Студопедия — Федеральное агентство по рыболовству
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Федеральное агентство по рыболовству






Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна

 

Випадкова загибель або псування речей – це загибель або псування, яке сталося не з вини учасників договору, а в силу випадкових причин і обставин (непереборної сили). Ризик такої випадкової загибелі або псування лежить на власникові, якщо інше не передбачено законом або договором.

 

11. ПРАВО ВЛАСНОСТІ ЗА ВСІМА ЇЇ ВИДАМИ

1.1.

Поняття права приватної власності

В об’єктивному значенні право приватної власності – це сукупність правових норм, які встановлюють і охороняють належність громадянам майна споживчого і фінансово-виробничого призначення та забезпечують власникам – громадянам здійснення права володіти, користуватися і розпоряджатися цим майном на свій розсуд, використовувати його для будь-яких цілей, якщо інше не передбачено законом.

Право приватної власності у суб’єктивному значенні – це передбачене і гарантоване законом право власника – громадянина здійснювати володіння, користування і розпорядження належним йому майном на свій розсуд і з будь-якою метою, якщо інше не передбачено законом.

Суб’єкти і об’єкти права приватної власності

Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи (ч.1 ст.325 ЦК У). Відповідно до Закону України “Про власність” суб’єктами права приватної власності в Україні є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства.

Об’єкти: фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст.325 ЦК У). Як випливає із змісту ст.13 Конституції України та ст.9 Закону України “Про власність”, не можуть перебувати у власності окремих громадян об’єкти права виключної власності народу України, до яких належать земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.

Кожна держава має право визначити об'єкти, які з міркувань державної безпеки або з інших підстав не повинні перебувати у власності тих чи інших суб'єктів правовідносин або мають набуватися з додержанням спеціальних правил. Тому постановою Верхов­ної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17 червня 1991 р. (з наступними змінами і доповненнями від 22 квітня 1993 р., 15 липня 1994 р., 24 січня 1995 р.) було затвер­джено Перелік видів майна, що не може перебувати у власності гро­мадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юри­дичних осіб інших держав на території України, та Спеціальний по­рядок набуття права власності громадянами на окремі види майна, викладені відповідно в додатках № 1 і № 2. До такого Переліку входять:

1) зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, за­значеної в додатку № 2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, які набуваються громадськими об'єднан­нями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна вій­ськова техніка, ракетно-космічні комплекси;

2) вибухові речовини і засоби вибуху, всі види ракетного палива, а також спеціальні матеріали і обладнання для його виробництва;

3) бойові отруйні речовини;

4) наркотичні, психотропні, сильнодіючі отруйні лікувальні за­соби (за винятком отримуваних громадянами за призначенням лікаря);

5) протиградові установки;

6) державні еталони одиниць фізичних величин;

7) спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації (зазначені засоби не можуть також перебувати у власності юридич­них осіб недержавних форм власності);

8) електрошокові пристрої та спеціальні засоби, що їх застосовують правоохоронні органи, крім газових пістолетів і револьверів та патро­нів до них, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії.

Щодо видів майна, для яких встановлюється спеціальний поря­док набуття громадянами права власності, то в додатку № 2, зокре­ма, зазначаються: вогнепальна мисливська зброя, газові пістолети і револьвери та деякі види пневматичної зброї; пам'ятки історії і культури; радіоактивні речовини. Такі види майна можуть бути придбані лише за наявності відповідного дозволу (органів внутріш­ніх справ, Міністерства культури, державних органів з ядерної та радіаційної безпеки тощо).

Вилучення перелічених видів майна з числа об'єктів права при­ватної власності громадян не можна розглядати як обмеження прав власника, оскільки перебування такого майна у власності.

 

Певні юридичні факти необхідні для припинення права приватної власності. Ними можуть бути: укладення договорів, споживання продуктів харчування, спадкування за заповітом, реквізиція, конфіскація, тощо.

