РОЗДІЛ 7. Організація процесу управління о органах державної податкової служби.Аналітична робота в органах ДПС. Аналітична робота в органах ДПС України – це постійна дослідна діяльність(функція процесу управління),що охоплює своїм змістом широкий комплекс організаційних заходів і методичних прийомів для вивчення і оцінки інформації про стан дотримання податкового законодавства, результати практичної діяльності органів ДПСУ з виконання поставлених перед ними завдань, а також про умови, в яких ці завдання виконуються. Аналітична робота полягає: - у вивченні закономірностей практично всіх процесів і явищ суспільного життя, що можуть тією чи іншою мірою вплинути на діяльність органів ДПС; - у використанні здобутих відомостей і знань для забезпечення ефективної діяльності органів ДПС. Аналітична робота є невід’ємною і найважливішою складовою управлінської діяльності і є не епізодичним, короткочасним актом, що виконує спеціально призначений працівник, а функцією усіх ланок системи, що здійснюється постійно. Значення аналітичної роботи в управлінській діяльності органів ДПС усіх рівнів визначається тим, що її результатом повинно бути не тільки визначення основних проблем і недоліків системи, але й визначення конкретних шляхів їх усунення на основі наявних можливостей. Основними вимогами до аналітичної роботи є: - достовірність та повнота результатів; - системність і плановість; - комплексне використання методів аналізу. Основною метою аналітичної роботи є: - забезпечення безперервного спостереження за результатами службової діяльності; - систематичне інформування органів влади та управління, керівництва ДПА України та на місцях, а також ДПІ про фактичний стан дотримання податкового законодавства і завдання органів ДПСУ щодо посилення контролю за його виконанням; - своєчасне застосування заходів щодо посилення боротьби з порушенням податкового законодавства (щоденне реагування); - підвищення якісного рівня боротьби з порушенням податкового законодавства шляхом своєчасного і цілеспрямованого прийняття управлінських рішень на рівні керівництва ДПА та інших органів ДПС, їх служб та підрозділів на місцях; - підготовка змістовних матеріалів та пропозицій, на підставі яких можливе прийняття ефективних законодавчих актів з боку владних структур. Із вищезгаданого можна зробити висновок, що провідне місце в аналітичній роботі органів ДПС посідає аналіз оперативної обстановки і оцінки її стану. У широкому розумінні, оперативна обстановка – це сукупність факторів зовнішнього і внутрішнього середовища органів ДПСУ, які визначають основні умови їх функціонування. Під зовнішнім середовищем розуміють об’єктивно існуючі умови, в яких діє податкова служба, це, по-перше – соціально-економічні, політичні, демографічні, територіальні та інші фактори, що впливають на стан дотримання податкового законодавства, форми і методи боротьби з його порушенням, по-друге – власне порушення податкового законодавства. Внутрішнє середовище – це сам орган ДПС, до якого входять дві складові: сили та засоби органу ДПС і результати його діяльності. Під час оцінки обстановки одночасно вивчається весь комплекс питань, пов’язаних з функціонуванням органу ДПС. Проте часто доводиться аналізувати питання, розв’язання яких без попереднього дослідження неможливе. Таким чином існує два напрями діяльності щодо аналізу і оцінки оперативної обстановки – загальний та частковий аналіз. Залежно від тривалості періоду дослідження (аналізу) в иділяють 4 види загального аналізу: - за тривалий період (більше року), що проводиться з метою вивчення тенденцій у результатах діяльності податкових органів та тенденцій щодо дотримання податкового законодавства і обумовлюючих їх факторів для одержання прогностичних висновків про можливі зміни цих тенденцій, опрацювання перспективних заходів щодо удосконалення діяльності органів ДПСУ та їх служб, а також посилення контролю за дотриманням податкового законодавства; - за звітний період (квартал, півріччя, 9 місяців, рік), протягом якого у сфері діяльності оцінюється повний обсяг інформації про діяльність органів ДПСУ, про своєчасність і повноту надходжень платежів до бюджету, про наслідки заходів, що вживались податковою службою для забезпечення дотримання податкового законодавства з урахуванням факторів, здатних впливати на це з того чи іншого боку. Висновки аналізу складають основу для планування роботи; - поточний (безперервний) аналіз обстановки на основі оцінки добової, тижневої (декадної) та місячної інформації. Служить потребам оперативного керівництва органом з метою своєчасного внесення корективів у плани роботи та цілеспрямованого вжиття відповідних заходів; - позачерговий аналіз здійснюється у випадку виникнення надзвичайних обставин, передбачити які заздалегідь було неможливо (різка зміна економічних або політичних умов, виявлення значних порушень податкового законодавства, стихійне лихо тощо). Іншим самостійним напрямом вивчення оперативної обстановки є частковий аналіз, мета якого полягає у дослідженні окремих і конкретних проблем діяльності органів ДПС. Такі проблеми найчастіше виявляються у ході загального аналізу або формулюються суб’єктами управління більш високого рівня, а нерідко виникають у ході повсякденної діяльності. Прикладом часткового аналізу у масштабі держави може бути вивчення ситуацій, що виникають у зв’язку з несплатою окремих видів податків або поява та зникнення фірм-одноденок. Необхідно акцентувати увагу, що поняття “частковий аналіз” дещо умовне і означає частковість по відношенню до загального аналізу оперативної обстановки. Разом з тим вивчення часткової проблеми, як і під час загального аналізу, обов’язково має комплексний характер з точки зору дослідження всього комплексу причин та умов, що впливають на дане явище. Ефективність будь-якого аналізу прямо залежить від вміння працювати з інформацією. Суб’єкт аналізу повинен вміти та мати можливість користуватись всіма існуючими джерелами інформації і забезпечувати своєчасне та оптимальне їх використання у ході аналізу. Вся необхідна для управління інформація може бути поділена (умовно) на внутрішню і зовнішню: - внутрішня інформація формується безпосередньо в органі: це дані про обсяг надходжень від сплати податків та інших обов’язкових платежів, втрати бюджету внаслідок отриманих платниками податків пільг в оподаткуванні, а також про ухилення від сплати, відомості про результати перевірок, включаючи документальні, інформація про результати діяльності всіх служб органу ДПС; - зовнішня інформація виникає поза органом, тому збір її організовується органом ДПС різними каналами: через телефон, факс, радіозв’язок, пошту, спілкування з платниками податків. Велика кількість інформації поступає від засобів масової інформації, ділових паперів, що надходять з установ, організацій та підприємств, правоохоронних органів, а також від спостереження суб’єкта аналізу. Значна частина інформації подається у вигляді статистичних даних. Статистичний аналіз використовується, переважно, на рівні ДПА. На рівні ДПІ цей метод використовується рідше із-за невеликої сукупності самих статистичних даних. У цьому випадку спрацьовує правило: чим менша територія обслуговування або кількість платників податків, чим коротший аналізований період, тим більшого значення набувають конкретні емпіричні дані, порівняно із статистичними. Аналітична робота у податковій службі здійснюється всіма підрозділами всіх рівнів та їх працівниками у межах компетенції. Вимоги до організації аналітичної роботи для кожного рівня системи різні у зв’язку з різними завданнями цих органів і їх неоднаковими можливостями. Як складова частина управлінської діяльності аналітична робота притаманна кожному органу, кожному структурному підрозділу і співробітнику, але найбільш характерна вона для спеціалізованих підрозділів ДПА України (Головне управління економічного аналізу, управління оперативної звітності і статистики, головний інформаційно-обчислювальний центр), а також для місцевих ДПА (відділи прогнозування надходжень та економічного аналізу). Конкретне аналітичне дослідження передбачає наступні етапи: 1.Визначення мети аналітичної роботи. 2.Вибір об’єктів і складання плану (програми) дослідження (перелік питань, які вивчаються). 3.Розробка методики дослідження (як треба вивчати). 4.Складання плану організаційних питань. 5.Перевірка методики дослідження. 6.Збирання матеріалу. 7.Аналіз зібраного матеріалу, його узагальнення, формулювання висновків. 8.