Я студентка 5 курса факультета психологии, и пишу диплом, то, что я представляю вам ниже, является частью моего исследования, разрабатываемая мной методика.

 

9.4 VI Антитоксини, застосування антитоксичних сироваток в медицині Антитоксини - специфічні антитіла, що утворюються в організмі людини і тварин під впливом токсинів мікроорганізмів, отрут рослин і тварин і мають здатність нейтралізувати їх отруйні властивості. Антитоксини являють собою гамма глобуліни, здатні специфічно взаємодіяти з токсинами. Кожен А. знешкоджує лише той токсин, під впливом якого утворився. А. – одні із чинників імунітету, виконують головну захисну роль у разі токсинемічної інфекції (дифтерії, правця, ботулізмі. Анаеробній газовій і стафілококовій інфекції). В організмі у природних умовах А. утв. у результаті перенесеної токсинемічної інфекції чи носійства токсигенних мікроорганізмів, виявляються в сироватці крові і можуть забезпечувати несприйнятливість до токсинемічних інфекцій. Антитоксичний імунітет можна створити і штучно - активною імунізацією антитоксином або введенням антитоксичної сироватки. антитоксичні сироватки отримують у результаті імунізації коней і великої рогатої худоби анатоксинами у зростаючих дозах, а потім і відповідними токсинами. У практичній медицині антитоксичні сироватки застосовують для профілактики і лікування дифтерії, правця, ботулізму, стафілококового сепсису. Для досягнення лікувальної дії важливим є своєчасне введення антитоксину, здатного знешкодити токсин, що циркулює в крові. Введення людям антитоксичних сироваток може супроводжуватись ускладненнями, що проявляються анафілактичним шоком, сироватковою хворобою. Щоб уникнути цього, препарати вводять за методом Безредки.

 

9.8 VII Опсоніни та їх роль в імунітеті. Реакція фагоцитозу. Опсонофагоцитарний індекс.

Опсонінами називаються антитіла, які сприяють фагоцитозу. Опсоніни виявляються як в імунній, так і в нормальній сироватці крові, в останньому випадку в дуже малій кількості. Наявність опсонінів безумовно має певне захисне значення, особливо при інфекціях, в яких фагоцитоз визначає стан імунітету. Опсонізація являється яскравою ілюстрацією дії різних факторів імунітету.

Мечніков і Борде всиановили, що фагоцитоз значно посилюється, якщо до суміші фагоцитів і бактерій добавити імунну сироватку проти фагоцитованого мікроба. Вони припускали, що в імунній сироватці є особлива речовина – стимулін, який активізує лейкоцити. В подальшому Райтом і Савченком було показано, що ці антитіла діють не на лейкоцити, а на бактерії, підготовлюючи їх до поглинання фагоцитами. Вони були названі Райтом опсонінами.

Реакція фагоцитозу

Фагоцитарну активність лейкоцитів оцінюють по інтенсивності захвату ними тест-бактерії, в якості яких використовують стандартну культуру стафілококу або збудника конкретної інфекції. Для кількісної оцінки фагоцитарної активності розраховують фагоцитарний показник – середню кількість захоплених бактерій на один лейкоцит і процент фагоцитованих клітин. Про наявність антитіл опсонінів в сироватці крові судять по підвищенню його фагоцитарної активності, про що свідчить опсонофагоцитарний індекс – відношення фагоцитарного числа імунної сироватки до фагоцитарного числа нормальної сироватки.

 

Підготовка питань з мікробіології.

9.10.Реакції з міченими антитілами або антигенами. Реакції імунофлюоресценції,імуноферментного та радіоімунного аналізів. Практичне використання.

а)Ріф - полісистемна,непряма, гетерологічна.У діагностиці застосовують пряму і непряму Ріф. Використовують антитіла,мічені флуоресцентним барвником - ізоціанатом флюороесцеїну. З'єднуючись з антигеном вони утв. комплекс,який при дії У-ф випромінювання дає яскраво-жовте світіння. Пряма Ріф: взаємодія між антигеном і специф. антитілами обробленими флюор. барвниками. Непряма Ріф:спочатку зв’язують антиген з неміченим антитілом,потім комплекс обробляють міченим анти-γ-глобуліном.Комплекс антиген-антитіло-антиглоб. легко виявляють у люмінесцентному мікроскопі.

