Оптимізація системи оподаткування – ефективний інструмент вдосконалення управління органами ДПС України.

Характерною особливістю діючої податкової системи є її певна недосконалість: неузгодженість та суперечливість окремих податкових законів, нестабільність, надмірне податкове навантаження на платників, безсистемне і невиправдане надання пільг, перекручування економічної сутності окремих податків та непристосування до переходу від адміністративно-командних до правових методів управління господарством. Все це обумовлює необхідність реформування податкової системи, в першу чергу шляхом створення всеохоплюючого закону – Податкового кодексу.

Одночасно з цим повинна вдосконалюватись і податкова служба, основні напрями реформування якої передбачають:

- участь у вдосконаленні податкового та загального законодавства, спрямованого у бік його спрощення шляхом зменшення кількості податків, спрощення механізму обчислення податків, насамперед для фізичних осіб, зменшення податкової звітності, уніфікації бухгалтерського обліку у різних галузях господарської діяльності та приведення його до світових стандартів;

- ініціювати прийняття законів, які б встановлювали, що після прийняття законодавчих актів про оподаткування їх слід вводити в дію лише через рік, тобто із початком наступного фінансового року, при цьому стабільність ставок, пільг та правил оподаткування протягом трьох років із моменту введення в дію податкового законодавства повинно закріплюватись на законодавчому рівні;

- забезпечення безумовного виконання протягом усього періоду дії податкового законодавства щодо платників податків, які беруть участь у цільових державних інвестиційних програмах;

- введення регулюючих основ при оподаткуванні шляхом делегування податковим адміністраціям права надання відстрочок та кредитів у залежності від фінансового стану платника податку та перспектив розвитку на термін до 3 років, у тому числі й на правах податкового кредиту;

- забезпечення застосування непрямих методів визначення бази оподаткування фізичних осіб шляхом створення системи контролю за їх витратами;

- вирішення питання щодо доцільності створення комп'ютерної системи, яка б дозволила накопичувати відомості про витрати громадян на дорогі покупки, проведення цивільних угод (біржові, нотаріальні і т.п.) та подальше порівняння цих даних із даними про доходи, вказаними у деклараціях громадян;

- приведення у відповідність загального й податкового законодавства шляхом виявлення та усунення протиріч між законами і нормативними актами.

Як інструмент для вдосконалення системи оподаткування можна розглядати й прийняття Податкового кодексу України, в якому передбачається зменшення ставок: податку на прибуток - з 30 до 20%, ПДВ - з 20 до 17%, прибуткового податку з фізичних осіб - удвічі; скорочення загальної кількості податків, зборів та обов'язкових платежів від 39 до 23.

Отже, ліквідація недоліків податкової системи в Україні можлива лише за умови застосування комплексного підходу до її аналізу та подальшої трансформації.

Україна під час модернізації державної податкової служби використовує світовий досвід

Безперечно, запозичуючи під час модернізації податкової служби кращі напрацювання податкових систем інших країн, потрібно враховувати особливості соціально-економічного розвитку України.

Саме тому акцент під час модернізації ДПС України має бути спрямований на посилення соціально-економічної функції державної податкової служби та реорганізацію автоматизованої системи адміністрування податків і управління податковою службою. Модернізація ДПС України також повинна носити комплексний характер і супроводжуватися відповідними законодавчими змінами.

На сучасному етапі модернізації ДПС України посилення соціально-економічної спрямованості функції державної податкової служби має здійснюватися шляхом оптимізації податкового навантаження на платників податків, забезпечення соціальної справедливості в оподаткуванні, відповідальності органів податкової служби за соціально-економічний розвиток бази оподаткування, демократизації процесу сплати податків тощо.

Відносно оптимізації податкового навантаження на платників податків в Україні, то воно можливе лише за умови перерозподілу податкового навантаження між добросовісними й недобросовісними (тіньовими) платниками податків та удосконалення системи податкових пільг.

Зокрема тіньовий обіг капіталів в Україні, за даними різних джерел, складає понад 50%. Це означає, що теоретично є можливість за певних умов уже на сьогодні відчутно збільшити доходну частину державного бюджету та зменшити податковий тягар для “прозорих” платників.

