Особливості продукту та перспективи розвитку галузі національної економіки

1. ГОСТ 12.1.016-79 ССБТ. Воздух рабочей зоны. Требования и методика измерения концентрации вредных веществ. – М.: Изд.-во стандартов, 1984, – 52с.

2. Ткачук К.П. та інші. Основи охорони праці. Підручник К.: «Основа», – 2003, – 471 с.

3. Купчик М.П. та інші. Охорона праці. – К.: «Основа», 1998, – 416 с.

4. Гандзюк М.П. та інші. Основи охорони праці. Підручник. – К.: «Каравела», 2008, –383 с.

5. Трахтенберг І.М., Коршун М.М., Чабанова О.В. Гігієна праці та виробнича санітарія. – К.: «Основа», 1997, – 464 с.

Дослідження КАЛУ

 

Амбулаторний № ______________ Стаціонарний № ______________

Діагноз __________________________________________________________________

Господарство, прізвище власника ____________________________________________

Адреса __________________________________________________________________

Вид тварини ___________________ стать ____________________ вік ______________

Порода __________________________________ масть ____________________________

прикмети ____________________________________ кличка, № ____________________

Кал отримано «____»_____________20____року

 

Макроскопічне дослідження

 

1. Кількість ______________________________________________________________

2. Форма і консистенція ____________________________________________________

3. Вологість ______________________________________________________________

4. Колір _________________________________________________________________

5. Запах __________________________________________________________________

6. Подрібнення ___________________________________________________________

7. Ступінь перетравлення ___________________________________________________

8. Патологічні домішки ____________________________________________________

9. Гельмінти і їх частини ___________________________________________________

 

Мікроскопічне дослідження

 

1. Ступінь перетравлення ___________________________________________________

2. Неорганічні складові частини _____________________________________________

3. Патологічні домішки ____________________________________________________

4. Яйця гельмінтів _________________________________________________________

5. Дослідження на жир _____________________________________________________

 

Хімічне дослідження

 

1. Реакція ________________________________________________________________

2. Білок __________________________________________________________________

3. Кров’яні пігменти _______________________________________________________

4. Жовчні пігменти ________________________________________________________

 

Підпис ____________ «____»_____________20____рік

 

Резюме

 

В роботі розглянуто сучасний стан виробництва і споживання мінеральних добрив в Україні. Проаналізовано динаміку та структуру продажів продукції на зовнішньому та внутрішньому ринках. Вивчено кон’юктуру та тенденції розвитку світового ринку мінеральних добрив. Визначено місце України на світовому ринку в розрізі асортиментних груп, динаміки та напрямів українського експорту. Показано, що Туреччина є найбільшим споживачем українських мінеральних добрив, та проаналізовано особливості та перспективи даного ринку. Виявлено внутрішні проблеми українських виробників, подолання яких має сприяти вдосконаленню їх маркетингової діяльності на зовнішніх ринках, зокрема, на ринку Туреччини.

Ключові слова: добрива мінеральні, ринок світовий, кон’юктура ринків, структура виробництва, структура споживання, динаміка цінова, попит, пропозиція, запаси

Список ілюстрацій

Рис.1.1. Виробництво азотних добрив в Україні, тис.т.

Рис.1.2. Експорт українських добрив, $ тис.

Рис.2.1. Обсяг світового ринку мінеральних добрив, $ тис.

Рис. 2.2. Структура світового виробництва азотних добрив у 2012 р.

Рис. 2.3. Структура світового виробництва фосфатних добрив у 2012 р.

Рис. 2.4. Структура світового виробництва калійних добрив у 2012 р.

Рис. 2.5. Структура світового споживання мінеральних добрив у 2012 р.

Рис. 2.6. Світові ціни на добрива, $/т: карбамід FOW, Південний; аміак FOB Tampa C&F, калій FOB Vancouver, фосфор FOB Tampa

 

Вступ

 

Сьогоднішній період розвитку світового господарства характеризується розвитком глобальних процесів, які сприяють інтеграції та посиленню взаємовідносин і взаємозалежностей економічних суб'єктів, що створює передумови заглиблення світової економічної кризи. Активізація процесів глобалізації супроводжується якісними змінами світових ринків, зокрема ринку мінеральних добрив, значення якого для стимулювання розвитку інших секторів світової економіки суттєво зростає на фоні нестачі природних ресурсів і негативного впливу інших факторів.

