Лабораторна робота № 3. Практичне застосування системи числення. Робота на ПК.Региональные бюджеты — центральное звено территориальных бюджетов. Они предназначены для финансового обеспечения задач, возложенных на государственные органы управления субъекта Российской Федерации. В современных условиях все в большей степени региональные органы власти призваны обеспечить комплексное развитие регионов, пропорциональное развитие производственной и непроизводственной сфер на подведомственных территориях. Значительно возрастает их координационная функция в экономическом и социальном развитии территорий. В последнее десятилетие наблюдается регионализация экономических и социальных процессов. Все в большей мере функции регулирования этих процессов переходят от центральных уровней государственной власти к региональным. Поэтому роль региональных бюджетов усиливается, а сфера их использования расширяется. Через региональные бюджеты государство активно проводит экономическую политику. На основе предоставления региональным органам власти средств для увеличения их бюджетов осуществляется финансирование промышленности, сельского хозяйства, строительства и содержания дорог, охраны окружающей среды. При этом круг финансируемых мероприятий расширяется. С помощью региональных бюджетов государство осуществляет выравнивание уровней экономического и социального развития территорий, которые в результате исторических, географических, военных и других условий отстали в своем экономическом и социальном развитии от других районов страны. Для преодоления такой отсталости разрабатываются региональные программы, финансируемые из региональных бюджетов. В соответствии с Бюджетным кодексом РФ доходы региональных бюджетов формируются за счет собственных и регулирующих доходов. Собственные доходы включают следующие региональные налоги и сборы: • налог на имущество предприятий; • налог на недвижимость; • дорожный налог; • транспортный налог; • налог с продаж; • налог на игорный бизнес; • региональные лицензионные сборы. К собственным доходам относятся также доходы от использования имущества, находящегося в собственности субъектов РФ, и доходы от платных услуг, оказываемых бюджетными учреждениями, находящимися в ведении органов государственной власти субъектов РФ. Регулирующие доходы включают отчисления от федеральных налогов и сборов, распределенных к зачислению в бюджеты субъектов Российской Федерации по нормативам, определенным федеральным законом о федеральном бюджете на очередной финансовый год, а также дотаций, субвенций, субсидий и трансфертов, полученных за счет средств федерального бюджета. [1] Маркова А.Н Всемирная история/ А.Н.Маркова, Г.Б. Поляк. - М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 2000. Вступ Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Мікропроцесорна техніка» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки молодших спеціалістів спеціальності 5.05020204 «Обслуговування та ремонт пристроїв електрозв'язку на транспорті» напряму 6.050202 «Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології». Предметом навчальної дисципліни є вивчення елементів і окремих вузлів цифрових пристроїв з програмною логікою, мікропроцесорних систем і основ застосування цієї техніки в завданнях експлуатації систем керування транспортного електрозв'язку для формування базової підготовки та подальшого оволодіння професійними знаннями та навичками. Міждисциплінарні зв'язки: «Обчислювальна техніка і програмування», «Робота на ПЕОМ», «Електронні прилади та підсилювачі», «Електротехніка», «Практична робота на ПК», «Теорія передачі сигналів електрозв’язку», «Багатоканальний зв'язок», «Системи цифрової комутації».
Програма навчальної дисципліни складається з таких розділів: 1. Імпульсні пристрої 2. Арифметичні основи цифрових пристроїв 3. Логічні основи роботи цифрових автоматів.Електронні схеми логічних пристроїв 4. Вузли цифрових автоматів 5. Запам'ятовуючі пристрої 6. Пристрої перетворення аналогової інформації в цифрову і навпаки 7. Мікропроцесори
Мета та завдання навчальної дисципліни Метою викладання навчальної дисципліни «Мікропроцесорна техніка» є вивчення студентами принципів побудови і фізичних основ роботи імпульсних, цифрових та мікропроцесорних пристроїв, вільно орієнтуватись у великій кількості мікропроцесорної апаратури, аналізувати роботу приладів, застосовуючи принципові схеми, знаходити ушкодження та усувати їх,вміння самостійно працювати з технічною літературою, схемами, а також безпосередньо з приладами та апаратурою, складання у студентів свідомого уявлення про фізичну сутність процесів, що відбуваються у імпульсних та цифрових пристроях, про загальні принципи побудови мікропроцесорів, їх блоків та комутаційних вузлів для формування базової підготовки та подальшого оволодіння професійними знаннями та навичками. Основними завданнями вивчення дисципліни "Мікропроцесорна техніка" є - навчити легко трансформувати знання і вміння, які дають можливість вільно орієнтуватись у всіх різновидах