Перевірка висновків, їх аналіз на практиці. 9.Підготовка пропозицій за результатами аналізу. З урахуванням практики суб’єкт управління насамперед оцінює проблеми. На цій основі вивчаються цілі і завдання дослідження, висуваються гіпотези. При складанні програми з’ясовується приблизний обсяг майбутньої роботи, питання, які повинні бути вивчені, а також термін аналізу. Методика дослідження має давати уявлення про те, як вивчається кожне питання плану, яку інформацію для цього необхідно використати, де і якими способами її можна здобути. Визначаються джерела інформації (оперативна, статистична, бухгалтерська звітність, акти та довідки перевірок, анкети, опитувальні листи, нормативно-правові документи тощо). План організаційних питань призначений для упорядкування вирішення питань, пов’язаних з аналітичною роботою. Зокрема, на виконання плану наводиться розрахунок сил та засобів, що здійснюється на основі приблизного обсягу майбутньої роботи (хто, якими силами і засобами проводить аналіз); послідовність і тривалість операцій; склад і функції учасників вивчення. Якщо розроблялись для проведення аналізу додаткові документи (анкети, опитувальні листи тощо), вони обов’язково піддаються перевірці: для цього може бути проведене експериментальне випробування, під час якого уточнюється та удосконалюється вибрана методика збирання та аналізу інформації. Збір інформації для проведення аналітичної роботи здійснюється із застосуванням основних методів (вивчення документів, опитування, спостереження, експеримент): 1.Вивчення документів – підбір і аналіз текстів з тематики аналізу, вивчення нормативних актів, звітної документації, довідок, поточного листування, матеріалів конкретних справ, заяв, пропозицій громадян, публікацій у пресі. 2.Опитування - проводиться, як правило, у вигляді анкетування та інтерв’ювання. Анкетування дозволяє охопити більшу кількість одиниць інформації та об’єктивно її вибрати із застосуванням методів математичної статистики. Інтерв’ювання передбачає вивчення меншої кількості одиниць спостереження. Існує два основних види інтерв’ю: вільне (неформалізоване) і стандартизоване (формалізоване) опитування. Перше з них припускає зміну кількості і змісту запитань залежно від конкретної ситуації; друге – чітко обмежене сформульованими запитаннями. Спостереження – використовується практично у кожному аналізі шляхом ознайомлення із станом справ на місцях, вивчення оперативної обстановки, узагальнення досвіду роботи та розв’язання інших завдань. Здійснюється часто методом вибіркового обстеження досліджуваної сукупності об’єктів. У цьому разі особливого значення набирає вірне визначення репрезентативного обсягу вибірки, тобто кількості об’єктів, що підлягають вивченню з метою забезпечення певного рівня достовірності із заданою ймовірністю, Але сама кількість об’єктів не гарантує репрезентативності, якщо вибірка не буде за структурою представляти модель генеральної сукупності. За результатами аналізу зібраної інформації, як правило, складається узагальнюючий документ, де формулюються висновки. Однак їх використовувати зразу ж, без перевірки на практиці, ризиковано. Об’єктивних, кількісних показників оцінки аналітичної роботи не існує. Показником її ефективності є підготовка професійно-компетентних, законних та актуальних управлінських рішень, спрямованих на усунення помилок, недоробок, розв’язання суттєвих проблем, підвищення результативності дій податкової служби. Основним результатом аналітичної роботи є підготовка комплексних аналізів діяльності органів ДПСУ у межах їх компетенції, до підготовки яких залучаються практично всі підрозділи. За своїм змістом він може мати такі розділи: 1.Надходження податків і зборів: обсяги (загальні з них до державного та місцевих бюджетів), структура, динаміка, тенденції; втрати бюджету за отриманими платниками пільгами в оподаткуванні (загальна кількість платників, сума отриманих пільг, структура пільг (у платежах за землю, податку з власників транспортних засобів, місцевих податках, податку на прибуток, ПДВ тощо), динаміка, питома вага окремих пільг у загальній кількості; співвідношення надходжень і втрат; 2.