Бібліографічний список. Додаткова література: (9); (15); (20); (25), (35).Основна література: (1); (3); (4); (5); (10). Додаткова література: (9); (15); (20); (25), (35).
Змістовний модуль 2. Етапи написання наукової роботи Тема 7. Структура і зміст етапів дослідницької роботи студентів. Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про: понятійний апарат; - методичне на програмне забезпечення наукового дослідження; - аналіз даних; - формування висновків та пропозицій. План вивчення теми 1. Постановка проблеми. Актуальність дослідження. 2. Понятійний апарат. Поняття мети, завдань, предмету та об’єкту наукового дослідження. 3. Методичне на програмне забезпечення наукового дослідження. Аналіз даних. Формування висновків та пропозицій. 4. Практична значимість наукової роботи. Методичні рекомендації до самостійної роботи Наукове дослідження - це складний і багатогранний процес, у якому поєднуються організаційні, технічні, економічні, правові і психологічні аспекти. Дослідження різняться за цільовим призначенням, джерелами фінансування і термінами проведення, вони потребують різного технічного, програмного, інформаційного і методичного забезпечення. Увесь процес дослідження - від творчого задуму до оформлення наукового результату - умовно можна розбити на п'ять послідовних етапів: 1. Визначення мети, об'єкта і предмета дослідження. 2. Інформаційне забезпечення. 3. Методичне та програмне забезпечення. 4. Аналіз даних. 5. формування висновків та пропозицій. На першому етапі на змістовно-теоретичному рівні: - виявляється природа і сутність досліджуваного явища, - уточнюється понятійний апарат, тобто терміни і поняття - визначається мета, об'єкт та предмет дослідження; - формулюється послідовна система гіпотез. Вибір теми наукового дослідження і постановка наукових задач - надзвичайно відповідальний етап дослідницького процесу. Основними критеріями при виборі теми дослідження мають бути: актуальність (ступінь важливості), доцільність та практична значущість для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва. Мета дослідження - це очікуваний кінцевий результат. Мета визначає стратегію і тактику дослідження, загальну його спрямованість і логіку. Для досягнення мети формулюється послідовність відносно самостійних наукових задач, кожна з яких стосується конкретного аспекту наукової теми і підпорядкована меті. Зазвичай наукові задачі даються переліком: проаналізувати..., розробити..., узагальнити..., виявити..., обгрунтувати...,довести..., показати..., описати..., встановити..., вияснити..., визначити... і т.п. Варіанти досягнення мети (розв'язування наукових задач) кристалізуються у формі гіпотез. Гіпотеза - наукове припущення, що висувається для пояснення якихось явищ, підлягає перевірці (тестуванню) і за результатами перевірки підтверджується чи спростовується. Логічно сформульовані гіпотези, кожна з яких стосується конкретного аспекту наукової теми, як і наукові задачі, підпорядковані досягненню мети. Якщо гіпотеза узгоджується з науковими фактами, то вона перетворюється в наукову теорію. Залежно від мети вибирається об'єкт і предмет дослідження. Об'єкт дослідження - це те, що породжує проблемну ситуацію і на що спрямовується процес пізнання. Об'єкт відносно автономний і має чіткі межі. Вирізняють об'єкти природні, соціальні, ідеалізовані. На емпіричному рівні вчений має справу з природними і соціальними об'єктами, теорія оперує виключно ідеалізованими об'єктами. Усе це зумовлює істотну різницю і в методах дослідження. Предметом дослідження є найбільш значущі властивості об'єкта, окремі його аспекти, сегменти чи взаємозв'язки, які підлягають вивченню. Об'єкт і предмет як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і частинне (поодиноке). Другий етап - інформаційне забезпечення наукового дослідження. Інформація - це сукупність відомостей про об'єкт та предмет дослідження. Щоб забезпечити наукове дослідження інформацією, необхідно, по-перше, визначити, яка саме інформація потрібна, по-друге, знати джерела інформації і доступ до них. Відповідно до мети і задач дослідження на другому етапі визначається потреба в інформації, обґрунтовується набір показників, що характеризують об'єкт, здійснюється збирання, накопичення і узагальнення фактів, вибираються і ретельно аналізуються літературні джерела, складаються анотації і реферати цих джерел. Третій етап наукового дослідження стосується його методичного та програмного забезпечення. Відповідно до концептуальної схеми дослідження обґрунтовується сукупність методів, способів, прийомів вирішення наукових задач. У методичному забезпечені вирізняють метод і методику. Метод - це спосіб дослідження, інструмент досягнення мети; методика - правила використання конкретних методів. Четвертий етап - аналіз даних. Аналіз - наріжний камінь пізнавального процесу, найпродуктивніший його елемент. У процесі аналізу здійснюється систематизація й узагальнення наукових фактів, всебічне вивчення конкретного об'єкта, його структури, характеристик, зв'язків; перевіряється правильність, істинність сформульованих гіпотез і тверджень. Доказами істинності гіпотез є результати їх тестування. Практично усі методи аналізу реалізовані в комп'ютерних програмах. Отже, аби зменшити обсяг рутинної обчислювальної роботи і поглибити аналіз даних, дослідник має володіти комп'ютером і знати програмне забезпечення. Останній (п'ятий) етап - це формулювання наукових висновків, доведення істинності власних суджень за допомогою аргументів, оформлення результатів наукових досліджень у формі реферату, курсової чи дипломної роботи, наукового звіту, аналітичного огляду, доповіді, статті. Щоб довести істинність власних суджень, необхідно ясно і чітко сформулювати предмет доказу (тезу) і правильно підібрати докази (аргументи). У науковій полеміці аргументація і докази здійснюються за правилами логіки, зокрема: 1. Необхідно дотримуватися логічного зв'язку між аргументами і тезою. Якщо теза не випливає з аргументів, вона вважається необґрунтованою. 2. Аргументами можуть слугувати лише такі положення, істинність яких не викликає сумнівів. 3. Аргументи мають бути достатніми і залишатися незмінними, тобто доводити один і той самий висновок. 4. Не можна допускати суперечливих аргументів. Усі поняття і судження мають бути однозначними і визначеними. Важливим елементом наукової полеміки є спростування, тобто доведення хибності, необґрунтованості певних тверджень. Критиці можна піддати саму тезу, аргументи або спосіб доведення (демонстрацію). Пам'ятаючи, що будь-яка дискусія - це діалог, у якому виклад власних доказів має змінюватися увагою до доказів опонента, слід дотримуватися принципів етики дискусії: поважати опонента, сприймати альтернативні погляди тощо. Дотримання основних правил доказу і спростування є обов'язковою умовою успішного професійного спілкування і взаєморозуміння між прибічниками різних наукових парадигм. Проблема взаєморозуміння стосується, зокрема, середовища економістів, де професійні, ідейні, теоретичні, методологічні розбіжності мають достатньо глибоке коріння, і подолання цих розбіжностей стає важливою передумовою розвитку економічної науки. Питання для самоконтролю 1. Що таке постановка проблеми. В чому значущість актуальності дослідження. 2. Назвіть та охарактеризуйте етапи наукового дослідження. Поняття мети, завдань, предмету та об’єкту наукового дослідження. 3. Методичне на програмне забезпечення наукового дослідження. Аналіз даних. Формування висновків та пропозицій. 4. Якою є практична значимість наукової роботи.
|
