Харчові отруєння мікробної етіології. Класифікація харчових отруєнь, які їх спричиняють.

Харчовими отруєннями називаються гострі захворювання органів травлення, що виникають при вживанні їжі, масивно засіяної мікроорганізмами або утримуючої токсичні для організму речовини бактеріальної або небактеріальної природи

На відміну від кишкових інфекцій харчові отруєння не є контагіозними, тобто не передаються від хворої людини здоровішому занедужує лише той, хто вживав недоброякісну їжу.

Ці захворювання виникають раптово й, як правило, швидко закінчуються, завдяки чому одержали назву 'спалахів'. Звичайно спалахи припиняються протягом декількох днів після вилучення із уживання продукту або кулінарного виробу, що послужив причиною захворювання

Харчові отруєння можна розділити на наступні групи: перша - харчові отруєння мікробної этиологии; друга - харчові отруєння небактеріальної этиологии; третя - неуточненої этиологии.

Отруєння мікробної этиологии, у свою чергу, діляться на токсикоінфекції й токсикози (бактериотоксикозы, микотоксикозы), небактеріальної этиологии - на три підгрупи: 1) отруєння продуктами, токсичними по своїй природі; 2) отруєння продуктами рослинного й тваринного походження, що здобувають токсичні властивості за певних умов; 3) отруєння домішками до харчових продуктів

До неуточнених харчових отруєнь віднесена аліментарна пароксизмально-токсична миоглобинурия (гаф-фская хвороба).

Харчові отруєння мікробної этиологии. Харчові отруєння бактеріального походження займають головне місце в цій групі захворювань. На їхню частку доводиться основна маса харчових отруєнь

Бактеріальні харчові отруєння виникають переважно в теплий період року, коли висока температура повітря створює сприятливі умови для швидкого розмноження мікроорганізмів у харчових продуктах і готовій їжі, при вживанні продуктів, кулінарних виробів, що містять велику кількість живих кліток специфічного збудника або їх токсинів

У першому випадку захворювання звуться токсикоин-фекций, у другому - інтоксикацій, або токсикозів

На фіксований мазок наливають один з основних фарбників на 2—3 хвилини. Щоб уникнути осаду фарбують через фільтрувальний папір. Зливають фарбу, акуратно видаляють фільтрувальний папір. Мазок заливають на 1—2 хв. розчином Люголя або йодистим розчином по Граму (водний розчин йодиду калія і кристалічного йода в співвідношенні 2:1) на 1—2 хвилини до почорніння препарату.

Розчин зливають, мазок прополіскують 96° етиловим спиртом або ацетоном, наливаючи і зливаючи його, поки і мазок не знебарвиться і стікаюча рідина не стане чистою (приблизно 20-40-60 секунд).

Ретельно промивають стекла в проточній або дістілірованій воді 1—2 хв

Фарбування за Грамом — одна найпростіших фарбувальних процедур у лабораторних дослідженнях в мікробіології. Процедура широко використовується як інструмент для розрізнення Грам-негативних і Грам-позитивних бактерій, що звичайно є першим кроком мікроскопічного метода дослідження.

При аналізі, наприклад, Коки і спороносні форми бактерій, а також дріжджі грам-позитивні забарвлюються в синяво-чорний (темно-синій) колір, а решта бактерій грам-негативні забарвлюються в червоний колір, ядра клітин еукаріот набувають яскраво-червоного кольору, а цитоплазма рожевого.

Досліджуваний матеріал розподіляють тонким шаром по поверхні добре знежиреного скла. Приготований мазок висушують на повітрі і після повного висихання фіксують.

При фіксації мазок закріплюється на поверхні скла, і тому при подальшому фарбуванні препарату мікробні клітки не змиваються. Крім того, убиті мікробні клітки забарвлюються краще, ніж живі. Розрізняють фізичний спосіб фіксації, в основу якого покладена дія високої температури на мікробну клітку, і хімічні способи, що передбачають застосування хімічних засобів, зумовлених коагуляцію білків цитоплазми.

Скло з препаратом беруть пінцетом і плавним рухом проводять 2-3 рази над верхньою частиною полум'я спиртівка. Весь процес фіксації повинен займати не більш 2 с. Надійність фіксації перевіряють наступним прийомом: вільну від мазка поверхню скла прикладають до тильної поверхні лівої кисті. При правильній фіксації мазка скло повинне бути гарячим, але не викликати відчуття опіку (70—80 °С).

На фіксований мазок наливають один з основних фарбників на 2—3 хвилини. Щоб уникнути осаду фарбують через фільтрувальний папір. Зливають фарбу, акуратно видаляють фільтрувальний папір. Мазок заливають на 1—2 хв. розчином Люголя або йодистим розчином по Граму (водний розчин йодиду калія і кристалічного йода в співвідношенні 2:1) на 1—2 хвилини до почорніння препарату.

Розчин зливають, мазок прополіскують 96° етиловим спиртом або ацетоном, наливаючи і зливаючи його, поки і мазок не знебарвиться і стікаюча рідина не стане чистою (приблизно 20-40-60 секунд).

Ретельно промивають стекла в проточній або дістілірованій воді 1—2 хв

Для виявлення грам-негативних бактерій препарати додатково фарбують фуксином або сафраніном (2—5 хв.).