Об'єктом дослідження є рукопис (текст, підписи).

 

Вміння писати набувається у результаті довготривалого навчання та тренувань.

При цьому формується почерк-система складних рухомих навичок, обумовлених діяльністю центральної нервової системи людини.

 

Прийнято розрізняти:

1. Технічні навики:

а. Осанка людини при написанні;

б. Розташування паперу;

в. Як людина тримає ручку.

2. Графічні навики:

а. Відтворення письмових знаків та їх сполучників.

3.Навики письмової мови:

а. Словниковий склад;

б. Будова тексту, речей та ін.

 

Письмово-мовні навики кожної людини характеризуються сукупністю ознак, які поділяються на дві групи:

1. Ознаки письмової мови;

2. Ознаки почерку;

 

Ознака письмової мови - це манера викладення тексту, який визначається:

Освітою людини;

Словниковим запасом;

Характером професійної діяльності та іншими обставинами.

 

Письмова мова оцінюється:

Граматикою;

Лексикою;

Стилем викладання.

 

Граматичні ознаки:

Відображають володіння виконавцем граматичними правилами написання

 

Рівень освіти визначають:

Низький

Середній

Високий

 

Лексичні ознаки:

Характеризують загальний словниковий запас особи, яка пише;

Його рівень загальноосвітнього та професійного розвитку.

 

Стилістичні ознаки:

Виражають манеру викладення;

Мову написання.

 

Манера викладення може бути:

Короткою

Лаконічною

Багатослівною з довгими поясненнями.

 

Ознаки почерку поділяються на два види:

1. 3агальні ознаки;

2. Часткові ознаки.

 

Загальна ознака характеризує почерк в цілому як систему рухів. До них відносять:

1. Вироботаність почерку - це здатність людини, яка пише, користуватися системою скоропису.

 

Вільне, впевнене виконання письмових знаків, яке не супроводжується зупинками, хвилястістю штрихів та зайвими рухами, характеризує:

Високо вироблений почерк. Цей почерк зустрічається у тих людей, які багато пишуть.

Середньо вироблений почерк - в письмових знаках зустрічаються хвилястість та зупинки при написанні окремих елементів. Такий почерк мають люди, які пишуть небагато.

Мало вироблений почерк - характеризується відсутністю автоматизму написання, що проявляється у невпевненості, повільності рухів. Такий почерк мають люди, які пишуть дуже рідко.

 

Нахил почерку - визначається співвідношенням продольної дуги письмового знаку з лінією рядка. Виділяють слідуючи нахили:

1. Прямий вертикальний;

2. З правим нахилом;

3. З лівим нахилом.

 

Але слід зауважити, що сам нахил нестійкий і він може часто змінюватися.

 

Розмах почерку - це співвідношення висоти рядкових знаків та ширини проміжків між ними, або співвідношення висоти та ширини рядкових знаків.

 

Розмах буває:

Великий: коли висота знаків менша їх ширини (це розмашистий почерк);

Середній: висота знаків така ж, як їх ширина;

Малий: висота знаків значно більше їх ширини.

 

Розмір почерку - визначається по середній висоті рядкових літер.

 

Він буває:

Великий - висота літер 5мм.

Середній - висота від 5 до 2мм.

Дрібний висота літер не більше 2мм.

 

Зв'язаність почерку - це написання певної кількості літер на одному аркуші.

Натиск почерку - це застосування конкретних зусиль до пишучого приладу.

Існує:

Сильний;

Середній;

Слабкий натиск.

 

Натиск є стійкою ознакою досить добре проявляється при написанні чорнилом та недуже - фломастером, шариковою ручкою та олівцем.

 

2. Часткові ознаки - відображають особливості рухів при написанні окремих літер, їх елементів та міжлітерних з'єднань.

 

До часткових ознак відносять:

1. Форма рухів - при виконанні та з'єднані літер та їх елементів (прямолінійна, дугова, петлева, кутова, хвиляста);

2. Напрямок рухів - при написанні (знизу вверх та навпаки зверху вниз, лівоокружні, правоокружні);

3. Протяжність рухів - характеризується відносним розміром штрихів різних елементів рухів.

 

Відносне розміщення крапок початку, закінчення, пересікання та з'єднання літер:

1. Послідовність рухів, якими виконуються різні елементи літер та їх з'єднань;

2. Складність рухів - при написанні літер (звичайні, ускладнені та спрощені рухи, у порівнянні з прописами);

 

Почерк характеризується:

1. Індивідуальністю, яка складається з неповторності і сукупності ознак почерку конкретної особи;

2. Стереотипністю - відтвореність почерку конкретної особи в одних та тих же варіантах;

3. Варіаційністю - стійка зміна виду почерку однієї та тієї ж особи відображена в його рукописах;

4. Динамічною стійкістю - повторення властивостей почерку та їх зберігання при написанні в різних умовах.