РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖАНРІВ СУЧАСНОЇ ПРЕСИ

Генеологический метод.

1865 г. Ф. Гальтон Суть метода: составление родословной и последующий ее анализ.

Задачи метода: Установление наследственного характера признака; Определение типа наследования болезни;Определение прогноза потомства в семьях, где есть или предполагается рождение ребенка с наследственной патологией. Этапы метода: Составление родословной; Генеалогический анализ.

Близнецовый метод.

1875 г. Ф. Гальтон Суть метода: изучение фенотипа и генотипа близнецов для определения степени влияния среды на развитие различных признаков. Задачи метода:

1. Сравнение однояйцевых (монозиготных) близнецов с разнояйцевыми (дизиготными);

2. Сравнение партнеров в монозиготных парах между собой;

3. Сравнение данных анализа близнецовой выборки с общей популяцией

Популяционно- статистический метод.

Суть метода: Изучение распространения отдельных генов или хромосомных аномалий в человеческих популяциях. Задачи метода: Изучение роли наследственности и среды в возникновении болезней с наследственной предрасположенностью. Изучение закономерности мутационного процесса.

Биохимический метод.

Суть метода: изучение характера биохимических реакций в организме.

Позволяет обнаружить нарушения в обмене веществ, вызванные мутациями генов.

Наследственные болезни обмена веществ:

-углеводного обмена -сахарный диабет (мультифакториальное наследование)

-аминокислотного -фенилкетонурия -(аутосомно-рецессивное наследование)

-липидного и др. -болезнь Тея-Сакса (аутосомно-рецессивноенаследование)

Цитогенетический метод.

Суть метода: микроскопическое исследование структуры и количества хромосом

Цитологи Д. Тио и А. Левана в 1956 г. первыми установили, что у человека 46 хромосом.

47, XXY – синдром Клайнфельтера;45, X0 синдром Шерешевского-Тернера;

45, 0Y – летальный исход;

47, трисомия по 21 хромосоме– синдром Дауна.

20). Фенилкетонурия (А-Р): недостаток фенилаланилгидроксилазы ® накопление в тканях фенилпировиноградной, фенилуксусной и др. кетокислот ® поражение ЦНС, нарушение функций печени, обмена белков, липо - и гликопротеинов, метаболизма гормонов ® повышенная возбудимость и гипертонус мышц, гиперрефлеския; мышиный запах мочи и пота; задержка психомоторного развития (фенилпировиноградная олигофрения). Коррекция: диетотерапия (исключение фенилаланина в течении 10 лет с момента обнаружения заболевания)

Алкаптонурия (А-Р): недостаток оксидазы гомогентизиновой кислоты ® нарушение обмена тирозина и фенилаланина ® тяжелые остеоартриты, голубоватая окраска ушей (моча таких больных при хранении темнеет)
Галактоземия (А-Р): недостаток галактокиназы или др. ферментов метаболизма галактозы ® галактоземия и галактозурия ® катаракта, гепатомегалия, отставание в умственном развитии

Гепатоцеребральная дистрофия (болезнь Вильсона-Коновалова, А-Р): недостаток церрулоплазмина ® отложения меди в печени, радужке, мозге ® цирроз печени, зеленое кольцо по периферии роговицы (Кайзера-Фляйшера), стволовые и мозжечковые расстройства

Муковисцидоз (кистозный фиброз) аутосомно-рецессивное заболевание,частота 1:2500 новорожденных, воснове заболевания лежат пораженияэкзокринных желез и железистыхклеток организма, в результатевыделяется густой секрет сизмененным составом. Клиника: избыточное заполнение густым миконием, нарушение полостного пищеварение, ведет к диарее, гипотрофии, отстование в развитии, цирроз печени, гепатит, нарушение дренажной функции бронхов, дых и сердечная недостаточность,

 

Мониторинг по истории Украины 10 класс

Вариант 1

1.Первый кочевой народ на территории Украины – киммерийцы.

2. Город на украинских землях в составе Рос. Империи в середине 19 века самый густонаселенный – Одесса

3. Правобережная Украина в конце 18 века оказалась в составе Рос. Империи в результате – Второго и Третьего разделов Речи Посполитой.

4. Военный поход, обозначенный на карте осуществил Святослав Игоревич

5. События 17 век

 

 

6. Архитектурный памятник в стиле классицизма

7. Первый этап украинского национального возрождения:

· издание первых трех частей «Энейды» Котляревского

· деятельность «Русской троицы» и издание «Русалки Днестровой»

8. Социокультурная ситуация в укр. Землях в составе ВКЛ во второй половине 14- первой половине 16 века.

· слияние элитных прослоек в единое шляхетское сословие

· строительство каменных замков-резиденций магнатов

9. Характеристика Нац. – освобод. Войны

· Гетьманщина

· Генеральная Рада

· полки, сотни

10. Князь Владимир Святославович

· ввел в КР христианство как государственную религию

· во время его правления начали чеканить первые русские монеты

· инициировал сооружение Десятинной церкви в Киеве

11. Хронологический порядок

· «Вечный мир» между Россией и Речью Посполитой

· Полтавская битва Северной войны

· Окончательная ликвидация российским правительством гетманства

· Закрепощение крестьян Левобережной и Слободской Украины

Вариант 2

1. Древних славян греческие и римские авторы называли – венедами

2. Христианство как государственную религию ввел – Владимир Святославович

3. Большинство укр. земель в результате Люблинской унии вошло в состав Польского королевства как составной части Речи Посполитой

4. Территории Екатеринославской, Черниговской и Подольской губерний

5. События 12 века

Г

7. Русско-украинская радикальная партия

· выход брошюры Ю.Бачинского «Украина ирредента»

· включение в программу положения о борьбе за социал. освобождение рабочих и крестьян

8. Социокультурная ситуация на укр. землях в составе РП во второй половине 16 века

· увеличение количества фольварковых хозяйств

· становление казачества как общественного сословия, его борьба за свои права

9. Изменения в жизни городов после получения магдебургского права магистрат

Лава

Рада

10. Михаил Драгоманов

· лидер громадовского движения, стремившийся придать ему политический характер

· издатель первого укр. Политического журнала «Громада»

· в соответствии с Эмским указом вынужден выехать за границу

11. Хронология

· Иван Мазепа

· Иван Скоропадский

· Данило Апостол

· Кирилл Розумовский

Вариант 3

1. «Золотая пектораль» - принадлежала скифам

2. Административная еденица Войска Запорожского – паланка

3. Центр Галиции и Людомерии – Львов

4. Киевская Русь в годы правления – Владимира Великого и Ярослава

5. События 17 века

6. Изобразительное искусство второй половины 19 века

 

7. Культурная жизнь второй половины 16 века:

· Появление светской портретной живописи

· Издание Иваном Федоровым «Апостола» и «Букваря»

8. Промышленное развитие украинских земель в составе Рос. империи в первой половине 19 века

· господство крепостнической мануфактуры

· появления новых отраслей промышленности, в частности сахарной

9. Социально-экономическая жизнь времен Киевской Руси

· полюдье

· вотчина

· смерды

10. Богдан Хмельницкий

· создание украинского казаческого государства – Гетманщины

· установил союзнические отношения с Крымским ханством и Трансильваниею

· заключил украино-московский договор, признав московский протекторат

11. Хронология

· образование Галицко-волынского княжества

· захват Киева монголами

· коронация Данилы Галицкого

· образование Крымского ханства

 

 

Вариант 4

1. Позднепалеолитическая стоянка в Киеве - Кирилловская

2. Первый университет европейского образца открыт был в Харькове

3. Столица Крымского ханства – Бахчисарай

4. Территория Гетманщины в начале гетманства Ивана Мазепы – Б (2)

5. События – 10 век

А

7. Период «Руины»

· принятие турецкого протектората гетманом Петром Дорошенко

· мирный договор в Бучаче между Османской империей и Речью Посполитой

8. Социально-экономическая ситуация в запад. укр. землях во второй половине 19 века

· финансово-кредитных и кооперативных учреждений эмиграция крестьян

· возникновение

9. Украинская культура второй половины 16 века

· книгопечатание

· барокко

· гравюра

10. Иван Франко

· лидер укр. движения, поэма «Моисей»

· автор многих повестей и разных жанров

· один из основателей РУРП

11. Хронология

· Святослав Завоеватель

· Владимир Великий

· Ярослав Мудрый

· Владимир Мономах

 

Вариант 5

1. Город Киев основан на землях полян

2. Новое сословие 16-17 века – казачество

3. Центр Волынской губернии – Житомир

4. Территории Киевского и Волынского княжеств

5. События 19 века

6. Казацкое барокко

7. Расцвет Киевской Руси

· сооружение Софийского и Спасо-Преображенского соборов в Киеве

· составление «Русской Правды»

8. Национально-освободительная война

· создание нового государства – Войска Запорожского

· заключение договора между Войском Запорожским и Москвой

9. Национальное движение на Западной Украине во второй половине 19 века

· народовцы

· хлопоманы

· «новая эра»

10. Князь Данило Галицкий

· поездка в Золотую Орду

· построил города Львов и Холм

· короновался как король Руси

11. Хронология

· создание Пересопницкого Евангелия

· Берестейская церковная уния

· основание Киево-Могилянского коллегиума

· подписание Вечного мира»

 

ЗМІСТ

Вступ 4

Розділ 1. Загальна характеристика жанрів сучасної преси 9

1.1. Жанри і жанроутворення. Ступінь наукової розробки проблеми 9

1.2. Домисел і вимисел у сучасній журналістиці. Поняття факту 49

Розділ 2. Інформаційні жанри. Особливості розвитку 79

2.1. Новинна інформація. Факт як жанр 79

2.2. Сучасний репортаж у пресі: його різновиди 115

2.3. Репортаж-розслідування. Специфіка жанру 142

2.4. Різновиди інтерв’ю. Звіт 157

Розділ 3. Система аналітичних жанрів. Новації у жанроутворенні 187

3.1. Дискусії щодо класифікації жанрів. Стаття, її різновиди 187

3.2. Кореспонденція – найбільш усталений жанр аналітики 202

3.3. Огляди, листи до редакції 210

Висновки 227

Список використаної літератури 232

 

 

ВСТУП

Система жанроутворення в сучасній пресі являє собою надзвичайно складну, динамічну, часом малопрогнозовану організацію творчого процесу, що має на меті в кінцевому результаті сприяти поліпшенню сприймання читачем друкованої інформації. Оптимальне засвоєння цієї інформації в період нових соціально-економічних відносин передбачає значне зростання ефективності впливу на масову свідомість для досягнення конкретних економічних чи мегаполітичних результатів.

Отже, система жанрів, розвиваючись, підпадає під вплив певних об’єктивних і суб’єктивних чинників.

Об’єктивними факторами, що зумовлюють швидкий розвиток жанрів сучасних друкованих видань, є, насамперед, обставини, що передбачають адекватне і вчасне реагування газетно-журнальної практики на безпосередні економічні запити сьогодення. Інвестору необхідно мати такий якісний друкований продукт, що відповідав би змінам в економічній сфері життя суспільства, яке переживає нині стрімку капіталізацію в усіх господарських відносинах.

Різниця між станом суспільної свідомості, яка не встигала в інтерпретації і засвоєнні новинної інформації, невчасно реагувала на економічні новації, передовсім, коли йшлося про “дику” капіталізацію, і станом, якістю газетно-журнальної періодики відчутно давалася взнаки на початку 90-х років минулого століття.

Журналісти, які в часи державотворення і кардинальних соціально-економічних змін за збігом обставин мали фактично формувати громадську думку, виробляючи ціннісні орієнтації, із цим завданням повною мірою впоратися не змогли. Проте серед своєрідних оригінальних відповідей журналістики на запити тогочасних реалій були прискорений розвиток та зміни у жанроутворенні.

Зазначимо, що ці зміни також стосувалися й аудіовізуальних засобів масової інформації. Але, зважаючи на той незаперечний факт, що в 90-х роках власне національне телебачення в Україні було розвинене недостатньо, в ефірі домінували програми колишньої метрополії або суто розважальні програми, можна говорити про швидкі кардинальні зміни саме у друкованій національній пресі.

Подібний “вибух” новацій у жанроутворенні в періодиці був зумовлений і суб’єктивним чинником, який тоді мало ким серйозно брався до уваги. Йдеться про відносну дешевизну енергоносіїв і фантастично низьку (порівняно із західними стандартами) ціну на папір. Останнє було чи найголовнішою причиною того, що газети “Комсомольское знамя” і “Молодь України” на початку 90-х років минулого століття виходили щоденним тиражем, відповідно, 1,5 мільйони і 800 тисяч примірників щоденно.

Зважаючи на невисоку вартість одного примірника будь-якого друкованого видання (від “Сільських вістей” до районної газети), пересічний читач охоче ознайомлювався з перебігом подій одночасно з кількох друкованих джерел. Природно, що, маючи змогу порівнювати якість публікацій, споживач друкованої інформації робив свій вибір на користь більш компетентного видання і такого, де спосіб подання інформації якнайповніше відповідав його духовно-споживацьким запитам.

Пізніше, через ті самі суб’єктивні чинники (неодноразове підвищення цін на енергоносії, подорожчання у сотні (!) разів друкарського паперу і фарб), процес стрімкого, “вибухового” розвитку жанроутворення у національній пресі швидко пішов на спад. Сталося це наприкінці 90-х років минулого століття. Цьому сприяла і певна “консервація” суспільно-політичних процесів за часів десятирічного президентства Л. Кучми. Тоді ж були здійснені невдалі спроби організації загальнонаціональної газети “Факты и комментарии”.

Неефективний за умов реальної конкурентної боротьби, що хоч поволі, але розпочалася серед друкованих ЗМІ, громіздкий проект загальнонаціональної газети “Факты и комментарии” поступово став занепадати. На перший план, як і в усьому світі, почали виходити регіональні видання, що за якістю, оперативністю інформаційних та аналітичних матеріалів значно випереджали новостворені “суперваговики”. Не витримавши конкуренції, також позбавилися своєї читацької аудиторії столичні центральні газети, що колись претендували на роль “флагманів української преси”. Це стосується, насамперед, газет “Демократична Україна” (колишня “Радянська Україна”) та “Правда України”, наклади яких скоротилися в десятки, а подекуди в сотні разів.

За часів президентства Л. Кучми і тотального панування його адміністрації було штучно створено кілька унікальних в історії друкарської справи проектів, що були розраховані виключно на вузький прошарок партійно-державних чиновників, парламентських депутатів від провладних фракцій. Ці видання, за задумом їх інвесторів, мали формувати суспільну думку “згори”. Йдеться про щоденну газету “День”, щотижневик “Понедельник”, журнал “Президент”, газету “Президентський вісник”. Власне “унікальність” цих видань була зумовлена тим парадоксальним підходом, що спочатку (не враховуючи хіба що газету „День”) вони не були розраховані на масового читача взагалі. Як результат, кожне з цих видань проіснувало від півроку до кількох років і пішло в небуття як анахронізм часів перехідного періоду від напівтоталітарної системи до відкритого ринку.

Отже, жанроутворення в національній пресі, починаючи з 1991 року, розвивалося вкрай нерівномірно, як результат залежності та впливу зовнішніх соціально-економічних чинників.

Черговий етап розвитку жанроутворення збігається, безперечно, з періодом, що дістав назву “Помаранчевої революції”, і, як наслідок, кардинальних змін у масовій свідомості. Останні важко переоцінити, бо події, пов’язані з необхідною демократизацією суспільних процесів, коли, за висловом відомого політолога, “мільйонери повстали проти мільярдерів”, ще не отримали адекватної інтерпретації в аналітичній публіцистиці.

Одночасно із розширенням і поглибленням демократичних процесів у суспільстві відбуваються неоднозначні зміни в економіці, що безпосередньо вплинули на розвиток преси в Україні.

Жанроутворення нині набуває форми, що адекватно відображає не лише запити читача з відповідним національним менталітетом. Спостерігаються процеси, які мають характер інтеграції друкованої продукції до європейських і північноамериканських стандартів. Стрімкого і динамічного розвитку набув, зокрема, такий жанр журналістики, як репортаж-розслідування. Останній поступово трансформується, виокремлюючись із суто інформаційних в окрему групу жанрів, що дістала на Заході назву інвестигативної журналістики.

По-новому сприймається нині жанроутворення в інтерв’ю. Традиційне, класичне інтерв’ю, що базувалося на принципі питання–відповідь, зберігаючи свої функціональні особливості, розширюється за рахунок інтерв’ю-співбесіди, інтерв’ю-полеміки.

Група аналітичних жанрів періодичної преси, що раніше вважалася найбільш консервативною за формою подання матеріалу, відчула істотний вплив за рахунок збільшення інформаційних джерел, насамперед з інтернету.

Найбільш гостра полеміка як в українській, так і у світовій журналістикознавчій науці розгорнулася з приводу інтерпретації поняття “факт”, оскільки саме факт є насправді ядром інформації, що править за основу розвитку інформаційної цивілізації постіндустріального суспільства.

По-новому також сприймаються нині й психофізіологічні характеристики журналіста, який мусить, з огляду на постійний контроль і невпинне підвищення критеріїв відбору творчих кадрів, удосконалювати свій особистий професійний рівень, що в свою чергу передбачає активний пошук у варіаціях подання матеріалу, у жанроутворенні.

Динаміка розвитку інформаційних та аналітичних жанрів сучасної журналістики однозначно передбачає зміну взаємовідносин у структурі конкретного редакційного колективу, ієрархії медійних холдингів, що з’являються нині в Україні. Змінюється не лише система творчої конкуренції, виникає нова, дуже викривлена система моральних цінностей, на зміну загальнолюдських норм моралі приходять суто корпоративні інтереси.

Зауважимо, що можна уникнути багатьох прикрих помилок, якщо на рівні публіцистичних чи журналістикознавчих праць узагальнити досвід подібних трансформацій на прикладах західноєвропейської і північноамериканської преси, де аналогічні процеси залишилися в минулому, ставши надбанням історії журналістики.

Наукове дослідження складається зі вступу, трьох розділів і висновків. Матеріали, покладені в його основу, апробовані у вигляді наукових статей у спеціальних виданнях.

Автор має значний досвід журналістської роботи, є власником кількох газет і журналів.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖАНРІВ СУЧАСНОЇ ПРЕСИ