Заборгованість по платежах до бюджету: загальна сума заборгованості, в тому числі недоїмки; структура та динаміка заборгованості по видах платежів та адміністративних одиницях; стан погашення податкової заборгованості всього, в тому числі за рахунок заліків; причини утворення недоїмки; 3. Заходи податкових органів щодо стягнення не сплачених своєчасно платежів (стягнуто безспірно з платника, списано недоїмки, не сплаченої банкрутом за вироком суду, передано справ арбітражним судом, надходження коштів за рахунок продажу майна банкрутів) та вилучення готівки у боржників; 4. Контрольна робота органів ДПС: обсяг комплексних перевірок підприємств, установ та організацій, з нього з виявленими порушеннями податкового законодавства; обсяг тематичних перевірок, в т.ч. з виявленими порушеннями законодавства; обсяг перевірок громадян-підприємців; обсяг та структура донарахувань за результатами контрольних заходів; обсяг застосування фінансових санкцій (пені, штрафи тощо): нараховано, в т.ч. із загального обсягу яких фактично надійшло до бюджету; обсяг донарахувань на одного спеціаліста; питома вага донарахувань у фактичному надходженні коштів до бюджету. 5. Розгляд ДПА скарг, звернень, апеляцій платників податків: обсяг скарг та апеляцій, де оскаржені рішення ДПА про зупинення операцій на рахунках, про примусове стягнення не внесених у строк платежів, про фінансові санкції, про постанови про накладення адміністративних стягнень, про конфіскацію товарів тощо; обсяг рішень, скасованих у результаті розгляду скарг та апеляцій, їх питома вага у загальному обсязі; кількість зареєстрованих та ліквідованих свідоцтв фізичних осіб-платників ПДВ; кількість присвоєних ідентифікаційних номерів. Крім того, підрозділи ДПА можуть здійснювати підготовку наступних аналітичних документів: - довідок про виконання конкретних завдань (у встановлені терміни або щоденно, щотижня, щодекади, щомісяця тощо) та про надзвичайні події; прогнозу результатів діяльності, зокрема надходжень станом на певну дату; довідок про стан роботи конкретних управлінь, відділів, служб або за встановленим напрямом діяльності (організаційна, кадрова, фінансова діяльність тощо), довідок про стан відомчого контролю; довідок про стан взаємодії з іншими галузевими службами та іншими правоохоронними органами. Інформаційно-аналітичне забезпечення управління підрозділами податкової міліції України відіграє ключову роль. На аналітичні підрозділи покладається багато важливих завдань, від вирішення яких залежить правильність прийняття управлінських рішень зі здійснення заходів, спрямованих на мобілізацію грошових коштів до бюджетів усіх рівнів і протидія податковій злочинності. Кінцевою метою інформаційно-аналітичної роботи в будь-якій сфері є підготовка й обґрунтування варіантів рішень на різних рівнях управлінської структури. Органи податкової міліції, як і інші правоохоронні і контролюючі органи, відносяться до великих систем. Як суб’єкти, вони здійснюють свою діяльність на всій території України, включають велику кількість різних організаційних елементів і мають складну ієрархічну структуру. Основні об’єкти предметної ділянки інформаційно-аналітичної роботи в сфері оподатковування також відносяться до великих і складних систем. Добре відомо, що для успішного вивчення і вироблення шляхів ефективного впливу щодо великих і складних систем необхідно застосовувати спеціальні інформаційно-аналітичні методи, що відповідають конкретній специфіці об’єкта. Особливо це стосується вирішення завдань прогнозування та прийняття найбільш ефективних управлінських рішень, спрямованих на протидію податковій та пов’язаній з нею злочинності. Аналітична діяльність правоохоронних органів передує кримінологічній характеристиці злочинності та відрізняється від останньої більш широким спектром інформаційних і характеризуючих даних. У таких умовах інформаційно-аналітична робота як складова частина управлінської діяльності не може здійснюватися „факультативно”, вона неминуче вимагає функціонального виділення, організаційного оформлення і спеціалізації по функціях збору, накопичення, обробки, видачі, аналізу і реалізації інформації в інтересах підготовки варіантів управлінських рішень на різних рівнях. Це і складає сутність поняття інформаційно-аналітичного забезпечення управління підрозділами податкової міліції.
|
