання називається м'яким рентгенівським.

 

3. Поглинання та розсіяння рентгенівського випромінювання.

Рентгенівське випромінювання має велику проникну здатність. При взаємодії рентгенівських фотонів з електронами атомів речовини енергія випромінювання витрачається на такі процеси утворення: когерентного випромінювання, при якому довжина хвилі та енергія розсіяного фотона не змінюються, а змінюється тільки напрям імпульсу; некогерентного випромінювання, при якому змінюються напрям і величина імпульсу фотона та його енергія (комптонівське розсіяння); фотоелектронів, які мають певні значення кінетичної енергії, та іонізованих атомів (внутрішній фотоефект); двічі іонізованих атомів та на ін. Внаслідок цього інтенсивність рентгенівського випромінювання при проходженні крізь речовини зменшується, тобто воно поглинається. Поглинання рентгенівського випромінювання в загальному випадку зумовлене справжнім поглинанням та розсіянням і відбувається за експоненціальним законом:

^kd (1.2)

де - початкова інтенсивність рентгенівського випромінювання; - інтенсивність випромінювання, що проходить шар речовини завтовшки d; k - коефіцієнт поглинання. Оскільки поглинання випромінювання зумовлене справжнім поглинанням і розсіянням, то коефіцієнт поглинання:

_п + _{р (1.3)}

де _п і _р - відповідно коефіцієнти справжнього поглинання і розсіяння. Дослідним шляхом встановлено, що коефіцієнт справжнього поглинання залежить від густини речовини, атомного номера 7. в періодичній системі елементів Менделєєва, атомної маси та довжини хвилі, тобто:

_п~ρ 𝝀³ (1.4)

Це означає, що атоми хімічних елементів, які знаходяться в кінці періодичної системи елементів і утворюють речовини великої густини, повинні інтенсивно поглинати рентгенівське випромінювання. Прикладом такої речовини є свинець. Коефіцієнти _п і _р, а отже, і пропорційні масі речовини. У зв'язку з цим зручніше користуватися масовими коефіцієнтами, тобто відношеннями _п/ ρ, _р/ ρ, / ρ, де ρ - густина речовини. Тоді вираз (1.2) запишеться так:

(1.5)

Для теоретичних розрахунків зручніше користуватись атомними коефіцієнтами, які одержують як добуток масових коефіцієнтів на абсолютну масу атома, тобто на відношення кілограм-атома даного елемента А до числа Авогадро:

; _. ; ; (1.6)

Характерною особливістю поглинання рентгенівського випромінювання є те, що воно є суто атомним, і молекулярний коефіцієнт поглинання дорівнює сумі атомних коефіцієнтів елементів, що входять до складу молекул.

Розсіяння рентгенівського випромінювання виявляє закономірності, які значно відрізняються від розсіяння світлових хвиль видимої частини спектра. Якщо у видимій частині спектра розсіяння обернено пропорційне четвертому степеню довжини хвилі, то розсіяння рентгенівського випромінювання не залежить від довжини хвилі.

 

4. Застосування рентгенівського випромінювання.

Зразу ж після відкриття рентгенівського випромінювання його було застосовано в медицині. Цьому сприяла його велика проникна здатність та особливості поглинання. Кістки і тканини по-різному поглинають рентгенівське випромінювання, оскільки в перші входить кальцій, а в другі -вода, і відношення їх коефіцієнтів поглинання дорівнює приблизно 68. Тому на рентгенівських знімках тінь від кісток різко виділяється.

Пізніше була розроблена рентгенівська дефектоскопія - виявлення наявності, місця і розмірів внутрішніх дефектів у виробах шляхом їх рентгенівського просвічування.

Після того, як досконало була вивчена природа рентгенівського випромінювання, одержана дифракція, його почали застосовувати для дослідження будови кристалів. Так було створено рентгенівський структурний аналіз, за допомогою якого визначено атомні структури мінералів, неорганічних сполук, сплавів, структури складних органічних сполук, проводиться наукове прогнозування добування нових матеріалів із наперед заданими властивостями та ін.