 

 

11.2. Поняття, суб’єкти, об’єкти права державної власності

Державна власність є особливою суспільною формою привласнення матеріальних благ в інтересах суспільства. Відповідно до ст.326 ЦК У у державній власності є майно, у тому числі кошти, що належать державі Україна. Від імені та в інтересах держави право власності здійснюють відповідні органи державної влади.

На підставі ст.32 Закону України «Про власність» суб’єктом права державної власності є держава в особі Верховної Ради України. Держава здійснює свої повноваження власника через спеціальні органи.

Об’єкти:земля, майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та ут­ворюваних нею державних органів; майно Збройних Сил, органів державної без­пеки, прикордонних і внутрішніх військ; оборонні об'єкти; єдина енергетична система; системи транспорту загального користування, зв'язку та інформації, що мають загальнодержавне значення; кошти державного бюджету; банки та їх установи і створювані ними кредитні ресурси; резервні, страхові та інші фонди; майно вищих і середніх спеціальних навчальних закла­дів; майно державних підприємств; об'єкти соціально-культурної сфери або інше майно, що становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток; інше майно, передане у власність України іншими державами, а також юридичними особами і громадянами. У наведеному переліку об'єктів права державної власності можна виділити дві категорії майна, а саме: а) майно, яке взагалі не може бути у власності інших суб'єктів права власності (наприклад, оборонні об'єкти); б) майно, яке у принципі може бути у власності інших суб'єктів, але в даному випадку за своїм функціональним призначенням покликане забезпечувати загальнодержавні інте­реси.

Державною власністю має вважатися також майно, що забезпечує діяльність Президента України, Кабінету Міністрів України та утворюваних ними органів.

11.3. Поняття, суб’єкти, об’єкти права комунальної власності

Комунальна власність – це власність адміністративно-територіальних одиниць.

Суб’єкти: територіальні громади села, селища, міста, які безпосередньо або через утворенні ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності.

Об’єкти:рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, підприємства, установи та організації, банки, страхові товариства, пенсійні фонди, частка у майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об’єкти, кошти, отримані від їх відчуження (Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”).

Підстави виникнення права комунальної власності

Комунальна власність створюється за рахунок державного майн, переда­ного у власність територіальній громаді, майна, створеного комунальними під­приємствами, податкових платежів та за іншими підставами, не забороненими законом. Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комуналь­ної власності" від 3 березня 1998 р. визначені правові засади передачі об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність, а також об'єктів права комунальної влас­ності у державну власність. У ньому, зокрема, визначено: об'єкти передачі; по­рядок прийняття рішень про передачу; умови передачі; оформлення передачі. За­коном встановлено, що передача об'єктів здійснюється безоплатно і оформляється відповідним актом приймання-передачі, який водночас засвідчує момент переходу права власності від одного власника до іншого. За умов, перед­бачених ЦК України право комунальної власності може виникнути на без­хазяйне майно, на знахідку, на бездоглядну худобу.

11.4. Поняття права спільної власності. Право спільної часткової і спільної сумісної власності.

Під правом спільної влас ності слід розуміти право власності двох або декількох осіб на той самий об’єкт (ч.1 ст.355 ЦК У). Учасники спільної власності іменуються співвласниками. Об’єктом права спільної власності може бути індивідуально-визначена річ чи сукупність речей. Вони можуть бути подільними чи неподільними.

Особливістю суб’єктного складу правовідносин спільної власності є множинність її учасників. У зв’язку з цим правовідносини виникають не тільки між власником і не власником, але і між співвласниками.

Ч.2 ст.355 ЦК У розрізняє два види спільної власності: спільну власність двох або більше співвласників з визначенням часток кожного з них у праві власності – спільна часткова власність і спільна сумісна власність – власність двох або більше співвласників без визначення часток у праві власності.

Суб’єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава або територіальні громади. Інститут права спільної часткової власності може бути застосований до будь-яких економічних форм власності, що існують в Україні.

Спільна часткова власність може виникнути в силу будь-яких підстав, що допускаються законом:

1. Спільне створення двома або більше фізичними особами, непов’язаними сімейними відносинами, спільної речі або її переробка, або спільне створення спільної речі або її переробка фізичними або юридичними особами (ст.331, ст.332 ЦК У).