пристроїв, самостійно вирішувати завдання технічного обслуговування окремих пристроїв і систем у цілому; - сформувати суть і соціальну значущість майбутньої професії, виявляти до неї стійку цікавість; - виробити готовність до прояву відповідальності за виконувану роботу, здатність самостійно і ефективно вирішувати проблеми в області професійної діяльності; - розвити здібність до системної дії в професійній ситуації, до аналізу і проектування своєї діяльності, самостійних дій в умовах невизначеності; - навчити володінню професійною лексикою; - забезпечити здатність науково організувати свою працю, готовність до застосування сучасної техніки у сфері професійної діяльності; - розвити готовність до постійного професійного зростання, придбання нових знань; - виховувати стійке прагненням до самовдосконалення (самопізнання, самоконтролю, самооцінки, саморегуляції і саморозвитку); прагнення до творчої самореалізації; - виховувати готовність до позитивної взаємодії і співпраці з колегами. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати: - імпульсні сигнали, їх параметри і генерування; - рівні логічних сигналів, представлення чисел у цифрових схемах; - арифметичні основи побудови імпульсних цифрових схем; - логічні функції та закони булевої алгебри; - методи синтезу і оптимізації логічних функцій; - логічні основи роботи цифрових автоматів; - базові логічні елементи цифрових схем; - складні комбінаційні схеми; - принципи дії основних вузлів цифрових пристроїв; - характеристики та функціональні можливості найбільш використовуваних типів мікропроцесорів, мікросхем та плат; - структуру та організацію мікропроцесорів та мікропроцесорних комплексів; - умовні позначення елементів та найбільш використовуваних інтегральних мікросхем; - тенденції та перспективи розвитку цифрових мікропроцесорних систем зв'язку та обчислювальної техніки; вміти: - проводити аналіз цифрових схем; - будувати функціональні схеми вузлів цифрових пристроїв; - синтезувати логічні схеми, мінімізувати логічні функції; - синтезувати цифрові схеми будь-якого ступеня складності; - проводити контроль за дією вузлів цифрових пристроїв; - вільно орієнтуватись у всіх різновидах пристроїв; - здійснювати включення приладів в схеми; - знімати характеристики електронних приладів; - експериментально перевіряти дію схем та контролювати їх роботу; - користуватися довідковою та технічною літературою; - забезпечувати умови охорони праці та правил пожежної безпеки у процесі роботи з електронною апаратурою. Сформовані компетенції Компетенції соціально-особистісні: КСО-3 - вміти користуватися навчальною, технічною, технологічною та довідковою літературою; аналізувати і узагальнювати новітні технології. Загальнонаукові компетенції: КЗН-3- базові знання в галузі інформатики й сучасних інформаційних технологій; Інструментальні компетенції: КІ-5 - дослідницькі навички. Спеціалізовано-професійні компетенції: КСП-2 - здатність використовувати професійно-профільовані знання й практичні навички в галузі систем передачі даних, експлуатації мікропроцесорних пристроїв для дослідження технологічних явищ і процесів; КСП-6 - здатність використовуватизнання й уміння з мікропроцесорних техніки, обчислювальної техніки для налагодження та побудові локальних обчислювальних мереж, роботі на ПК.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 243(;216*) годин 4,5/6,75(4/6)*кредитів нац./ECTS.
Інформаційний обсяг навчальної дисципліни РЕКОМЕНДОВАНИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Розділ 1. Імпульсні пристрої Тема 1.1 Імпульсні сигнали та їх параметри Відомості про два види сигналів: аналогові та цифрові, їх основні характеристики. Надати визначення електричного імпульсу, розглянути форми різних імпульсів. Вивчити основні параметри імпульсів: період, частоту, амплітуду, шпаруватість, передній та задній фронти, тривалість та взаємозалежність між ними. Лабораторна робота №1 Дослідження параметрів імпульсних сигналів Інструктаж з охорони праці За допомогою програми Multisim 2011 створити імпульсну послідовність та дослідити її параметри, за заданими даними
Тема 1.2 Інтегровані та диференційовані ланцюги Розглянути елементарний RC - ланцюг. Побудувати на його основі схему диференційованого ланцюга та розглянути принцип його роботи. Побудувати схему розтягуючого (інтегрованого) ланцюга. Побудувати на його основі схему диференційованого ланцюга та розглянути принцип його роботи.
Тема 1.3 Транзисторні ключі Надати визначення ключа, види ключів. Розглянути схему транзисторного ключа та принцип її роботи.
Тема 1.4 Імпульсні генератори. Мультивібратори Види генераторів. Надати визначення релаксаційних генераторів та особливості їх роботи. Розглянути схему одновібратора (очікуючого мультивібратора). Розглянути схему мультивібратора.
Лабораторна робота №1. Дослідження параметрів автоколивання мультивібратора Інструктаж з охорони праці. За допомогою лабораторного макету мультівібратора та осцилографа розглянути види та форми імпульсних послідовностей; визначити їх параметри.
Розділ 2. Арифметичні основи цифрових пристроїв Тема 2.1 Поняття про системи числення. Двійкова система. Представлення чисел у ЕОМ Приклади різних систем числення. Особливості двійкової системи та чому її використовують у цифрових пристроях; відповідність чисел 0 та 1 імпульсним сигналам. Види представлення чисел у ЕОМ: з фіксованою комою та з плаваючою комою.
Тема 2.2 Перетворення чисел з однієї системи у іншу Запис числа у вигляді суми цифр та ступенів основи. Правила перетворення чисел з десятирічної системи у двійкову та у системи з основами 8 та 16. Перетворення чисел з двійкової системи у інші. Приклади.
Тема 2.3 Виконання арифметичних операцій у двійковій системі Правила виконання алгебраїчного додавання чисел у двійковій системі, правила переносу з розряду у розряд, обернена форма від'ємних чисел.
Лабораторна робота № 3. Практичне застосування системи числення. Робота на ПК. Інструктаж з охорони праці. На персональному комп’ютері за допомогою програм перевірити результати додавання та віднімання двійкових чисел. Написати програму переводу чисел з однієї системи у іншу.
Розділ 3 Логічні основи роботи цифрових автоматів. Електронні схеми логічних пристроїв Тема 3.1 Основні поняття булевої алгебри Основними змінними булевої (двійкової) алгебри є 0 ("ні", "не так", "не вірно") та 1 ("так", "вірно", "правда"). Над цими змінними можна виконувати операції: логічне додавання, диз'юнкція: "або", "v"; логічне множення, кон'юнкція: "і", "^", "&"; заперечення, інверсія: "ні", "—". Крім того, існують комбінації цих основних функцій. Результатами операцій є двійкові числа 0 та 1.
Лабораторна робота № 4. Дослідження роботи комбінованих логічних функцій Інструктаж з охорони праці. На лабораторній роботі студенти повинні визначити таблицю вірності комбінованої логічної функції, за допомогою навчально-лабораторного макету перевірити результат роботи комбінованої логічної функції. Тема 3.2 Закони та тотожності булевої алгебри Для булевих функцій властиві деякі закони: пересувний, розподільчий та інші. За допомогою цих законів навчитися спрощувати (мінімізувати) комбіновані логічні функції.
Тема 3.3 Мінімізація комбінованих функцій за допомогою карт Вейча Розглянути карти Вейча для функцій двох та трьох аргументів. Навчитися заповнювати карти згідно з таблицею вірності функції, відтворювати мінімізований вид функції у вигляді мінімізованого кон'юктивного виду.
Лабораторна робота № 5. Складання логічних схем цифрових автоматів Інструктаж з охорони праці. На лабораторній роботі студенти повинні навчитися будувати електричні схеми, які реалізують комбінації булевих функцій. За допомогою навчально-лабораторного макету дослідити роботу вихідної та спрощеної комбінованої логічної функції, перевірити результати роботи. Тема 3.4Типи та серії мікросхем. Основні положення Основні символи, які використовуються при позначеннях мікросхем вітчизняного та іноземного виготовлення. Позначення основних мікросхем згідно ДСТУ (ГОСТ) при побудові схем.
Тема 3.5Логічні елементи на різних базисах Будова основних логічних елементів АБО, І та НІ на транзисторно-транзисторній логіці. Основні характеристичні параметри. Будова основних логічних елементів АБО, І та НІ на МПД- транзисторах. Переваги та недоліки таких мікросхем. Будова основних логічних елементів АБО, І та НІ на польових транзисторах. Відміни від попередніх технологій.
Лабораторна робота №6 «Дослідження роботи ІМС логічних елементів» Інструктаж з охорони праці. На лабораторній роботі студенти повинні будувати електричні схеми, на логічних ІМС Розділ 4 Вузли цифрових автоматів Тема 4.1 Тригери. Тригери на логічних елементах. Асинхронні тригери. Тригери на транзисторах Основне призначення цифрових пристроїв та особливості їх роботи. Означення тригера. Позначення типової мікросхеми. Види та типи тригерів. Побудова асинхронного тригера на польових транзисторах. Схема інтегрального тригера на логічних елементах. Принципи роботи, таблиця вірності. Недоліки асинхронних тригерів.
Тема 4.2 Синхронні 2-х ступеневі тригери. Універсальний JK-тригер Переваги синхронних тригерів. Двохступеневі тригери. Схема побудови універсального JK-тригера на логічних елементах, принцип роботи, таблиця вірності.
Тема 4.3Синхронні D, Т- тригери. Особливості їх застосування Перетворення універсального JK-тригера на D, Т- тригери. Призначення, принципи роботи та особливості застосування цих тригерів.
Лабораторна робота № 7. Дослідження роботи інтегрального тригера у статичному режимі Інструктаж з охорони праці. Дослідження роботи інтегрального тригера у статичному режимі. За допомогою навчально-лабораторних макетів дослідити роботу інтегрального тригера, визначити тип тригера та таблицю вірності.
|