Рентгеноспектральний аналіз дає змогу з великою точністю визначити довжини хвиль та інтенсивності тонкої структури рентгенівських спектрів випромінювання і поглинання. На основі таких відомостей можна визначити енергію зв'язку електронів у різних стаціонарних станах, стежити за змінами величин енергії зв'язку при зміні взаємодії і характеру взаємодії в конденсованих системах, тобто одержати відомості про енергетичний спектр електронів.

Велике практичне значення має рентгеноспектральний хімічний аналіз елементарного складу речовини. Один з його нових методів (так званий локальний рентгеноспектральний хімічний аналіз) дає змогу визначити елементарний хімічний склад усіх елементів таблиці Менделєєва в мікроскопічних об'ємах близько кубічного мікрометра. У наш час це єдиний метод визначення складу окремих вузлів схем мікроелектроніки, перехідних шарів у приладах квантової електроніки.

На практиці використовують кілька методів рентгеноспектрального і рентгеноструктурного аналізу, а саме: метод Лауе — нерухомий монокристал опромінюється вузьким пучком рентгенівського випромінювання, спектр якого неперервний (суцільний); метод обертового кристала - монокристал, що обертається, опромінюють монохроматичними променями; метод порошків (метод Дебая — Шеррера - Хелла) — полікристалічне тіло опромінюють монохроматичним рентгенівським випромінюванням.

Великого значення набули дослідження рентгенівського випромінювання космічних тіл, які проводяться з штучних супутників. На основі цих досліджень стає можливим визначення складу небесних тіл за їх рентгенівським випромінюванням. Ці дослідження привели до створення рентгенівської астрономії*.

Широкого практичного застосування набула також рентгенівська мікроскопія. Хоч роздільна здатність рентгенівських мікроскопів на 2—3 порядки нижча від роздільної здатності електронних, проте велика проникна здатність рентгенівського випромінювання дає змогу розв'язувати ряд практичних задач металознавства, біології та інших галузей знань.

 

Висновок:

Дослідження в області рентгенівської спектроскопії, що отримали великий розвиток відразу ж після відкриття явища дифракції рентгенівських променів в кристалах, як відомо, зіграли видатну роль в створенні сучасної теорії атома. Вже в перші роки фізики, що працювали в цій області, накопили великий експериментальний матеріал, що стосується величин довжин хвиль і відносної інтенсивності ліній рентгенівських спектрів більшості хімічних елементів, і встановили вкрай цікаві і важливі закономірності. Їх пояснення, так само як і можливість створення на базі нових теоретичних вистав раціональної систематики ліній рентгенівського спектру, було одним з найбільш крупних успіхів теорії атома. Лише після цього і особливо після успішного впровадження в 30-х роках нашого століттІ в практику світлосильних рентгенівських спектрографів із зігнутим кристалом стало можливим використання рентгенівської спектроскопії в хімії. За допомогою цього нового аналітичного методу були вперше виявлені і охарактеризовані деякі, доти невідомі хімічні елементи - реній і гафній, існування яких в природі було передбачене Д. І. Менделєєвим.

Цим же методом в даний час проводиться найбільш точне і швидке кількісне визначення ряду хімічних елементів, наприклад, елементів групи рідких земель, танталу і ніобію, гафня і цирконію при їх одночасній присутності в аналізованій пробі, а також вирішуються деякі інші аналітичні завдання.

У справжній книзі була зроблена спроба показати, що цим не вичерпуються можливості використання рентгенноскопічних методів в хімії, металургії і металознавстві. Дослідження тонкої структури рентгенівських спектрів, форми ліній випускання і складної структури спектрів поглинання, як про це можна судити навіть на підставі невеликого викладеного| вище за матеріал, дозволяють використовувати цей метод для дослідження деяких хімічних питань, що часто важко піддаються вивченню іншими методами. Для успішного дозволу цих нових завдань буде потрібно від дослідників в області рентгенівської спектроскопії, звичайно, подальші зусилля, направлені на дослідження способів підвищення світлосильності і вирішуючої сили використовуваної апаратури, на з'ясування деяких питань теорії процесів випускання і поглинання рентгенівських променів в речовині і на з'ясування причин, що викликають «аномалії» в структурі рентгенівських спектрів так званих перехідних елементів. Багатообіцяючим представляється також перехід до ширшого використання для цілей «спектроскопії твердого стану» (як інколи називають цю нову область дослідження твердих тіл) вторинного методу збудження рентгенівських променів (методу флюоресценції) і іонізаційного методу їх реєстрації.

Все це приведе до підвищення точності експериментальних даних і надійності виводів, наступних з аналізу результатів рентгеноспектроскопічних досліджень. В той же час це поза сумнівом сприятиме виявленню нових можливостей методу і розширенню сфери його застосування.

ПМ 01. МДК 01.02 Проект производства работ

Методические указания и контрольные задания для студентов-заочников средних специальных учебных заведений

по специальности 2902 «Строительство и эксплуатация зданий и сооружений»

Составитель — преподаватель Алтайского архитектурно-строительного колледжа Гвоздева Ирина Ивановна

Рецензенты:

преподаватель

В методических указаниях приведены рекомендации по изучению программного материала, выполнению контрольных работ, заданий на контрольную работу.

Предназначены для оказания помощи студентам-заочникам в организации их самостоятельной работы над изучением темы МДК «Проект производства работ».

Учебный материал рекомендуется изучать в той последовательности, которая дана в методических указаниях:

* ознакомление с примерным тематическим планом и методическими указаниями по темам;

* изучение программного материала по рекомендуемой литературе;

* составление ответов на вопросы самоконтроля, приведенные после каждого раздела.

В результате изучения дисциплины обучающийся должен:

иметь представление:

об основных положениях и направлениях совершенствования технологии, организации и планирования строительного производства;

знать:

технологию и организацию строительного производства; основные виды геодезических работ при проектировании производства строительных работ; методы определения объемов строительных работ; нормативную документацию, строительные нормы и правила (СНиП), документацию на производство и приемку строительно-монтажных работ; правила и нормы труда, меры по безопасному ведению работ; уметь:

осуществлять производство строительно-монтажных работ в соответствии с проектом, рабочими чертежами, требованиями нормативных документов и сроками сдачи объектов; контролировать технологическую последовательность производства работ, устраняя нарушения технологии и обеспечивая качество строительно-монтажных работ; вести геодезический контроль в ходе выполнения технологических операций; внедрять передовые, в том числе зарубежные, методы и приемы производства строительных работ; составлять производственно-техническую документацию; контролировать соблюдение требований охраны труда, противопожарной безопасности; пользоваться Указателем государственных стандартов, строительными нормами и правилами (СНиПами) и другой документацией, необходимой при строительстве зданий.

II. ПРИМЕРНЫЙ ТЕМАТИЧЕСКИЙ ПЛАН

№ темы	Разделы и темы
	Введение Основные положения строительного производства] Особенности строительного производства Технологическое проектирование строительных процессов Транспортирование строительных грузов Организация строительного производства Проектирование производства работ и организация строительства Основы поточной организации строительного производства Организация геодезических работ на строительной площадке

 

 

III. ЛИТЕРАТУРА

1. Данилов Н.Н., Булгаков С.Н., Зимин М.П. Технология и организация строительного производства. - М.: Стройиздат, 1988.

2. Сугробов Н.П., Поляков А.И., Бубырь Н.Ф. Охрана труда в строительстве. - М.: Стройиздат, 1985.

3. Хамзин С.К., Карасев А.К. Технология строительного производства. Курсовое и дипломное проектирование. — М.: Высшая школа, 1989.

4. Справочник мастера-строителя / Под ред. Д.В. Коротеева. — 2-е изд. - М.: Стройиздат, 1989.

5. СНиП 3.01.01-85*. Организация строительного производства.

6. СНиП Ш-4-80*. Техника безопасности в строительстве.

7. СНиП 12-03-99. Безопасность труда в строительстве. Часть 1. Общие требования.

8. Единые нормы и расценки на строительные, монтажные и ремонтно-строительные работы (ЕНиР). — Сборники согласно Перечню действующих нормативных и рекомендательных документов по строительству. - М.: ГУП ЦПП, 2000.

9. Руководство по учету техники безопасности и производственной санитарии в проектах производства работ/ЦНИИОМТП Госстроя СССР. - М.: Стройиздат, 1980.

· СП 12-131-95. Безопасность труда в строительстве:

Выпуск 1. Примерное положение о порядке обучения и проверки знаний по охране труда руководящих работников и специалистов организаций, предприятий и учреждений строительства, промышленности строительных материалов и жилищно-коммунального хозяйства.

1. СП 12-132-99. Безопасность труда в строительстве. Макеты стандартов предприятий по безопасности труда для организаций строительства, промышленности строительных материалов и жилищно-коммунального хозяйства.

2. СП 12-133-2000. Безопасность труда в строительстве. Положение о порядке аттестации рабочих мест по условиям труда в строительстве и жилищно-коммунальном хозяйстве.

 

IV. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ ПО ТЕМАМ И ВОПРОСЫ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЯ

Введение

При изучении введения необходимо обратить особое внимание на приоритетное значение строительной отрасли в развитии производственного потенциала государства, социальной сферы.

Вопросы для самоконтроля

1. Что такое новое строительство?

2. Приведите определение понятия «расширение действующего предприятия».

3. Приведите определение понятия «реконструкция действующего предприятия».

4. Что такое «техническое перевооружение действующего предприятия»?

5. Приведите определение понятия «капитальный ремонт».

Раздел 1. ОСНОВНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ СТРОИТЕЛЬНОГО ПРОИЗВОДСТВА

Тема 1.1. Особенности строительного производства

При изучении раздела наиболее тщательно надо освоить строительную терминологию и обратить внимание на классификацию строительных процессов, на специфику формирования звеньев и бригад строительных рабочих, на понимание терминов: «выработка», «производительность труда».

Вопросы для самоконтроля

1. Какие виды строительных процессов Вы знаете?

2. Перечислите виды строительных работ, их классификацию.

3. Перечислите профессии, специальности, квалификации рабочих.

4. Что такое выработка и производительность труда рабочего?

5. Какие виды нормативной документации строительного производства Вы знаете?

Тема 2.1. Технологическое проектирование строительных процессов

При изучении темы следует обратить внимание на содержание Проекта производства работ (ППР) и Проекта организации строительства (ПОС), технологических карт и карт трудовых процессов, схем операционного контроля качества строительно-монтажных работ (СМР).

Вопросы для самоконтроля

1. Что такое Проект организации строительства (ПОС), его назначение?

2. Что такое Проект производства работ (ППР), его назначение?

3. Приведите определение понятий: «фронт работы», «захватка», «делянка», «ярус».

4. Чем отличается последовательный, параллельный и поточный методы строительства?

Тема 2.2. Транспортирование строительных грузов

При изучении темы необходимо обратить внимание на безопасные методы и способы погрузки, транспортирования и разгрузки строительных грузов на различных видах транспорта. Знание особенностей использования различных видов транспорта позволит специалисту правильно и с наибольшей эффективностью организовать транспортные работы.

Для выбора необходимого количества транспортных средств нужно определить общее количество груза, подсчитать производительность одного автомобиля в смену, которая зависит от грузоподъемности, дальности перевозки, скорости и времени на погрузку-разгрузку. Нужно также знать общий срок перевозки груза, чтобы определить количество груза, перевозимого в смену. Разделив эту величину на производительность автомобиля в смену, можно определить требуемое количество транспортных средств.