2. Одержання плодів від спільної речі або доходів від спільного майна, якщо ці плоди або доходи не розділені між учасниками спільної часткової власності (ст.359 ЦК У).

3. Спільне присвоєння декількома особами загальнодоступних дарів природи (збір ягід, лов риби та інше – ст.333 ЦК У).

4. Придбання за договором купівлі-продажу, міни, дарування, договору довічного утримання декількома особами неподільної речі.

5. Договір подружжя (колишнього подружжя) про визначення розміру часток в спільній сумісній власності або рішення суду про визначення розміру часток неподільної речі, що належить подружжю (колишньому подружжю) на право спільної сумісної власності.

6. Подружжя можуть у шлюбному договорі передбачити що належне кожному з них роздільне майно або частина цього роздільного майна буде належати їм на праві спільної часткової власності.

7. Відчуження власником якої-небудь речі, частки в праві власності на цю річ.

8. Спадкування за законом або за заповітом двома або декількома особами за умови прийняття спадщини цими особами і якщо успадковане майно не розділене між спадкоємцями.

Ч.3 ст.368 ЦК У і ч.1 ст.60 СК передбачено, що спільною сумісною власністю є майно, придбане подружжям під час шлюбу, якщо інше не передбачено законом або шлюбним договором. Спільною сумісною власністю є майно, придбане в результаті спільної праці членів сім’ї, якщо інше не передбачено письмовою угодою між ними (ч.4 ст.368 ЦК У). Право спільної сумісної власності виникають також на майно осіб, що ведуть фермерське господарство, якщо інше не передбачено письмовою угодою між ними (ст.16 Закону України “Про селянське (фермерське) господарство”). На праві спільної сумісної власності може також належати членам сім’ї приватизована квартира (будинок)відповідно до письмової угоди всіх повнолітніх членів сім’ї, що проживають в даній квартирі (будинку).


 

Умови виникнення і припинення права приватної власності

  Умови виникнення права приватної власності На доходи від участі в суспільному виробництві
На доходи громадян від індивідуальної праці та підприємницької діяльності
За договорами та іншими правочинами
Внаслідок успадкування майна
Приватизації державного житлового фонду
Отримання дивідендів від цінних паперів і вкладів у фінансово-кредитних установах
Отримання пенсій, різних державних допомог, стипендій, тощо
Отримання грошових сум чи іншого майна в порядку відшкодування заподіяної шкоди
Отримання коштів за аліментними зобов’язаннями
Правомірне заволодіння дарами природи
Отримання різних премій, виграшів, призів

 

Федеральное агентство по рыболовству







Дата добавления: 2015-12-04; просмотров: 170. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Характерные черты официально-делового стиля Наиболее характерными чертами официально-делового стиля являются: • лаконичность...

Этапы и алгоритм решения педагогической задачи Технология решения педагогической задачи, так же как и любая другая педагогическая технология должна соответствовать критериям концептуальности, системности, эффективности и воспроизводимости...

Понятие и структура педагогической техники Педагогическая техника представляет собой важнейший инструмент педагогической технологии, поскольку обеспечивает учителю и воспитателю возможность добиться гармонии между содержанием профессиональной деятельности и ее внешним проявлением...

Дизартрии у детей Выделение клинических форм дизартрии у детей является в большой степени условным, так как у них крайне редко бывают локальные поражения мозга, с которыми связаны четко определенные синдромы двигательных нарушений...

Педагогическая структура процесса социализации Характеризуя социализацию как педагогический процессе, следует рассмотреть ее основные компоненты: цель, содержание, средства, функции субъекта и объекта...

Типовые ситуационные задачи. Задача 1. Больной К., 38 лет, шахтер по профессии, во время планового медицинского осмотра предъявил жалобы на появление одышки при значительной физической   Задача 1. Больной К., 38 лет, шахтер по профессии, во время планового медицинского осмотра предъявил жалобы на появление одышки при значительной физической нагрузке. Из медицинской книжки установлено, что он страдает врожденным пороком сердца....

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия