III. СТРУКТУРА ТА ТЕХНІЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Зміст

Передмова ………………………………………3-4

Курсову роботу студенти виконують самостійно, дотримуючись рекомендованої структури та вимог до технічного оформлення.

Рекомендується така структура курсової роботи:

3.1. Структура курсової:

- вступна частина;

- основна частина;

- додатки;

3.2. Вступна частина містить такі структурні елементи:

- титульний аркуш (дод. 1);

- реферат (дод. 6);

- зміст (дод. 2)

3.3. Основна частина, що складається з 2-3 основних розділів, які, у свою чергу, можуть поділятися на два – три підроз­діли і за змістом повинні відповідати направленості теми, під­порядковуватись основній меті та завданням, бути органічно взаємопов'язуваними, мати приблизно однаковий обсяг;

- вступу – розкриваються актуальність та практичне значення добраної теми, мета і основні завдання та методи дослідження;

- основного тексту;

- висновків;

- списку використаних джерел;

Список використаної літератури, який розміщують у кінці роботи в алфавітному порядку в такій послідовності:

• закони, нормативні акти та положення державного зна­чення;

• літературні та наукові джерела;

• матеріали періодичних видань.

У літературних і наукових джерелах вказують прізвище, ініціали автора, повну назву книги, місце видання, видавництво, рік видан­ня. Для статей, що опубліковані в періодичній пресі, зазначають прізвище, ініціали автора, назву статті, назву журналу чи газети, рік видання, номер журналу чи дату виходу газети. (див. дод. 4)

3.4. Додатки (дод. 3) Додатки, до яких слід включати допоміжні матеріали (таблиці допоміжних цифрових даних, ілюстрації, схеми допоміжного характеру тощо). Кожний додаток починають з нової сторінки, у правому верхньому куті пишуть слово "Додаток". Додаток повинен мати тематичний заголовок. Якщо в курсовій роботі міститься кілька додатків, їх послідовно нумерують арабськими цифрами (наприклад: "Додаток 1"). Сторінки в додатках нуме­рують у межах одного додатка. Посилання на додатки в текс­товій частині роботи є обов'язковим. Додатки розміщують після основної частини роботи;

3.5. У висновку виконання поставлених завдань.

Структурні елементи мають починатися з нової сторінки.

Вимоги до технічного оформлення курсової роботи

Кожне наукове дослідження потребує відповідного оформлення.

Усі види наукових досліджень доцільно спочатку готувати у попередньому (першому, так званому чорновому) варіанті. До остаточного варіанта тексту курсової роботи вносяться всі зміни, запропоновані науковим керівником.

Кожна частина праці має бути логічно завершеною, містити висновки та пов'язу­ватися із наступною частиною. Оформлення роботи починається з титульної сторінки. На наступній сторінці подається план роботи. У плані і в основному тексті назва і нумерація розділів друкуються великими літерами симетрично до тексту. Номери розділів можуть вказуватися окремим рядком над відповідним заголовком (РОЗДІЛ І), після номера крапка не ставиться. Якщо назва розділу наводиться в одному рядку із номером цього розділу, тоді після номера ставиться крапка (РОЗДІЛ І....).

Назва підрозділу (параграфа) друкується з абзацу маленькими літерами. Назві параграфа передує його номер, який складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу. Після кожної цифри має стояти крапка, наприклад: "2.3." (третій параграф другого розділу). Такі частини роботи як вступ, висновки, список використа­ної літератури не нумеруються. У кінці назв структурних частин роботи крапки не ставляться.

Назви розділів та параграфів формулюються стисло і чітко.

Текст кожного розділу чи підрозділу починається з зазначенням його номера та назви відповідно до плану роботи. Розділи необхідно писати з нової сторінки, для підрозділів така вимога не обов'язкова. Всі сторінки роботи, крім титульної, нумеруються. На титульній сторінці цифра 1 не ставиться, нумерація починається із цифри 2 на сторінці плану.

Текст роботи може містити ілюстративний матеріал (малюнки, таблиці, схеми тощо). Такий матеріал повинен мати загальну нумерацію (арабськими цифрами) та відповідну назву. Ілюстрації нумеруються послідовно у межах розділу. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад: "малюнок 1.2."(другий малюнок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи подаються під ілюстрацією.

Таблиці нумеруються послідовно у межах розділу. Під таблицями симетрично розміщуються назви, які друкуються великими літерами. Над назвою таблиці у правому верхньому куті подається напис "Таблиця" із зазначенням її номера. Цей номер повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: "Таблиця 1.2." (друга таблиця першого розділу). Якщо таблиця перенесена на другу сторінку, то над другою частиною таблиці вказується "Продовження табл." і зазначають її номер, наприклад: "Продовження табл. 1.2." Назви граф у таблиці починаються з великої літери, підзаголовки - з малої літери, якщо вони складають одне речення із заголовком, або з великої літери, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не менше 8 мм.

При посиланні у тексті на таблицю слово "таблиця" подається у скороченій формі "...табл. 1.2".

В кінці наукового дослідження можуть бути і додатки, які друкуються на окремих аркушах і повинні мати заголовки.

У тексті роботи допускаються загальноприйняті скорочення, зокрема: с. -сторінка, ст. -стаття, т. ін. -таке інше, та ін. -та інші. У разі використання авторських скорочень подаються необхідні пояснення. У науковій роботі не рекомендується викладати матеріал від першої особи, краще наприклад, писати: "Ми вважаємо", "Ми встановили", або вживати безособові речення, наприклад: "Можна дійти висновку".

При посиланні в тексті роботи на певне джерело у квадратних дужках зазначається номер цього джерела за бібліографічним списком та сторінка, наприклад: [9, 66]. Наведення цитати завершується поданням у круглих дужках прізвища автора роботи, року її видання та сторінки, наприклад: (Зимня 1999: 169). У тексті можуть робитися також виноски. Тут після цитати в тексті у квадратних дужках вказується номер джерела за бібліографічним списком і номер виноски, а в кінці сторінки під рискою - знову зазначається номер джерела за бібліографічним списком та повна назва роботи, наприклад:... [6].

Список використаної літератури складається переважно за абеткою. Всі джерела вказуються тією мовою, на якій вони видані. Література іноземними мовами наводиться в кінці бібліографії.