Вопросы для самоконтроля

1. Назовите основные виды автотранспорта для перевозки строительных грузов.

2. Перечислите специальные виды транспорта в строительстве.

Тема 2.9. Выбор монтажных механизмов.

Подбор башенного крана для монтажа здания выполнять в следующей последовательности:

* определить требуемые технические параметры (грузоподъемность, высоту подъема крюка, вылет стрелы);

* подобрать из справочников или методических пособий подходящие марки кранов;

* сделать экономическое сравнение и выбрать наиболее экономичный кран.

В такой же последовательности делается выбор стрелового крана. Технические параметры для него следующие:

* грузоподъемность;

* высота оголовка стрелы;

* вылет стрелы;

* длина стрелы.

Подбор монтажных кранов необходимо сопровождать соответствующими схемами.

Т е м а 3.1. Проектирование производства работ и организация строительства

При изучении темы необходимо проанализировать состав и организацию работ, предшествующих строительству.

Вопросы для самоконтроля

1. Изложите порядок проектирования, согласования и утверждения ПОС.

2. Изложите порядок и содержание процессов разработки, согласования и утверждения ППР.

3. Каковы критерии оценки ПОС и ППР?

Тема 3.2. Основы поточной организации строительного производства

При изучении темы необходимо понять суть организации различных видов строительных потоков, усвоив основные принципы и условия обеспечения поточного метода организации строительного производства.

Вопросы для самоконтроля

1. Назовите основные параметры потока.

2. Чем объясняются технологические перерывы в производстве работ?

3. Перечислите преимущества поточной организации строительства по сравнению с другими формами организации строительно-монтажных работ.

Тема 3.4. Организация геодезических работ на строительной площадке

При изучении темы необходимо обратить внимание на задачи геодезического обслуживания строительства на различных этапах техническую документацию для геодезического обслуживания строительно-монтажных работ.

Вопросы для самоконтроля

1. Назовите основные задачи геодезического обслуживания строительства

2. Назовите основные виды геодезических работ, осуществляемых в-подготовительный период, при прокладке инженерных сетей, возведении надземной части зданий, монтаже конструкций.

 

V. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ ПО ВЫПОЛНЕНИЮ КОНТРОЛЬНОЙ РАБОТЫ

Контрольная работа состоит из десяти вариантов. Каждый вариант контрольной работы содержит два теоретических вопроса и одну практическую задачу.

Изучать дисциплину рекомендуется последовательно по темам, в соответствии с примерным тематическим планом и методическими указаниями к ним. Степень усвоения материала проверяется умением ответить на вопросы для самоконтроля, приведенные в конце темы (раздела).

Вариант контрольной работы определяется по последней цифре шифра-номера личного дела студента.

При окончании номера на «О» выполняется вариант № 10, при последней цифре «1» — вариант № 1 и т.д.

При выполнении контрольной работы необходимо соблюдать следующие требования:

1. B контрольную работу записывать контрольные вопросы и условия задач. После вопроса должен следовать ответ на него. Содержание ответов должно быть четким и кратким;

2. решение задач следует сопровождать пояснениями;

- вычислениям должны предшествовать исходные формулы; -для всех исходных и вычисленных физических величин должны указываться размерности.

На каждой странице оставляются поля шириной 3—4 см для замечаний проверяющего работу. За ответом на последний вопрос приводится список использованной литературы, указывается методическое пособие, по которому выполнялась работа, ставится подпись исполнителя и оставляется место для рецензии.

На: обложке тетради указывается учебный шифр, наименование дисциплины, курс, отделение, индекс учебной группы, фамилия, имя и отчество исполнителя, точный почтовый адрес.

В установленные учебным графиком сроки студент направляет выполненную работу для проверки в учебное заведение.