б)Іфа- взаємодія антигену з антитілом,хімічно зв’язаним з ферментом. Комплекс набуває ферментативної активності і розщеплює відповідний субстрат з появою забарвлення і люмінесцентним ефектом. Прямий Іфа- визначає наявність антигену, непрямий антитіл.(до комплексу антиген-антитіло проти якого-небудь антигену добавляють мічений ферментом антиглобулін проти 1-ої імунної сироватки і хромогенний субстрат). Ефект позитивної реакції: темно-коричневе забарвлення рез-таті з'єднання анти глоб. сироватки, що несе імунофермент. комплекс, з імуноглоб. досліджуваної сироватки.

Простий і доступний метод для виявлення антитіл і антигенів при різних захворюваннях.

в)Ріа- використовують стандартні к-сті антисироватки проти дослідж. антигену і к-сть цього антигену, міченого радіонуклідом. Для мічення найчастіше використовують 2 нукліди:тритій 3Н і 125І йод. Радіоактивність заміряють лічильниками γ-проміння. Чим більша к-сть дослід. антигена, тим менше міченого антигену зв’язується з антитілами. Ріа найчутливіший імунологічний метод,дозволяє виявляти слідові к-сті білка(нано-, пікограми).

9.11.Гіперчутливість негайного та уповільненого типів. Практичне використання алергічних проб в діагностиці інфек. хвороб.

Змінену під впливом патогенних макроорганізмів, токсинів,лік. Засобів та інш. Речовин реактивність організму називають алергією. Алергія:

а)Гіпер. нег. типу пов’язана з β-системою імунітету. Проявляється незабаром після введення антигену. У розвитку бере участь реакція антиген-антитіло в тканинах і рідких тканинних середовищах, може передаватись від однієї тварини до іншої введенням імунної сироватки сенсибілізованих тварин. Відносять до г. н. типу анафілаксію,сироваткову хворобу, атопії та інш.

б)Гіпер. упов. типу пов’язана з Т-системою імунітету. Може передаватись ввденням лімфоїдних клітин сенсибілізованого орг-му. Сенсибілізовані Т-лімфоцити несуть на своїй поверхні рецептори, специфічні до кожного антигену, завдяки яким вони зв’язуються з чужорідним антигеном і руйнують його за допомогою ферментів, лімфокінів. До гіп. упов. типу належать інфекційна і контагіозна алергія,ауто алергічні реакції, реакції при трансплантації.

Алерг. реакції широко використовують у діагностиці інф. Захворювань у вигляді шкірних проб, реакцій бласттрансформації лімфоцитів, специфічного розетко утворення, ушкодження нейтрофільних гранулоцитів та ін. Визначення к-сті лімфокінів та їх активності – діагностика сепсису і визначення ефективності протипухлинної терапії.

9.12.Вакцинопрофілактика, типи вакцин. Методи введення.Побічна дія вакцинних препаратів.Вакцини-препарати, одержані з бактерій,вірусів та інших мікроорганізмів, їх хім. компонентів, продуктів життєдіяльності або виготовленні штучним шляхом, які застосовують для активної імунізації людей і тварин з метою профілактики лікув. інф. хвороб. За способом одержання і характером антигенів поділяють на: живі, вбиті, хімічні, субклітинні, субодиничні, анатоксини, штучні, анти ідіотипові. Вакцини вводять в організм нашкірно, підшкірно, внутрішньошкірно, через рот, на слизову оболонку носа, зіва.

Побічна дія:інфекційні, запальні, алергічні реакції, слабкість, підвищення Т°, сенсибілізуюча дія.

