Режими накладання шарів

Режим накладання, заданий у панелі параметрів, визначає як змінюються пікселі зображення в результаті дії інструмента для малювання або редагування. У ході візуалізації ефектів накладання кольорів корисно оперувати термінами кольорів:

· Основний колір — це початковий колір зображення.

· Сполучений колір — це колір, який наноситься інструментом малювання або редагування.

· Кінцевий колір — це колір після накладання.

В лівій верхній частині палітри Шарів знаходиться список вибору режиму накладення шару, що розкривається. Режими накладення призначені для створення різних художніх і спеціальних ефектів, одержуваних шляхом математичних операцій з колірними складовими пікселів, розташованих на різних шарах. Іншими словами, вони визначають спосіб взаємодії шару з нижче лежачим шаром. Режими накладення незамінні при створенні різних колажів. Завдяки ним, можна буквально за декілька секунд створювати яскраві, незвичайні картини і приголомшливі ефекти.

Для того, щоб змінити режим накладення шару, достатньо виділити шар в палітрі Шарів і вибрати потрібний з них в списку, що розкривається, в лівій верхній частині палітри (рис. 2.17).

Рисунок 2.17. Режими накладання

Шари, як листи плівки, можуть розташовуватися один над одним. При цьому кожний непрозорий піксель на шарі має ті або інші колірні координати (наприклад, в колірній моделі RGB).

Тепер уявимо, що у нас є два шари, верхній з яких, наприклад, жовтий (координати R: 252; G: 255; В: 0), а нижній – зелений (координати R: 33; G: 223; В: 56). Якщо обидва шари видимі (піктограма у вигляді ока включена) і для кожного вибраний режим накладення Нормальний, то ми будемо бачити тільки верхній жовтий шар, оскільки він повністю перекриває розташований під ним зелений шар.

Якщо змінити режим накладення верхнього жовтого шару на режим Різниця, то ми побачимо абсолютно новий, третій колір, не жовтий і не зелений, отриманий в результаті математичної обробки колірних значень верхнього і нижнього шарів (його колірні координати R: 219; G: 32; В: 56) (рис. 2.18).

Рисунок 2.18. Результат накладання шарів (червоного та синього) в режимі Різниця

В режимі Нормальний, заданому за замовчуванням, пікселі верхнього шару просто перекривають пікселі інших шарів, що знаходяться під ними. Але при використовуванні інших режимів накладення ситуація міняється - в кінцевому зображенні, яке відображається на екрані, беруть участь вже не тільки пікселі верхнього шару, але і пікселі, розташовані на нижче лежачих шарах.

При зміні режиму накладення відбувається математична обробка колірних значень пікселів верхнього шару і лежачих точно під ними пікселів нижнього шару. Результат цієї обробки може розрізнятися залежно від вибраного режиму, який, по суті, є тим або іншим алгоритмом обчислень. Саме цей результат і відображатиметься на екрані.

Опис режимів накладання:

· Звичайний – редагує або замальовує кожен піксель кінцевим кольором. Цей режим є стандартним;

· Розчинення – редагує або замальовує кожен піксель кінцевим кольором. Однак кінцевий колір є випадковим поєднанням пікселів з основним кольором або кольором накладання залежно від непрозорості кожного пікселя;

· Заміна темним – затемняє зображення. В цьому режимі порівнюються співпадаючі пікселі в обох шарах (по кожному каналу окремо), з яких вибираються найтемніші пікселі, що накладаються;

· Множення – затемняє зображення, підвищуючи контрастність в інтенсивно забарвлених областях (рис. 2.19);

Рисунок 2.19. Приклад використання Режиму накладання Множення

· Затемнення основи – різко затемняє все зображення, збільшуючи його насиченість;

· Лінійний затемнювач – ефект, аналогічний режиму Множення, але більш контрастний;

· Заміна світлим – освітлює зображення. Режим, зворотний режиму Заміна темним, залишає видимим найсвітліші пікселі з двох змішуваних шарів;

· Екран – перевіряє інформацію про колір у кожному каналі та перемножує колір, обернений до кольору накладання, на основний колір;

· Освітлення основи – різко освітлює все зображення, окрім чисто-білого і чорного кольорів;

· Лінійне освітлення – робить яскравішим основний колір, щоб виділити колір накладання більшою яскравістю;

· Перекриття – освітлює або затемняє зображення залежно від кольорів пікселів, що перекриваються. Найбільші зміни відбуваються в областях і з тону;

· М'яке світло – м'яко накладає верхній шар на нижче лежачий. В цьому режимі не втрачається жоден елемент нижнього шару, просто він злегка забарвлюється в кольори об'єктів верхнього шару;

· Жорстке світло – підвищує контрастність зображення;

· Яскраве світло – є комбінацією режимів Освітлення основи і Затемнення основи;

· Лінійне світло – комбінація режимів Лінійне освітлення і Лінійне затемнення;

· Множинне світло – комбінація режимів Заміна темним і Заміна світлим;

· Точкове світло – замінює кольори в залежності від кольору накладання;

· Жорстке змішування – додає червоне, зелене та блакитне значення каналу кольору накладання до RGB-значень основного кольору;

· Різниця – затемнює зображення, одночасно інвертуючи його кольори. Результат нагадує негатив кольорової плівки;

· Виключення – режим, дуже схожий на попередній, колір результату дещо м'якший;

· Розділення – перевіряє інформацію про колір у кожному каналі та ділить початковий колір на колір накладання;

· Колірний тон – створює кінцевий колір зі яскравістю та насиченістю початкового кольору та тоном кольору накладання;

· Насиченість – створюється колір, для якого значення яскравості і кольору беруться з нижнього шару, а насиченості – з верхнього;

· Колір – створюється колір, для якого значення яскравості береться з нижнього шару, а колірний тон і насиченість - з верхнього. Контрастність і тональність зображення при цьому не змінюються; Яскравість - режим, протилежний попередньому. Колірний тон і насиченість не змінюються, а яскравість визначається верхнім шаром;

· Яскравість – режим створює обернений ефект до режиму «Колір».

Найкращий спосіб зрозуміти принцип роботи режимів накладення – розмістити на двох шарах два різні зображення і спробувати змінити режим накладення для верхнього шару. Часто важко передбачити результат вживання того або іншого режиму, проте методом проб можна досить швидко отримати загальне уявлення про їх роботу.