Використання системного підходу при розробці нового туристичного продукту у сегменті релігійного туризму
Розробка туристичного продукту – це складний, багатоступінчастий процес, що вимагає комплексного, системного підходу. Системний підхід – один з спеціальних способів дослідження, за яким досліджуваний об'єкт розчленовують на елементи, що їх розглядають в єдності, тобто як систему. Саме системний підхід набуває сьогодні найбільшої популярності під час розробки нового туристичного продукту у сегменті релігійного туризму. Стає загальновизнаним, що системна методологія є найбільш впорядкованою надійною основою для управління складними сферами взаємозв'язаної діяльності, дозволяючи розкривати й аналізувати складові компоненти системи і послідовно поєднувати їх один з одним [78]. Головне призначення системного підходу полягає не просто в аналізі якихось систем, а в системному розгляді деяких сукупностей елементів і зв'язків між ними, які є складовими туристичного продукту. Однак при всій важливості поняття “система” не існує єдиного загальноприйнятого визначення. Перше наукове визначення системи належить Л. фон Берталанфі, який розуміє під системою комплекс взаємодіючих елементів або сукупність елементів, що знаходяться у визначених відносинах один з одним і середовищем [44, 45]. Р. Акоф вважає, що реальний об'єкт розглядається як система, якщо результатом діяльності визначається продукт взаємодії його частин [44]. Р. Джонсон, Ф. Каст, Д. Розенцвейг пропонують визначати систему як безліч елементів, створених для досягнення визначеної заданої мети [33]. В. Г. Афанасьєв визначає систему як сукупність частин або компонентів, пов'язаних між собою організацією [21]. За визначенням В. М. Садовського, система – «безліч функціональних елементів і відносин між ними, виділених із середовища відповідно до визначеної мети у рамках визначеного тимчасового інтервалу» [44]. І. Хорват відзначає, що система – це узагальнення частин, що виражає закономірність їхнього функціонування і розвитку [86]. Філософський енциклопедичний словник пояснює систему як «сукупність елементів, що знаходяться у відносинах і зв'язках один з іншим, що створюють визначену цілісність та єдність». В. Н. Спіцнадель виділяє чотири особливості системи: наявність безлічі елементів; зв'язків між ними; наявність організації та інтегративних властивостей [82]. А. В. Крушевський [72] наводить загальну методологію та переваги системного аналізу в дослідженні економічних систем, розкриває основні поняття системного підходу та методи дослідження. С. Л. Оптнер [71] визначає основні поняття при застосуванні системного підходу у процесі дослідження систем загального виду. Узагальнення розглянутих визначень системи дає академік М. Г. Чумаченко та Р. І. Заботіна. Автори вказують, що визначення системи здійснюється на принципах, згідно з якими система: має загальну мету; складається з взаємозалежних елементів, що утворюють її внутрішню структуру; існує в оточенні та через це разом із внутрішніми елементами має зовнішнє оточення, що утворює обмеження системи; має визначені ресурси, що забезпечують її функціонування; очолюється управляючим центром, що забезпечує її рух до означеної мети. Отже, сукупність елементів, відповідних зазначеним принципам, які характеризують досліджуваний об'єкт, може вважатиметься системою. З вищенаведеного можна зробити висновок, що система – це сукупність взаємопов'язаних між собою елементів, спрямованих на одержання корисного результату. Застосування системного підходу при розробці туристичного продукту передбачає взаємопов’язаного і логічного виконання низки умов: проведення маркетингового дослідження ринку для визначення потенційного споживчого попиту на різні види туристичного продукту; розгляд видів, форм, елементів туристичного продукту, аналіз реальних витрат на розробку і реалізацію передбачуваного до продажу туристичного продукту; оцінювання економічної ефективності й доцільності розробки туристичного продукту на основі даних про його передбачувані доходи і витрати. Основою використання системного підходу при формуванні туристичного продукту у