Об'єктивна реальність сучасного економічного розвитку є такою, що проблема сталого розвитку суспільства може бути вирішена лише на основі взаємоузгодженого врахування особливостей розвитку ринку мінеральних добрив країн і вимог щодо забезпечення високого рівня економічної ефективності у всіх сферах господарської діяльності в умовах глобальної економічної кризи.

Українські виробники мінеральних добрив зараз перебувають у важкому стані через економічну кризу, що стала наслідком анексії Криму та проведення АТО у Донецькій иа Луганській областях. В нинішніх умовах важливим напрямом подолання кризових явищ для національних виробників мінеральних добрив є збереження та збільшення експорту продукції на основі вдосконалення маркетингової стратегії. Тому надзвичайно актуальними є маркетингові дослідження закордонних ринків мінеральних добрив, зокрема, ринку Туреччини, на яку припадає 6,6 % від загального експорту українських товарів.

Метою роботи є маркетингове дослідження кон’юнктури ринку Туреччини для мінеральних добрив, особливостей конкуренції на ньому, перспектив його розвитку та визначення місця України на ньому.

Особливості продукту та перспективи розвитку галузі національної економіки

 

Мінеральні добрива - джерело різних поживних елементів для рослин і властивостей ґрунту. За допомогою добрив можна різко підвищити врожаї будь-яких культур на вже освоєних площах без додаткових витрат на обробку нових земель. За допомогою мінеральних добрив можна використовувати навіть найбідніші, так звані непридатні землі.

Добрива є одним із важливих елементів сучасного високоефективного аграрного виробництва та формування конкурентоспроможності його продукції. Відновлення внутрішнього попиту на добрива до рівня науково обґрунтованого забезпечення потреб сільського господарства і нарощування їх виробництва та експорту є однією зі стратегічних цілей розвитку вітчизняної економіки. Вітчизняний ринок мінеральних добрив з 2000-х рр. розвивався високими темпами, чому сприяв ріст аграрного виробництва в цілому і зростання попиту на світовому ринку зокрема. У результаті пропозиція мінеральних добрив на ринку, що формується за рахунок власного виробництва й імпорту продукції, зростала. Проте в останні роки спостерігається різке скорочення виробництва (рис.1.1).

Рис.1.1. Виробництво азотних добрив в Україні, тис.т.[12]

 

Україна належить до групи країн - найбільших виробників азотних добрив (аміачна селітра, карбамід тощо), що отримують у процесі синтезу азоту повітря і водню, виділеного з відходів коксохімічного виробництва, а також природного газу. Традиційно підприємства, які виготовляють азотні добрива, ще з минулого століття були розміщені навколо великих коксохімічних заводів у Донецько-Придніпровському економічному районі, близько від регіонів інтенсивного розвитку сільського господарства, а також у припортовому районі м. Одеси, де розміщено газопровід, призначений для транспортування аміаку. На Одеському припортовому заводі виготовляють рідкий аміак і гранульований карбамід. Поряд із добривами, як правило, на означених підприємствах виготовляють азотну кислоту і супутні продукти, що використовуються для інших галузей хімічної промисловості.

Виробництво фосфорних добрив не отримало значного поширення, як, зокрема, аміачних, передусім через відсутність необхідної власної розвинутої сировинної бази - апатитових концентратів, які приходиться імпортувати з-за кордону. Найбільш відомим виробником фосфорних добрив сьогодні є ПАТ «Сумихімпром» [1].

Основне виробництво калійних добрив наразі зосереджене в Прикарпатті, що безпосередньо пов’язане із близькістю розташування родовищ і місця видобутку калійних солей.

