Стан світового ринку мінеральних добрив
Світовий ринок мінеральних добрив в останні десятиліття розвивався високими темпами, чому сприяло зростання світової економіки в цілому і сільського господарства зокрема. У результаті менш ніж за 30 років його обсяг збільшився практично в 5 разів і досягає понад 70 млрд. дол. при стабільних середніх значеннях темпів приросту в середньому 3% на рік.
Рис.2.1. Обсяг світового ринку мінеральних добрив, $ тис. [1] Сучасний світовий ринок мінеральних добрив функціонує як сукупність 10 регіональних ринків: Західної та Східної Європи, СНД (включаючи всі країни колишнього СРСР), Північної та Латинської Америки, Африки, Середнього Сходу (включаючи Єгипет), Азії (Афганістан, Бангладеш, М'янма, Індія, Індонезія, Японія, Південна Корея, Малайзія, Пакистан, Таїланд), Східної Азії (Китай, Північна Корея, В'єтнам) та Океанії (Австралія, Нова Зеландія) Найбільшим постачальником мінеральних добрив на світовий ринок є компанія PotashCorp, за якою слідує Mosaic. У десятку лідерів також входять Білоруськалій, OCP, Agrium, Israel Chemicals, Yara, Уралкалий, Сильвініт. Серед інших великих виробників - Sinochem (Китай), IFFCO (Індія), Єврохім (Росія), Фосагро (Росія), SAFCO (Саудівська Аравія), Egyptian Fertilizer Company (EFC), Arab Fertilizer and Chemicals Company (AFCCO) (Єгипет), Тольяттіазот (Росія), ПАТ «Азот» (Україна) та Koch (США) [5]. Розглянемо більш детально основні види добрив, які найбільш поширені в агропромисловому комплексі, а саме: азотні, фосфатні та калійні. Сприятлива цінова кон'юнктура спостерігалася на ринку азотних добрив ще в 2011 році. Ціни на всі азотні добрива - аміак, карбамід, аміачну селітру, карбідо-аміачну суміш (КАС) - досягли своїх локальних цінових максимумів з 2008 року. Незважаючи на значну корекцію цін в кінці 2011 - початку 2012 року, що відбулася внаслідок утворення тимчасового дисбалансу попиту і пропозиції, на ринку як і раніше зберігається висхідний ціновий тренд, підтримуваний зростаючим попитом. За рік споживання азотних добрив виросло на 3,5%, до 106,9 млн т (в живильній речовині). Баланс попиту та пропозиції на азотні добрива сприятливий для виробників. У 2010 році він становив 4,5 млн т, рік потому - вже 2,8 млн т, а в 2012 році значення показника знизилось до 2,5 млн т. Важливим фактором, що підтримує ціни на азотні добрива на високому рівні, є вартість природного газу (основна сировина).
Рис. 2.2. Структура світового виробництва азотних добрив у 2012 р. Джерело: IFA [Електронний ресурс] / - Режим доступу до сайту: http://www.fertilizer.org/
Отже, згідно рис. 2.2 можна зробити висновок, що найбільшу частку ринку має Китай – 34%. Україна мала 3% світового ринку у виробництві азотних добрив. У 2014 р ця частка скоротилась понад у 2 рази. Не дивлячись на високі ціни на природний газ, який поставляється з Росії і є основною сировиною для виробництва азотних добрив, виробництво їх в Україні залишаєтьєя досить стабільним. Це пояснюється тим, що значна частка азотних добрив експортується, а основні хімічні підприємства – виробники добрив мають сприятливе географічне розташування відносно портів, з яких азотні добрива вивозяться за кордон. Наступним для розгляду є світовий ринок фосфатних добрив, де у 2013 році продовжилася позитивна динаміка, зазначена рік тому. За оцінкою IFA, високий попит на фосфатні добрива підштовхнув видобуток фосфатного сировини на 4,8%, до історично рекордного рівня - 190, 8 млн т.