Відповідно до Державного бюджету України на 2009 рік, в сумі доходів до бюджету основна частка має припадати на податок на додану вартість (25,78%) й на податок на прибуток із підприємств (22,03%), у той час як, наприклад, частки доходів від власності та підприємницької діяльності (11,2%), а також збори за спеціальне використання природних ресурсів (1,42%) – незначні, що є недоцільним при ринковій економіці. Відповідне оподаткування власності, надспоживання матеріальних благ та ресурсів також дозволило би суттєво збільшити надходження до державного бюджету, цивілізовано здійснити перерозподіл суспільного продукту, зменшити соціальне напруження.

Перспективним у сенсі оптимізації податкового навантаження є поступове зрівняння рівня неоподаткованого мінімуму з величиною прожиткового мінімуму, що також позитивно вплине на успішну реалізацію програми боротьби з бідністю населення України.

Зрозуміло, що всі податкові заходи та зміни мають бути комплексними та поступовими. Адже, як свідчить світовий досвід, стійке збільшення надходжень до бюджету відбувається тільки за таких умов.

Відповідальність органів податкової служби за соціально-економічний розвиток бази оподаткування змушує її докорінно підвищити якість адміністрування податками, відшукувати такі нові економічні важелі впливу, які б сприяли економічному зростанню існуючих підприємств та створенню нових, що збільшить кількість робочих місць, товарів та послуг і відповідно податкові надходження до бюджету.

Запровадження з цією метою інформаційно-аналітичних бізнес-паспортів платників податків дасть можливість структурам податкової служби на основі достовірного аналізу соціально-економічного стану платників забезпечити не лише функції збору податків, але і сприяти розвитку їхнього бізнесу, надаючи поради з організації бізнесової діяльності, податкові консультації з оптимізації сплати податків, відстрочки та розстрочки податкових платежів, запроваджуючи податкові амністії, тощо. Тобто внаслідок такої модернізації органи державної податкової служби поступово із суто фіскальних перетворюються в організаційно-дорадчі органи.

Одночасно внаслідок запропонованих заходів якісно зросте ефективність і фіскальної функції податкової служби. Перш за все за рахунок отримання достовірної інформації про суб’єктів оподаткування, прогнозування їхнього податково-бюджетного потенціалу та реального податкового навантаження шляхом створення інформаційно-аналітичних бізнес-паспортів платників податків, підвищання ефективності перевірок та збільшення донарахувань.

Останнє передбачає покращення організації камеральних перевірок шляхом удосконалення контролю достовірності даних податкових декларацій і визначення суб’єктів оподаткування для проведення виїзних перевірок. Така методика дасть змогу планувати податкові перевірки на місцях таким чином, щоб не відволікати сумлінних платників податків від їхньої основної діяльності – бізнесу.

Демократизація має передбачати, зокрема, доступність, зручність, відкритість та добровільність сплати податків фізичними та юридичними особами на основі широкого використання новітніх інформаційних технологій і автоматизованого робочого місця платника податків.

Автоматизоване робоче місце платника податків (АРМПП), прообразом якого на сьогодні в Україні є АРМ “БЕСТ-ЗВІТ”, має являти собою інформаційно-програмно-технічний комплекс на основі сучасної комп’ютерної техніки, інформаційних баз даних і знань, мережних технологій та спеціального програмного забезпечення і бути призначеним для автоматизації сплати податків платниками у зручному для них місці. Інтенсивного розвитку АРМПП набуває після введення в дію закону про електронний підпис.

Виходячи з мети та завдань, які стоять перед ДПС України, її модернізація, на наш погляд, поряд із посиленням її соціально-економічної орієнтації, повинна забезпечити суттєве зростання питомої ваги інформаційно-аналітичної складової у структурі податкової системи.

Головним завданням модернізації державної податкової служби як управлінської системи завжди залишатиметься максимізація її цільової функції, що матеріалізується у забезпеченні ефективного управління податковими процесами на місцевому, регіональному і державному рівнях та безумовному виконанні державного бюджету.