Домашние контрольные работы оцениваются «зачтено» или «не зачтено».

После получения прорецензированной работы студенту необходимо исправить отмеченные ошибки, выполнить все указания преподавателя, повторить недостаточно усвоенный материал.

Незачтенные контрольные работы подлежат повторному выполнению.

Задания, выполненные не по своему варианту, не засчитывают-ся и возвращаются студенту.

 

ЗАДАНИЯ НА КОНТРОЛЬНУЮ РАБОТУ

Вариант № 1

1. Что такое капитальное строительство и области его реализации.

2. Изложите состав и организацию предпроектных изыскательных работ.

Задача. Сколько требуется автомашин грузоподъемностью 5 т для ежедневной перевозки на объект с кирпичного завода 75 тыс. шт. кирпича на расстояние 14 км в черте города? Кирпич перевозится на поддонах, транспорт работает в две смены.

Вариант № 2

1. Приведите определения понятий: «строительная продукция», «строительные процессы и операции».

2. В чем заключается инженерная подготовка стройплощадки? Внутри площадочные подготовительные работы.

Задача. С завода на объект необходимо перевезти железобетонные изделия: колонны массой 3,8 т — 64 шт., балки массой 1,9 т — 34 шт., стеновые панели массой 1,8 т — 96 шт., плиты перекрытий массой 2,1 т — 58 шт. Определить необходимое количество автомашин на одну смену, если расстояние от завода до объекта 6 км (в черте города), время на погрузку и разгрузку каждого изделия 5 мин.

Вариант № 3

1. Приведите классификацию строительных рабочих (профессия,
специальность, квалификация).

2. Назовите основные параметры потока.

Задача. Определить необходимое количество автомобилей в одну смену для доставки с завода на объект, расположенный в черте города, следующих железобетонных изделий: колонн массой 6,6 т — 86 шт., балок массой 5,6 т — 54 шт., плит перекрытий массой 2,8 т — 88 шт. Принять время на погрузку и разгрузку каждого изделия по 6 минут, расстояние от завода до объекта 10 км.

Вариант № 4

1. Опишите основные принципы организации труда в строительстве. Звенья, бригады, их виды.

2. В чем заключается инженерная подготовка стройплощадки? Внутри площадочные подготовительные работы.

Задача Определить эксплуатационную производительность экскаватора, оборудованного прямой лопатой с емкостью ковша 0,8 м при разработке тяжелей глины с погрузкой в автосамосвалы грузоподъемностью 9 т. Рассчитать необходимое количество самосвалов для отвозки грунта на расстояние 5 км в черте города. Время на разгрузку и маневры принять 7 минут

Вариант № 5

1. Приведите определение производительности труда в строительстве. Основные пути ее повышения. Выработка, трудоемкость.

2. Какова структура технологических карт на производство строительно-монтажных работ? Их состав, привязка типовых технологических карт к местным условиям.

Задача. Подобрать по техническим показателям стреловой самоходный кран для монтажа одноэтажного промышленного здания. Сетка колонн 12x18 м, отметка верха колонн 7,2 м, верха подкрановой балки — 5,6 м. Масса крайней колонны — 6,8 т, средней — 8,2 т, подкрановой балки — 4,2 т, отметка верха стропильной фермы — 9,7 м, масса фермы — 9,6 т, масса плиты покрытия — 3,8 т.

Вариант № б

1. Опишите организацию строительных процессов. Приведите определения понятий: «рабочее место», «фронт работы», «захватка», «делянка», «ярус».

_2. Изложите порядок отвода участка под застройку. Оформление разрешения на производство строительно-монтажных работ.

Задача. Рассчитать необходимое количество материалов для бетонирования ленточного фундамента шириной 600 мм, объем фундамента 350 куб.м

Вариант № 7

1. Опишите виды транспорта, используемые в строительстве, и факторы, влияющие на его выбор, повышение эффективности его использования.