Рис. 2.3. Структура світового виробництва фосфатних добрив у 2012 р. Джерело: IFA [Електронний ресурс] / - Режим доступу до сайту: http://www.fertilizer.org/
Найбільший внесок у збільшення видобутку фосфатів внесли Китай, США, Марокко, Перу і Саудівська Аравія, на частку яких припадає порядку 70% ринку. Нова пропозиція на ринку фосфатного сировини покривається зростаючим попитом. Обсяг світової торгівлі фосфатними добривами (MAP / DAP / TSP) в 2013 році склав 25,3 млн т, що на 1% більше рівня попереднього року. Основні продажі генерували США, Китай, Росія та Марокко. На поточний момент США є найбільшим експортером MAP / DAP, однак, за прогнозами IFA, частка цієї країни буде в перспективі скорочуватися, поступаючись місце зростаючому експортному потенціалу Саудівської Аравії. Головними ж покупцями на фосфатному ринку як і раніше залишаються Бразилія та Індія [1]. Що стосується виробництва фосфатних добрив, то тут переважає США з часткою ринку 24%, на другому місці – Росія з часткою 15%. Виробництво фосфатних добрив в Україні залишається на низькому рівні. Так, за останні 7 років воно скоротилося у 6,5 разів. Перш за все, це пояснюється різким підвищенням ціни на російський апатитовий концентрат – сировину, на якій базувалося українське виробництво фосфатних добрив. В останні роки підприємства намагаються працювати на алжирських і сирійських фосфоритах. 2012 рік був успішним не тільки для ринків азотних і фосфатних добрив, але і для калійного сегмента.
Рис. 2.4. Структура світового виробництва калійних добрив у 2012 р. Джерело: IFA [Електронний ресурс] / - Режим доступу до сайту: http://www.fertilizer.org/ Основні імпортери хлористого калію за рік значно наростили обсяги споживання: Бразилія - на 5,9%, до 7,1 млн т, Китай - на 19,2%, до 6,2 млн т, Малайзія та Індонезія - на 11,9%, до 4,7 млн т [4]. Макроекономічна нестабільність вплинула на ряд регіонів, так, наприклад, в Індії девальвація місцевої валюти спонукала індійський уряд знизити розмір субсидій на закупівлю калійних і фосфатних добрив сільськогосподарському сектору, тому фермери були змушені платити більш високу ціну за добрива. Це позначилося на попиті, і рівні складських запасів на цьому ринку. Також, часом, спостерігалися несприятливі погодні умови у багатьох регіонах. Щодо постачання на світовий ринок калійних добрив, то лідируюче положення займає Канада – 23% всього ринку, на другому місці знову Росія – 9%.Виробництво калійних добрив в Україні, не дивлячись на наявність власної сировинної калійної бази, залишається у найгіршому стані. Періодично виробляють калійні добрива ПАТ «Сумихімпром», Стебницьке ДГХП «Полімінерал» і калійний завод ПАТ «Оріана». Основна причина застою виробництва – відсутність інвестицій, які б дали змогу реконструювати хімічні підприємства.
Рис. 2.5. Структура світового споживання мінеральних добрив у 2012 р. Джерело: IFA [Електронний ресурс] / - Режим доступу до сайту: http://www.fertilizer.org/ Відповідно до рис.2.5 найбільше в світі споживають азотні добрива, що є позитивним явищем для України, так як українські виробники мають 3% світового ринку по виробництву азотних добрив. Якщо розглянути аміак та карбамід, можна зробити висновок, що обсяги світового виробництва і торгівлі даним видом продукції, за рік зросли до 163,2 млн. т і 20,2 млн т, на 3,8% і 3,6% відповідно. Обсяги виробництва карбаміду також виросли на 3,8%. Лідерами за обсягами експорту карбаміду і раніше залишаються Росія, Оман, Єгипет, Катар, Саудівська Аравія і Китай. Країни Близького Сходу та Північної Африки набирають все більшу потужність за рахунок активного розвитку нових проектів. Основними імпортерами були європейські країни, США, Індія, Бразилія і Таїланд [3]. Всесвітня потреба в мінеральних добривах зростає досить стійко. У 2011/2012 роках глобальна потреба в добривах виросла на 6,2% до 173 млн. т в порівнянні з 2009/2010 рр. Що стосується регіональної потреби в мінеральних добривах в 2011/2012 р.