сегменті релігійного туризму – є розгляд його як складового елемента туристичної системи. Туристична система розглядається у вигляді відносин між “туристичним суб’єктом” та об’єктом туризму, що є елементами даної системи, а водночас її субсистемами, оскільки мають складну внутрішню організацію і виконують свої специфічні функції (додаток Г). “Суб’єкт туризму” – це людина, турист з його мотивами до подорожей (зокрема релігійними), потребами, доходами, соціальним станом тощо. Об’єкт туризму – це та організована єдність послуг, здатних задовольнити потреби споживача [30]. Таким чином можна сформулювати цільову функцію туристичної системи у релігійному сегменті, яка полягає у виробленні комплексу туристичних послуг з метою задоволення потреб споживачів у сегменті релігійного туризму при розумному використанні туристичних ресурсів територій та одночасній економічній та соціальній вигоді для суспільства. Підсистему “об’єкта туризму” у релігійному сегменті утворюють такі складові: 1. Підсистема “туристичні ресурси”, до якої належать такі елементи: – природні ресурси (географічне положення, наявність лікувальних джерел, святих озер, річок, що мають релігійне значення (наприклад річка Йордан) тощо); – історико-культурні ресурси (наявність сакральних об’єктів, особливості релігійних церемоній різних конфесій тощо); – соціально-економічні туристичні ресурси (економіко-географічне положення, транспортна доступність релігійних об’єктів тощо). Наявність та склад туристичних ресурсів великою мірою визначають доцільність та ефективність функціонування системи релігійного туризму. Специфіка туризму і полягає у його прив’язаності до визначених територій, придатних за структурою своїх ресурсів до відпочинку та подорожей. 2. Підсистема “загальна інфраструктура” утворена сукупністю елементів суспільного користування, які дають можливість здійснювати економічну та суспільну діяльність. Сюди входять: транспорт; комунальне господарство(дороги, водопостачання, каналізація тощо); інформаційне забезпечення; система харчування. 3. Підсистему “туристична інфраструктура” утворюють такі елементи: – установи з розміщення туристів (готелі, пансіони, квартири, мотелі, бази, кемпінги); – туристичні оператори (підприємства, що займаються створенням релігійних та паломницьких турів); – туристичні агентства (підприємства, що збувають релігійні тури туроператорів та окремих виробників первинних туристичних послуг); – установи громадського харчування та розваг, якщо вони є невід’ємною частиною підприємств розміщення туристів, а також ті, які переважно орієнтовані на обслуговування туристів; – туристичні транспортні засоби (підйомники, туристичні поїзди тощо). Елементи туристичної інфраструктури забезпечують перебування туристів у певній місцевості та ознайомлення з її сакральними пам’ятками. Крім вищезгаданих, до підприємств туристичної галузі належать також підприємства з випуску місцевих путівників та карт, страхові, інформаційні та рекламні агентства, підприємства з випуску товарів туристичного попиту, підприємства роздрібної торгівлі з продажу товарів туристичного попиту [30]. Створення нового турпродукту у сегменті релігійного туризму послідовно проходить через такі етапи [25]: 1) генерування ідей відносно турпродукту, його кількісних і якісних властивостей на основі постійного вивчення дійсного і потенційного попиту. Ця робота винна проводитися постійно, тому що бажання туристів, переваги об’єктів релігійного туризму часто змінюються; 2) розробка концепції нового релігійного турпродукту. Полягає в наданні йому конкретних споживчих властивостей, що відповідають попиту цільового ринку і матеріально-технічним та фінансовим можливостям туристичної фірми. Мається на увазі вибір маршруту, програми, сакральних об’єктів огляду, набору послуг, місця розміщення тощо; 3) пробний маркетинг, що означає продаж на ринку першої партії нового турпродукту з метою визначення відносин до нього потенційних покупців, а також виявлення й усунення можливих недоліків; 4) комерціалізація нового турпродукту в релігійному сегменті, що полягає в організації його масового продажу.