Основні виробники мінеральних добрив в Україні: ПАТ «Сєверодонецьке об'єднання Азот», м. Сєверодонецьк, ПАТ «Азот», м. Черкаси, ПАТ «Концерн Стирол», м. Горлівка, ПАТ «Рівнеазот», м. Рівне, ПАТ «Одеський припортовий завод», м. Одеса, ПАТ «ДніпроАзот», м. Дніпродзержинськ, ПАТ «Сумихімпром», м. Суми, ДАК «Титан», м. Армянськ, ТОВ «Стебницький калійний завод», м. Стебник.

Тривала економічна криза початку і середини 90-х років ХХ ст. не мала такого негативного впливу для виробників мінеральних добрив, як в інших галузях. Вітчизняні хімічні підприємства з урахуванням існуючої кон’юнктури переорієнтувалися із внутрішнього неплатоспроможного ринку на світовий, внаслідок чого означений сегмент впродовж останнього десятиліття забезпечував, поряд із металургійною галуззю, значну частку валютних надходжень держави. Проте в останні роки ситуація значно погіршилася.

Істотне скорочення експортної виручки зумовлено різким падінням фізичних обсягів експорту. У січні-жовтні 2014 хіміки змогли вивезти лише 1,9 млн т азотних добрив, включаючи 600 тис. т аміаку. У 2013 році за цей же період обсяги поставок склали 3,7 млн ​​т, з яких на аміак припало 1,3 млн т.

Рис.1.2. Експорт українських добрив, $ тис. [12]

Складна ситуація зберігається із виробництвом калійних добрив, де за даними Державної служби статистики [12], найбільшого обсягу було досягнуто у 2008 р. - 14,3 тис. т. Водночас останніми роками їх виробництво не перевищувало 4,0–4,4 тис. т, і здебільшого потреби вітчизняного ринку задовольнялися за рахунок імпорту.

Загальний обсяг надходжень від експорту добрив знизився з 1,8 млрд дол. США в 2011 р. до 1,2 млрд дол. в 2013 р. При цьому значний обсяг валютних надходжень недоотримано внаслідок зменшення експорту азотних добрив, що становить майже 0,6 млрд дол. США. В цілому за аналізований період простежувалася тенденція зниження як ціни імпорту, так і експорту основних видів добрив, за винятком комплексних їх видів.

Основними імпортерами калійних добрив до України в 2013 р. залишалися Росія, і меншою мірою - Білорусь. Незначна частка ринку розподілена між іншими країнами - їх виробниками. У розрізі товарних підгруп азотних і комплексний добрив найбільший за вартістю імпорт у 2013 р. здійснювався з Росії.

Значними за обсягами експорту мінеральних добрив з України в 2013 р. залишалися ринки Туреччини (26,1 % всього експорту азотних добрив) і Бразилії (9,4 % всього експорту азотних добрив) та Італії (9,1 % всього експорту азотних добрив). Значна частка ринку розподілена між іншими країнами.

Україна у 2014 році експортувала 2,4 млн тонн мінеральних добрив і імпортувала 1,8 млн тонн. Порівняно із 2013 роком обсяги експорту знизилися на 36% і імпорту на 12%. Також протягом перших 4 місяців 2015 р. обсяги експорту знизилися ще на 21% (з 1020,7 до 808,3 тис. тонн) та імпорту на 9% (із 727,3 до 663 тис. тонн) порівняно з аналогічним періодом минулого року [12].

Основні експортні поставки добрив з України складають азотні добрива, водночас як імпортують в Україну переважно калійні та комплексні мінеральні добрива. Також присутні значні поставки азотних добрив з Російської Федерації, що викликано їх низькою вартістю порівняно з українськими.

Зниження обсягів зовнішньої торгівлі міндобривами пов'язано з нестабільною економічною ситуацією у країні та бойовими діями на сході, оскільки в зоні бойових дій опинилися два найбільших заводи з виробництва азотних добрив. Водночас через валютні коливання обсяги імпорту також знизилися, що викликано падінням купівельної спроможності аграріїв.

Незважаючи на кризові явища, Україна може забезпечити власні потреби в азотних добривах у достатній кількості, тому щорічний сезонний ріст цін для аграріїв і їх дефіцит у період пікової потреби під час весняно-польових робіт викликають багато питань до їх обгрунтованості. У першу чергу, така ситуація викликана надмірною монополізацією ринку добрив.