р., то вона досить контрастна. Західна і Центральна Європа, як і раніше, використовують меншу кількість добрив, ніж у 2009/2010 рр. Потреба в Західній і Центральній Європі більш ніж на 2 млн. т менше, ніж чотири роки тому, і, на думку аналітиків, дана ситуація мало зміниться в осяжному майбутньому. У 2012 році потреба в добривах зміцнилася в Північній і Латинській Америці, Південній Азії. Максимальний рівень попиту на мінеральні добрива в 2011/2012 р.р. спостерігався в Східній Азії (+ 1,7 млн. т) і Південної Азії (+ 1,1 млн. т.) [4]. Південна Азія внесла величезний внесок у зростання світового попиту на мінеральні добрива за останні роки. На думку фахівців, в 2014/2015 роках глобальна потреба в мінеральних добривах буде продовжувати рости. Попит на фосфатні і калійні добрива буде розвиватися стійко: + 3% до 42,3 млн. т на фосфатні і + 3,3% до 30,4% млн. т на калійні. Попит на азотні добрива також матиме позитивну тенденцію в зростанні (+ 1,7%). За даними Міжнародної асоціації виробників добрив IFA (Fertilizer Outlook 2013–2017 P. Heffer and M. Prud’homme, IFA) в 2013–2014 маркетинговому періоді у світі зберігатиметься тренд зростання попиту на добрива. Прогнозоване зростання попиту на азотні, фосфорні і калійні добрива становить відповідно в цей період 2,3 %; 2,2 % і 2,7 %. У 2014 р. світове споживання основних видів мінеральних добрив (азотних, фосфорних і калійних), за оцінками, досягло 179,1 млн т у діючій речовині, і відповідно із прогнозами в 2017 р. збільшиться до 194 млн т. У будь-якому випадку, в короткостроковій перспективі світовий баланс пропозиції і попиту на основні види мінеральних добрив передбачатиме щорічний їх надлишок, що зумовить стійкий рівень коливання цін.
Рис. 2.6. Світові ціни на добрива, $/т: карбамід FOW, Південний; аміак FOB Tampa C&F, калій FOB Vancouver, фосфор FOB Tampa [5] Світовий ринок мінеральних добрив в 2014 р продемонстрував невелике зростання. Споживання залишалося відносно стабільним в Європі та Східній Азії, виражена тенденція до його збільшення спостерігалася в Латинській Америці та Африці. Слабкий попит був відзначений в Північній Америці, Південній і Західній Азії. Збільшення світового попиту на мінеральні добрива було забезпечено зростанням обсягу їх випуску. У середньому по галузі рівень завантаження виробничих потужностей склав 78%. В 2015 р світовий попит на мінеральні добрива повинен вирости на 1,5-2% до 240 млн. т (у перерахунку на вміст споживчих речовин). Зростання попиту очікується для всіх видів мінеральних добрив. Світове споживання азотних добрив в 2014 р практично не зменшилось порівняно з 2013 р, головним чином, через слабкий попит на карбамід з боку сільськогосподарського сектора, особливо в КНР. Згідно з попередніми оцінками, глобальне споживання карбаміду в 2014 р склало близько 168 млн. т, в 2015 р очікується його збільшення на 4% до 174 млн. т. Зменшення цін на азотні добрива в світі обумовлено здешевленням природного газу - основної сировини для їх виробництва. В 2015 р очікується зниження експортної ціни на 8% відносно рівня попереднього року - до $ 300/т, в 2016-2018 рр. - на 0,7% на рік (до $ 297,9, $ 295,9, $ 293,9 / т відповідно). На світовому ринку фосфатних добрив помірне зростання попиту і введення в дію нових потужностей призведе до збільшення надлишку продукції на ринку і зростанню обсягів експорту в 2015-2018 рр. У 2013-2018 рр. у світі заплановано введення в експлуатацію 22 нових заводів з випуску даного виду добрив. Третина нових установок прпадає на КНР, ще 7 підприємств будуть введені в Марокко і Саудівській Аравії. Обсяг світових потужностей з виробництва калійних добрив в 2014 р збільшився на 5%, склавши 51,5 млн.т. Глобальний попит на калійні добрива в 2015 р повинен скласти 34,8 млн. т, що на 1,1% більше рівня 2014 р. У 2016-2018 рр. очікується досить синхронне збільшення попиту та пропозиції на даному ринку, що призведе до незначного зростання цін протягом усього прогнозного періоду. Отже, за умов узгодження балансу інтересів і збереження нинішніх цін на природний газ, вітчизняні виробники мінеральних добрив та сільськогосподарські підприємства можуть отримати важливі конкурентні переваги на світовому ринку.