3.2. Обґрунтування запропонованих рішень щодо вдосконалення розробки турпродукту “Православні святині Волині” Зазвичай до категорії нових відносяться поліпшені або диференційовані туристичні продукти. Крім того, до них належать існуючі туристичні продукти, запропоновані до реалізації на нових ринках. Особливо важливою є пропозиція нового туристичного продукту в умовах ринку із сильними конкурентами, в якому досягти переваги іншим шляхом дуже важко. Методи вивчення туристичного продукту включають проведення як анкетувань (споживачів і фахівців, які займаються розробкою, створенням і збутом туристичного продукту), так і експериментів [37]. Туристична агенція “Трайдент Хіт” м. Луцьк не розробляє самостійно нові туристичні продукти, тому, реалізуючи послуги туроператорів, агентство досліджує ринок, туристичний продукт і може удосконалювати його або вносити свої пропозиції, організовувати додаткові екскурсії тощо. Що стосується маркетингових досліджень пропонованого туристичного продукту, то тут насамперед слід виділити: 1) Визначення ставлення споживачів, до туристичного продукту певного туроператора. Необхідно вивчити ступінь популярності туристичної компанії, що надає туристичний продукт. Цей напрям маркетингових досліджень спрямований на виявлення ступеня усвідомлення споживачами існування туристичного продукту певної компанії. Інформацію про рівень популярності зазвичай одержують шляхом анкетування споживачів про відомі їм туристичні продукти в рамках досліджуваного класу туристичного продукту. Інформація, яку дає аналіз зібраних даних про популярність марок туристичного продукту певної категорії, може використовуватися для: - визначення частки потенційних покупців, що називають певний туристичний продукт новим; - визначення на основі перших названих марок туристичного продукту головного туристичного продукту конкурентів; - визначення рівня запам’ятовуваноті марок і назв туристичних компаній (деякі марки і назви компаній погано запам'ятовуються, хоча легко впізнаються); - виявлення ринків з найменшою популярністю туристичної компанії. 2) Наступний крок у дослідженні окремого туристичного продукту полягає у вивченні думок споживачів про цей туристичний продукт. Тут йдеться про з'ясування того, наскільки досліджуваний туристичний продукт відповідає вимогам ринку і споживачів, тобто про оцінку ринкової адекватності туристичного продукту. Дані дослідження можна розвинути в напрямах отримання такої інформації: - про потреби, які задовольняє досліджуваний туристичний продукт; - про вимоги користувачів до продукції та рівня сервісу; - про мотивації, які слід реалізувати при покупці туристичного продукту; - про джерела інформації, що визначає вибір покупки (виставки, ярмарки, технічна преса, поради окремих осіб, реклама та ін.); 3) Визначення того, які групи (сегменти) споживачів і як часто купують досліджуваний туристичний продукт (визначення ступеня лояльності до певного туристичного продукту) [55]. Дуже важливою є класифікація всіх споживачів певного туристичного продукту на категорії за ступенями їхньої лояльності до цих продуктів. Ці категорії потім бажано поділити на підгрупи залежно від обсягу споживання (наприклад, туристи, які мандрують регулярно, досить часто та рідко). Дані таких досліджень дають змогу чіткіше окреслити коло потенційних споживачів і розробити програму розширення кола лояльних споживачів [47]. Таким чином, туристична агенція “Трайдент Хіт” лише досліджує туристичні продукти, які реалізовує, а також вносить свої корективи і додаткові пропозиції. Для прикладу, проаналізуємо релігійний тур туристичного оператора “Волиньтурист” по території Волині та сусідніх областей. Пропонований тур “Православні святині Волині”, організовується туристичним оператором, проходить через маршрут Луцьк – Межиріч – Остріг – Дермань – Луцьк, та передбачає огляд таких святинь: 1. Межиріцький Свято-Троїцький чоловічий монастир-фортеця, XVI–XVIІ ст. 2. Архітектурно-історичний комплекс князів Острозьких, XIV–XVI ст. До комплексу входять кілька будівель: - Палац, XIV ст. збудований на горі заввишки 20 м; - Богоявленська церква, XV ст.; - Мурована вежа; - Нова (Кругла) башта, надбрамна дзвіниця; - Луцька надбрамна башта (сторожова башта з боку дороги на Луцьк); - Костел Успіня Діви Марії; - Острозька академія. 3. Свято-Троїцький Дерманський жіночий монастир.