Це означає подальший комплексний і широкомасштабний розвиток існуючої автоматизованої інформаційної системи (АІС) ДПС України та створення на її базі корпоративної податкової автоматизованої інформаційно-аналітичної системи (П І А С) ДПС України з обов’язковим залученням технологій оброблення трансакцій у реальному часі - OLTP (On-Line Transaktion Processing), технологій оперативного аналізу - OLAP (On-line Analytical Processing), інтелектуальних WEB-технологій (Internet, Intranet), об’єктно-орієнтованих COM-технологій (Component Object Model), технологій розподілених інформаційних сховищ даних - DW (Data Warehouse) та багатовимірних баз даних - MDD (Multi Dimentional Database), системи підтримки прийняття рішень - СППР (Decision Support Systems – DSS), експертних і геоінформаційних систем, програмних агентів тощо.

З точки зору кібернетичного підходу П І А С має забезпечувати ефективну реалізацію інформаційно-аналітичної функції ДПС України з адміністрування податків. Зокрема вона повинна зберігати у доступному та захищеному вигляді дані, які надійшли з різних, в тому числі і зовнішніх, джерел, адекватно відображати реальні податкові можливості платників та надавати їм максимальні зручності під час сплати податків, пропонувати достатню кількість різних варіантів розв’язання конкретних практичних ситуацій, відшукувати у різних базах даних потрібну користувачу для подальшого аналізу інформацію, забезпечувати комп’ютерну підтримку рішень із слабоструктурованих й неструктурованих проблем на різних етапах податкового управління, допомагати податківцю-професіоналу досліджувати податкові проблеми, також ідентифікувати місцезнаходження об’єктів податкового управління тощо.

Головною метою вдосконалення є модернізація структури податкової служби і практики її операційної діяльності відповідно до вимог ринкової економіки з одночасним забезпеченням стабільності надходжень до бюджету, контролем недоїмки і зменшенням тіньової економіки. Одночасно повинен бути забезпечений баланс між операційними та управлінськими вимогами, а також вимогами до автоматизації в обмежених часових рамках.

Важливою умовою успішного проведення структурної перебудови податкової служби, впровадження технологій і процедур є організація ефективної системи навчання персоналу кожного підрозділу податкової служби і платників податків, тому вся сукупність робіт із організації і проведення навчання - невід'ємна частина здійснення модернізації податкової служби і одне з найскладніших його завдань.

Таким чином, удосконалення діяльності податкової служби включає такі основні чотири елементи:

1) перехід податкових органів на функціональну структуру;

2) введення нових податкових технологій і процедур;

3) навчання податкових працівників і платників податків;

4) підвищення рівня інформатизації податкової служби.

Концепція модернізації податкових органів передбачає виділення основних і допоміжних видів функціональної діяльності податкових органів. Кожний такий вид включає в себе конкретний набір функцій і може розглядатися як функціональний блок.

Основними видами функціональної діяльності податкового органу мають стати: керівництво державною податковою інспекцією; робота з платниками податків, що включає: облік платників податків; прийом податкових документів та інформування платників податків; навчання платників податків; інформаційна робота з зовнішніми організаціями; інформатизація, що включає введення даних у ПК; облік податкових нарахувань і платежів; контроль за податковими нарахуваннями і платежами; формування статистичних звітів; відбір платників податків для документальних перевірок; відбір порушників податкової дисципліни; експлуатація системи електронної обробки даних і системно-технічне обслуговування; документальні перевірки; виявлення і попередження порушень податкової дисципліни; збирання (ліквідація, стягнення) недоїмки; контроль за використанням ЕККА; аналітична і статистична робота; правове забезпечення податкової інспекції; зберігання паперових документів.

Включення традиційних податкових функцій (облік податкових нарахувань і платежів, контроль за податковими нарахуваннями і платежами, формування статистичних звітів, відбір платників для перевірок та відбір порушників податкової дисципліни) до окремого блоку функціональної діяльності - "Інформатизації" пов'язана з необхідністю повної автоматизації цих функцій (їх виконання забезпечує система електронної обробки даних).

До допоміжних видів, що забезпечують функціональну діяльність податкового органу, слід віднести: адміністративно-господарську діяльність; фінансову діяльність; забезпечення відомчого режиму.