2. Изложите порядок проектирования, согласования и утверждения ПОС.

Задача. Подобрать сваебойное оборудование (варианты копровых установок и молот) для забивки железобетонных свай длиной 8 м, сечением 40x40 см, если масса наголовника сваи — 80 кг, несущая способность свай по грунту — 35 т. Определить трудоемкость и продолжительность сваебойных работ, если количество забиваемых свай — 180, среднее время погружения — 45 минут, работы ведутся в две смены.

Вариант № 8

1. Изложите порядок и содержание процессов разработки, согласования и утверждения ППР.

2. Перечислите виды нормативной документации строительного производства.

Задача. Определить сменную производительность экскаватора, оборудованного прямой лопатой с емкостью ковша 0,8 куб. м при разработке тяжелой глины с погрузкой в автосамосвалы грузоподъемностью 9 т. Рассчитать необходимое количество самосвалов для отвозки грунта на расстояние 5 км в черте города. Время на разгрузку и маневры принять 7 минут

Вариант № 9

1. Опишите виды документации и порядок сдачи объектов под монтаж и эксплуатацию.

2. Назовите основные виды геодезических работ, осуществляемых в-подготовительный период, при прокладке инженерных сетей, возведении надземной части зданий, монтаже конструкций

Задача. Определить сменную производительность экскаватора, оборудованного обратной лопатой с емкостью ковша 0,5 куб.м при разработке песка с погрузкой в автосамосвалы грузоподъемностью 12 т. Рассчитать необходимое количество самосвалов для отвозки грунта на расстояние 5 км в черте города. Время на разгрузку и маневры принять 10 минут

Вариант № 10

1. Перечислите органы надзора и контроля за строительством, их права и обязанности

2. Каковы критерии оценки ПОС и ППР?

Задача.Рассчитать необходимое количество материалов. по устройству рулонной кровли с размерами в плане 72x144 м на промышленном здании при следующем составе работ:

· устройство пароизоляции из 1 слоя рубероида;

· устройство теплоизоляции из керамзита толщиной 20 см;

· устройство цементно-песчаной стяжки;

· огрунтовка основания;

· устройство рулонного ковра из 3 слоев рубероида.

 

Вопросы к классной контрольной работе.

1. 1. Что такое новое строительство?

2. Приведите определение понятия «расширение действующего предприятия».

3. Приведите определение понятия «реконструкция действующего предприятия».

4. Что такое «техническое перевооружение действующего предприятия»?

5. Приведите определение понятия «капитальный ремонт».

6. Какие виды строительных процессов Вы знаете?

7. Перечислите виды строительных работ, их классификацию.

8. Перечислите профессии, специальности, квалификации рабочих.

9. Что такое выработка и производительность труда рабочего?

10. Какие виды нормативной документации строительного производства Вы знаете?

11. Что такое Проект организации строительства (ПОС), его назначение?

12. Что такое Проект производства работ (ППР), его назначение?

13. Приведите определение понятий: «фронт работы», «захватка», «делянка», «ярус».

14. Чем отличается последовательный, параллельный и поточный методы строительства?

15.

16. Назовите основные параметры потока.

17. Чем объясняются технологические перерывы в производстве работ?

18. Перечислите преимущества поточной организации строительства по сравнению с другими формами организации строительно-монтажных работ.

19. Назовите основные виды автотранспорта для перевозки строительных грузов.

20. Перечислите специальные виды транспорта в строительстве.

 

21. Назовите основные задачи геодезического обслуживания строительства

22. Назовите основные виды геодезических работ, осуществляемых в-подготовительный период, при прокладке инженерных сетей, возведении надземной части зданий, монтаже конструкций.

23.

 

ЗАДАНИЯ НА КОНТРОЛЬНУЮ РАБОТУ № 2

Вариант № 1

1. Опишите подготовку оснований под устройство кровли из различных материалов.

1. Опишите производство обойных-рабох.

2. Как производится устан