Рис. 3.1. Схема маршруту “Православні святині Волині” для агенції Трайдент Хіт, м. Луцьк, де 1. – Луцьк (початок і кінець маршруту), 2. – Межиріч, 3. – Остріг, 4. – Дермань
Опис релігійного туру. О 7:30 зустріч групи на Луцькому автовокзалі. Переїз в Межиріцький монастир [16]. Екскурсія по Межиріцькому Свято-Троїцькому чоловічому монастирю-фортеці, XVI–XVIІ ст. Головною святинею православного монастиря є Межиріцька ікона Божої Матері “Життєдательниця”. Із розповіді літопису, можна дізнатися, що ця ікона була написана ще у 14 ст. і превезена від Вселенського Патріарха князем Острозьким, як подарунок і благословення за вірність і великі турботи та охорону святого православ’я. За переказом цей образ князів Острозьких супроводжував у військових походах. В сім’ї Острозьких існувало повір’я, що всі свої перемоги вони отримували завдяки заступництву цього чудотворного образу. Після екскурсії члени туристичної групи мають вiльний час для особистих потреб. Переїзд в Остріг. Для огляду пропонується архітектурно-історичний комплекс князів Острозьких, XIV–XVI ст. До комплексу входять кілька будівель: Палац, XIV ст. збудований на горі заввишки 20 м, Богоявленська церква, XV ст., Мурована вежа, Нова (Кругла) башта, надбрамна дзвіниця, Луцька надбрамна башта (сторожова башта з боку дороги на Луцьк), Костел Успіня Діви Марії, Острозька академія. В перерві туристам організовується обід, а далі передбачений переїзд у Дермань, де організована екскурсія Свято-Троїцьким Дерманським жіночим монастирем. Православний монастир, один з осередків антиуніатської боротьби в Україні в кінці 16–17 ст. Заснований в кінці 15 ст. українським магнатом князем К. І. Острозьким. В 1574–1575 рр. управителем монастиря був російський першодрукар І. Федоров. У 1602 р. князь К. К. Острозький подарував монастиреві друкарню, внаслідок чого Дерманський Монастир на деякий час став осередком книжкової справи. Першим ігуменом монастиря був І. Борискович. Ченці вчили грецької, латинської і слов'янської мов і займалися перекладами. Архімандритом Дерманського Монастиря був (1625–1633 рр.) полоцький архієпископ М. Смотрицький після переходу на унію. Туристи відвідують вечірнє Богослужіння, після якого продовжується екскурсія по Свято-Троїцькому Дерманському жіночому монастирю. Після закінчення екскурсійного обслуговування туристична група повертається до Луцька. Вартість такої екскурсії у туроператора “Волиньтурист” становить 290 грн. (у вартість входить: транспортні послуги, екскурсійне обслуговування, страховка, харчування), без вхідних квитків. Врахувавши всі складові екскурсія коштуватиме 310 грн (табл. 3.1). Таблиця 3.1 Калькуляція вартості релігійного туру “Православні святині Волині” у туроператора “Волиньтурист”
За продаж такого туру туристичне агентство “Трайдент Хіт” отримує комісійні. Агентська винагорода (комісійні) з кожного продажу складає 11% від вартості туру або послуг. Отже можна розрахувати прибуток туристичної агенції від продажу релігійного туру “Православні святині Волині” групі туристів з 10 чоловік стновить: 3100 ∙ 11% = 341 грн. Туристична агенція “Трайдент Хіт” може реалізувати тур туроператора без екскурсійного обслуговування, тоді його вартість становитиме лише переїзди між сакральними об’єктами огляду, страхування, обід та вхідні квитки, а отже вартість становитиме: 259 грн. на одну особу і 2590 грн. відповідно на 10 осіб. Разом з тим прибуток туристичної агенції становитиме: 2590 ∙ 11% = 284,9 грн. Задля забезпечення екскурсійного обслуговування туристична агенція може замовити екскурсії окремо від туристичного оператора, скориставшись послугами екскурсійного бюро, наприклад Луцьке бюро подорожей та екскурсій. В бюро можна замовити послуги екскурсовода, який не лише проводитиме екскурсії у місцях розміщення сакральних пам’яток, але й супроводжуватиме туристів впродовж всього дня, подаватиме вздовжшляхову інформацію, яка можливо і не стосуватиметься безпосередньо релігійної теми подорожі, але насичуватиме тур новими враженнями, зробить подорож більш цікавою та пізнавальною як під час руху в автобусі, так і під час піших подорожей у місцях перебування. Таким чином, релігійний тур набуде нового змісту, він буде більш пізнавальним і нестиме не лише релігійний зміст, а отже розширить коло потенційних споживачів. Разом із тим, прибуток туристичного агентства збільшиться, у порівнянні із прибутком від реалізації туру туроператора (таблиця 3.2). Таблиця 3.2
|