9.13.Живі вакцини, принципи одержання. Практичне використання та оцінка ефективності. Біологічні препарати виготовленні з живих бактерій або вірусів з пониженою вірулентністю, але вираженими імуногенними в-ми.Індукують довготривалий і напружений поствакцинальний імунітет, є найбільш ефективними.

Для виготовлення використовують «атенуацію» - зниження вірулентності, шляхом несприятливих умов культивування, селекцію найменш вірулентних штамів.

Їх важко зберігати, стандартизувати,контролювати активність. У людей зі слабким імунітетом живі вакцини можуть викликати зах-ня. Відносяться: вакцини проти тубер.(БЦЖ),кору, жовтої гарячки,поліомієліту, сказу, віспи та інш.

9.14.Корпускулярні вбиті вакцини. Принципи одержання.Практичне використання та оцінка ефективності.

Належать: Черевнотифозна, паратифозна, холерна, коклюшна, вакцини грипу, лептоспірозів та інш. Виготовлення:1)підбір штаму з вірулентними і імуногенними в-ми.2)засівають на спеціальні поживні середовища для одержання значної к-сті біомаси.3)готують маточні суспензії для інактивації(гріють при 56-60°С протягом 1-2 год. або діють формаліном, спиртом, ацетоном та інш).4)стандартизують. Перевіряють на стерильність, антигенність, імуногенність, реактивність. Переваги:можливість використання к-ох антигенів, стабільність, безпечність та швидкість виготовлення.

9.15)Хімічні вакцини, принципи одержання. Практичне використання та оцінка ефективності.

З бактерій чи вірусів за допомогою хімічних методів або У-З вилучають окремі антигенні компоненти, які складають основу хім. вакцини. Такі очищені антигени можна концентрувати й адсорбувати на різних основах, збільшуючи імуногенну активність. Належать: черевнотифозна, пневмококова, менінгококова. Ці вакцини довго зберігаються,вони менш реактогенні, не мають побічних дій і забезпечують тривалу імуностимулюючу дію.

9.16)Анатоксини, їх одержання та використання.

Препарати, які одержують з бактеріальних білкових токсинів при дії на них формаліну(0.3-0.5%) протягом 3-4 тижнів при 39-40 °С. Не має отруйних властивостей, але має антигенні. Одержані анатоксини очищують, концентрують й адсорбують на гідроокисі алюмінію. Належать: правцевий, дифтерійний, ботулінові, гангренозні, стафілококові анатоксини.

Силу анатоксину визначають у реакції флокуляції і виражають в Одиницях Флокуляції, активність визначають за здатністю вступати у реакцію зі спец. антитоксичною сироваткою і виражають в Од. Зв'язування.

9.17)Вакцинотерапія, показання. Види лікувальних вакцин, принципи виготовлення.

Для лікування хворих з тривалим перебігом інфекційних захворювань застосовують вакцини з убитих мікроорганізмів,анатоксини, екстракти із стафілококів. Ефективне лікування стафілококовим анатоксином, полівалентною стафілококовою і стрептококовою, гонококовою, проти бруцельозною і проти дизентерійною вакцинами і вакцинами проти розсіяного енцефаломієліту і розсіяного склерозу.

У деяких випадках застосовують аутовакцини. Для підвищення реактивності організму,активації функції органів і систем як засіб неспецифічної терапії при запальних зах-ях очей,стат. Органів у жінок, сифілісі нерв. системи, екземі, хронічній стрептодермії, мікозах, різних формах туберкульозу рекомендується застосування бактеріального полісахариду – пірогеналу.

Я студентка 5 курса факультета психологии, и пишу диплом, то, что я представляю вам ниже, является частью моего исследования, разрабатываемая мной методика.

Перед Вами, представлен блок тестов, состоящих из 7-ми опросников.

Все они являются цельной разрабатываемой методикой. Цель исследования собрать результаты опросников дважды, с небольшим перерывом между тестированием. Следующий опрос будет проведен в середине мая.

Прошу Вас отвечать, не задумываясь, и в ходе прохождения тестирования быть искренним.