3. Обґрунтування вибору цільових ринків зарубіжних країн (на прикладі 5 країн із застосуванням комплексного підходу)
Привабливості міжнародних товарних ринків будемо розглядають як ступінь відповідності стану факторів ринкового середовища, інформованості суб’єктів про нього та можливості реалізації економічних інтересів підприємств при виході на зарубіжні ринки. Привабливість ринку виступає як кількісно-якісна характеристика ринку, яка визначається системою показників. Для їх визначення, перш за все, необхідно відібрати та ранжувати закордонні ринки, пріоритетні для міжнародної підприємницької діяльності. Країни-кандидати можна класифікувати за такими критеріями: 1) розмір ринку, 2) динаміка зростання ринку, 3) витрати на ведення справ, 4) конкурентні переваги і 5) ступінь ризику. Мета ранжування – встановити, який ринок забезпечить компанії найбільш високий довгостроковий дохід на вкладений капітал [6]. Вибираючи зовнішній ринок, слід якомога краще поєднати три параметри: потенціал та умови нового ринку, інтенсивність і практичні прийоми конкуренції, цілі та засоби компанії. Звуження завдання до аналізу одного з цих параметрів або навіть проста перевага одного з них не зменшує труднощі, а лише переміщує проблему зі світу реальностей у світ благих намірів. До факторів, що можуть значно вплинути на вибір ринку належать: потенціал ринку, доступність, сприйнятливість і стабільність, а також асиметрія інформації на ринку. Жоден з цих факторів не ізольований від іншого, і їх аналіз повинен проводитися одночасно з тим, щоб прийти до загального позитивного або негативного результату. Найбезпечнішим є комплексний підхід, який мінімізує ризик від виходу фірми на неадекватний ринок, підвищує обґрунтованість управлінського рішення, але і потребує значних витрат на проведення дослідження. Тому за обмеженості фінансових ресурсів фірми найчастіше застосовують дискретний підхід. А через те, що число потенційних зарубіжних ринків у світовій економіці дуже велике, вітчизняні компанії повинні проводити кілька етапів вибору серед всіх країн. Один зі способів здійснити такий відбір – скористатися попереднім відбором. Техніка, яка використовується в цій процедурі, повинна бути дуже проста, і покладатися в основному на поверхневі, швидко доступні дані, які в належній мірі дозволять відсіяти привабливіші ринки від менш привабливих. Для виключення менш привабливих ринків серед інших можуть використовуватися наступні фактори: - економічні фактори (наприклад, занадто низький рівень доходів населення, відсутність твердої валюти); - політичний клімат (нестабільна політична ситуація, ризик націоналізації і експропріації); - географічні фактори (дуже велика віддаленість від країни, невідповідні умови місцевості та клімату); - культурне середовище (мовний бар'єр і проблеми релігії, низький рівень культури та освіти); - технологічні чинники (занадто низький технологічний рівень і відсутність технічної майстерності); - іноземна торгова політика (занадто високі митні бар'єри і багато різних заборон на ввезення). Вибір більш привабливих іноземних ринків може бути зроблений шляхом вибору за заданим зразком. Це означає, що вибирається кілька критеріїв, доречних і важливих для компанії і вибираються ті ринки, які поєднуються з вимогами компанії. Значними за обсягами експорту мінеральних добрив з України в 2013 р. залишалися ринки Туреччини (26,1 % всього експорту азотних добрив) і Бразилії (9,4 % всього експорту азотних добрив) та Італії (9,1 % всього експорту азотних добрив). Значна частка ринку розподілена між іншими країнами. Таблиця 3.1 Визначення найбільш привабливого ринку мінеральних дорив
Як видно з табл.3.1, найбільш привабливим ринком для експорту українських мінеральних добрив є Туреччина. В табл.3.1 виконана оцінка потенційних ринків за 5-бальною шкалою. Показники розміру та тенденцій ринку оцінюються як позитивні, інші показники – як негативні. Тому їх оцінки є зворотніми. Так віддаленість ринку є найвищою для найбільш наближеної до України країни, якою є Туреччина. Конкуренція у Китаї, який практично відмовився від імпорту мінеральних добрив, є найбільшою. Їй відповідає оцінка 1.
|