Вищенаведені напрями діяльності податкового органу можуть виглядати як набір спеціалізованих функцій або одна комплексна функція. Кожна функція податкової інспекції складається з набору процедур, виконання яких і дозволяє реалізувати її на практиці.

Чітке виділення функцій податкової інспекції та податкової адміністрації і складу процедур є найважливішим елементом змісту модернізації податкової служби.

Нами наведені функції податкової служби районної ланки і процедур для кожної функції. Для їх систематизації був використаний практичний досвід, а також пропозиції і рекомендації обласних державних податкових адміністрацій. Велика методична й інформаційна допомога при їх підготовці була надана з боку МВФ, що дозволило використати світовий досвід розвитку податкової служби.

У даний час зазначені функції повністю або частково виконуються спеціалістами державних податкових інспекцій. Автоматизація цих функцій надасть змогу звільнити спеціалістів від рутинної роботи і використати їх на складніших ділянках роботи податкової інспекції (планування і здійснення документальних перевірок, ліквідація недоїмки, роз’яснювальна робота з платниками податків тощо).

Оскільки у діючій системі податкових органів країни передбачені додаткові рівні системи управління (міський, окружний) і значна кількість обласних податкових адміністрацій частково виконують функції районних державних податкових інспекцій (займаються нарахуванням і стягненням податків з платників), то вдосконалення податкової системи дозволить забезпечити необхідну інтеграцію функцій районного й обласного рівнів.

На підставі досвіду практичної роботи районних податкових органів можна виділити ряд функцій, які за своєю природою невластиві системі нарахування і стягнення податків, зокрема: ведення Державного реєстру підприємств; контроль за використанням ЕККА в торгівлі; розподіл податкових надходжень щодо бюджетів; забезпечення статистичної звітності у галузевому розрізі й за статтями бюджету; боротьба з контрабандою; повернення кредитів; викриття нелегального виробництва спиртних напоїв; контроль за формуванням цін; контроль за реєстрацією юридичних осіб (визнання реєстрації недійсною); контроль за порушенням валютного законодавства; надання консультацій із питань, що виходять за межі податкової системи (бухгалтерський облік тощо).

Державні податкові інспекції вимушені виконувати зазначені функції поряд з основною роботою - забезпеченням нарахувань і стягнень податків, що є значним додатковим навантаженням на персонал. При підготовці пропозицій із вдосконалення податкового законодавства й інших нормативно-правових документів необхідно передбачити поступове скорочення подібних функцій.

Діяльність працівників податкової служби пов'язана із взаємостосунками з людьми - представниками різноманітних організацій - платників податків. У психологічній площині ці взаємостосунки відрізняються підвищеною емоційною напругою ділових партнерів, тому що внутрішньо вони готуються до протистояння можливим претензіям, потенційній конфліктній ситуації при здійсненні контролю, оскільки на суб'єктивному рівні контроль більшістю людей сприймається як прояв недовіри. Отже, для ефективного виконання своїх посадових обов'язків працівнику податкової служби необхідно знати психологію поведінки людини в діловій ситуації. Тому очевидно, що в податкових інспекціях має працювати психолог.

З метою підвищення ефективності зазначених перетворень запропоновані заходи визначають напрямки і межі накресленої модернізації податкових органів.

Практична реалізація зазначених заходів передбачає необхідне технічне забезпечення державних податкових органів, впровадження сучасних засобів захисту інформації, розвиток системи телекомунікацій, правове забезпечення передачі інформації на машинних носіях і каналами зв'язку. Вся сукупність цих проблем може бути повністю вирішена лише в межах державного проекту модернізації податкової служби і для цього необхідні довгострокові і значні обсяги інвестицій. Впровадження проекту включає розробку типових рішень щодо розв'язання проблем у податкових органах, де здійснюватиметься експеримент, що в перспективі дозволить забезпечити планування і цілеспрямоване виділення коштів.

Контрольні питання.

1. Удосконалення податкової системи.

2. Ефективність управління органами державної податкової служби України.

3. Оптимізація системи оподаткування.